Загальне поняття моделі
Основні питання
ТЕМА 3. МОДЕЛІ Й МОДЕЛЮВАННЯ – ІНСТРУМЕНТ НАУКИ
Контрольні запитання
1. Дайте визначення елемента, зв’язку, структури, системи.
2. В яких випадках використовується системний підхід?
3. Основні риси системного підходу.
4. Принципи системного підходу в наукових дослідженнях.
5. Принципи системного мислення.
6. Основні поняття й характеристики загальної теорії систем.
7. Дайте визначення і наведіть приклади синергії.
8. Охарактеризуйте поняття „системоутворюючий елемент”.
9. Поясніть термін еквіфінальність у системному підході.
10. Охарактеризуйте процес перетворення систем.
11. Внутрішні і зовнішні причини перетворень системи.
12. Наведіть і поясніть характеристики відкритих організаційних систем.
13. Охарактеризуйте значення системного підходу в управлінні.
Мета лекції – ознайомити з процесом моделювання, дати визначення основним видам моделей, навчити використовувати критерії для оцінки адекватності та істинності моделей.
Ключові поняття: модель, оригінал, моделювання, абстрактна модель, екстраполяція, мова, термін, експлікація, адекватність, істинність, критерій, експертиза.
1. Загальне поняття моделі.
2. Типи моделей.
3. Абстрактні моделі і роль мов. Адекватність моделі. Істинність моделі.
Розповсюдженою методикою опису тих або інших процесів і явищ служить моделювання. Моделювання вважається досить ефективним засобом прогнозування можливого явища, нових або майбутніх технічних засобів, конкретних рішень. Уперше для цілей прогнозування побудова операційних моделей була розпочата в економіці. Модель конструюється суб'єктом дослідження так, щоб операції відображали характеристики об'єкта (взаємозв'язок, структурні й функціональні параметри й т.п.), істотні для мети дослідження. Тому питання про якість такого відображення – адекватності моделі об'єкту – правомірно вирішувати лише щодо певної мети. Конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта й виділення його істотних характеристик, експериментальний і теоретичний аналіз моделі, зіставлення результатів з даними об'єкта, коректування моделі – все це становить зміст методу моделювання.
В економічному й соціальному прогнозуваннях широко використовуються різні моделі. Слово „модель” походить від латинського „modulus”, що означає міру, зразок. У науці термін „модель” означає якийсь умовний образ об'єкта дослідження, а в економічному й соціальному прогнозуваннях – образ економічних або соціальних процесів.
Модель – це система аксіом і побудованих на її основі логічних конструкцій (теорій), спостережень і експериментів у рамках теорії, включаючи технологічні, інженерні, соціальні конструкції. Результати, отримані екстраполяцією моделі, можуть бути істиною тоді, коли відомо, що вони не виходять за межу помилковості вихідних аксіом моделі.
Модель – це описання, що відображає реальність на рівні абстракції.
Моделювання – дослідження будь-яких явищ, процесів або систем об'єктів шляхом побудови й вивчення їхніх моделей; використання моделей для визначення або уточнення характеристик і раціоналізації способів побудови видів об'єктів, що конструюються.
Можливість моделювання заснована на тому, що модель відтворює які-небудь його сторони й припускає наявність відповідних теорій або гіпотез, що вказують на рамки припустимих при моделюванні спрощень.
Модель є одним із найважливіших інструментів економічного прогнозування, наукового пізнання досліджуваного процесу. Змістом процесу моделювання є конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта або процесу, виділення його істотних характеристик або ознак, теоретичний і експериментальний аналіз моделі, зіставлення результатів моделювання з фактичними даними про об'єкт або процес, коректування й уточнення моделі. Наступним етапом є екстраполяція моделі, тобто перенос властивостей моделі на об’єкт дослідження.
Цікаво простежити, як розвивалося саме поняття моделі.
Спочатку моделлю називали якийсь допоміжний засіб, об'єкт, що в певній ситуації заміняв інший об'єкт. При цьому далеко не відразу була зрозуміла універсальність законів природи, загальність моделювання, тобто не просто можливість, але й необхідність представляти будь-як наші знання у вигляді моделей. Наприклад, древні філософи вважали неможливим моделювання природних процесів, тому що, за уявою, природні й штучні процеси підкорялися різним закономірностям. Вони думали, що відобразити природу можна тільки за допомогою логіки, методів міркувань, суперечок, тобто, за сучасною термінологією, мовними моделями. Через кілька сторіч девізом англійського Королівського наукового суспільства стало гасло „Нічого словами!", що з'явилося найкоротшим викладом принципів природознавства: визнавалися тільки висновки, підкріплені експериментально або математично. В англійській мові дотепер у поняття „наука" не входять галузі знань, яким в українській мові відповідає термін „гуманітарні науки", – вони віднесені до категорії мистецтв. У результаті дуже довго поняття „модель" належало лише до матеріальних об'єктів спеціального типу, наприклад манекен (модель людської фігури), гідродинамічна зменшена модель греблі, моделі суден і літаків і т.п.
Осмислювання основних особливостей таких моделей привело до розробки численних визначень, типовим прикладом яких служить наступне: моделлю називається якийсь об'єкт, що в певних умовах може заміняти об'єкт-оригінал, відтворюючи властивості й характеристики оригіналу, що нас цікавлять, причому має істотні переваги зручності (наочність, видимість, доступність іспитів, легкість оперування з ним і ін.). Потім були усвідомлені модельні властивості креслень, малюнків, карт – реальних об'єктів штучного походження, що втілюють абстракцію досить високого рівня. Наступний крок полягав у визнанні того, що моделями можуть слугувати не тільки реальні об'єкти, але й абстрактні, ідеальні побудови. Типовим прикладом служать математичні моделі. У результаті діяльності математиків, логіків і філософів, що займалися дослідженням основ математики, була створена теорія моделей. У ній модель визначається як результат відображення однієї абстрактної математичної структури на іншу, також абстрактну, або як результат інтерпретації першої моделі в термінах і образах другої.
Підсумовуючи, зазначимо, що під „моделлю" в економіці розуміється зразок (еталон) для виготовлення будь-якого предмета, а також конструкція, що імітує побудову і дію будь-яких складних соціально-економічних систем. У широкому змісті „модель" – це аналог (зображення, опис, схема, план тощо) якого-небудь об'єкта, процесу або явища. Зазначимо також, що соціально-економічні моделі будуються з встановленою долею вірогідності, оскільки не є статичними й постійно змінюються.