Зовнішні чинники, що визначають туристську активність


 

Туристська активність залежить від низки чинників, не пов’язаних безпосередньо з туризмом, але таких, що впливають на обсяг і форму попиту на туристський продукт.

ВТО виокремлює зовнішні (екзогенні) чинники, які спрямовують розвиток туризму і формують напрям туристських потоків, а саме:

· демографічні і соціальні зміни;

· розвиток торгівлі;

· зміни у політиці, законодавчій і регулятивній сферах;

· економічні фінансові зміни;

· стан транспортної інфраструктури і сфери інформаційного забезпечення;

· безпека подорожі.

Демографічні і соціальні зміни розкриваються у тому, що на сьогодні усе більша кількість людей виділяє час і гроші на подорож.

До основних демографічних і соціальних змін можна віднести:

· старіння населення;

· збільшення кількості працюючих жінок;

· тенденцію до пізніх шлюбів;

· підвищення кількості самотніх людей;

· збільшення кількості бездітних сімейних пар порівняно з зростанням народонаселення;

· зростання сімейного доходу;

· збільшення тривалості оплачуваної відпустки;

· послаблення імміграційних обмежень;

· тенденцію до зниження вікового цензу відходу на пенсію;

· підвищення усвідомлення можливостей туризму.

Старіння населення. Це результат післявоєнного (починаючи з 1945 р.) сплеску народжуваності, падіння його у 60-70-их роках і відповідно зниження чисельності населення віком 15-25 років, а також підвищення тривалості життя дорослого населення, що турбується про своє здоров’я, в індустріально розвинених країнах. Демографічні показники підтверджують, що люди старшої вікової групи (від 55 до 59 років) відіграють важливу роль у міжнародному туризмі, виявляють підвищену туристську активність.

Збільшення кількості працюючих жінок, прагнення до кар’єри, тенденція до пізніх шлюбів. Ці зміни впливають на розширення такого сегменту туристського ринку, як ‟ділові ледіˮ.

Збільшення кількості самотніх людей і швидке зростання бездітних сімей. Вплив цих змін позначається на розширенні таких сегментів туристського ринку, як поїздки для ‟одиночокˮ з метою відпочинку і у канікулярний час.

Зростання сімейного доходу. Збільшення туристської активності із зростанням сімейного доходу проявляється у тому, що під час відпустки люди витрачають багато грошей. Забезпечені туристи середнього віку віддають перевагу активному відпочинку. Модним стає напрям, який пропонує туристський продукт високої якості.

Збільшення тривалості оплачуваної відпустки. Цей соціальний чинник впливає на збільшення потреби у поїздках за цілями і видами діяльності, а також туристській активності в ‟середнійˮ і ‟низькийˮ сезони.

Послаблення імміграційних обмежень. За прогнозом фахівців ВТО, збільшення робочої сили в країнах третього світу викличе послаблення імміграційних обмежень з метою залучення людських ресурсів для підтримки економічного зростання в цих країнах. На розвиток туризму це може вплинути таким чином:

• підвищиться кількість поїздок робітників-мігрантів між країнами проживання і центрами зайнятості за кордоном;

• з’явиться турпродукт, розрахований на специфічні етнічні групи.

Тенденція до зниження вікового цензу відходу на пенсію. Рівень освіти, матеріальний достаток, здоров’я і активність дають можливість пенсіонерам, на думку фахівців ВТО, використовувати тривалі тури, різноманітний туристський продукт.

Підвищення усвідомлення можливостей туризму. Взаємний вплив однієї людини на іншу формує загальносвітовий, космополітичний стиль життя. Інтерес до іншої культури викликає бажання подорожувати і отримувати нові знання та враження. З’являється необхідність у новому і багатоваріантному туристському продукті.

Економічні і фінансові зміни. Туризм завжди відчуває, на якій фазі (підйому або спаду) знаходиться економіка. Криза 1997-1998 рр. позначилася на розвитку туризму багатьох країн. В Україні спад виїзного туризму відбувся після падіння курсу гривні і супроводжувався загальним зниженням купівельної здатності населення та скороченням кількості людей з високими для здійснення зарубіжних поїздок прибутками. Усе це позначилося на туристській індустрії в країнах передусім з теплим кліматом, які були орієнтовані на задоволення потреб туристів, що мали, але не використали можливості подорожувати.

Зміни валютних курсів також впливають на туристську активність. Вважається, що зростання відносної вартості поїздки за рубіж на 5 % призводить до зменшення попиту на виїзний туризм на 6-10 %. Тому зміни курсів основних валют впливатимуть на туристські потоки між країнами з сильними і слабкими валютами.

Стан транспортної інфраструктури і засобів інформаційного забезпечення. Використання більш досконалих видів транспорту, засобів інформаційного забезпечення, а також оформлення турів через комп’ютер спростять організацію поїздок і доставку туристів до місця туристського призначення.

Таким чином, туристські мотиви як суттєвий компонент попиту і вибору туристського продукту є об’єктом низки впливів, до яких належать зовнішні чинники, що не пов’язані безпосередньо з туризмом, але позначаються на обсязі та формі попиту і виборі туристського продукту. Тому туристські мотивації слід виявляти і розглядати з урахуванням різних чинників впливу.