Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходів
Розглянемо найпростішу, а тому й найзагальнішу модель закритої приватної економіки, що відображає потік природних та трудових ресурсів, а також вироблених економічних благ у формі товарів і послуг, якими обмінюються між собою домогосподарства та фірми, урівноважений грошовим потоком платежів, які для одних суб'єктів виступають затратами, а для інших — доходами (рис. 1).
Ця модель залишає поза увагою діяльність урядових структур, фондового ринку та закордону. Перш ніж перейдемо до розгляду змісту моделі, згадаємо, що закрита економіка означає, що національна економіка розглядається на підставі абстрагування від її взаємин з іншим світом. Приватна економіка означає, що в ній (економіці) беруть участь два суб'єкти (підприємці та домогосподарства). Домогосподарства в цій моделі є постачальниками ресурсів на ринок ресурсів та пред'явниками попиту на ринку споживчих товарів і послуг.
Фірми пред'являють попит на ресурси (землю, працю, капітал, здатність до підприємництва) і пропонують вироблені ними товари та послуги для домогосподарств.
Процеси, показані на рис. 1. стрілками, є потоками. Потоки — це тривалі безперервні економічні процеси, які виміряються в певних одиницях (грошових або натуральних) за певний період часу.
У цій моделі потоки реальних ресурсів, товарів та послуг спрямовані проти напряму руху стрілки годинника, а потоки грошових платежів — за стрілкою годинника.
Рис. 1. Модель кругообігу ресурсів продуктів і доходів для закритої приватної економіки:
1 — потік ресурсів від домогосподарств до ринку ресурсів; 2 — потік ресурсів з ринку ресурсів до фірм; 3 — потік вироблених фірмами товарів і послуг на ринок споживчих благ; 4 — потік споживчих товарів і послуг зі споживчого ринку до домогосподарств; 5 — потік факторних доходів у формах зарплати, процента, ренти та прибутку, які отримують домогосподарства від продажу самих факторів та послуг, що надаються цими факторами; 6 — потік витрат домогосподарств на придбання споживчих товарів і послуг, який спрямовується на споживчий ринок; 7 — потік доходів, які отримують фірми від реалізації вироблених і запропонованих ними споживчих товарів і послуг; 8 — потік витрат фірм на придбання ресурсів та послуг, які надаються ресурсами домогосподарств.
Ця модель ґрунтується на передумовах:
· всі ресурси належать домогосподарствам;
· доходи фірм є витратами домогосподарств, а доходи домогосподарств є витратами фірм;
· сума доходів домогосподарств та фірм дорівнює сумі їх витрат.
Представлена модель кругообігу, звичайно ж, досить спрощена. Насправді власниками ресурсів є не тільки домогосподарства, а й фірми, держава, закордон.
Ця модель у спрощеному вигляді наочно показує, що ресурси домогосподарств обмежені і, як наслідок, обмежені їхні доходи. Можливості фірм також обмежені як обсягом ресурсів, які їм пропонують домогосподарства, так і власними обмеженими доходами, що є наслідком обмеженої можливості виробляти з обмеженого обсягу ресурсів більше товарів і послуг та отримувати більше доходів.