Асортимент та особливості застосування газоподібного палива

Використовуючи газоподібне паливо, необхідно пам'ятати таке. Маючи високу теплоту і температуру згоряння і достатньо низьку температуру займання, всі вуглеводневі гази надзви­чайно пожежонебезпечні при розгерметизації трубопроводів і ємкостей, в яких вони транспортуються і зберігаються. Навіть при незначних витіканнях в атмосфері погано провентильова­них приміщень можуть утворюватися вибухонебезпечні газоповітряні суміші. Межі займання бутану 1,5-8,5 %, метану 5-15 %. Одним із засобів зниження вибухонебезпечності є змішування природних газів з деякими штучними (крекінговим, світиль­ним), у яких менші межі вибуховості, тому часто до споживачів, як відзначалось раніше, надходить змішаний подвійний або потрійний газ.

Відсутність запаху і кольору у більшості газів (у всіх газо­подібних вуглеводнів) створює труднощі для виявлення його при витіканні. Отож цьому газу надають специфічний запах, додаючи до складу речовини з гострим запахом, які назива­ють одорантами. Як одоранти використовують меркаптан і його сполуки, найчастіше — метил- і етилмеркаптан. У пев­них концентраціях меркаптани нешкідливі для організму лю­дини і не руйнують матеріали, що застосовуються в системі живлення.

Запах, наприклад, етилмеркаптану відчувається навіть при концентрації 0,19 г в 1000 м³ повітря.

Одоризацію природних газів здійснюють на газорозподіль­них станціях, а скраплених — на газонафтопереробних заво­дах. Наприклад, на 100 л скрапленого газу додають 2,5 г етил­меркаптану і при такій концентраціі можна визначити витікання 0,4-0,5 % газу в повітрі. Концентрація вибухобезпечна, оскільки складає всього 20 % нижньої межі займання. Разом з тим необхідно відмітити, що меркаптан має особливість нагромаджу­ватись у невеликій кількості в моторній оливі, системах жив­лення і пуску.

Природні гази легше за повітря і тому "збираються" у верхній частині приміщення, а пари скраплених газів за густи­ною перевищують повітря і нагромаджуються в низьких місцях, які погано провітрюються, наприклад, в оглядових ямах. При атмосферному тиску вуглеводневі гази не токсичні, але їх при­сутність в приміщенні понижує в ньому вміст кисню, що може викликати у людини кисневий голод і навіть смерть. Потра­пивши на шкіру людини, рідка фаза пропан-бутанової суміші обумовлює обмороження, що нагадує опік. Санітарними нор­мами передбачається максимально допустима концентрація в повітрі приміщення насичених вуглеводнів — 300, а ненасичених — 100 мг/м³.