Процес наукового дослідження і його характеристика
Основні питання
ТЕМА 5. МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ
Контрольні запитання
1. Назвіть методи емпіричного дослідження.
2. Що таке аналіз як метод дослідження?
3. У чому різниця між аналізом i синтезом?
4. Поясніть різницю між дедукцією та індукцією.
5. Як будується загальна схема умовиводу за аналогією?
6. Що таке iдеалiзацiя?
7. Якi додаткові переваги забезпечує дослідникові пізнавальний прийом абстрагування?
8. Що таке формалізація?
9. У чому суть історичного методу в науці?
10. Для чого потрібні методи в науковому дослідженні?
11 Якi елементарні методи входять до складу теорії як наукового методу?
Мета лекції – забезпечити оволодіння студентами основами методики проведення наукових досліджень; навчити формулювати тему та мету наукового дослідження, об’єкт і предмет дослідження; розробляти план проведення наукового дослідження, використовувати методики вивчення і обробки літературних джерел.
Ключові поняття: наукове дослідження, стратегія дослідження, тактика дослідження, тема, мета, об’єкт дослідження, предмет дослідження, методика дослідження, гіпотеза, програма дослідження, робочий план, читання, літературні джерела.
1. Процес наукового дослідження і його характеристика.
2. Методика дослідження, її зміст і принципи роботи.
3. Методика роботи над друкованими літературними джерелами.
Наукове дослідження – це цілеспрямований процес виробництва нових знань, які розкривають нові явища в суспільстві й природі, для використання їх у практичній діяльності людей. Методологія наукових досліджень у природознавстві, техніці й інших науках має багато загального, проте процес наукового дослідження економічних явищ має деякі відмінності.
Особливість економічних досліджень полягає в тому, що в них не можна застосовувати ні мікроскоп, ні хімічні реактиви, тому що їх заміняє абстракція. За допомогою абстракції в процесі дослідження проявляють закономірності й зв'язки, пізнають сутність явищ і законів розвитку суспільства, визначають взаємозв'язки між економічними явищами, прогнозують розвиток економічних процесів. Вивчаючи закономірності цих процесів, треба мати на увазі, що наука у всіх областях знань відкриває прояв певних законів й еволюцію розвитку. Сам по собі закон, у тому числі й економічний, не проявляється в повній відповідності з його формулюванням і узгодженням з дійсністю, а проявляється він відповідно з впливом природних, суспільних, технічних та інших пов'язаних із цим законом факторів.
Усякий динамічний процес, пов'язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної й завершальної стадій. Науково-дослідний процес – це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур. Складається він з таких стадій: організаційної; дослідницької; узагальнення, апробації й реалізації результатів дослідження.
Успішному здійсненню науково-дослідної роботи сприяє правильне визначення стратегії й тактики.
Стратегія дослідження – це вибір напрямку й способу ведення наукових досліджень, що забезпечують досягнення поставленої мети.
Тактика дослідження – це сукупність дій з організації зусиль дослідників і створення всіх необхідних умов для досягнення успіху
На організаційній стадії вивчається стан об'єкта дослідження й виконується організаційно-методична його підготовка.
Об'єктом пізнання є певні існуючі незалежно від нашої свідомості явища матеріальної дійсності. Об'єкт є цілісною моделлю процесу пізнання реальної дійсності. Об'єкт (лат. – objectum – предмет) – те, що протистоїть суб'єктові в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності. Об'єкт не просто тотожний об'єктивній реальності, а виступає як така її частина, що перебуває у взаємодії з суб'єктом (дослідником). При цьому виділення об'єкта пізнання здійснюється за допомогою форм практичної й пізнавальної діяльності й відображає властивості об'єктивної реальності.
Предмет позначає деяку цілісність, виділену зі світу об'єктів у процесі людського пізнання. Це зафіксовані в досвіді й включені в процес практичної діяльності людини сторони, властивості й відносини об'єктів, досліджувані з певною метою в даних умовах і обставинах.
Предмет пізнання деталізує й конкретизує сферу дослідження, будучи ніби зрізом об'єкта пізнання. Таким чином, дослідження предмета пізнання здійснюється, з одного боку, як єдине ціле, а з іншого – як частина більшої системи (об'єкта), в якій аналізований (досліджуваний) предмет перебуває з іншими предметами пізнання в певних відносинах. Тому в кожному науковому дослідженні виділяється об'єкт і предмет дослідження.
Вивчення стану об'єкта дослідження передбачає конкретизацію теми й попереднє визначення теоретичних посилок її дослідження. При конкретизації теми визначається її місце в науковій проблемі, установлюється зв'язок між суміжними темами, які раніше виконувалися іншими дослідниками або плануються до розробки, визначаються й обґрунтовуються об'єкти дослідження.
Попереднє визначення теоретичних посилок містить у собі вивчення стану об'єкта, наукової й теоретичної новизни гіпотез, які висуваються для дослідження.
Визначення теоретичних основ розробки теми в економічних дослідженнях передбачає встановлення повноти висвітлення її в колись виконаних дослідженнях, обґрунтування наукової новизни й необхідності подальшого вивчення, виходячи з народногосподарської потреби в цих знаннях. При цьому варто зібрати матеріал, провести його первинну обробку, узагальнити, дати теоретичне пояснення мети дослідження, зробити практичні висновки, рекомендації спочатку по одному питанню, а потім перейти до дослідження інших питань теми. Проте при будь-яких умовах дослідник повинен починати свою роботу з вивчення теоретичних передумов, які дають можливість подати наукову значимість проблеми в цілому й визначити місце в ній досліджуваної теми.
Визначення теоретичних посилок теми дає можливість установити її зв'язок з тенденціями розвитку досліджуваного об'єкта й загальних закономірностей економічної науки.
