Вимірювання інформації.


При викладанні цього питання слід звернути увагу учнів, що буде коректніше, якщо замість слів величина інформації слід говорити величина повідомлення. Наприклад, довжина слова “коса” – 4 літери, але яку саме інформацію воно несе? (коса на голові, або коса у косаря на полі).

Вчителю слід підкреслити, що при збереженні на носіях повідомлення займає певне місце. тому коректним є питання про величину повідомлення (кількість знаків, довжину тексту, площу графічного зображення) та відповідні одиниці вимірювання.

Об’єм текстового документу можна визначати кількістю сторінок, чи рядків, чи знаків. Наприклад, об’єм текстового документа довжиною 40 тисяч літер називають 1 друкованим аркушем.

Якщо повідомлення передається за допомогою лише 2 знаків (+ та -, або 0 та 1), тоді одне знакомісце називають біт (один двозначний розряд). Можна учням дати переклад слова з англійської мови. Якщо повідомлення займає 8 двозначних знакомісць. тоді довжину повідомлення називають байт. 1 кб= 1024 байт.

Оскільки на сучасних комп’ютерних носіях повідомлення подають за допомогою 2 знаків, то ємність запам’ятовуючих пристроїв вимірюють у байтах, Кб, Мб, Гб.

Вчителю доцільно навести приклади, після розгляду яких учням стане зрозуміло, що в одному і тому самому за об’ємом запам’ятовуючому пристрої можуть зберігатися різні повідомлення:

В 1000 Мб можна розмістити:

- 50000 сторінок тексту або 150 романів;

- 150 кольорових слайдів;

- 1,5 години аудіо запису;

- 10 хвилинний стерео-музичний фрагмент;

- протоколи операцій з банківськими розрахунками за 1000 років.

Далі вчителю слід пояснити учням, що інформація може оцінюватися людьми з різних точок зору – за змістом, за важливістю, за вчасністю. З одного й того ж повідомлення різні люди можуть зробити різні висновки, це залежить від того, як буде аналізуватися повідомлення.

Довжина повідомлення нічого не говорить про те. багато чи мало корисної інформації несе це повідомлення, чи воно несе лише шум.

Наприклад, важко сказати, яке з трьох повідомлень несе більше інформації: “жжж”, ”жжжжж”, ”жжжжжжжжжжж”. Неясно також яку інформацію несуть повідомлення: “2+2=5”, ”2*2=10”.

Далі можна запропонувати такий вид роботи:

1. Якщо повідомлення занадто довге і містить занадто велику кількість знаків, воно може бути не сприйнятим, і інформація, яку воно несе, може стати шумом. Якщо довге повідомлення поділити на частини і аналізувати окремо кожну частину, можна знайти набагато більше корисної інформації. Навести приклади (підручники).

2. Не всяке повідомлення доцільно і можна ділити на частини. В залежності на які частини буде поділене повідомлення, воно може набути різних тлумачень Приклади (“чумацький шлях”, “морський язик”, “козацька чайка” набувають інше тлумачення).

Для закріплення понять інформації, повідомлення, шуму, носіїв інформації, подання та вимірювання інформації можна запропонувати учням дати відповіді на такі питання:

1. Якщо над яром вигукнути слово “ура”, почути відлуння – “ура”. Чи отримується при цьому якесь повідомлення? Якщо так, то яке?

2. Чи однакову інформацію несуть повідомлення “+” та “знак додавання”?

3. Наведіть приклади, коли одне й те ж саме повідомлення може набути різного тлумачення залежно від того, які властивості цікавлять людину?

4. Наведіть приклади повідомлень, команд, вимог, правил, які повинні різними людьми за різних обставин тлумачитись однаково?

5. Наведіть приклади різних мов, за допомогою яких можна подавати повідомлення для різних людей?