Робочий пост і робоче місце. Операційно-технологічна карта. Піктограми

Тема 22/2: Виробничий процес з технічного обслуговування і ремонту автомобілів і організаційні форми його побудови.

Лекція 28

Навчальні питання:

1.Робочий пост і робоче місце. Операційно-технологічна карта

2.Форми організації виконання робіт з технічного обслуговування

та поточного ремонту автомобілів на робочих постах.

3.Організаційні форми побудови технологічного процесу обслуго­вування і поточного ремонту автомобілів.

Робочий пост організовують в ВАТ АТП для здійснення ТО і ремонту.

Робочий пост — це ділянка виробничої площі, яка призначена для розміщення автомобіля і має одне або кілька робочих місць для проведення ТО і ремонту.

Робоче місце — зона трудової діяльності виконавця, устаткована предметами і знаряддями праці, а також засобами, потрібними для виконання конкретного виробничого завдання.

За конструкцією і технологічною оснащеністю робочі пости поділяють на групи (табл. 1).

Застосування робочих постів різного типу зумовлене харак­тером робіт, виробничою програмою, технологічними особливостями устатку­вання та іншими факторами.

Таблиця. 1

Робочі пости Коротка характеристика
Надпідлогові, не обладнані оглядовими канавами або естакадами й підйомни­ками Застосовують для виконання робіт, які не потребують вивішування автомобіля (підготовчі у малярному відділенні, електротехнічні, карбюраторні, кузові, шиномонтажні та ін.) Незручні для робіт знизу автомобіля.
На оглядових канавах, оснащених підйомниками Забезпечують доступ до автомобіля у двох рівнях (зверху і знизу). Використовують для проведення робіт, які не потре­бують вивішування автомобіля в цілому або однієї з його осей
На оглядових канавах, не оснащених підйомниками Забезпечують повний доступ знизу і зверху до авто­мобіля і дають змогу здійснювати усі види постових робіт одночасно у двох рівнях. Застосовують для ви­конання робіт, які потребують вивішування автомо­біля або однієї з його осей
Обладнані стаціонарними підйомниками Призначені для виконання певних видів робіт ТО і ПР на одному рівні. Для розширення технологічних можливостей ці пости іноді оснащують підйомника­ми балконного типу з площадками для робітників.
Оснащені спеціалізованим стендовим обладнанням Використовують для перевірки і регулювання світла фар, кутів установлення керованих коліс, установ­лення геометричних параметрів кузовів легкових ав­томобілів, монтажу-демонтажу шин

 

За технологічним призначенням робочі пости поділяють на

· універсальні

· і спеціалізовані.

Різниця між ними полягає в тому, що на універсальному по­сту виконують усі або більшість операцій певної дії, тоді як на спеціалізовано­му — тільки одну або кілька.

За способом установленнярухомого складу робочі пости можуть бути:

· тупиковими (мал. 1, а — 1, д)

· і проїзними (рис. 1, є, 1, є).

·

Мал. 1. Розташування робочих постів:

тупикових: а — паралельне без проїзду; б — те саме з проїздом; в — паралельне двосто­роннє (прямокутне) з проїздом; г — косокутне; д — комбіноване; проїзних: є — паралельне; є — послідовне

 

Залежно від організації виробництва тупикові й проїзні пости використовують як універ­сальні або спеціалізовані.

За взаємним розташуванням пости бувають

· паралельними

· і послідовни­ми.

При цьому тупикові пости — тільки паралельними, а проїзні — паралель­ними і послідовними.

Розташування постів у приміщенні може бути різним:

тупикових постів — паралельне без проїзду, паралельне з проїздом, паралель­не двостороннє (прямокутне) з проїздом, косокутне, комбіноване;

проїзних постів — паралельне і послідовне (мал. 1).

Паралельні пости можуть бути універсальними або спеціалізованими, а послідовні — тільки спеціалізованими.

Мінімальна відстань наближення автомобілів при технічному обслугову­ванні й ремонті показана на мал. 2.

Мал. 2. Мінімальна відстань наближення автомобілів при технічному обслуговуванні і ремонті, м

 

Зміст робіт та їх послідовність, інструмент і пристрої, спосіб виконання і потрібний для цього час, а також спеціальність і кваліфікацію виконавців ви­значають для кожного поста і його робочих місць у відповідних операційно-технологічних картах.

