Суб’єкти, об’єкти і структура національного ринку

ТЕМА 3. ТОВАРНИЙ РИНОК

Програмна анотація

3.1. Суб’єкти, об’єкти і структура національного ринку.

3.2. Механізм ринку товарів. Сукупний попит: сутність, структура, цінові і нецінові фактори динаміки.

3.3. Сукупна пропозиція: сутність і фактори динаміки. Класичний і кейнсіанський підходи до аналізу сукупної пропозиції.

3.4. Взаємозв’язок і взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції. Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний об’єм національного виробництва.

З курсу економічної теорії відомо, що ринок як один з інститутів товарного виробництва існує майже сім тисячоліть. Відомо також й те, що єдиного поняття ринку як економічної категорії не існує. Узагальнюючи різні підходи до визначення, ринок можна розглядати як цілісну систему економічних відносин і зв’язків між продавцями і покупцями (суб’єктами ринку), які будуються на основі ринкових цін. Сучасний національний ринок – регульована система економічних відносин між суб’єктами різних типів і форм власності і господарювання в межах окремої країни.

Сукупність суб’єктів національного ринку утворюють всі макроекономічні суб’єкти: держава, підприємства, домогосподарства, закордон. Групу суб’єктів ринку можна визначити і наступним чином: покупці, продавці, посередники.

В економічній науці застосовуються різні критерії для класифікації і визначення структури національного ринку. Так, з урахуванням принципу субординації і виділення основного об’єкту, класифікацію і структуру національного ринку можна визначити наступним чином. Одним з найважливіших об’єктів ринку є товар робоча сила. Згідно трудової теорії вартості, споживча вартість цього товару є єдиним джерелом вартості, а отже, доданої вартості. Залежно від цього формується величина ринку товарів, послуг, засобів виробництва й інших об’єктів. Існування ринку робочої сили визнається здебільшого в марксистській політичній економії. Західні економічні концепції погоджуються з існуванням ринку праці, хоча також оперують категорією „робоча сила”. Наступним за значимістю можна вважати ринок засобів виробництва (ринок капіталів – за класифікацією західних економістів). З точки зору ємності ринку не менш важливу роль відіграє ринок товарів і послуг. Названі ринки обслуговує ринок грошей і валюти або фінансовий ринок (у вузькому визначенні – грошовий ринок, ринок позичкових капіталів, передовсім короткострокових позичкових капіталів). Можна виділити також ринок цінних паперів (його об’єктами є акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати та ін.), ринок нерухомості (житла і землі), ринок науково-технічних розробок й інформації (об’єктами є винаходи, патенти, ліцензії, які у сукупності формують об’єкти інтелектуальної власності; в результаті інформаційної революції найновітнішим об’єктом власності стала інформація) та ін.

Основними структурними складовими національного ринку в макроекономіці вважаються: ринок товарів, грошовий ринок, ринок праці.