Процедури ознайомлення з бізнесом економічного суєта – замовника аудиту
Етапи планування аудиту і їх характеристика
Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку.
Планування – це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту, тобто це визначення засобів та шляхів досягнення мети аудиту. Аудиторський план розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.
Порядок планування аудити в Україні визначається Міжнародними стандартами аудиту (МСА) 300 "Планування аудиту фінансових звітів". Також аудитор повинен в плануванні аудиту користуватись МСА 315 "Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень" і МСА 320 "Суттєвість в аудиті". МСА вказують аудиторам, що “...роботу необхідно належним чином адекватно спланувати, а асистентів, якщо вони є, треба належно контролювати ”.
Характер планування залежіть від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві.
Планування як процес умовно можна розділити на наступні блоки: визначення цілей і задач; вибір стратегії; тактика – розвиток стратегії на більш короткий період; загальне керівництво діями і прийняттям рішень, що сприяє досягненню цілей; правила і прийоми, що передбачають чітке визначення дій для специфічних ситуацій; процедури – дії, які варто здійснювати в кожній конкретній ситуації.
Планування аудиторської перевірки має властиві тільки йому особливості. Весь процес планування поділяється на три стадії: попереднє планування; складання загального плану; розробка програми аудита.
У процесі аудиту у аудитора можуть виникнути підстави для перегляду окремих положень загального плану. Внесені в план зміни, а також причини змін аудиторові і варто докладно документувати. У загальному плані аудитор повинен передбачити терміни проведення аудиту і скласти графік проведення аудиту, підготовки звіту і аудиторського висновку.
На етапі попереднього планування аудитор повинний ознайомитися з фінансово-господарською діяльністю економічного суб’єкта і мати інформацію про:
1. зовнішні фактори, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта, що відбивають економічну ситуацію в країні (регіоні) у цілому і її галузеві особливості;
2. внутрішні фактори, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта, зв’язаних з його індивідуальними особливостями.
На етапі попереднього планування аудиторська фірма оцінює можливість проведення аудиту. У випадку, якщо аудитор вважає за можливе проведення аудиту, при необхідності формує штат з асистентів-аудитора також можливо залучити додатково аудиторів для проведення аудиту й укладає договір з економічним суб’єктом.
На попередній стадії укладання договору на аудит аудитор повинен отримати ( або поповнити) інформацію про клієнта. Приблизний перелік необхідного мінімуму знань про потенційного замовника аудиту визначається професіоналізмом кожного конкретного аудитора.
Проте можна рекомендувати отримання наступної інформації :
Ø Розмір підприємства, форма власності та форма господарювання
Ø Ринок, де працює клієнт (галузь, сфера , сегмент)
Ø Технологія підприємницької діяльності
Ø Законодавчі обмеження діяльності (особливо умови оподаткування)
Ø Структура системи управління ( ієрархія, функціональна структура)
Ø Наявність та організація внутрішнього контролю (аудиту)
Ø Організація системи обліку ( облікова політика, оборот документів, форма бухобліку, склад апарату бухгалтерії, тощо)
Ø Наявність та результати попередніх перевірок аудиторами та фіскальними органами.
Джерелами одержання інформації про клієнта для аудитора повинні бути: статут та документи про реєстрацію економічного суб’єкта; протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів або інших аналогічних органів керування економічного суб’єкта; документи, що регламентують облікову політику економічного суб’єкта і внесення змін у неї; звітність: фінансова, статистична, управлінська; документи планування діяльності економічного суб’єкта (плани, кошториси, проекти); контракти, договори, угоди економічного суб’єкта; внутрішні звіти аудиторів, консультантів; внутріфірмові інструкції; матеріали перевірок контролюючих органів; матеріали судових і арбітражних позовів; документи, що регламентують виробничу й організаційну структуру економічного суб’єкта, список його філій і дочірніх компаній; відомості, отримані з бесід з керівництвом і виконавчим персоналом економічного суб’єкта; інформація, отримана при огляді економічного суб’єкта, його основних ділянок, складів.