ІІІ. Очікувані тенденції смертності.

Загальна захворюваність населення України значно збільшилась протягом 1990-х років. Якщо між двома (1979 і 1989 років) останніми переписами населення поширеність захворювань зросла на 16,3%, то за період між переписами 1989 і 2001 років – на 40,4%. Швидкими темпами збільшувалося поширення хвороб:

- системи кровообігу (в 2,9%),

- сечостатевої системи (в 1,9%),

- органів травлення (в 1,8%).

Особливо непокоять втрати здоров`я дітей, рівень захворюваності яких збільшився з 1416 випадків у 1989 році до 1845,9 у 2008 році, в тому числі ендокринної системи з 31 до 96,6, органів травлення – з 82,4 до 133,9, сечостатевої системи – з 17,6 до 40,5, і вроджені аномалії – з 11 до 23,3 випадку відповідно. Серед позитивних тенденцій слід відзначити лише зниження рівня інфекційних і паразитарних хвороб.

Підтвердженням цього є показники, які оприлюднило Міністерство оборони України в 2008 році: до армії призиваються юнаки, у третини з яких по два захворювання, у кожного дев`ятого – три, у 5 відсотків – по чотири і більше.

Викликає занепокоєння істотне відставання України від розвинених європейських країн за показником очікуваної тривалості життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), це відставання становило 5,5 від країн Центральної та Східної Європи і 10,9 – від країн ЄС.

Надлишкова передчасна смертність (до 65 років) зумовлює втрату майже 11 років загальної тривалості життя, що на 3 роки більше, ніж у країнах Центральної та Східної Європи, і на 6 років – ніж у країнах ЄС.

Різниця у тривалості життя чоловіків і жінок в Україні перевищує 11 років, тоді як в економічно розвитих країнах цей показник становить 5-6 років. Ризик смерті для чоловіка у віці 20-24 роки перевищує ризик для жінки у 3,3 рази, а імовірність смерті у працездатному віці для чоловіка досягає 37 відсотків.

Основними складовими незворотних демографічних втрат є високий рівень смертності дітей віком до 1 року та чоловіків працездатного віку (через надмірну смертність від хвороб системи кровообігу та внаслідок дії зовнішніх факторів). Цей показник є одним з найвищих у Європі.

Смертність від інфекційних і паразитарних хвороб та дії зовнішніх факторів, що піддається усуненню засобами сучасної медицини та соціально-гігієнічної профілактики перевищує рівень країн Центральної та Східної Європи і ЄС у 2,3 та 3,6 рази відповідно. Ці причини викликають 11,3 відсотка загальної кількості летальних випадків (у країнах Центральної та Східної Європи – 7,7, країнах ЄС – 7,1 відсотка). Серед першорядних причин смертності від дії зовнішніх факторів найбільшої шкоди завдає травматизм, вчинення вбивств та самогубств (за останні 10 років кількість самогубств збільшилась на 74,1 відсотка).

Основними причинами втрати здоров`я, зростання смертності та зниження очікуваної тривалості життя є:

- низький рівень і несприятливі умови життєдіяльності значної частини населення;

- низька ефективність існуючої системи охорони здоров`я;

- поширеність шкідливих звичок та нехтування здорового способу життя.

Таблиця 27.