ГЛОСАРІЙ
Список рекомендованої літератури
1. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика: Учебник /под общ. ред. д.э.н., проф. А.В. Сидоровича; МГУ им. М.В. Ломоносова. – 4-е. изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2001. – 448 с.
2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.
3. Бункина М.К. Национальная экономика: Учебник для вузов. – М.: «Палеотип», 2002. – 488 с.
4. Бутук А.И. Макроэкономика: Учеб. пособие. – К.: Знання, 2004. – 514 с.
5. Головінов О.М.Макроекономіка: Навчальний посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 127 с.
6. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Макроэкономика: Учебник. – К.: О-во «Знання», КОО, 2006. – 368 с.
7. Иванов Ю.Н., Казаринова С.Е., Карасева Л.А. Основы национального счетоводства: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 480 с.
8. Макроекономіка та макроекономічна політика: Навч. посіб./ А.Ф.Мельник, Т.Л.Желтюк, О.В.Дугопольський, О.В.Панухник; Наук. ред. А.Ф.Мельник. – К.: Знання, 2008. – 699 с.
9. Макроекономіка: Підручник /А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаєвич, О.М. Тітьонко та ін.; за ред. А.Г.Савченка. – К.: Либідь, 1995. – 208 с.
10. Мэнкью Н.Г. Принципы экономикс. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 784 с.
11. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. посібник. – К: Либідь, 2002. – 616 с.
12. Проданова Л.В., Литвин В.В. Опорный конспект лекций по макроэкономике. – Д.: ДонГУЭТ, 2005.
13. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. – 2-ге вид., без змін. – К.:КНЕУ, 2007. – 448 с.
14. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.
15. Соболев В.М. Макроэкономика. Учеб. пособие для студентов экон. вузов и факультетов. – Харьков: НВФ «Студцентр», 1997. – 224 с.
16. Солонінко К.С. Макроекономіка: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 320 с.
17. Макроэкономика. /Под ред. Яковлевой Е.Б. – СПб: Поиск, 1997. – 380 с.
Банківські депозити – сума грошей, запозичених банківськими установами на певних умовах їх повернення і нарахування процентів.
Банківські резерви – частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій, складається з обов’язкових і надлишкових резервів.
Валова додана вартість – статистичний показник СНР, який розраховується як різниця між вартістю виробленої продукції і вартістю проміжної продукції, закупленої у постачальників.
Валовий внутрішній продукт – статистичний показник СНР, який розраховується як ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за відповідний період.
Валовий національний дохід – статистичний показник СНР, який розраховується як дохід країни, що складається з доходу, отриманого в результаті розподілу ВВП, і чистих первинних доходів, отриманих резидентами країни від зовнішньоекономічної діяльності.
Валовий національний наявний дохід– статистичний показник СНР, який розраховується як дохід країни, що охоплює валовий національний дохід і чисті поточні трансферти, отримані резидентами країни від нерезидентів.
Гранична ставка податку – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються податки за зміни доходу на одну одиницю.
Гранична схильність до заощаджень – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються заощадження за зміни доходу на одну одиницю.
Гранична схильність до споживання– величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються витрати на споживання за зміни доходу на одну одиницю.
Граничний продукт праці – збільшення обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю робочої сили, за незмінної кількості інших факторів виробництва.
Грошова маса – сукупність засобів, які так чи інакше виконують функції грошей (міра вартості, засіб платежу, засіб обігу, засіб накопичення, світові гроші).
Грошова база – сукупність готівки поза банками та обов’язкових резервів комерційних банків у Центральному банку.
Депозитний мультиплікатор – числовий коефіцієнт, який показує у скільки разів зміниться грошова маса за умов змінення депозитів банківської системи.
Довгостроковий періоду макроекономіці – проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори спроможні адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту та/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.
Грошовий мультиплікатор - числовий коефіцієнт, який показує залежність між зміною грошової маси та зміною грошової бази.
Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.
Дискреційна фіскальна політика – цілеспрямовані зміни величин державних витрат і податків на підставі спеціальних рішень уряду.
Державний борг – різниця між величиною усіх накопичених за визначений проміжок часу дефіцитів державного бюджету та всіх позитивних сальдо бюджету, які мали місце в той же період.
Дефіцит бюджетний – перевищення бюджетних витрат над доходами бюджету.
Дефлювання- коригування номінального ВВП убік зменшення у випадку, коли індекс цін більше одиниці (тобто в умовах інфляції).
Дефлятор ВВП –індекс цін, який показує темп зростання цін за певний період на всі товари і послуги, які охоплює ВВП, відношення номінального і реального ВВП.
Домогосподарство– інституційна одиниця, основною функцією якої є пропозиція робочої сили та використання своїх доходів для купівлі споживчих товарів і послуг.
Індекс споживчих цін – індекс, який відображує темп зростання ціни фіксованого кошика споживчих товарів і послуг.
Інфляція витрат – зростання цін, яке виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції, що супроводжується зменшенням сукупної пропозиції.
Інфляція попиту – зростання цін, спричинене надмірним сукупним попитом.
Інфлювання- коригування номінального ВВП убік збільшення у випадку, коли індекс цін менше одиниці (тобто в умовах дефляції).
Кейнсіанський хрест – модель, яка ґрунтується на кейнсіанській теорії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних витрат.
