Тема: Роль генотипу і середовища у формування фенотипу.
Лекція №23
План:
1. Норма реакції.
2. Варіаційний ряд і варіаційна крива.
Базові поняття та терміни:Фенотип, норма реакції, варіаційна крива,варіаційний ряд.
Література:
1. Кучеренко М.Е., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. та ін. Загальна біологія, 11клас. - К.: Генеза, 2001.
2. Біологія: Комплексний довідник/ Р.В. Шаламов, Ю.В. Дмітрієв.- Х.: Веста: Видавництво Ранок. 2006
3. Біологія у визначеннях, таблицях, схемах. 9-11 клас./ Сало Т.О.-Х.:Видавництво Ранок,2009
1. Норма реакції.
Одна з головних проблем генетики - з'ясування пііввідносної ролі генотипу і умов довкілля у формуванні фенотипу організмів. Учені вже давно звернули увагу на той факт, що однояйцеві близнята, які росли в різних умовах, відмінні за фенотипом. Це прояв неспадкової мінливості, її дослідження дають можливість з'ясувати, як спадкова інформація рецензується за певних умов середовища існування. Вивчення неспадкової мінливості має і практичне значення: створюючи нові породи і сорти організмів, селекціонери повинні відрізняти спадкову мінливість від неспадкової і підбирати такі умови, за яких найчиткіше у фенотипі організмів проявляються корисні для людини стани ознак і пригнічуються прояви шкідливих.
Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Будь-яка ознака зумовлена генотипом, але його фенотипний прояв може змінюватися під впливом умов середовища у межах норми реакції генотипу за цією ознакою.
Норма реакції – цемежі, у яких можлива зміна ознаки, зумовлена даним генотипом.
Успадковується не ознака, а норма реакції.
Наприклад, у всіх рослим стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі й тонкі листки, а у тих, які ростуть на суходолі - вонистрілоподібні. У рослин стрілолисту, занурених у воду частково, формуються листки обох типів. У денного метелика рябокрилки мінливої основне тіло крил залежить від температури, за якої розвивалися лялечки: з тих, що перезимували виходять метелики з цегляно-червоним, а з тих, що розвивалися в умовах підвищених літніх температур, — чорним тлом крил.
Ступінь вираженості модифікацій прямо залежить від інтенсивності й тривалості дії на організм певного чинника. Так, у дрібного рачка-артемії ступінь волохатості задньої частини черевця залежить від солоності води: вона тим більша, чим нижча концентрація солей у воді .
Тривалий час точилися дискусії про можливість успадкування нових станів ознак, набутих організмом під час індивідуального розвитку. Вперше те, що модифікації не успадковуються, довів німецький учений А. Вейсман. Протягом багатьох поколінь він відрізав мишам хвости, але у безхвостих батьків завжди народжувалися хвостаті нащадки.
Як показали численні дослідження, модифікації можуть зникати протягом життя однієї особини, якщо припиняється дія чинника, який їх викликав. Наприклад, загар, набутий людиною влітку, поступово зникає протягом осінньо-зимового періоду. Якщо рослину стрілолист пересадити з води на суходіл, то нові листки матимуть не видовжену, а стрілоподібну форму. Деякі модифікації, які виникли переважно на ранніх етапах індивідуального розвитку, можуть зберігатися протягом усього життя особини. Але нащадкам вони не передаються. Наприклад, викривлення кісток нижніх кінцівок унаслідок рахіту зберігається протягом усього життя. Але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть народитися нормальними, якщо під час свого розвитку вони одержуватимуть потрібну кількість вітаміну Б.
Інший приклад модифікацій, які зберігаються протягом життя, - це диференціація личинок медоносної бджоли на цариць і робочих особин. Личинки, що розвиваються в особливих великих комірках і живляться лише «молочком», яке виробляють особливі залози робочих бджіл, розвиваються в цариць. А ті, яких вигодовують пергою (сумішшю меду і пилку), згодом стають робочими особинами - недорозвиненими самками, нездатними до розмноження. Отже, диференціація личинок жіночої статі медоносної бджоли залежить від їжі, яку вони одержують під час свого розвитку. Якщо на ранніх стадіях розвитку поміняти місцями личинок, з яких подалі будуть розвиватися цариця і робоча бджола, то відповідно зміняться характер їх живлення й подальша диференціація. Проте на пізніших етапах розвитку це стає неможливим.
Норма реакції може бути широкою, тобто змінюватися у широкому діапазоні, та вузькою. Вузьку норму реакції мають ознаки, що визначають життєздатність організмів (розташування внутрішніх органів, жирність молока у корів, довжина шерсті у овець тощо). Широка норма реакції притаманна ознакам, що не мають такого значення (маса тіла, зріст, колір волосся – у людини, маса тіла, надої молока у корів тощо).