Поняття технології розробки програми


ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОГРАМИ

Переваги моделі сертифікації з участю користувачів

 

Подібний підхід має ряд переваг. Ці переваги, однак, не можуть бути реалізовані до того часу, поки точно невідомо, які дані необхідні для того, щоб видати обмежену гарантію на програмне забезпечення. В кінці кінців, об’єм необхідних даних буде залежати від того, наскільки строгу і повну гарантію хочемо отримати.

Ці дані повинні включати в себе результати по оцінці надійності, припущень по функціональності, моніторингу дзвінків про виникнення виняткових ситуацій, використання в роботі і аналізу коду. Можливо проведення і іншого аналізу, ці параметри, є найбільш важливими ідентифікаторами того, чи достатньо добре вивчена робота компонента, щоб його можна було сертифікувати для використання в конкретних середовищах і секторах ринку. В подальшому можна разом з спеціалістами по сертифікації вибрати технології для резидентного тестування, які забезпечують отримання даних, достатніх для того, щоб запропонувати страхову премію на програмне забезпечення і гарантії на ПЗ.

Щоб швидко добитись отримання сертифікату, недобросовісні розробники можуть спробувати змінити інструментарій таким чином, щоб добавити фальшиві датчики, які завадять проведенню тестування. І SCL зменшить цей ризик.

 

 


 

У сучасному світі вимоги до програмного забезпечення (ПЗ) і до програмних продуктів (ПП), програмним середовищам (ПС) і програмам зокрема, досить високі. У зв’язку з цим забезпечення яке задовольняє користувача користувацьких якостей програми, таких як надійність, швидкодія, відповідність заявленим можливостям, повнота документації, можливості розширення, розвитку і т.д., без сторогого дотримання визначеної технології практично неможливо.

Розглянемо спочатку основні терміни і означення. «Технологія» (від грец. techne – мистецтво, майстерність, уміння) в широкому розумінні «сукупність методів обробки, виготовлення, зміна стану, властивостей, форми ресурсів, матеріалу чи напівфабрикатів, застосовних в процесі виробництва для отримання готової продукції»; в науковому «про способи впливу на ресурси, матеріали і напівфабрикати відповідними засобами виробництва». Задача науки технології полягає у виявленні «фізичних, хімічних, механічних та інших закономірностей з ціллю визначення і використання на практиці найбільш ефективних і економічних виробничих процесів». З тлумачного словника, технологія – це сукупність виробничих процесів у певній сфері виробництва, а також наукове описання способів виробництва».

Отже, на основі аналізу вище перерахованих означень під технологією програмування в широкому розумінні слід розуміти технологію розробки програмного засобу, як сукупність абсолютно всіх технологічних процесів його створення – від моменту зародження про дане ПЗ до складання необхідної програмної документації. Кожний процес вказаної сукупності базується на використанні деяких методів і засобів, наприклад комп’ютерних (у цьому випадку будемо говорити про комп’ютерну технологію програмування).

В літературі є й інші, відмінні від приведеного поняття технології програмування. Використовується також поняття програмної інженерії, яке визначається як систематичний підхід до розробки, експлуатації, супроводі та відкликання з використання програмних засобів. Головна відмінність між технологією програмування і програмною інженерією в якості учбових дисциплін полягає в способах розглядання і систематизації матеріалу. В технології програмування акцент робиться на вивчення процесів розробки ПЗ (технологічних процесів) і порядку їх проходження – в цих процесах використовуються визначені методи та інструментальні середовища розробки ПЗ (їх використання і утворює технологічний процес), тоді як в програмній інженерії вивчаються насамперед методи і інструментальні засоби розробки ПЗ з точки зору досягнення певних цілей – вони можуть використовуватись в різних технологічних процесах (і в різних технологіях програмування). Питання про те, яким чином ці методи і засоби створюють технологічний процес, в цьому випадку ніхто не задається (хизується, чваниться).

Не слід також плутати технологію програмування з методологією програмування, не дивлячись на те, що в обох випадках вивчаються відповідні методи. Справа в тому, що в технології програмування методи розглядаються «зверху», тобто з точки зору організації технологічних процесів, а в методології програмування «знизу», тобто з точки зору основ їх побудови.

Надійність є невід’ємним атрибутом ПЗ, технологію програмування тут будемо розглядати як технологію розробки надійних ПЗ. Це означає, по-перше, обговорення всіх процесів розробки ПЗ (від ідеї створення до «утилізації»), а по-друге, питань побудови програмних конструкцій, описання функцій і розв’язків. В якості продукту технології з’явиться надійний ПЗ. Все вище перераховане буде суттєво впливати на вибір методів і інструментальних засобів при розробці ПЗ.

Ціллю програмування є виконання систематичної послідовності дій для досягнення автоматичної обробки даних, таким чином, технологія розробки програмного забезпечення чи технологія програмування термінологічно означає сукупність процесів для створення програмного продукту необхідної функціональності.

Результатом таких процесів є програмний засіб – сукупність логічно зв’язаних програм на носіях даних, забезпечені програмною документацією і призначені для людей, які не брали участь в процесі розробки.