Суб’єкти, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження фактичних даних, що фігурують у справі.


Суб’єктами, які мають спеціальні знання та навички і залучаються для дослідження з їх використанням фактичних даних, що фігурують у справі, є експерти (ст. 273 КУпАП) і перекладачі (ст. 274 КУпАП).

Експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях[2]. Він зобов’язаний з’явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об’єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.

Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.

Більш ретельно ніж у КУпАП участь експерта у проваджені про адміністративні проступки регулюється Митним кодексом України. Він встановлює (ст.ст. 380, 381 МК), що експертиза призначається, якщо для з’ясування питань, що виникають у справі, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Рішення про призначення експертизи є обов’язковим для експерта, а також для посадових осіб підприємства, де працює експерт.

Експертом може бути призначена будь-яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань. Рішення про призначення експерта приймає посадова особа, в провадженні якої знаходиться справа.

Визнавши за необхідне проведення експертизи, вона виносить постанову, в якій визначаються підстави для призначення експертизи. Постанова також має містити: а) прізвище експерта або найменування установи, в якій має проводитися експертиза; б) конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи; в) перелік матеріалів, що передаються у розпорядження експерта.

Питання, які ставляться експертові, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт дає висновок у письмовій формі, від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. У висновку викладаються суть проведеного ним дослідження та обґрунтування відповіді на поставлені запитання. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з привіду яких йому не було поставлено запитань, він має право викласти ці обставини у своєму висновку.

У разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо. Висновок експерта не є обов’язковим для врахування при прийнятті рішення по справі, але незгода з ним повинна бути обґрунтована у письмовій формі.

У разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертам).

Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі[3].

Перекладач призначається органом (посадовою особою), впровадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Він зобов’язаний з’явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад. Перекладачем може бути призначена особа, яка володіє українською та іншими мовами у обсязі, який дозволяє надавати перекладацькі послуги. Перекладач здійснює як усний переклад заяв, показань, пояснень, клопотань, виступів тощо, так і письмовий переклад документів.