Питання лекції
1. Добро як найвища духовна цінність.
2. Проблема морального зла.
3. Добро та зло в професії співробітника ОВС.
Використана література:
14. Апресян Р.Г. Идея морали. М., 1995.
15. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ. Харків, 2001.
16. Бубер М. Образы добра и зла. М., 1995.
17. Ильин И.А. О сопротивлении злу силою. М., 1993.
18. Коган Л.Н. Зло. Екатеринбург, 1992.
19. Кропоткин П.А. Этика. М., 1991.
20. Лозовий В.О. Етика. К., 2004.
21. Милицейская этика и проблемы нравственного воспитания сотрудников органов внутренних дел: Межвузовский зборник научных трудов / отв. Ред. М.М.Ибрагимов. – К., 1991.
Вступ
У попередній лекції були розглянуті основні структурні компоненти моральної свідомості. Тепер необхідно простежити цю свідомість у дії, з’ясувати, які саме способи осмислення реальності, тобто форми ідеальної дії, їй притаманні. Іншими словами, ми маємо звернутися до категоріального устрою моральної свідомості, оскільки категорії – це саме такі основоположні поняття, які виступають водночас і відображенням загальних властивостей дійсності, й актуальними формами діяльності свідомості, що має справу з даним аспектом дійсності. Скажімо, відповідальність є однією з таких категорій моральної свідомості, оскільки вказує, з одного боку, на невід’ємну загальну рису будь-якої реально існуючої моральної особистості, а з іншого – розкриває сам спосіб роботи, саме функціонування моральної свідомості, яка осмислює світ з точки зору відповідального суб’єкта, прагне з’ясувати межі й характер людської відповідальності. Цілком очевидно, що існування подібних категорій свідчить про певну буттєву вкоріненість людської свідомості, про її реальні витоки. Вже великий німецький філософ ідеаліст Г.В.Ф. Гегель зазначав у цьому зв’язку, що категоріальний устрій узагалі долає відмінності між суб’єктом і об’єктом, утверджує «тотожність мислення і буття». Деяке підтвердження тому ми бачимо й у галузі моральної свідомості. Так, зокрема категорія добра, яка розглядалась вище як цінність і провідна ідея моральної свідомості, що безпосередньо виводить її до проблем буття, проблем морального упорядження світу, визначає разом з тим і фундаментальну внутрішню форму діяння самої цієї свідомості. Однією із сутнісних рис моралі є якраз осмислення дійсності з точки зору протилежності добра і зла. Але з цієї визначальної риси моралі випливає також і те, що скласти повніше, детальніше уявлення про добро як фундаментальну категорію моральної свідомості ми можемо, лише враховуючи й категоріальну специфіку його одвічного антагоніста – морального зла.