Економічна стратегія як сукупність аналітичних дій.

Розглянемо суть витрат калькуляції, обліку та їх місце в упра­влінні активами підприємства.

Витрати виробництва будь-якого підприємства класифікують­ся на змінні та постійні. Змінні або прямі витрати пов'язані з конкретними сегментами контролю, постійні — зі звітним періо­дом. Змінними витратами можна управляти за центрами відпові­дальності, тоді як постійні витрати або витрати періоду не пов'я­зані з конкретними сегментами господарської діяльності і не мо­жуть контролюватися ними. З метою посилення відповідальності, контролю за витратами доцільно планувати, обліковувати і конт­ролювати їх за кожним продуктом у центрах відповідальності на рівні змінних витрат, а постійні витрати — на рівні структурних одиниць і підприємства в цілому. Такий метод обліку витрат на­зивають маржинальним. Він дає змогу контролювати витрати і формувати звітність за сегментами підприємства, оцінювати дія­льність кожного сегмента.

Менеджери різних рівнів підприємства використовують ін­формацію маржинального обліку та звітності в межах своєї ком­петенції. Менеджер з питань реалізації використовує інформацію щодо асортименту та кількості реалізованої продукції, керівник виробництва ретельно вивчає звітність кожної виробничої струк­тури, менеджер з постачання ресурсів здійснює контроль за своє­часним надходженням сировини, матеріалів тощо, менеджер із загальних питань користується щомісячною звітністю про прове­дені операції, виконував різними підрозділами підприємства. Керівники різного рівня потребують чіткого і докладного звіту, який відображав би внесок кожного сегмента діяльності в одер­жання прибутку за звітний період.

При маржинальному методі обліку витрат калькуляція собі­вартості здійснюється за змінними витратами, які є частиною ви­трат виробленої продукції. До початку калькуляції потрібно роз­межувати витрати на постійні та змінні. Кожний вид змінних витрат надає керівництв) підприємства більш контрольовану інформацію щодо витрат і тим самим допомагає збільшувати при­бутковість окремо взятого продукту.

Аналіз калькуляції собівартості за змінними витратами може сприяти удосконаленню програми керівництва з одержання при­бутку і поліпшити загальний економічний стан підприємства. Та­ким чином, маржинальний метод обліку та контролю витрат під­приємства створює умови для оцінки виробництва за сегментами підприємства і надає інформацію про внесок кожного сегмента у формування прибутку підприємства.

Аналіз внесків сегментів підприємства в його господарську діяльність та визначення перспектив на майбутнє здійснюється за даними бухгалтерського обліку, який може надавати облікову інформацію за сегментами відповідальності та видами готової продукції, робіт і послуг. Цьому сприяє нова система бухгалтер­ського обліку в Україні та План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підпри­ємств та організацій, який набрав чинності з 1 січня 2000 р. По­ложення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» чітко класифікує витрати на змінні та постійні. Методологічні засади забезпечують умови для планування і обліку витрат відповідно до стратегії підприємства за сегментами відповідальності, видами продукції, робіт та послуг, дають можливість проаналізувати вне­сок сегментів у господарську діяльність підприємства.