Самостійна робота

План лекції

Тема 1. Введення в asp.net. Сім рівнів asp.net. розвиток asp.net. компоненти asp.net. основні елемеенти управління asp.net

Лекція № 1

1. Вступ. Загальні поняття дисципліни “Розробка клієнт-серверних застосувань”.

2. Перший факт: ASP.NET інтегрується з .NET Framework. Другий факт: код ASP.NET компілюється, а не інтерпретується.

3. Третій факт: в ASP.NET підтримується безліч мов програмування. Четвертий факт: ASP.NET обслуговується середовищем CLR. .

4. П'ятый факт: ASP. NET є об'єктно-орієнтованою технологією. Шостий факт: ASP.NET підтримує усі браузери. Сьомий факт: ASP.NET дозволяє легко виконувати розгортання і конфігурацію.

5. ASP.NET 1.0 і 1.1.ASP.NET 2.0. ASP.NET3.5. ASP.NET 4. Компонент ASP.NET MVC.

6. Компонент ASP.NET Dynamic Data. Технологія Sllverlight.

7. Дослідження і розробка методів збору і обробки інформації в глобальній мережі.

Зміст лекції

1.1. Вступ. Загальні поняття дисципліни “Розробка клієнт-серверних застосувань”.

Із розвитком інформаційно-комунікаційних технологій зростає складність інформаційних систем і обсяги даних у них. Кожна прикладна програма є відображенням якоїсь частини реального світу і містить його формалізований опис у вигляді даних. Великі масиви даних розміщують окремо від коду програми, що виконується, і організовують у вигляді баз даних. Для роботи з даними використовують особливі програмні комплекси, системи управління базами даних (СУБД).

На сучасному етапі розвитку засобів опрацювання даних домінує клієнт-серверна архітектура, у рамках якої деяка прикладна програма може взаємодіяти з іншими такими програмами у рамках мережі шляхом обміну даними через сервер баз даних.

Технологія клієнт-сервер означає такий спосіб взаємодії програмних компонентів, при якому вони утворюють єдину систему. Як видно із назви, існує клієнтський процес, що вимагає певних ресурсів, а також серверний процес, що ці ресурси надає. Зовсім необов'язково, щоб вони перебували на одному комп'ютері. Звичайно прийнято розміщувати сервер на одному вузлі локальної мережі, а клієнтів – на інших вузлах.

У контексті бази даних клієнт управляє користувацьким інтерфейсом і логікою роботи, діючи як робоча станція. Клієнт приймає від користувача запит, перевіряє синтаксис і генерує запит до бази даних мовою SQL або іншою мовою бази даних, відповідно до логіки роботи програми-клієнта. Потім передає повідомлення серверу, очікує надходження відповіді й форматує отримані дані для подання їх користувачеві. Сервер приймає й опрацьовує запити до бази даних, після чого відправляє отримані результати назад клієнтові. Таке опрацювання включає перевірку повноважень клієнта, забезпечення вимог цілісності, а також виконання запиту й оновлення даних. Крім цього підтримується управління паралельністю й відновленням.

Архітектура клієнт-сервер має ряд переваг:

§ забезпечується ширший доступ до існуючих баз даних;

§ підвищується загальна продуктивність системи: оскільки клієнти та сервер перебувають на різних комп'ютерах, їхні процесори можуть виконувати різні завдання паралельно. Налаштування продуктивності комп'ютера із сервером спрощуються, якщо на ньому виконується тільки робота з базою даних;

§ знижується вартість апаратного забезпечення; досить потужний комп'ютер з більшим пристроєм зберігання потрібний тільки серверу – для зберігання й управління базою даних;

§ скорочуються комунікаційні витрати. Частину операцій виконують клієнтські комп'ютери і посилають через мережу тільки запити до баз даних, що дозволяє значно скоротити обсяг даних, що пересилають мережею;

§ підвищується рівень несуперечливості даних, оскільки кожній клієнтській програмі не доведеться виконувати власну перевірку їх цілісності;

§ архітектура клієнт-сервер природно відображається на архітектуру відкритих систем.

Подальше розширення дворівневої архітектури клієнт-сервер припускає поділ функціональної частини колишнього, «товстого» (інтелектуального) клієнта на дві частини. У трирівневій архітектурі клієнт-сервер «тонкий» (не інтелектуальний) клієнт на робочій станції управляє тільки користувацьким інтерфейсом, тоді як середній рівень опрацювання даних управляє всією іншою логікою роботи клієнтської програми. Третій рівень – сервер бази даних. Ця трирівнева архітектура виявилася більш придатною для деяких середовищ – наприклад, для мереж Internet та Intranet, де як клієнт може виступати звичайний Web-браузер.

У процесі розвитку технології клієнт-сервер змінювалися і способи її реалізації. Розглянемо основні способи організації доступу до даних за технологією клієнт-сервер та відмітимо деякі особливості кожного варіанту.