Облік розрахунків з оплати праці.

Облік розрахунків зі страхування.

Облік розрахунків зі страхування ведеться за зборами на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття та на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків.

Порядок нарахування таких зборів регулюється чинним законодавством. Для обліку розрахунків за всіма видами страхування призначений рахунок 65 “Розрахунки із страхування”:

– 651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення”, де обліковуються розрахунки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з Пенсійним фондом України. За дебетом субрахунку 651 обліковуються суми перерахованих зборів, а за кредитом – суми нарахованих зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України;

– 652 “Розрахунки із соціального страхування”, де обліковуються розрахунки збору на обов’язкове соціальне страхування з органами соціального страхування. Нарахування зазначених зборів проводиться у встановлених відсотках згідно з чинним законодавством. За дебетом субрахунку 652 записуються суми нарахованої допомоги працівникам у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інші виплати за рахунок коштів збору на обов’язкове соціальне страхування, а також суми перерахованих зборів. За кредитом субрахунку 652 записуються суми нарахованих зборів на обов’язкове соціальне страхування та суми, що надійшли в рахунок погашення заборгованості;

– 653 “Розрахунки із страхування на випадок безробіття”, де обліковуються розрахунки збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. За дебетом субрахунку 653 обліковуються суми перерахованого збору, а за кредитом відображаються суми нарахованого збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

– 654 “Розрахунки з інших видів страхування”, де обліковуються розрахунки з інших видів страхування. За дебетом субрахунку 654 обліковуються суми перерахованих страхових внесків, а за кредитом відображаються суми нарахованих страхових внесків

Трудові відносини в усіх без винятку установах, підприємствах регулюються Законом України “Про оплату праці” від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі – Закон № 108), Кодексом законів про працю (КЗпП України), іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Оплата праці – це заробіток, розрахований у грошовому виразі, виплачуваний установою (підприємством, організацією), незалежно від форми власності або уповноваженим ними органом за виконану роботу або надані послуги.

Джерелами оплати праці для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є:

– кошти, що виділяються з відповідних бюджетів;

– частина доходу, отриманого в результаті господарської діяльності;

– інші джерела.

До витрат на оплату праці відносяться фонд оплати праці та нарахування, передбачені законодавством України. Відповідно до Закону № 108 фонд оплати праці складається з:

– основної заробітної плати;

– додаткової оплати праці;

– інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Документами для нарахування заробітної плати є: накази (розпорядження) по установі про зарахування, звільнення та переміщення співробітників відповідно до затвердженого штатного розкладу; табелі обліку використання робочого часу й інші документи. Кожній прийнятій на роботу особі привласнюється табельний номер і робиться запис у трудовій книжці про її зарахування. На знову прийнятого працівника заповнюється особова картка за формою № П-2, у якій зазначаються необхідні анкетні дані та всі зміни, що відбуваються по службі. Бухгалтерія на кожного співробітника відкриває особовий рахунок за формою № П-54, у якому, крім загальних відомостей про працівника, щомісяця відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами.

Табелі за формою № П-14 ведуться по установі в цілому або в розрізі структурних підрозділів (відділів, відділень, факультетів, лабораторій тощо). У табелі зазначається загальна кількість відпрацьованих днів, години переробок, а також відхилення від нормального використання робочого часу (хвороба, прогул тощо).
Для працівників із почасовою оплатою праці використовується табель за формою № П-12, у якому робиться і розрахунок заробітної плати. Заповнений табель та інші документи (накази, розпорядження по установі про зарахування, звільнення й переміщення співробітників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати тощо), завірені відповідними підписами, у встановлені терміни здаються до бухгалтерії для нарахування заробітної плати працівникам установи.

Нарахування заробітної плати за місяць і виплата здійснюються за розрахунково-платіжною відомістю за формою № П-49, що складається на підставі особових рахунків форми № П-54. До розрахунково-платіжної відомості вносяться табельні номери, прізвища й ініціали працівників, обіймані ними посади, суми нарахованої основної, додаткової заробітної плати з розшифровуванням за усіма видами доплат, надбавок, премій та інших виплат, а також суми утриманих податків, виданих авансів та інші суми.

Розрахунки з робітниками та службовцями при виході у відпустку або при звільненні здійснюються в записці-розрахунку. Суми, нараховані за цими розрахунками, вносяться до особового рахунку та розрахунково-платіжної відомості, відкритої на поточний місяць.
У тих випадках, коли разові розрахунки з заробітної плати при виході у відпустку або звільненні не збігаються із складанням загального розрахунку, виплати в міжрозрахунковий період робляться за платіжними відомостями за формою № П-52 або видатковим касовим ордером. Нараховані та виплачені суми за цими розрахунками включаються до розрахунково-платіжної відомості поточного місяця. При цьому по графі “Сума до видачі” навпроти даного прізвища ставиться прочерк, а виплачена сума вноситься до графи “Виплати в міжрозрахунковий період”.

У централізованих бухгалтеріях розрахунково-платіжні та платіжні відомості складаються окремо по кожній установі, що обслуговується, та підписуються керівником відповідної установи, що обслуговується, керівником групи обліку й укладачем відомості.
Дозвіл на виплату заробітної плати підписується керівником установи та головним бухгалтером у платіжній відомості.

