Реакція з HCl і розчинними хлоридами.

Реакції Ag+-іонів

Якісні реакції на катіони ІІ аналітичної групи

До ІІ аналітичної групи (таблиця 2.1) входять йони Ag⁺, Hg₂²⁺ і Pb²⁺. Груповий реактив – хлоридна кислота. Вона утворює з катіонами ІІ групи, хлориди, які нерозчинні у воді й кислотах. Однак розчинність цих хлоридів у воді залежить від температури. При температурі 100 ⁰С розчинність PbCl₂ збільшується в 3 рази, тоді як розчинність інших хлоридів практично не змінюється. При систематичному аналізі, таку особливість використовують, щоб відокремити катіони Pb²⁺ від Ag⁺ та Hg₂²⁺.

Соляна кислота і розчинні хлориди утворюють з йонами Ag⁺ білий сирнистий осад арґентум хлориду:

Ag⁺ + Cl^- ® AgCl¯

АgCl чорніє на світлі внаслідок часткового відновлення Ag⁺ до Ag⁰. Осад не розчиняється у розведених сульфатній та нітратній кислотах, легко розчиняється у розчині амоніаку, амоній карбонату, натрій тіосульфату. Реакція розчинення осаду в амоніаку відбувається за рівнянням:

AgCl + 2NH₃ ® [Ag(NH₃)₂]Cl

Діамінаргентум (І) хлорид розкладається нітратною (азотною) кислотою:

[Ag(NH₃)₂]Cl + 2HNO₃ ® AgCl¯ + 2NH₄NO₃,

а з розчином калій йодиду утворює жовтий осад:

[Ag(NH₃)₂]Cl + KІ ® AgI¯ + KCl + 2NH₃

Розчинність AgCl в амоніаку з утворенням комплексної сполуки [Ag(NH₃)₂]Cl і руйнуванням цього комплексу при дії на нього нітратною кислотою, внаслідок чого випадає хлорид срібла, використовується в аналізі для відокремлення і виявлення йону Ag⁺.

Виконання реакції. До 2-3 крапель досліджуваного розчину добавляють 2-3 краплини розведеної НСl і прозору рідину над осадом зливають. Після цього додають краплинами концентрованого розчину амоніаку до появи запаху, прозорий аміачний розчин зливають і підкислюють його розчином нітратної кислоти (C_н=2). У присутності срібла виникає біла каламуть або випадає осад.

11. Реакція з калій хроматом K₂CrO₄.K₂CrO₄утворює з йонами Ag⁺ червоно-бурий осад, розчинний у HNO₃ і розчині NH₃, погано розчинний в оцтовій кислоті:

2Ag⁺ + CrO₄^2- ® Ag₂CrO₄¯

Реакцію йона Ag⁺ з калій хроматом використовують для виявлення срібла краплинним методом.

Виконання реакції. 2-3 краплі досліджуваного розчину наносять на фільтрувальний папір, додають 1-2 краплі оцтової кислоти і краплину розчину K₂CrO₄. В присутності срібла утворюється осад або пляма цеглисто-червоного кольору.

:

12. Реакція «срібного дзеркала». За наявності відновника, наприклад, формальдегіду, йони Аргентуму відновлюються до металічного срібла

2[Ag(NH₃)₂]⁺ + HCHO + H₂O ®

2Ag¯ + HCOO ^– + 3NH₄⁺ + NH₃

Виконання реакції. У чисту пробірку додайте 3-5 крапе­ль розчину, що містить Ag⁺-іони, і стільки ж крапель розчину концентрованого амоніаку та де­кілька крапель розчину формальдегіду. Нагрівають пробірку на водяній бані. На стінках пробірки спостерігають блискучі поволоки металічного срібла.

13. Реакція з калій йодидом. Солі йодидної кислоти утворюють з йонами Ag⁺ світло-жовтий осад арґентум йодиду, не розчинний в кислотах і у розчині амоніаку (на відміну від AgCl): Ag⁺ + І^– ® AgI¯.

Виконання реакції. До 4-5 крапель досліджуваного розчину добавляють такий самий об’єм розчину калій йодиду. До утвореного осаду добавляють надлишок розчину натрій тіосульфату і перемішують. Спостерігають розчинення осаду, що пояснюється утворенням комплексної сполуки:

AgI + 2Na₂S₂O₃ ® Na₃[Ag(S₂O₃)₂] + NaI