Систематичний аналіз суміші Cu2+, Hg2+, Ni2+, Co2+, Cd2+-іонів

Реакції Cd2+-іонів

86. Реакція з амоніаком. Розчин амоніаку, взятий у еквівалентній кількості, осаджує з розчинів солей Cd²⁺ білий осад кадмій гідроксиду, який розчиняється в кислотах і надлишку реактиву, але не розчиняється в лугах:

CdCl₂ + 2NH₃×H₂O ® Cd(OH)₂¯ + 2NH₄Cl

Cd(OH)₂ + 4NH₃ ® [Cd(NH₃)₄](OН)₂

Виконання реакції. До 3-4 крапель розчину солі Кадмію додають такий самий об’єм розчину амоній гідроксиду. Спостерігають утворення білого осаду, який розчиняється у надлишку реактиву.

87. Реакція з розчинними сульфідами або сірководнем. Сульфіди та сірководень осаджують Cd²⁺-іони з кислого розчину у вигляді осаду CdS жовтого або оранжевого кольору нерозчинний у лугах, він розчиняється тільки в мінеральних кислотах – хлоридній, сульфатній та нітратній:

Cd²⁺ + S^2– ® CdS¯

Виконання реакції. До 3-4 крапель розчину солі Кадмію додають такий самий об’єм сірководневої води або до розчину солі, підкисленого хлоридною кислотою, добавляють розчин Nа₂S. Спостерігають утворення осаду CdS. Досліджують розчинність у лугах та кислотах.

88. Реакція з дитизоном.Дитизон при взаємодії з йонами Кадмію утворює халатну сполуку (див. реакцію Цинку з дитизоном) червоного кольору, яка добре екстрагується хлороформом. Чутливість реакції 0,5 мкг.

Виконання реакції. До 2-3 крапель розчину солі Кадмію добавляють кілька крапель дитизону і 0,5 см³ хлороформу або тетрахлоретану. Суміш перемішують і спостерігають забарвлення верхнього шару рідини у червоний колір.

F Розділення катіонів шостої групи. До 2-3 см³ досліджуваного розчину, що містить катіонів VI аналітичної групи, додають концентрований розчин амоніаку до лужної реакції, перемішують, нагрівають 2-3 хв. При цьому катіони Купруму, Ніколу і Кадмію залишаються в розчині (розчин 1) у вигляді комплексних аміакатів, а в осаді (осад 1) містяться Co(OH)Cl, HgNH₂Cl. Осад 1 відокрамлюють центрифугуванням від розчину

F Аналіз розчину 1. Якщо розчин 1 має характерне волошкове забарвлення, це вказує на наявність у ньому йонів Купруму(ІІ), що додатково перевіряють. Для цього розчин 1 (містить [Cu(NH₃)₄]²⁺, [Cd(NH₃)₄]²⁺, Ni(NH₃)₄]²⁺) нейтралі­зують розчином сульфатної кислоти з С_Н =2,0 до кислої реакції, добавляють кристали Na₂S₂O₃ і нагрівають. Випадає осад (осад 2, Cu₂S). Осад 2 розчиняють у розчи­ні HNO₃ з С_Н =2 при нагріванні і виявляють Cu²⁺-іони реакцією з жовтою кров’яною сіллю (реакція 76). У розчині 1 (містить солі CdSO₄ та NiSO₄) виявляють йони Кадмію реакцією 87 з сульфідами та йони Ніколу(ІІ) –реакцією 85 з реактивом Чугаєва.

F Аналіз осаду 1. До осаду 1 (HgNH₂Cl, CoOHCl) додають розчин сульфатної кисло­ти з С_Н = 2 і перемішують, при йьому CoOHCl розчиняється (розчин 2), а HgNH₂Cl залишається в осаді (осад 3). У розчині 2 виявляють йони Кобальту(ІІ) реакцією 81 з тіоціанатом. Осад 3 розчиняють у нітратній кислоті і виявляють йони Hg²⁺ реакцією 78 з калій йодидом або 50 із станум(ІІ) хлоридом.

G Катіони шостої аналітичної групи в їх суміші, можна виявити дробним методом. Виявлення катіонів Cu²⁺ проводять в окремій пробі реакцією 73 з амоніаком або 76 з жовтою кров’яною сіллю. Hg²⁺-іони виявляють в окремій пробі реакцією 78 з калій йодидом, або реакцією 50 із станум(ІІ) хлоридом. Кадмій виявляють за реакцією 88 з дитизоном. Кобальт(ІІ) реакцією 81 з амоній тіоціанатом. Нікол(ІІ) – реакцією 85 з реактивом Чугаєва.