Інструментарій технології програмування


Інструментарій технології програмування – це програмні продукти, призначені для підтримки технології програмування.

 

Середовища для створення додатків – сукупність мов і систем програмування, інструментальні середовища користувача, а також різні програмні компоненти для налагодження і підтримки створюваних програм.

Мова програмування– це формалізована мова для описання алгоритму розв’язування задач на комп’ютері.

Мови програмування можна умовно розділити на наступні класи:

· машинні мови – це мови, які сприймаються апаратною частиною комп’ютера (машинні коди);

· машинно-орієнтовані мови, відображають структуру конкретного типу комп’ютера (асемблер);

· процедурно-орієнтовані мови – це мови, в яких є можливість описання програми як сукупність процедур, або підпрограм (С, Pascal та ін.);

· проблемно-орієнтовані мови, призначені для розв’язання задач деякого класу.

Іншою класифікацією мов є поділ на мови, орієнтовані на реалізацію основ структурного програмування, основаного на модульній структурі програмного продукту і типових управляючих структурах алгоритмів обробки даних різних програмних модулів, і об’єктно-орієнтовані мови, які підтримують поняття об’єктів, їх властивостей і методів обробки.

Системи програмування включають:

· компілятор (транслятор);

· інтегроване середовище розробки програм (не завжди);

· налагоджувач;

· засоби оптимізації коду програми;

· набір бібліотек;

· редактор зв’язків;

· сервісні засоби (утиліти) (для роботи з бібліотеками, текстовими і двійковими файлами);

· довідкові системи;

· система підтримки і управління продуктами програмного комплексу.

Компілятор транслює всю програму без її виконання. Транслятори (інтерпретатори) виконують поопераційну обробку і виконання програми.

Відгадчики (debugger) – спеціальні програми, призначені для трасування і аналізу виконання інших програм. Трасування – це забезпечення виконання в операторному варіанті.

Інструментальне середовище користувача – це спеціальні засоби, вбудовані в пакети прикладних програм, такі як:

· бібліотека функцій, процедур, об’єктів і методів обробки;

· макрокоманди;

· клавішні макроси;

· мовні макроси;

· конструктори екранних форм та об’єктів;

· генератори додатків;

· мови запитів високого рівня;

· конструктори меню та ін.

Інтегровані середовища розробки програм об’єднують набір засобів для їх комплексного застосування на технологічних етапах створення програми.

Засоби для створення інформаційних систем (ІС) і технологій підтримують повний цикл проектування складної інформаційної системи чи технології від дослідження об’єкта автоматизації до оформлення проектної та іншої документації на інформаційну систему чи технологію. Вони дозволяють вести колективну роботу над проектом за рахунок можливості роботи в локальній мережі, експорт-імпорт довільних фрагментів проекту, організація управління проектом.

Однією з сучасних засобів розробки ІС є CASE-технологія (CASE – Computer-Aided System Engineering) – програмний комплекс, автоматизує весь технологічний процес аналізу, проектування, розробки і супроводження складних програмних систем.

Засоби CASE-технологій діляться:

· на вбудовані в систему реалізації – всі рішення по проектуванню і реалізації прив’язки до вибраної СУБД;

· незалежні від системи реалізації – всі рішення по проектуванню орієнтовані на уніфікацію (визначення) початкових етапів життєвого циклу програми і засобів їх документування, забезпечують велику гнучкість у виборі засобів реалізації.

Основна перевага CASE-технології – це підтримка колективної роботи над проектом за рахунок можливості роботи в локальній мережі розробників, експорту (імпорту) довільних частин проекту, організованого управління проектами.

В деяких CASE-системах підтримується кодогенерація програм – створення каркасу програм і створення повного продукту.

Приклади програмного продукту для створення додатку: Visual C++; Visual Basic і т.д.