Виплати після закінчення трудової діяльності
Виплати при звільнені
Матеріальна допомога
Керівництво підприємства з метою вирішення соціальних потреб своїх працівників може надавати їм матеріальну допомогу.
На відміну від інших платежів, що входять до оплати праці, матеріальна допомога має пільги щодо оподаткування.
Для того щоб особі, яка перебуває у трудових відносинах із підприємством, була виплачена матеріальна допомога, їй потрібно написати заяву на ім'я керівника. Наказ керівника є необхідною підставою для нарахування матеріальної допомоги бухгалтерією підприємства.
Заяви на ім'я керівника про матеріальну допомогу не потрібно, коли у відповідно зареєстрованому колективному договорі зафіксовані випадки, при настанні яких виплачується матеріальна допомога.
Матеріальна допомога не оподатковується, якщо дотримано такі принципи:
- матеріальна допомога надається працівнику, який має право на отримання податкової соціальної пільги;
- сума матеріальної допомоги протягом року не перевищує мінімального прожиткового рівня, встановленого на 1 січня відповідного року.
Суми матеріальної допомоги понад мінімальний прожитковий рівень оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, а також внесками до соціальних фондів на загальних підставах.
Матеріальна допомога, яка оподатковується податком на доходи фізичних осіб, включається до затрат підприємства, а неоподатковувана оплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Трудове законодавство передбачає виплату працівникам сум вихідної допомоги при звільненні через певні обставини:
- відмова працівника від переведення на іншу роботу в іншу місцевість разом з підприємством;
- зміни в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідація, реорганізація підприємства;
- невідповідність працівника займаній посаді;
- в зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника внаслідок порушення власником законодавства про працю.
Розмір вихідної допомоги залежить від середнього місячного заробітку особи за попередні 2 місяці. Усі суми, що належать працівникові, мають бути виплачені у день звільнення.
В обліку вихідна допомога відображається як заробітна плата, хоча до Фонду оплати праці не входить.
До таких виплат належать виплати за пенсійними планами, а також планами медичного страхування й іншими соціальними програмами, що забезпечують за рахунок роботодавців (або за рахунок самих працівників через роботодавців) певні гарантії колишнім працівникам після їх виходу на пенсію.
При створенні власного пенсійного плану підприємство створює резерв на забезпечення таких витрат (472 «Додаткове пенсійне забезпечення»).