Процес емпіричний досліджень

Емпіричний і теоретичний рівні мають досить складну організацію. Їхні складники характеризуються специфічними пізнавальними процедурами та особливими типами отриманих за їхньою допомогою знань.

Розглянемо гранично спрощену схему емпіричного рівня. Він постачає емпіричні факти — будівельний матеріал для створення базису теорії. Емпіричні факти — це завжди достовірна, об’єктивна інформація, такий опис об’єктів і зв’язків між ними, де знято суб’єктивні нашарування. Саме на емпіричному рівні і здійснюється перехід від даних спостереження до емпіричних фактів; ця процедура досить тривала і складна. Первісна інформація від об’єкта міститься в даних спостереження, які фіксуються у вигляді протоколів спостереження. Випадкові зовнішні впливи, похибки приладів, помилки спостерігача вносять у дані спостереження чималу кількість суб’єктивної інформації, тому ці дані не є достовірним знанням, що відповідає самій реальності, і, таким чином, не є фактом. Для перетворення даних спостереження на емпіричний факт необхідно, по-перше, провести їх раціональне опрацювання та пошук стійкого інваріантного їх змісту. На цій стадії виконується порівняння множини результатів спостережень, виявлення та відсіювання випадкових похибок і помилок, статистичне опрацювання даних та ін.

По-друге, для встановлення факту необхідно дати тлумачення того інваріантного змісту, що виявляється в даних спостереження. У процесі цього тлумачення широко використовують раніше отримані теоретичні знання.

Таким чином, у формуванні емпіричного факту використовують знання, отримані незалежно від теорії, а факти дають стимул для створення нових теоретичних знань, які, у свою чергу, можуть знову брати участь у формуванні новітніх фактів тощо.

Емпіричні дослідження логістичних систем передбачають розробку інструментарію дослідження (див. рис. 5.3), збір та обробку даних.

При розробці інструментарію емпіричного дослідження необхідно керуватися загальними принципами:

- плюралізм джерел інформації (чим більше, тим краще, але !обмеження – час і людські ресурси);

- змістовна всебічність (максимальне охоплення різних сторін життєдіяльності);

- перехресний аналіз (перевірка даних з одних джерел даними з інших).

Рис. 2.3. Розробка інструментарію емпіричного дослідження