Облікова політика підприємства


 

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (1999 р.), облікова політика визначає форми і методи бухгалтерського обліку, формується керівником і головним бухгалтером, виходячи із загальних принципів методології та організації обліку й конкретних умов діяльності підприємства. На думку вчених, вона включає в себе такі елементи.

 

Теорія облікової політики — це принципи обліку, наукові положення конструювання інформаційної системи підприємства, визначення предмета обліку, методів збору й оброблення даних, правила складання документів, регістрів, форм звітності.

 

Методологія обліку — це процедури отримання первинних даних, оцінки ресурсів, ведення рахунків синтетичного та аналітичного обліку, критерії розмежування основних засобів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, порядок нарахування амортизації, обліку ремонтів, визначення обсягу реалізації, доходів, фінансових результатів та інші питання.

 

Технологія обробки даних — це: план рахунків бухгалтерського обліку; форми бухгалтерського обліку; послідовність проходження документів (від заповнення до здачі їх в архів); організацію внутрішнього контролю, який полягає у вирішальному впливі на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою отримання вигоди від його діяльності; складання групувальних, нагромаджувальних та розробних таблиць і регістрів обліку; проведення інвентаризації майна та зобов'язань; складання звітів про використання ресурсів.

 

Організація бухгалтерського обліку — це визначення структури бухгалтерії, централізована та децентралізована система оброблення даних, розробку робочих інструкцій для працівників бухгалтерії, графіків документообороту, внутрішніх стандартів, спосіб ведення обліку (ручний, автоматизований), комунікаційні зв'язки бухгалтерії з іншими відділами і службами апарату управління та інші сторони функціонування бухгалтерії. Облікова політика дає можливість упорядкувати роботу бухгалтерії, оцінити рівень організації та методології обліку, відповідність роботи бухгалтерії встановленим нормам і правилам, передбачити раціональні методи облікового процесу.

 

Облікова політика затверджується наказом керівника і містить детально описану теорію, методологію, технологію та організацію обліку.

Наказ про облікову політику доцільно сформувати за такою структурою:

- відомості про підприємство (дата утворення, дата реєстрації, організаційно-правова форма, характер діяльності, чисельність працівників та ін.);

- організація ведення обліку (бухгалтерія, її структура, функції);

- структура видів діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова);

- детальний опис форми бухгалтерського обліку та зв'язки між окремими елементами (регістри обліку, їхній взаємозв'язок, які операції відображаються);

- робочий план рахунків обліку (розробляється головним бухгалтером), який включає коди і назви синтетичних та аналітичних рахунків;

- методика оцінювання та обліку (запасів, зносу, резервів тощо) розробляється в деталях і доводиться до виконавців у вигляді інструкції;

- принципи, на яких будується облікова політика;

- перелік відповідальних осіб та порядок їхнього звітування перед бухгалтерією (перелік звітів, строки подання на оброблення);

- інвентаризація (створення комісій, строки проведення, порядок роботи комісій);

- графіки документообороту;

- технологія оброблення даних у бухгалтерії (вхідна та вихідна інформація, алгоритми оброблення вручну та за допомогою комп'ютера);

- організація управлінського обліку (об'єкти, звіти, обробка даних, забезпечення менеджерів інформацією);

- організація, економічного аналізу та використання його даних для управління;

- перелік регістрів синтетичного чи аналітичного обліку та інформація, яка в них відображається;

- порядок використання чистого прибутку;

- організація матеріальної відповідальності;

- відповідальність за складання звітності (фінансової, статистичної, податкової, управлінської та ін.);

- відповідальність керівника за облікову політику;

- відповідальність головного бухгалтера за облікову політику;

- відповідальність за збереження комерційної таємниці (за секретні /не призначені для розголосу/ дані управлінського обліку);

- відповідальність за порушення встановленого порядку складання документів та регістрів обліку;

- внесення змін в облікову політику;

- відображення інших питань, які вважаються важливими для формування облікової політики.

 

Проект облікової політики розробляється на підставі національних стандартів бухгалтерського обліку України, в яких наводяться суттєві вимоги до методології обліку, а їх дотримання забезпечує правильне відображення даних у фінансових звітах (бухгалтерських а також звітах, що містять інформацію про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та власного капіталу).

Облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються на підприємстві статутні вимоги, якщо змінюються вимоги органу який здійснює функції з державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності, або якщо зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

 

Облікова політика підприємства та її зміни розкриваються у примітках до річної фінансової звітності в описовій формі або прикладанням копії розпорядчого документа про встановлення і змінення облікової політики.