НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ


 

Характерною рисою розвитку сучасної науки є бурхливий потік нових наукових даних, одержуваних у результаті досліджень. Щорічно в світі видається понад 500 тисяч книг з різних питань. Ще більше видається журналів. Але, незважаючи на це, величезна кількість науково-технічної інформації залишається неопублікованою.

Інформація має властивість "старіти". Це пояснюється появою нової друкованої та неопублікованої інформації або зниженням потреби в даній інформації. За закордонними даними інтенсивність падіння цінності інформації ("старіння")

Для прискорення відбору необхідної документації із загального обсягу та підвищення ефективності праці працівників в Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ). Вона включає в себе галузеві інформаційні центри - Українських інститут НТІ, інформаційні центри, відділи НТІ в науково-дослідних інститутах, конструкторських бюро, на підприємствах.

 

Основні джерела науково-технічної інформації можна згрупувати в такому вигляді:

1. Монографія - це наукова праця, присвячена глибокому викладу матеріалу в конкретній, зазвичай вузькій галузі науки. Це наукова праця одного або декількох авторів. Вона має достатньо великий обсяг: не менше 50 сторінок машинописного тексту. Це наукове видання, що містить повне й вичерпне дослідження якоїсь проблеми чи теми.

2. Збірник - це видання, яке складається з окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей. У збірнику публікуються закінчені праці з рекомендацією їх використання.

3. Періодичні видання - це журнали, бюлетені та інші видання з різних галузей науки і техніки. В періодичних виданнях можуть друкуватись праці і їх результати. Виклад матеріалу проводиться в популярній, доступній формі.

4. Спеціальні випуски технічних видань - це документи інформаційного, рекламного плану, аналітичні, статистичні дані з проблеми.

5. Патентно-ліцензійні видання (патентні бюлетні).

6. Стандарти - це нормативно-технічні документи щодо єдиних вимог до продукції, її розробки, виробництву та застосуванню.

7. Навчальна література - це підручники, навчальні посібники, навчально-методична література.

8. Надруковані документи - це дисертації, звіти про науково-дослідну роботу, окремі праці. Це документи для студентів, аспірантів, які займаються науково-дослідною роботою: планові, звітні документи, статистичні та опубліковані доповіді, методичні та інструкційні матеріали.

9. Науково-інформаційна діяльність - сукупність дій, спрямована на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави, що полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

10. Інформаційні ресурси науково-технічної інформації - це систематизовані зібрання науково-технічної літератури і документації, зафіксовані на паперових та інших носіях.

11. Довідково-інформаційний фонд - це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб.

12. Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел;

13. Інформаційні ресурси спільного користування - це сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації (бібліотека, фірми, організації);

14. Аналітико-статистична обробка науково-технічної та практичної інформації;

15. Інформаційний ринок - це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Законом України «Про інформацію» визначено головні принципи інформаційних відносин:

- гарантованість права на інформацію;

- доступність інформації та свобода обміну нею;

- об´єктивність, вірогідність інформації;

- повнота і точність інформації;

- законність отримання, використання, поширення і зберігання інформації.

Право на інформацію мають усі громадяни України, юридичні особи і державні органи. З метою задоволення інформаційних потреб, органи державної влади та місцевого самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних. Для прискорення відбору потрібної інформації і підвищення ефективності праці в Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ). Вона включає галузеві інформаційні центри - Республіканський інститут, НТІ в НДІ, інформаційні центри, відділи НТІ в НДІ, конструкторських бюро на підприємствах.

У процесі наукових досліджень зустрічається таке поняття, як галузі інформації. Це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про відносно самостійні сфери життя і діяльності.

Розрізняють галузі інформації:

- політична;

- духовна;

- науково-технічна;

- соціальна;

- економічна;

- міжнародна.

Чітке знання термінів та їх сутності, а також галузей інформації дозволяє науковому досліднику оперативно їх знаходити, переробляти, узагальнювати та ефективно застосовувати для виконання відповідних завдань.

Значення і роль інформації в тому, що, по-перше, без неї не може бути проведене те чи інше наукове дослідження, по-друге, інформація досить швидко старіє, і потрібне постійне поновлення матеріалів. За даними зарубіжних джерел інтенсивність старіння інформації становить понад 10% на день для газет, 10% на місяць для журналів, 10% на рік для книг і монографій. Окрім цього, інформація для дослідника є предметом і результатом його праці. Осмислюючи та опрацьовуючи потрібну інформацію, дослідник видає специфічний продукт: - якісно нову інформацію. При цьому підраховано, що біля 50% свого часу дослідник витрачає на пошук інформації. Тому досить відповідальним етапом наукового дослідження є вміння оперативно знаходити і опрацьовувати потрібну інформацію з теми дослідження.