Вивчення історії питання й сучасний стан проблеми дає можливість уникнути дублювання дослідження, помилок інших дослідників, а також використовувати їхнє знання й досвід. Історія питання викладається слідом як теоретична основа. Такий порядок пояснюється тим, що дослідник, приступаючи до висвітлення історії, повинен певною мірою володіти теорією питання, оскільки вона орієнтує його при вивченні історичного матеріалу.
Збирання, вилучення й вивчення інформації здійснюється, як правило, за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних, проектних і технологічних організацій, а також за економічними показниками діяльності підприємств і корпорацій, які містяться в бухгалтерському обліку, звітності, нормативно-плановій, договірній і комерційній документаціях.
Висування й обґрунтування гіпотез завершує вивчення теоретичних посилань до досліджуваної теми. На цьому етапі аналізується сучасний стан проблеми, окреслюється коло питань, які залишилися недослідженими, але мають певне значення для розвитку економічної науки. При цьому висуваються й обґрунтовуються гіпотези, які будуть відправним пунктом при визначенні перспектив подальшого вивчення проблеми й установлення параметрів дослідження. Висування гіпотез ґрунтується на науковому прогнозуванні тенденцій розвитку досліджуваних явищ.
Організаційно-методична підготовка передбачає розробку програми дослідження, техніко-економічного обґрунтування, складання плану дослідження теми, методики дослідження й робочого плану.
Робочий план складається відповідно до програми й плану дослідження теми, які відображають календарні строки початку й закінчення робіт за етапами, вартість робіт і питомий відсоток їх у повній сумі витрат, наявність авансу. Крім того, в плані вказують виконавців на кожному етапі робіт.
На організаційній стадії здійснюється також робота зі створення умов, необхідних для виконання досліджень. При цьому вирішується питання матеріально-технічної бази – забезпечення обчислювальною технікою, інвентарем. Дослідник формує робочу картотеку літературних джерел за профілем теми, що розробляється, а також законодавчих і нормативно-правових актів.
Стадія узагальнення, апробації й реалізації результатів дослідження містить у собі узагальнення результатів дослідження в звітах про виконану науково-дослідну роботу (НДР), монографіях, дисертаціях. Результати дослідження обговорюються в наукових колективах організації, що виконувала наукову працю, ведуться рецензування й експертиза, вносяться необхідні корективи, доповнення й т. ін. Після цього ведеться реалізація висновків і пропозицій, які обґрунтовані у виконаній науковій праці.
Отже, науково-дослідний процес системно впливає на об'єкт дослідження, виявляє способи удосконалення й оптимізації його використання в практичній діяльності людей.
2.2. Методика дослідження, її зміст і принципи розробки
Наукове дослідження конкретної економічної проблеми може бути успішно виконане, якщо методика виконання робіт складена на підготовчій стадії дослідження.
Методика досліджень теми – це конкретизація прийомів і способів виконання робіт відповідно до мети й плану дослідження. Структура методики включає загальні положення, основну частину й висновок.
У загальних положеннях указується мета дослідження вибраної теми, формулюється основна гіпотеза, подається обґрунтування висування її для проведення дослідження, визначаються розділи й етапи дослідження теми і її виконавців, визначається галузь, на матеріалах якої ведеться дослідження, базове підприємство, корпорація, об'єднання, передбачаються форма й місце впровадження результатів дослідження, вибираються основні показники техніко-економічного обґрунтування дослідження.
Основна частина містить деталізований виклад методичних вказівок щодо організації й проведення дослідження теми. У ній визначаються об'єкти й методи дослідження, джерело інформації, узагальнення й реалізація результатів дослідження. Таким чином, структура методики розробляється в повній відповідності з моделлю наукового дослідження тематики з конкретної економічної проблеми.
В основній частині методики в кожному підрозділі відображається попереднє узагальнення результатів по досліджуваному питанню, експериментування, оприлюднення проміжних результатів.
Отже, методика дослідження повинна мати локальну завершеність науково-дослідних процедур за кожним підрозділом плану досліджуваної теми. У ній відображаються постановка питання (гіпотеза), об'єкт дослідження, інформаційне забезпечення, методичні прийоми й процедури дослідження, узагальнення й реалізація результатів проведеного дослідження. Насамперед, визначають підприємства, організації, де може бути поставлений експеримент. Далі розглядають питання організації й виконання експерименту в умовах, максимально наближених до виробничих, узагальнення добутих результатів, коригування початкових висновків і рекомендацій. При цьому приводяться форми подання результатів (таблиці, відомості, графіки, схеми й т.ін.).
Впровадження результатів дослідження висвітлюється в методиці в частині апробації колективним обговоренням на наукових конференціях і семінарах, симпозіумах, проведенням рецензування й експертизи. У цій частині методики дослідження передбачаються підприємства для дослідницького впровадження, коригування й доробка практичних методик, виробниче впровадження.
Наприкінці в методиці досліджень викладаються форми узагальнення висновків і пропозицій за результатами дослідження, визначеннях наукової новизни й практичної значимості для розвитку економіки регіону, області, господарства, економічної науки. Тут же вибирають способи визначення напрямків продовження досліджень за темою або обґрунтування їх припинення.
Складання методики досліджень за темою ведеться на організаційній стадії науково-дослідного процесу, є важливою передумовою успішної наукової праці у вищих навчальних закладах, науково-дослідних, конструкторсько-технологічних і проектних організаціях.
Отже, методика дослідження за вибраною темою включає структуру, робочі гіпотези, їхні обґрунтування й докази, інформаційне забезпечення й передбачені результати, тому не можна виконувати наукове дослідження без чітко розробленої методики.