Вершниця. 1832. Портрет сестер О. та О. Шишмарьових. 1839.

Портрет світлішої княгині Єлизавети Салтикової. 1838. Туркеня. 1836-39.

Якщо в релігійних композиціях Брюллов майже цілком залишався в колі класицизму, то в своїх прекрасних за життєвим почуттям портретах він близько підійшов до реалізму. Кращі портрети Брюллова складають одну з славетних сторінок історії російського і світового мистецтва. Його “Автопортрет”, а також портрети А.Н.Струговщикова, П.Кукольника, І.А.Крилова, Я.Ф.Яненко, М.Ланчі, відрізняються надзвичайним різноманіттям і багатством характеристик, правдивістю тону, силою пластичного рисунка, блиском техніки. В чоловічих портретах ми знаходимо втілення сили, мужності, розуму, мрії, спраги до пізнання незвіданого, натхнення. Відома участь Брюллова в долі нашого Т.Г.Шевченка. Так само блискуче був виконаний ним портрет В.А.Жуковського, розіграний в лотерею, а за отримані гроші Шевченко був викуплений з кріпацтва.