Поняття аудиторського ризику, його складові та правила оцінювання

З точки зору загального підходу аудиторський ризик уявляє собою можливість видачі невірного( несправжнього) висновку після завершення усіх аудиторських процедур.

Загальний аудиторський ризик (ЗАР) – це ймовірність формування невірної думки і як наслідок складання несправжнього висновку об відсутності помилок, у той час, як вони реально є.

Очевидно, що природа суттєвості помилок зв’язує ЗАР з двома факторами:

· ризик того, що суттєві помилки будуть мати місце взагалі;

· ризик того, що будь які суттєві помилки залишаться невиявленими.

Оцінка аудиторського ризику аудитора є одною з основоположних умов ефективної роботи. Оцінка ризику може бути:

· попередня оцінка ризику - проводиться при ознайомлені з бізнесом клієнта. Потім, в пресі проведення аудиту, розмір ризику уточнюється.

· кінцева оцінка ризику - проводиться при підготовці аудиторського висновку.

Аудиторський ризик має дві сторони, які необхідно враховувати при оцінці ризику:

· перша - ризик здійснення помилки або зловживання клієнтом. Ризик помилки клієнта враховує як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори: схильність сальдо рахунків чи класу операцій до суттєвих викривлень при відсутності засобів внутрішнього контролю (властивий ризик – об’єктивний фактор) і неспроможність системи внутрішнього контролю клієнта попередити, виявити і виправити ці суттєві викривлення (ризик контролю – суб’єктивний фактор).

· друга – ризик здійснення помилки аудитором. Ризик помилки аудитора полягає у тому, що ті аудиторські процедури перевірки на суттєвість, які будуть застосовані аудитором для перевірки сальдо рахунків і класів операцій не дозволяє виявити суттєві викривлення в цих сальдо чи операціях. Цей ризик називають ризиком не виявлення.

Властивий ризик (ВР) – це ризики, які притаманні для конкретної галузі діяльності, типу підприємства або економічного середовища. Вони не залежать від аудитора і розділяються на два загальних типи :

- зовнішній (об’єктивний) - до чинників зовнішнього ризику відносяться: інфляція; політична нестабільність; перманентне та непередбачене законотворення; довільна (власна за метою) інтерпретація законів фіскальними органами; корумпованість суспільства та кримінальність економіки; тенденції розвитку та зміни у технологіях.

- внутрішній (суб’єктивний) до чинників внутрішнього ризику відносяться: якість системи управління; можливість помилок, зловживань, обману та крадіжок з боку персоналу; форма господарювання (ВАТ, ЗАТ, ТОВ); структура підприємства (корпорація, концерн, об’єднання).

Ризик контролю (РК) – це можливість ( вірогідність) того, що система внутрішнього контролю ) аудиту) в системі управління клієнта або зовсім відсутня або не запобігає виявленню суттєвих відхилень та помилок.

Ризик невиявлення (РНВ) – має дві складові:

- ризик аналітичних процедур (РАП) – це ризик того, що аналітичні процедури що застосовуються аудитором не допоможуть виявити суттєві відхилення та помилки.

- ризик тестування (РТ) – це ризики того, що при застосуванні конкретних тестів не будуть виявлені суттєві помилки. Відокремлюють такі чинники ризику тестування як: невірний обсяг вибірки; невірний спосіб відбору сукупності та її елементів; невірний вибір тестів (питань для перевірки); невірне застосування (відносно предмету перевірки) обраних тестів.

Загально відома формула професійного аудиторського ризику має вигляд:

ЗАР = ВР*РК*РН_В (1)

Що стосується виміру ризику, то на заході існує практика використання не абсолютного чи відносного значення ризиків, а їх якісних характеристик: високий, середній, низький.