Після закінчення терміну виплати (три банківських дні) в платіжній і розрахунково-платіжній відомостях навпроти прізвища осіб, яким заробітну плату не було виплачено, касир зобов’язаний поставити штамп або зробити позначку від руки “Депоновано” та скласти реєстр депонованих сум. Наприкінці відомості він робить запис про фактично виплачену суму заробітної плати. Ці суми звіряються з загальним підсумком платіжної або розрахунково-платіжної відомості та підписуються касиром. Якщо гроші видавалися іншою особою
(не касиром), то на відомості додатково робиться напис “Гроші за відомостю видав – посада, підпис, розшифрування підпису”.
Після ретельної перевірки позначок і записів, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, і підрахунку виданих і депонованих сум оформлюється у встановленому порядку “Видатковий касовий ордер” форма № КО-2 з реєстрацією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів за формою КО-3 або формою КО-3а. На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляєтся дата та номер видаткового касового ордера, що є підставою для списання грошей у касі.

Депоновані суми наступного дня після видачі заробітної плати здаються до банку.

Для бухгалтерських записів бюджетними установами застосовуються субрахунки (рахунки другого порядку). Вони встановлені Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і організацій. Господарські операції установ можуть відображатися за допомогою додаткових субрахунків (рахунків третього, четвертого й інших порядків) з обов’язковим збереженням номерів субрахунків Плану рахунків.

У бюджетних організаціях бухгалтерський облік ведеться за меморіально-ордерною формою, відповідно до якої перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами вчинення операцій та оформлюються меморіальними ордерами – накопичувальними відомостями, яким привласнюються постійні номери відповідно до затвердженої Інструкції № 68 про форми меморіальних ордерів.

Меморіальний ордер № 5 складається на підставі розрахункових і розрахунково-платіжних відомостей. В установах, у яких складається декілька відомостей, та в централізованих бухгалтеріях на їх підставі складається реєстр за формою № 405 (меморіальний ордер 5). Записи в ордері систематизуються за функціональною класифікацією та найменуваннями установ, що обслуговуються. При цьому дані розрахунково-платіжних відомостей зі спеціальних коштів заносяться до форми № 405 після підведення підсумка за бюджетними коштами.

Меморіальний ордер підписується виконавцем; особою, що перевірила меморіальний ордер, головним бухгалтером.
До меморіального ордеру додаються всі документи, що були підставою для нарахування заробітної плати (табелі робочого часу, виписки з наказів, розпоряджень про зарахування, звільнення, надання чергових і позачергових відпусток тощо). Лікарняні листки (листки тимчасової непрацездатності) підшиваються до окремої папки та нумеруються в хронологічному порядку з початку року. На кожному листку проставляється номер розрахунково-платіжної відомості, до якої його включено. Наприкінці місяця підводяться підсумки за меморіальним ордером і заносяться до книги “Журнал-головна” форма № 308.

Для відображення в обліку операції з надходження на рахунок установи доходів і здійснення касових витрат спеціального фонду застосовується меморіальний ордер № 3 – накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) форма № 382 (бюджет).

Записи операцій у накопичувальні відомості здійснюються на підставі щоденних виписок із спеціальних реєстраційних (поточних) рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України (установах банків), із додатком до них підтверджуючих документів (платіжних доручень тощо).

Для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи асигнувань і здійснення касових витрат загального фонду, тобто вибірки з надходження та витрат коштів із реєстраційних (особових) рахунків в органах Державного казначейства України (поточних рахунків – в установах банків), застосовується меморіальний ордер № 2 – Накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) форма № 381 (бюджет). У подальшому здійснені касові та фактичні витрати з виплаченої заробітної плати й інших соціальних виплат відображаються за формою № 2 “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду”.

Необхідно детальніше розглянути положення Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року № 889, Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, затвердженої наказом ДПУ від 22.09.2003 року № 442.

Рис. 5.1. Схема оподаткування доходів працівників
бюджетних установ

Загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20 % заробітної плати, а у випадках, передбачених законодавством, – 50 % заробітної плати, що підлягає видачі на руки.

Заробітна плата в більшості бюджетних установ виплачується двічі на місяць: за першу половину місяця – аванс у розмірі 50 % заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання н установленому порядку. За другу половину місяця – фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу и утримань.

Систематизація обліку розрахунків із працівниками за всіма видами заробітної плати здійснюється на пасивному рахунку 66 “Розрахунки із заробітної плати” та його субрахунках:

– субрахунок 661 “Розрахунки із заробітної плати”;

– субрахунок 663 “Розрахунки із працівниками за товари,
продані в кредит”;

– субрахунок 664 “Розрахунки із працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках”;

– субрахунок 665 “Розрахунки із працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування”;

– субрахунок 666 “Розрахунки із членами профспілки безготівковими перерахуваннями суми членських профспілкових внесків”;

– субрахунок 667 “Розрахунки із працівниками за коштами банків”;

– субрахунок 668 “Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання”.

Субрахунок 671 “Розрахунки з депонентами” призначеним для обліку депонованої заробітної плати.

Основні кореспонденції рахунків з обліку заробітної плати наведено в табл. 5.5.

Таблиця 5.5. Основні кореспонденції рахунків з обліку заробітної плати

Схема облікового процесу нарахування заробітної плати
показано на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Схема облікового процесу нарахування заробітної плати

Схему облікового процесу здійснення обов’язкових утримань із заробітної плати показано на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Схема облікового процесу утримань із заробітної плати

Нараховані внески до цільових фондів бюджетною установою відносять на фактичні видатки за загальним чи спеціальним фондами.

Бюджетні установи як страхувальники та платники внесків зобов’язані зареєструватися в органах відповідних фондів і в установлені терміни подавати звітність.

Підсумки оборотів і залишки за кожним аналітичним рахунком звіряються з підсумками оборотів і залишками цих субрахунків за книгою “Журнал-головна”. У подальшому здійснені касові та фактичні витрати з виплаченої заробітної плати й інших соціальних виплат відображаються за формою № 2 “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду”.