Виховна робота в академічній групі


Реалізація виховної роботи в академічних групах здійснюється через інститут кураторів. Куратор призначається адміністрацією навчального закладу на підставі подання декана факультету. Документація, яку веде куратор, визначається відповідно до основних нормативних документів щодо організації навчально-виховної роботи у вищих закладах освіти. Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі плану виховної роботи, розробленого на навчальний рік, семестр. Адміністративно куратор академічної групи підпорядкований заступнику декана факультету та погоджує свою діяльність з деканом.

На посаду куратора академічної групи призначається провідний спеціаліст, досвідчений педагог. Враховується також профіль підготов­ки фахівців та специфіка діяльності факультету. Строк перебування на посаді куратора – один навчальний рік (згідно з наказом ректора уні­верситету). Термін дії наказу щодо призначення на посаду може щорі­чно продовжуватись. Обов’язковими умовами призначення на посаду є: стаж викладацької роботи у вищому закладі освіти (не менше ніж два роки, з них у даному університеті – не менше одного року); обов’язкове викладання одного з лекційних курсів чи проведення семінарсько- практичних занять в академічній групі. Куратор, як правило, працює із конкретною академічною групою протягом трьох-п’яти років.

Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі Статуту університету, Концепції виховної роботи з урахуванням особливостей і традицій університету. Зміст його діяльності визначається такими основними документами: Законом України “Про освіту”, Державною національною програмою “Освіта. Україна XXI сторіччя”; “Концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, “Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті”, відповідними інструктивно-методичними документами Міністерства освіти і науки України, а також положеннями, розробленими структурними ланками університету. Згідно зі своїм соціальним статусом та функціональними обов’язками куратор академічної групи у своїй діяльності реалізує конкретні виховні функції.

На кураторів академічних груп розповсюджується система матеріального заохочення, прийнята в університеті та за поданням даного факультету чи проректора. Результати діяльності куратора обговорюються систематично на засіданні кафедр, радах факультетів, ректоратів та вченій раді згідно з планом роботи університету. Документація, яку веде куратор, визначається відповідно до основних нормативних документів щодо організації навчально-виховної роботи у вищих закладах освіти. Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі плану виховної роботи, розробленого на навчальний семестр, рік, згідно з перспективним та річним плануванням університету за формою, затвердженою вченою радою. Адміністративно куратор академічної групи підпорядкований заступнику декана факультету та погоджує свою діяльність з деканом та завідуючими кафедрами. Організаційно-методична допомога кураторам надається адміністрацією університету згідно з їх посадовими обов’язками та рівнем професійної компетентності. Методична підготовка куратора забезпечується різноманітними формами методичної роботи.

Функції куратора академічної групи:

- аналітична,

- організаторська,

- комунікативна.

Аналітична функція передбачає планування та організацію виховної роботи на підставі врахування куратором міжособистісних стосунків у колективі, мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, результатів навчання. Організаторська передбачає надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам. Комунікативна функція спрямована на створення сприятливого психолого-педагогічного клімату в групі.

Серед основних форм виховної роботи кураторів є: щотижневі виховні години, бесіди, дискусійні клуби, культпоходи до музеїв, картинних галерей, індивідуальна виховна робота з студентами.

Критеріями ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора академічної групи є:

1. Рівень вихованості майбутніх спеціалістів.

2. Активність, згуртованість групи.

3. Стабільний режим роботи академічної групи, відсутність серйозних випадків порушень трудової та навчальної дисципліни студентами.

4. Позитивна мотивація навчально-виховної діяльності студентів.

5. Мікроклімат у групі.

6. Різноманітність форм виховної поза аудиторної роботи.

7. Діяльність студентського самоврядування в групі.

8. Участь групи в загально академічних заходах.

9. Оволодіння студентами досвідом соціальної поведінки.

Керівник академічної групи спільно з активом групи складає про­ект плану виховної роботи на навчальний рік, який затверджується на зборах академгрупи; стежить за виконанням плану, в процесі якого аналізує ефективність виховної роботи, розвиток творчої ініціативи студентів, самоврядування; веде індивідуальну роботу зі студентами; виявляє нахили і здібності студентів і сприяє їх участі в роботі наукових гуртків, творчих студій, культурних товариств, клубів за інтересами, спортивних секцій, в художній самодіяльності; тримає в полі зору успі­шність студентів, встановлює контакти з відповідними кафедрами з метою створення належних умов для навчання, надання їм необхідної допомоги, здійснення заходів для роботи з обдарованими студентами; висловлює свої рекомендації академічній групі щодо проведення виховних годин, присутній на них, сприяє залученню студентів до факультетських та загально-університетських заходів; піклується про житлово-побутові умови студентів, про їх культурний відпочинок, бере участь у розподілі місць у гуртожитку, періодично відвідує його; вносить про­позиції щодо відзначення і заохочення кращих студентів, бере участь у складанні характеристик.

 

Тема 8. Специфіка професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи. Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами

План:

1.Специфіка та основні напрями професійної діяльності педагога вищої школи.

2.Професійна усталеність викладача вищої школи.

3.Готовність викладача до педагогічної діяльності.

4.Професійна компетентність педагога вищої школи.

5.Культура педагогічного спілкування викладача ВНЗ.

6.Професійні кризи та деформації психологічного розвитку педагога вищої школи.

7.Значення педагогічного спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії.

8.Труднощі та бар’єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів.

9.Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика.

10.Психологічний аналіз конфліктів у педагогічній взаємодії.

 

Основні поняття теми: рефлексія, професійна усталеність викладача, професіоналізм знань, професіоналізм спілкування, професіоналізм самовдосконалення, професійно-педагогічне спілкування, педагогічне спілкування, професійне спілкування, взаємини “студент викладач”, взаємні оцінні ставлення, бар’єри педагогічного спілкування, стилі педагогічного спілкування, діалог, педагогічна соціальна перцепція.