Властивості композиції

Тема: Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання

1. Властивості композиції.

2. Засоби композиції.

3. Конструктивні особливості композиції полоси.

4. Особливості композиції номера газети.

5. Композиційно-графічна модель видання.

Термін "композиція" широко використовується в теорії всіх видів мистецтва. У найзагальнішому і найкоротшому визначенні він означає побудову твору мистецтва. Композиція − найважливіишй синтезуючий компонент художньої форми, який надає твору єдності й закінченості, організує сприйняття його змісту. Встановлюючи зв'язки між різноманітними елементами форми, підпорядковуючи їх один одному і загальному, виділяючи головне, композиція надає твору стрункості, гармонії, забезпечує його цілісність.

У кожному виді мистецтва композиція вияв ллється специфічно. Оформленню періодичних видань властива композиція, котра об'єднує за законами гармонії текстові колонки, ілюстрації, заголовки та інші графічні елементи на площині кожної сторінки, у просторі всього номера видання і водночас створює необхідний порядок сприйняття інформації, вміщеної в номері.

Створюючи композицію газетного чи журнального номера, оформлювач свідомо (а часом й інтуїтивно) керується закономірностями побудови художньої форми, враховує психологію читацького сприйняття з тим, щоб композиція була не тільки гармонійною, естетично бездоганною, а й відповідала б функціональному призначенню видання.

Специфіка композиції розкривається в її властивостях і засобах.

Графічна композиція у періодичному виданні має такі основні властивості: цілісність, стильова єдність всіх елементів, сталість та універсальність елементів і засобів композиції.

Цілісність композиції − це внутрішня єдність, яка виникає завдяки підпорядкуванню її частин.

Цілісна композиція вирізняється такими якостями, як організованість, гармонійність та образність.

Під організованістю слід розуміти упорядкованість розміщення частин композиції, яка допомагає читачеві розібратися, де головне, а де другорядне, зрозуміти логіку поєднання чи протиставлення частин. Так, групуючи, скажімо, 10 листів у добірку, оформлювач використовує для цього спеціальні засоби (клішовану рубрику, рамку, єдиний для всіх заголовків шрифт тощо), які, з одного боку, вказують на єдність частин добірки, а з іншого − відокремлюють її від інших матеріалів полоси.

Гармонійність можна вважати основною естетичною властивістю композиції. Злагодженість частин виникає внаслідок взаємодії ритму, пропорції та масштабу, тону і кольору, контрасту і нюансу, симетрії та асиметрії.

Цілісна, добре продумана у функціональному та естетичному аспектах композиція періодичного видання мас свою, особливу образність, яка відрізняється від образності чистих видів мистецтва

− живопису, графіки, скульптури тощо. За своєю природою образність зовнішньої форми газет і журналів є приблизно такою ж, як в архітектурі та дизайні. Композиція періодичних видань ще до ознайомлення читачів зі змістом номера здатна на емоційному, чуттєвому рівні проінформувати про типологічні особливості видання

− його призначення, адресованість певній аудиторії, про характер надрукованих матеріалів тощо.

Стильова єдність усіх елементів. Арсенал засобів оформлення дуже різноманітний. Тому оформлювачі постійно стикаються з проблемою їх відбору. З текстових і заголовних шрифтів, форматів набору, лінійок, пробілів, відбивок треба відібрати найнеобхідніші для втілення композиційного задуму. Які ж критерії відбору стосовно кількості елементів оформлення?

Можна, звісно, обійтися й мінімумом засобів, але тоді виникає небезпека отримати бідну, аскетичну форму, позбавлену виразності. Надмірність оформлювальних засобів нерідко обертається зайвою розкішшю, позбавленою смаку, і утруднює сприйняття читачами змісту запропонованих матеріалів. Як у рядку вірша порушується розмір, якщо додати чи викинути хоча б одне слово, так і для композиції періодичного видання однаково шкідливі і нестача, і надлишок засобів.

Вибір кожного оформлювального засобу залежить від того, наскільки він відповідає задумові композиції, функціональним та естетичним вимогам і характерові видання. Елементи композиції сприймаються не ізольовано, а у взаємодії між собою. Вони можуть бути найрізноманітнішими, але загальне правило, без дотримання якого композиція втрачає свою цілісність, − це єдність усіх засобів, вибір елементів і деталей, які не суперечать одне одному і поєднується з загальною картиною.

Сукупність усіх елементів оформлення утворює стильову єдність, без якої композиція не може бути цілісною.

Звернімо увагу на сталість та універсальність елементів композиції. Специфіка періодичної преси полягає в тому, що загальне в ній проявляється через одиничне; іншими словами, загальне ми знаходимо в кожному окремому номері, хоча за загальним змістом один номер зовсім несхожий на інший.

Читач тим глибше проникає в сутність періодичного видання, чим з більшою кількістю його номерів він ознайомлюється. Тільки поступово, від номера до номера він осягає і тематичну спрямованість, і проблематику, і порядок чергування та розміщення постійних розділів і рубрик. Читач звикає до видання, як до власного будинку, де все йому знайоме, все під рукою. Це стає можливим завдяки сталій тематиці, структурі й композиції видання.

Але композиція одного номера відрізняється від композиції іншого вже тому, що не повторюється зміст матеріалів, співвідношення їхніх розмірів тощо. Однак у композиції всіх номерів є багато спільного, що дозволяє нам з першого погляду безпомилково визначити, з яким виданням ми маємо справу (якщо, звичайно, ми до цього були знайомі з ним). Спільність композиції номерів досягається завдяки єдності стилю оформлення. Ті самі елементи (шрифти, лінійки, формати набору тощо) використовуються в аналогічних ситуаціях − для оформлення постійних і тимчасових розділів, а також матеріалів, що друкуються з продовженням у декількох номерах. Єдність стилю оформлення підтримується також із допомогою постійних способів верстки та інших засобів композиції. Усе це має не лише естетичне, а й велике функціональне значення: читач може й не усвідомлювати, що ж допомагає йому безпомилково і швидко орієнтуватися у номері, але безперечним є те, що це здійснюється завдяки звичному розташуванню розділів і звичним способам їх оформлення.

Отже, постійність композиційних елементів і засобів сприяє збереженню індивідуального стилю оформлення − одного з найважливіших компонентів обличчя видання.

Необхідно зробити одне зауваження. Стабільність елементів композиції слід розуміти як відносне явище, тому що з часом стиль оформлення вдосконалюється, змінюється; відбувається або модифікація, або, що буває рідше, заміна одного стилю іншим.

Ще одна суттєва ознака більшості елементів і засобів композиції − універсальність, пристосованість до різних ситуацій, що виникають під час складання номерів. Як взаємодіятимуть постійні елементи та засоби композиції в тих чи інших сполученнях, чи не заважатимуть вони один одному? Чи не стануть деякі з них перешкодою для переверстки номера, що є характерним для газетярської практики?

Наведемо такий приклад. Під час випуску газети нерідко трапляється, що необхідно терміново переносити матеріал або частину його з однієї полоси на іншу. І якщо для газети характерна різка індивідуалізація в оформленні полос (наприклад, різняться формати набору, прийоми оформлення заголовків тощо), то в подібній ситуації важко уникнути стильового різнобою і значних витрат часу на переверстку. Усе це мають передбачати оформлювані під час розроблення макетів і тим більше графічної моделі видання.