Короткостроковий період у макроекономіці – проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не спроможні адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту та/ або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість.
Крива Лафера – крива, що відображує обернену залежність між сумою податків і рівнем оподаткування й враховує припущення щодо існування оптимальної ставки податку, за якої максимізується сума податкових надходжень у бюджет.
Крива Лоренца – крива, що відображує фактичний розподіл доходу в економіці. Її порівняння з бісектрисою, яка відображує абсолютну рівність у розподілу доходу, показує ступінь нерівності розподілу доходу.
Крива Філіпса – у короткостроковому періоді – крива, що відображує обернену залежність між інфляцією і безробіттям і має від’ємний нахил; у довгостроковому періоді – крива, що показує відсутність залежності між інфляцією і безробіттям і має вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок в точці потенційного ВВП,
Ліквідність – відносна легкість і швидкість, з якою актив може конвертуватись в готівку.
Макроекономічна політика– система заходів держави, яка спрямована на вирішення головних макроекономічних проблем, досягнення макроекономічних цілей.
Макроекономічна модель – формалізований (логічно, графічно, алгебраїчно) опис різних економічних явищ та процесів з метою виявлення взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними.
Монетарна рестрикція (політика «дорогих грошей») - грошово-кредитна політика, що реалізується Центральним банком з метою скорочення обсягу грошової маси в економіці та припускає збільшення резервної норми та облікової ставки, продаж ЦБ державних цінних паперів комерційним банкам.
Монетарна експансія (політика «дешевих грошей») - грошово-кредитна політика, що реалізується Центральним банком з метою збільшення обсягу грошової маси в економіці та припускає зменшення резервної норми та облікової ставки, купівлю ЦБ державних цінних паперів у комерційних банків.
Мультиплікатор – числовий коефіцієнт, що показує залежність зміни обсягу національного продукту (доходу) від зміни окремих складових сукупних витрат.
Національний ринокможна представити як сукупність соціально-економічних відносин з приводу реалізації товарів та послуг, обігу капіталу, купівлі-продажу праці та інших факторів виробництва.
Надлишок бюджетний (профіцит) – перевищення доходів бюджету над його витратами.
Норма резервування – частка депозитів, яку комерційні банки та інші кредитно-фінансові установи повинні зберігати у вигляді резервів в Центральному банку.
Номінальний ВВП – ВВП, який визначається у фактичних (поточних) цінах, що існували на момент його реалізації.
Потенційний ВВП – реальний ВВП, який економіка здатна виробляти за умов повної зайнятості.
Облікова ставка – ставка, за якою Центральний банк надає кредити комерційним банкам.
Операції на відкритому ринку – купівля-продаж Центральним банком державних цінних паперів у комерційних банків.
Податкова ставка (ставка оподаткування) - законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.
Природне безробіття – визначається сукупністю структурного та фрикційного безробіття.
Рівноважний ВВП – ВВП, за якого загальний обсяг вироблених товарів і послуг дорівнює загальній кількості куплених товарів і послуг.
Реальний ВВП – ВВП, обчислений у порівнянних (постійних цінах, тобто номінальний ВВП, скоригований на індекс цін.
Ринок грошей – сегмент фінансового ринку, на якому здійснюється купівля0продаж короткострокових боргових інструментів, строк погашення яких становить не більше, ніж один рік.
Ринок праці– система економічних відносин між його суб`єктами з приводу купівлі-продажу послуг праці, які пропонуються найманими працівниками, за цінами, які складаються під впливом попиту та пропонування.
Стабілізаційна політика – сукупність державних заходів, спрямованих на пом’якшення економічних коливань з метою підтримання в економіці повної зайнятості та оптимальної інфляції.
Структурне безробіття – виникає під впливом науково-технічного прогресу, коли в наслідок масштабних структурних перетворень економіки вмирають одні та з'являються інші галузі. В цьому випадку структура робочої сили (професійний, кваліфікаційний склад) не відповідає структурі робочих місць.
Стагнація – скорочення обсягів виробництва товарів та послуг, спад ділової активності.
Стагфляція– спад ділової активності, що супроводжується інфляцією.
Сукупний попит – обсяг товарів та послуг, який макроекономічні суб'єкти можуть придбати при визначеному рівні цін. В структурі сукупного попиту виділяють попит споживачів, інвестиційний попит, попит на товари та послуги з боку держави, попит закордонних споживачів на експортовану продукцію.
Сукупна пропозиція – обсяг національного виробництва при визначеному рівні цін.
Фрикційне безробіття – зумовлене тим, що робітники, які залишили попереднє місце роботи, рухаються, переходять на нове місце роботи.
Фіскальна політика – система заходів держави щодо зміни державних витрат та оподаткування, спрямована на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВНП.
Фіскальна експансія – стимулююча бюджетно-податкова політика, що припускає збільшення державних витрат або скорочення податків, або поєднання цих варіантів.
Фіскальна рестрикція – стримуюча бюджетно-податкова політика, що припускає скорочення державних витрат або зростання податків або поєднання цих варіантів.
Циклічне безробіття – спричиняється спадом виробництва та загальним скороченням попиту на робочу силу.
Економічна система – особливим чином впорядкована система зв'язків між економічними суб'єктами.
[1] Докладніше про це говориться у другій темі (№2).