Практичні завдання і контрольні запитання до теми В

 

Дайте порівняльну характеристику слів і понять. Чим відрізняються функції слів і понять? Охарактеризуйте логічну структуру понять: зміст, об­сяг, частини обсягу, елементи обсягу.

  • Як логіка тлумачить ознаки предметів?
  • Які існують види ознак? Наведіть приклади різних видів ознак
  • У чому полягає проблематичність (складність) виді­лення суттєвих ознак «предметів»?
  • Проаналізуйте специфіку наукових і повсякденних понять.
  • Встановіть обсяг, елементи і частини обсягу, а також зміст понять:

(а) конституція

(б) Верховна Рада України

(в) тиждень

(г) студентська група

(д) студент

(е) університет

(є) факультет

(ж) колектив викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(з) русалка

(й) сузір'я Великої Ведмедиці

(і) круглий квадрат

  • Чи зміниться обсяг наведених нижче понять у таких випадках:

(а) обсяг поняття атом, якщо будуть відкриті нові види атомів?

(б) обсяг поняття студент нашої групи після того, коли частина студентів буде переведена до іншої групи?

(в) обсяг поняття першокурсник після того, як те­перішні першокурсники перейдуть на другий курс?

(г) обсяг поняття чемпіон світу з шахів після чергової зміни чемпіонів?

(д) обсяг поняття слово української мови після появи в українській мові нових слів?

  • Чи зміниться зміст наведених нижче понять у таких випадках:

(а) зміст поняття атом, якщо будуть відкриті нові властивості атомів?

(б) зміст поняття студент нашої групи, якщо студен­ти нашої групи почнуть краще вчитися?

(в) зміст поняття першокурсник після того, як теперішні першокурсники перейдуть на другий курс?

(г) зміст поняття весна, якщо весна в цьому році запізниться?

  • У чому полягає сенс розрізнення між фактичним і логічним обсягом і змістом понять? Відповідь проілюструй­те прикладами.
  • Сформулюйте закон оберненого відношення між об­сягом і змістом поняття. У чому полягає специфіка тлума­чення логікою характеристик «бути ширшим» і «бути вуж­чим» стосовно обсягу і змісту понять?
  • У чому полягає мета і сутність логічної операції обме­ження і узагальнення понять. Що є межею обмеження й узагальнення обсягу понять?
  • Здійсніть узагальнення й обмеження вищезгаданих понять.
  • Перевірте правильність обмеження понять:

(а) Трикутник. Рівнобедрений трикутник. Рівносторонній трикутник. Рівнокутний трикутник;

(б) Населений пункт. Великий населений пункт. Місто. Центр міста;

(в) Студенти. Студентська група. Студентська група відділення «Соціологія;

(г) Речення. Підмет;

(д) Рік. Місяць. Тиждень. День.

  • Перевірте правильність узагальнення понять:

(а) Столиця. Велике місто. Місто. Населений пункт;

(б) День. Тиждень. Місяць. Рік;

(в) Стіл. Іменник чоловічого роду. Іменник української мови. Іменник. Частина мови. Слово;

(г) Київ. Столиця України;

(д) Студентська група відділення “Соціологія”. Сту­дентська група- Студент».

  • Здійсніть, якщо це можливо, узагальнення й обмеження понять:

(а) Люди, що живуть на останньому поверсі;

(б) Київська область;

(в) Студентська група;

(г) Студент, що знає усіх викладачів;

(д) Студент, що склав естетику або логіку на “добре”;

(е) Конституція.

  • Які види понять виділяє логіка? На підставі яких суттє­вих ознак розкривають обсяг поняття “поняття”?
  • Наведіть приклади кожного виду понять.
  • Яким чином можливі фактично і логічно пусті поняття?
  • Встановіть; до яких видів понять належать поняття із вищезгаданих вправ.
  • Дайте повну логічну характеристику наведених понять (встановіть, до якого виду понять вони належать за своїм обся­гом і змістом):

(а) Тупокутний рівносторонній трикутник;

(б) Факультет астрології Київського Національного уні­верситету;

(в) Реманент;

(г) Тріумвірат;

(д) Друзі;

(е) НАТО;

(є) Вірність;

(ж) Друга космічна швидкість;

(з) Людина, що не знає логіки;

(і) Мінімум;

(ї) Краса;

(й) Середній рід іменників;

(к) Периферія;

(л) Абетка»

(м) Кислотність;

(н) Лідер;

(о) Поділ;

(п) Басаврюк.