Носіями інформації можуть бути різні документи:

книги (підручники, навчальні посібники, монографії);

періодичні видання (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірники);

нормативні документи (стандарти, СНИП, ТУ, інструкції, тимчасові вказівки, нормативні таблиці та ін.);

каталоги і прейскуранти;

патентна документація (патенти, винаходи);

звіти про науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах;

інформаційні видання (збірники НТІ, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес-інформація, виставкові проспекти та ін.);

переклади іноземної науково-технічної літератури;

матеріали науково-технічних і виробничих нарад;

дисертації, автореферати;

виробничо-технічна документація організацій (звіти, акти приймання робіт тощо);

вторинні документи (реферативні огляди, бібліографічні каталоги,

реферативні журнали.

Ці документи створюють величезні інформаційні потоки, темпи збільшення яких щорічно зростають.

Розрізняють висхідний і низхідний потоки інформації.

Висхідний - це потік інформації від користувачів у реєструючі органи. Уся науково-технічна інформація реєструється в Українському інституті НТІ.

Виконавець науково-технічної роботи (НДІ, вузи та ін) після затвердження плану робіт зобов'язаний у місячний термін подати інформаційну картку в Український інститут НТІ. До висхідного потоку відносять також статті, спрямовані в різні журнали.

Низхідний - це потік інформації у вигляді бібліографічних оглядових реферативних та інших даних, який направляється в низові організації за їх запитами.

Збір, зберігання і видачу інформації здійснюють довідково-інформаційні фонди (ДІФ). У країні є галузеві, республіканські і місцеві фонди (в НДІ, вузах, ОКБ і т. д.) СІФ.

У ДІФ встановлено певний порядок зберігання інформації. Є основний і довідковий фонди.

Основний фонд (книги, журнали, переклади, звіти та ін) розміщується на полицях в алфавітному порядку за видами інформації. Дисертації, звіти, проектні матеріали та інші громіздкі документи мікро фільмуються із зменшенням в 200 і більше разів. Звіт або дисертація обсягом до 150 сторінок поміщається в контейнері діаметром 35 мм. Зручні також мікро карти (105x148 мм). На одній карті розміщується більше 80 сторінок тексту.

Довідковий фонд - це вторинні інформаційні документи основного фонду. Він представлений в основному бібліографічними та реферативними картками (125x75 мм), що зберігаються в каталожних висувних ящиках.

Довідковий фонд складається з головної картотеки (що містить всі опубліковані і неопубліковані документи, що зберігаються в даному ДІФ), каталогів і карток.

За алфавітним каталогом можна відшукати будь-яку інформацію в даному ДІФ за прізвищем автора, редактора або за назвою першоджерела.

З систематичного каталогу можна підбирати інформацію для різних галузей знань. Для прискорення знайдення потрібної інформації до каталогу додається ключ - алфавітний предметний покажчик.

У реєстраційній картотеці періодичних видань містяться відомості про журнали, збірники, бюлетені, що зберігаються в даному ДІФ (по роках і номерами).

Патенти та авторські свідоцтва можна відшукати в картотеці описів винаходів.

Картотека стандартів містить різні нормативні документи - стандарти, норми, ТУ, тимчасові вказівки та ін.

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюється. Тому всі наукові працівники повинні знати основні положення, пов'язані з інформаційним пошуком.

Інформаційний пошук - це сукупність операцій, спрямованих на відшукання документів, які необхідні для розробки теми. Пошук може бути ручний (здійснюється за звичайними бібліографічним картками, картотеками, друкованим вказівниками), механічний (носієм інформації являються перфокарти), механізований (заснований на застосуванні лічильно-перфораційних машин) і автоматизований (застосування ЕОМ).

Інформаційний пошук здійснюється за допомогою інформаційно-пошукової мови (ІПМ) - семантичної (смислової) системи символів і правил їх поєднання. В інформаційно-пошуковій системі застосовують різні варіанти ІПМ. В даний час найбільшого поширення набула універсальна десяткова класифікація документів інформації (УДК).

УДК поділяє всі галузі знань на десять відділів, кожен з яких ділиться на десять підрозділів, а підрозділ - на десять частин. Кожна частина деталізується до необхідного ступеня. Структура УДК складається з груп основних індексів і визначників.

УДК просто засвоюється працівниками видавництв і бібліотек, зручно шифрується, володіє відносно швидким пошуком інформації для вузькоспеціалізованих тим.

В останні роки все частіше застосовуються механізована та автоматизована системи пошуку, які усувають громіздкість системи УДК.

Наукова праця в значній частині являє собою моделювання, створення моделей лабораторних установок, графічних моделей у вигляді схем і креслень, створення математичних моделей.

Сучасна комп’ютерна та обчислювальна техніка й математичні методи дозволили збирати й обробляти масу інформації з великою швидкістю. Вони дозволяють перетворювати інформацію й на цій основі приймати оптимальні рішення. Створюється реальна можливість вибрати з декількох варіантів найкращий та оптимальний. Поліпшується планування, розширюються межі наукового передбачення.

Одним з чинників, що обумовлюють необхідність широкого використання математичних методів при організації й проведенні наукових досліджень, є автоматизація процесів рішення наукових та інженерно-технічних завдань. Математика в поєднанні з автоматизацією, комп'ютеризацією стала основою наукового й технічного прогресу.