Приклади.
ГРУПИ МОВ
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СІМ’Я МОВ.
| Назва групи | Назви мов | Основна територія поширення |
| Індійська група | гінді, урду, бенгалі, панджабі, лахнда, сінді, раджастхані, гуджараті, мратхи, сингальська, непалі, бихарі, циганська, кашмирі (мертві: ведійська, санскрит, пракрити) | Індія, Пакистан, Непал |
| Іранська група | перська (фарсі), пушту, белуджська (балучі), таджицька, курдська, осетинська, памірські мови (шугнанська, рушанська, бартангська, capикольська, хуфська, орошорська, язгулямська, ишкашимська, ваханська), ягнобський, (мертві: давньоперська, авестийська, пехлеві, парфянська, согдійська, хорезмійська, скіфська, бактрийська, лакська) | Середня і Передня Азія |
| Слов’янська група | Східна підгрупа: білоруська, російська, українська | Білорусь, Росія, Україна |
| Західна підгрупа: чеська, словацька, польська, кашубська (?), лужицька (мертві: полабська) | Чехія, Словакія, Польща | |
| Південна підгрупа: болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська (мертві: старослов’янська) | Болгарія, Сербія, Хорватія, Македонія, Словенія, Чорногорія | |
| Балтійська група | литовська, латиська, латгальська (мертві: пруська, ятвязька, куршська) | Литва, Латвія |
| Германська група | Північногерманська (скандинавська) підгрупа: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська Західногерманська підгрупа англійська, нидерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш. Східногерманська підгрупа Мертві мови: готська, бургундська, вандальська та ін. | Північна і Західна Європа |
| Романська група: | італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська (мертві: латина, далматинська) | Південна і Західна Європа |
| Кельтська група: | шотландська, ірландська, менська , бретонська, валійська | Велика Британія, Ірландія, північний захід Франції |
| Грецька група: | грецька | Греція |
| Албанська група: | албанська | Албанія |
| Вірменська група: | вірменська | Вірменія |
Мови однієї мовної сім'ї – це мови споріднені. Мови однієї групи – це мови близькоспоріднені, мови різних груп однієї мовної сім'ї – віддаленоспоріднені. Неспорідненими вважаються лише мови різних мовних сімей.
Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, слов'янської групи: білоруська, російська, українська, чеська, словацька, польська, лужицька болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська,: старослов’янська
Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, германської групи:датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська, англійська, нідерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш, готська, бургундська, вандальська та ін.
датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська
Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, романської групи: італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська, латина, далматинська.
Віддаленоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї: українська (слов'янська група), французька (романська група), англійська (германська група.)
Сучасна лінгвістика, здійснює генеалогічну класифікацію, оперуючи не тільки поняттям мовної сім'ї, а й макросім'ї.
Макросім’я мов – 1)об’єднання певних мовних сімей за наявністю спільних генеалогічних реконструйованих або гіпотетичних рис;
2) сукупність мов або мовних сімей, що далеко розходяться між собою и в яких виявлені спільні риси мають непослідовний характер.
Виокремлення макросімей, а точніше об’єднання деяких мовних сімей в одну макросім’ю, пояснюється тим, між мовами, що визнавалися неспорідненими, були виявлені деякі спільні риси, які не могли пояснюватися іншими причинами, крім спільного походження . Такі факти дозволили говорити про існування раніших прамов, існування яких передувало появі тих прамов, від яких ведуть походження мови мовних сімей. Зокрема, талановитий московський славіст В.М.Ілліч-Світич, висловив гіпотезу про існування такої прамови, в результаті розпаду якої утворилися індоєвропейська прамова та деякі інші. В.М.Ілліч-Світич працював над реконструкцією матеріалу цієї прамови, яку він назвав праностратичною мовою. Згідно з гіпотезою існування праностратичної мови одну ностратичну мовну макросім’ю утворюють індоєвропейські, афразійські, картвельські, уральські, алтайські, дравидійські мови. Сучасним мовознавством досліджуються питання визначення інших макросімей.
3. Типологічна класифікація (основні типологічні властивості мов; "тип мови" і "тип у мові"; формально-типологічна класифікація та інші види типологічних класифікацій).
Типологічна класифікація мов – один з різновидів класифікацій мов світу, що ґрунтується на подібностях і відмінностях, відповідних найзагальнішим і найважливішим властивостям мови як комунікативної системи і незалежних від генетичної спорідненості мов.
Сучасна типологічна класифікація мов поділяється на два різновиди залежно від того, що є предметом такої класифікації: функціонально-типологічну класифікацію мов і структурно-типологічну класифікацію мов.