  • Охарактеризуйте логічні відношення між поняттями за їх обягом і змістом.
  • Підберіть приклади понять/відношення між обсягами яких відповідали б графічним схемам:

 

· За допомогою колових схем зобразіть відношення між обсягами понять:

(а) «Студент, що не володіє англійською мовою»; «сту­дент, що отримує підвищену стипендію»; «студент»; «чи­тач газети USА Тodау».

(б) «Підручник з логіки»; «підручник «Вступ до логіч­ної теорії» Пітера Стросона»; «підручник із фізики»; «підручник».

(в) «Професор»; «викладач»; «викладач соціології»; «доцент».

(г) «Керівник»; «лікар»; «завідувач терапевтичним від­ділом».

(д) «Студент-соціолог, що закінчив середню школу зі срібною медаллю»; «студент-соціолог, що навчається на першому курсі»; «студент-соціолог»; «студент, що закін­чив середню школу із золотою медаллю».

(е) «Щаслива людина»; «мільйонер»; «людина, щомає не менше 1 млн.$».

(є) «Столиця Великої Британії»; «західноєвропейське місто»; «Лондон».

(ж) «Особа чоловічої статі»; «особа жіночої статі»; «лю­дина, що живе в Україні»; «людина».

(з) «Морська тварина»; «ссавець»; «дельфін». (й) «Людина»; «жебрак»; «мільйонер»; «українець». (і) «Студент»; «студент-відмінник»; «посередній сту­дент»; «студент, що встигає на «відмінно» з логіки».

(ї) «Батько»; «син»; «онук»; «дід»; «дядько»; «особа чоловічої статі».

  • Кожній послідовності понять (а)-(и) відповідає схема (1)-(10). Для кожної низки понять знайдіть відповідну колову схему (на кожній схемі поняття кожної послідовності по­значені по порядку літерами А, В, С, О).

(а) Колективне рішення; неправильне рішення; не­змінне рішення; рішення, що прийняте одноголосно.

(б) Плідна лекція; зірвана лекція; лекція з логі­ки; лекція, на яку ніхто не прийшов.

(в) Лондон; європейська столиця; місто північної півкулі; місто України.

(г) Помилка; помилковість; виявлена помилка; виправлена помилка.

(д) Ліс; хвойний ліс; дерево; сосна.

(е) Рух; обертання; швидкий рух; швидкість,

(є) Атом; електрон; протон; ядро атома.

(ж) Бермудський трикутник; рівносторонній три­кутни; гострокутний трикутник; рівнобедрений трикутник.

(з) Переляк; перелякана людина; ляклива люди­на; людина, що відчуває страх.

(и) Здоров'я; людина зі здоровим серцем;.здорове серце; здорова людина.

 

       
   

 

 


                             
 
 
 
   
 
 
 
 
 
 
   
 
       
 
   
     
 
 
 
   
 

 

 

 


 


 

 


 

 


 

 


 


 


 

 


  • Якщо поняття А і В є несумісними, то в якому відно­шенні повинно перебувати довільне поняття С до поняття А, щоб забезпечити несумісність С із У. Відповідь обгрун­туйте.
  • Якщо поняття А і В частково збігаються, то яке відно­шення поняття А до довільного поняття С забезпечить час­тковий збіг В із С? Відповідь обгрунтуйте.
  • Якщо поняття А і В є несумісними, то яке відношення поняття А до довільного поняття С забезпечить сумісність В із С? Відповідь обгрунтуйте.
  • Якщо поняття А підпорядковується поняттю В, то в якому відношенні повинно перебувати А до довільного по­няття С, щоб забезпечити підпорядкування поняття С по­няттю B. Відповідь обгрунтуйте.
  • Якщо поняття А є підпорядковуючим для В, то яке відношення А і С забезпечить підпорядкування поняття В поняттю С? Відповідь обгрунтуйте.
  • Чи можна вважати поняття «море» і «озеро» такими, що перебувають у відношенні часткового збігу на тій підставі, що вони мають деякі спільні ознаки?
  • У чому полягає мета і сутність логічної операції по­ділу обсягу поняття?
  • Наведіть приклади різних видів поділу понять (дихо­томічного, за видозміною ознаки, через перелік усіх еле­ментів). Прокоментуйте переваги і недоліки кожного виду поділу.
  • Які правила регулюють коректність логічної операції поділу понять?
  • Чи є поділ понять правильним? Відповідь обгрунтуй­те. У випадку неправильного поділу зазначте припущену помилку.

