Процес одержання аудиторських доказів

Основні умови збору доказів:

1) дотримання законності - в процесі проведення перевірки аудитор повинен не тільки перевіряти законність здійснених операцій, але й насамперед, при виборі методів і прийомів дотримувати установлені вимоги;

2) одержання повного доказового матеріалу, оскільки алюмінування хоча б одного результату факту господарському життя (який на перший погляд не має істотного значення) може мати серйозні наслідки в майбутньому (як у поточному, так і в майбутньому звітному періоді);

3) дотримання принципу своєчасності дій по збору доказів. Якщо аудитор по який - або причині навмисне або випадково не зміг одержати необхідні докази по об'єкту в момент його перевірки, те, по-перше, це питання слід постійно тримати на контролі й при можливості зібрати ці дані, а, по-друге, у такому випадку слід зробити коефіцієнт виправлення на запізнювання інформації;

4) одержання гарантій про достовірність представлених аудитору даних. Це досягається різними шляхами: і з листа про відповідальність керівництва, і з підтвердження й ін.

Відповідно до точки зору Маутца й Шарафа методологічний підхід до збору доказів може бути розділений на наступні етапи:

1. встановлення комплексності проблеми;

2. розгляд усіх фактів, що відносяться до неї;

3. поділ комплексної проблеми на індивідуальні;

4. визначення доказу, необхідного для кожної індивідуальної проблеми;

5. вибір відповідних прийомів і процедур аудита;

6. виконання їх;

7. оцінка доказів: а) з погляду доречності й законності; б) для визначення яких-небудь додаткових "вузьких місць"; в) з погляду необхідності й достатності для формування думки;

8. формування думки: а) по індивідуальних проблемах; б) по комплексній проблемі.

Одним із найбільш доказових джерел інформації є первинний документ, де фіксується кожна господарська операція. Тому особливу увагу слід приділити визначенню підробок в документах.

Після формально-правової перевірки документів вони можуть характеризуватись як доброякісні, тобто правильно оформлені, вірно відображаючи здійснені операції, або як недоброякісні.

При перевірці аудитор орієнтується на можливі відхилення в облікових даних, які можуть вплинути на достовірність звітних показників. До таких відхилень належать:

1.Неадекватні записи в обліку – відображення фінансової інформації в системі рахунків в неповному обсязі (відображення в обліку не всіх, фактично здійснених, господарських операцій).

2.Нереальність облікової інформації.

3.Відсутність дозволу на проведення господарської операції.

4.Неправильне віднесення інформації до певного звітного періоду, несвоєчасне здійснення операцій.

5.Арифметична неточність.

Тема 6: "Виявлення помилок та шахрайства у процесі аудиту"