Операційно-технологічні карти багато в чому універсальні. їх використо­вують як на стадії планування і організації процесу (номенклатура операцій і норми часу), так і безпосередньо на робочих місцях (устаткування, інструмент, технічні умови та ін.).

Багатоплановість використання операційно-технологічних карт, крім яв­ного позитивного ефекту, має і недоліки, які особливо проявляються під час виконання ТО автомобілів.

На практиці для конкретних ВАТ АТП доводиться здійснювати прив'язку технологічної документації. Складають постові техно­логічні карти і карти для робочого місця для кожного виконавця технологіч­ного процесу. Через великий обсяг документації, нестабільність, ВАТ АТП на багатьох із них технологічних карт не складають, особливо в тих випадках, коли змінюються програма і чисельність робітників і виникає потреба пере­робляти технологічні карти. Є й інші недоліки. Серед них можна окремо виді­лити складність психологічного сприймання текстової інформації. Названі недоліки можна усунути за допомогою застосування системи піктограм.

Піктограми й операцій ТО автомобілів виконані в єдиному графічному ключі з урахуванням науково обґрунтованих вимог інженерно-технологічного проектування знаків (мал. 3).

Система піктограм складається з 16 знаків, які є натурними позначеннями таких вказівок: 1 — перевірити стан, 2 — перевірити тиск, 3 — перевірити в дії, 4 — перевірити світлову сигналізацію, 5 — відрегулювати, 6 — усунути люфт, 7 — закріпити, 8 — запшлінтувати, 9 — замінити, переставити, 10 — усунути негерметичність, 11 — очистити, 12 — промити, 13 — злити, 14 — долити до рівня, 15 — змастити під тиском, 16 — змастити.

Мал, 3. Піктограми операцій технологічного обслуговування автомобілів

Символи легко читаються і запам'ятовуються. Обрані знаки зображують інструмент або сте­реотип елемента об'єкта.

Система піктограм дає змогу описати усі три групи робіт з ТО автомобілів:

· контрольно-оглядові йрегулювальні (перші шість знаків),

· кріпильні (наступні чотири знаки),

· очисні й мастильно-заправні (решта шість знаків).

В основу загального компонування операційно-технологічної карти покла­дено відому і звичну схему мащення автомобіля. У центрі карти розміщують скелетний рисунок автомобіля, а по краях — зображення об'єктів дії з набором знаків, скомпонованих в окремі комірки. У нижній частині карти розміщують довідковий розділ, де розшифровуються символи операцій.

Комірка — основ­ний елемент карти, що містить інформацію про виконання однієї або кількох (не більш як чотирьох) операцій ТО, які здійснюють на цьому агрегаті (вузлі). Інформацію про операції, що виконуються на однакових агрегатах (вузлах), але розміщені у різних місцях автомобіля, зводять в одну комірку.

Символи операцій розміщують у верхній частині в послідовності їх виконання. Деякі символи пояснюють додатково, яку саме операцію треба виконати. Інша їх ча­стина розрахована на запам'ятовування. Крім рисунків об'єктів дії і символів операцій розміщують пояснювальні надписи і рисунки, які визначають тех­нічні умови виконання операцій, модифікації автомобілів, а також положен­ня деяких частин автомобіля при його ТО.

Усі комірки карт мають нумерацію, яка використовується при складанні схем розміщення виконавців на постах ТО і видачі їм конкретних завдань.

Як приклад на мал. 4 показана одна з таких комірок, з якої видно, що треба виконати такі операції ТО автомобіля:

 

Мал 4 Комірка ілюстрованої технологічної карти

очистити протектор шини від сторонніх предметів, довести тиск до норми (0,73 МПа),

закріпити гайки колеса з моментом 210—260 Н м.

Усі операції ТО-1 автомобілів можна викласти на двох картах-плакатах:

· конт­рольно-оглядові, регулювальні й кріпильні, робо­ти;

· мастильно-заправні й очисні роботи.

Ана­логічно для ТО-2 потрібно п'ять ілюстрованих технологічних карт (ІТК).

Впровадження таких ІТК на передових ВАТ АТП показало, що інформація, закладена в ІТК, швидко сприймається в заданому обсязі, легко за­пам'ятовується всіма виконавцями, що практич­но не залежить від їхньої професійної підготов­ки;

ІТК дають змогу вести оперативну перебудо­ву технологічного процесу при зміні програми ТО, полегшують навчання і синхронізацію роботи на постах і лініях ТО автомобілів.