(а) «Література поділяється на фантастичну, науково-популярну, дитячу, пригодницькі романи і підручники»;

(б) «Числа поділяють на парні, непарні, цілі і дроби»;

(в) «Слова поділяють на синоніми, омоніми і антоні­ми»;

(г) «Сонячна система: Земля, Венера, Юпітер, Сатурн і т. д.»;

(д) «Студент: здібний, старанний, ледачий, невстига-ючий»;

(е) «Трикутник: прямокутний, рівносторонній, рівно-бедрений, тупокутний»;

(є) «Майно: придбане, отримане в спадщину, надане в тимчасове користування, подароване, украдене»;

(ж) «Банки: комерційні, приватні, державні, міжна­родні».

  • Проаналізуйте:

(а) «Соціологія часто звертає увагу на різницю між двома типами людських об'єднань, — різницю між так званими спільнотами, які творить саме життя, — і това­риствами, утвореними свідомою волею, на основі розу-мово складеного статуту. Родина — це зразок першого типу об'єднань. Кооперація, акційна спілка, забезпеченевий союз — зразки другого типу. В родині родимося, до неї не всту­паємо, а виступ часто називаємо відступництвом, зрадою, гріхом блудного сина з біблійної притчі. Інакше в товари­ствах. Ми свідомо вступаємо до них і навіть від нас вимага­ють тієї повної свідомости. Ми виступаємо залежно від виго­ди, і нам не мають права докоряти за це» {Шлемкевич М. Загублена українська людина. — К.: Фенікс, 1992. — С. 24)

(б) «Не так давно професор Колумбійського університету у Нью-Йорку Сідней Моргенбессер в одній із приватних розмов запропонував поділяти значних філософів на чотири категорії: «боги», «генії», «тямущі хлопці» і просто «компе­тентні філософи», до яких були зараховані усі ті, хто не удо­стоївся честі бути зарахованим до перших трьох груп. До кола «богів» Моргенбессер допустив лише Платона, Арісто-теля і Канта. Трохи пізніше Моргенбессер заявив, що після деяких розмірковувань, він вирішив долучити п'яту катего­рію — «другорядних божеств», до якої був зарахований Гот-тлоб Фреге, німецький мислитель XIX сторіччя, якого навіть не вважали філософом доти, доки його працю, присвячену логічному обгрунтуванню мови, не видобули із темрями за­буття засновники аналітичної філософії [...]» (Бранч Т. Рубежи американской философии//Америка. —1978. — №282. — С. 1-2).

  • Вкажіть ділене поняття (тобто, родове поняття для зазна­чених видових) і основу поділу:

(а) Холерик, сангвіні», флегматик, меланхолік;

(б) Підмет, присудок, додаток, визначення, об­ставина;

(в) Зменшуване, від'ємник, різниця;

(д) 8сгірtог (той, хто просто переписує текст, нічого не додаючи до нього), Соmрilator (той, хто нічого не додає до тексту від себе), Соmmentator (той, хто втручається до пе­реписаного тексту лише з метою прояснення його смис­лу), Аuctor (той, хто викладає власні думки, спираю­чись на авторитети).

  • У чому полягає відмінність між логічною операцією поділу понять і мисленим розчленуванням предмета? На­ведіть відповідні приклади.
  • В яких випадках наявна логічна операція поділу по­нять:

(а) «еометричні фігури поділяють на прямолінійні та криволінійні;

(б) Полк поділяється на батальйони;

(в) Земна куля поділяється на східну і західну півкулі;

(г) Моря поділяються на штучні і природні;

(д) Університет поділяється на факультети;

(е) Дерево: листяне, хвойне;

(є) Європа: Західна Європа, Східна Європа;

  • Які з наведених прикладів фіксують відношення роду і виду, а які виражають відношення частини і цілого?

(а) Університет. Київський Національний університет;

(б) Університет. Червоний корпус університету;

(в) День. Доба;

(г) Україна. Європа;

(д) Частина України. Частина Європи;

(е) Сільське господарство. Тваринництво;

(є) Аудиторія. Вікно аудиторії.

