Функціонально-типологічна класифікація мов

Предметом функціонально-типологічної класифікації мов є мова як комунікативний засіб, що розглядається в аспекті її соціальних функцій і сфер використання.

Критерії функціонально-типологічної класифікації мов:

• за комунікативним рангом (за обсягом здійснюваної комунікації; за ступенем активності використання мов у процесі комунікації)
• за соціальним статусом (правовим, конфесійним, навчально-педагогічним).

Міжнародна моває засобом спілкування народів різних держав (англійська, арабська, іспанська, португальська, російська, французька).

Міжнаціональна мова є засобом міжетнічного спілкування народів однієї поліетнічної держави і має офіційний статус державної мови (мова гінді в Індії, російська мова в Росії)

Регіональна моває засобом міжетнічного спілкування народів певного регіону поліетнічної держави, офіційного статусу не має (бретонська, провансальська у Франції; тибетська в Тибетському автономному районі Китаю).

Живі мови – ті, що використовуються в сучасному повсякденному усному спілкуванні представниками принаймні одного етносу.

Мертві мови – мови, що вийшли з активного вжитку і відомі з писемних пам’яток або записів того часу, коли ці мови були живими (санскрит, латина, хетська, шумерська, мови індіанського населення Північної Америки та ін.).