Стратегія2. Увага
Стратегія1. Прийняття
Мета: сприймати учня таким, яким він є.
Техніка 1. Приймати того, хто робить, а не те, що зроблено.
Мета техніки – продемонструвати учневі те, що за будь-яких обставин ставлення до нього не зміниться. Це допоможе зберегти достатньо самоповаги учня для виправлення негативізму поведінки.
Техніка 2. Приймати особистісні особливості учня.
Техніка особливо актуальна у стосунках з підлітками, коли демонстративність у поведінці є домінуючою і виявляється в першу чергу в зовнішніх проявах (виклик в одязі, зачісках, манерах, сленгу).
Нетерплячість дорослих у питаннях зовнішності згубна для стосунків. Цінності змінюються, тому позиція дорослого «у наш час було по-іншому...» стає проблемою, перш за все, дорослого.
Мета: забезпечення потреби дитини в увазі.
Приділяти позитивну увагу – завдання непросте. Чим більше позитивної уваги вчитель приділить учням, тим менше уваги вимагатимуть у нього учні через порушення поведінки на уроці.
Техніка 1.Привітання учнів.
Мета техніки – приділити кожному учневі перед і після уроків декілька хвилин уваги. Щоб мати можливість робити практично цю непросту справу, вчитель має бути організованим і лаконічним. Орієнтовні варіанти способів вияву уваги до учнів: привітання, комплімент, запитати, як самопочуття після хвороби, які враження від вчорашнього матчу, фільму тощо.
Техніка 2. Вислуховування учнів. Техніку вважають найкращим прийомом для покращення стосунків. Для успішної реалізації техніки варто застосовувати прийоми рефлексивного слухання:
- менше говорити самому і давати можливість якомога більше сказати учневі;
- поводити себе спокійно, демонструвати щирий інтерес, що і стимулюватиме учня до розмови;
- використовувати невербальні сигнали для забезпечення зворотного зв'язку у розмові;
- використовувати прийоми парафразу (якщо я тебе правильно зрозумів...), резюмування (таким чином, отже), відображення почуттів.
Техніка 3. Вчити учнів звертати на себе увагу позитивними способами. Позитивні способи надання уваги учням:
- поговорити з учнем після уроку про щось із галузі його інтересів і захоплень;
- поцікавитись, чим живуть учні, використати це в бесідах з ними;
- дозволяти собі обідати у їдальні за одним столом з учнями;
- запрошувати учнів до себе на спільні свята, обіди;
- відвідувати змагання та музичні свята і заходи, де задіяні ваші учні;
- приєднуватись до групових ігор з учнями;
- відмічати дитячі дні народження разом з учнями;
- посилати листівки чи телефонограми учням, якщо ті хворіють;
- виражати щирий інтерес до роботи чи хобі учня.
Стратегія3. Визнання (повага)
Мета: оцінювати зроблене, а не того, хто зробив.
Стратегія схожа з технікою «Аплодисменти» тому, що зосереджується на результаті. Визнання слід висловлювати вголос. Визнання – є різновидом оцінки.
Техніка 1.Я - висловлювання. Описувати поведінку чи результати діяльності чітко і об'єктивно за принципом «тут і зараз». Загальні фрази неефективні. Замість: «Ти добре працював», краще: «Я вдячна тобі, Антоне, за те, що гарно вимив підлогу у класі, допомігши цим техпрацівниці».
Техніка 2. Фокусування уваги на сьогоднішньому. Техніка близька до попередньої. Головне – використання принципу «тут і зараз». Не пов'язувати теперішні здобутки з минулим («Чому ж ти, Сашко, так раніше не працював?») та не висловлювати сподівань на майбутнє («Віктор, я сподіваюсь, так буде завжди»).
Техніка 3. Письмові визнання. Теперішні досягнення учнів записувати і надсилати їхнім батькам.
Техніка 4. Вчити учнів писати визнання собі.
Техніка продуктивна тим, що вчить учнів правильно себе оцінювати, формує адекватну самооцінку, відповідальність. Техніку можна урізноманітнювати: просити учнів самостійно себе оцінити і написати визнання собі, після уроків ці визнання прочитати та якщо вони адекватно відображають ситуацію, підписати і відправити батькам.