  • Чи є відношення між зазначеними парами понять відношенням роду і виду?

(а) Студент. Той, хто вивчає логіку;

(б) Кисень. Газ;

(в) Кисень. Повітря;

(г) Квадрат. Ромб;

(д) Іменник. Суфікс;

(е) Пряма. Відрізок прямої».

  • Охарактеризуйте сутність і види класифікації. Наведіть приклади відомих вам природних і штучних класифікацій.
  • У чому полягає мета і сутність логічної операції виз­начення понять? Охарактеризуйте структуру визначення.
  • Які існують види визначень? Наведіть відповідні при­клади.
  • Які правила регулюють коректність логічної операції визначення понять?
  • Охарактеризуйте і наведіть відповідні приклади прийомів, що є подібними до визначення і які доповнюють або інколи замінюють його.
  • Встановіть, чи виражають зазначені висловлювання визначення. У випадку наявності визначення — встановіть їх структуру, вид і правильність. Якщо визначення є неправильним — поясніть причину неправильності.

(а) Логіка — найкосмополітичніша наука серед усіх наук;

(б) Логіка — наука про умовиводи;

(в) Соціолог — фахівець у галузі соціології;

(г) Демократія насправді є аристократією промовців;

(д) Релігійна людина — людина, що поділяє релігійні переконання;

(е) Броунівський рух — це безладний рух дрібних частинок, зважених у рідині чи газі, під впливом ударів молекул оточуючого середовища;

(є) Апокрифи — твори давньоєврейської і ранньо­християнської літератури, не включені в біблійний ка­нон. У широкому значенні — літературні підробки;

(ж) ... термін «інтелігенція» з'явився в царській Росії як визначення специфічності особливої групи людей, що відігравала вирішальну роль у формуванні моральної атмосфери в суспільств»;

(з) Інтелігенція може бути визначена ..як специфічна соціальне професійна група, що має свої соціальні, соціально-психологічні, соціокультурні, етичні та інші особливості. Це своєрідний соціокультурний феномен, зі своїми законами розвитку і функціонування;

(й) Місяць — супутник Землі;

(і) Гліссандо означає ковзання від ноти до ноти по струнах або клавішах;

(ї) Слово ірреальний означає неіснуючий у дійсності;

(й) Піфон — у грецькій міфології потворний змій, породження богині землі Геї, був убитий Аполлоном;

(к) Музика — вид мистецтва, що відображає дійсність у звукових художніх образах;

(л) Василіск — міфічна істота, наділена здатністю вби­вати поглядом;

(м) Мова — це дім буття людини;

(н) Еліпс — це замкнена крива, яку отримують шля­хом перетину конуса або циліндра площиною;

(о) Лур — старовинний скандінавський духовий інструмент;

(п) Сонце — зірка, яку можна споглядати вдень;

(р) Міст зітхань — горбатий міст у Венеції, по якому вели на страту злочинців;

(с) Апологетика — наука захисту християнської релігії від поганства та єресей;

(т) Совість — це внутрішній суддя;

(у) Трамонтана — італійська назва північного вітру;

(ф) Крадіжка — це дія, що не пов'язана із відкритим насильницьким привласненням майна;

(х) Молот відьом - посібник для судового допиту відьом (1489), складений німецькими інквізиторами Генріхом Інститорісом і Якобом Шпренгером;

(ц)Вчитель ~- людина, що вчить дітей;

(ч) Престігіар (штукар, чарівник — латин.) — у на­родних книгах про Фауста пес, що супроводжує Мефі-стофеля;

(ш) Евфуїзм — велемовно-манірний стиль вислову, поширений в англійській літературі пізнього Відроджен­ня. Термін походить від назви романів Евфуес, або Ана­томія дотепності і Евфус і його Англія англійського письменника Джона Ділі (1553 чи 1554 — 1606).

ТЕМА Г. Теорія аргументації (15 год.)

1. Загальна характеристика доведення і спростування, аргументації і критики.

2. Суперечка та її форми.

3. Логічна структура доведення/аргументації.

4. Способи доведення/аргументації.

5. Правила доведення/аргументації і спростування/критики. Можливі помилки й

полемічні хитрощі.

6. Сучасні проблеми теорії аргументації.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Г

[1:Книга перша: розд. ХІ.; 3:розд. VIІІ; 14:розд. 9]..