Основні напрямки нової освітньої політики України на порозі XXI ст..


У період трансформації суспільства на основі Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р., схваленого того ж року 1 грудня всенародним референдумом, Закону України «Про загальну середню освіту»,а також державної національної програми «Освіта». Україна XXI століття» визначено мету, вказано орієнтири, розроблено завдання, засади діяльності, окреслено зміст навчально-виховного процесу.

1. Альтернативними до загальноосвітньої школи стали ліцеї, гімназії, школи, академії.

2. Переосмислюються відомі і засвоюються нові типи навчання: альтернативне, розвивальне, проблемне, модульне, диференційоване.

3. Йде оволодіння новими інформативними технологіями, кооперативна технологія, проективна технологія та ін.

4.Школи оволодівають психометричними тестами та оволодівають новими діагностичними методами.

5. перехід від державного до державно – громадського управління, що прискорює появу альтернативних закладів освіти, а саме: авторських шкіл (М. Чумарної, М. Гудзика ); шкіл різних форм власності (державної, комунальної, приватної, колективної); шкіл з спеціальним нахилом, шкіл для дітей обдарованих, а також малоздібних і з деструктивною поведінкою.Сучасна структура знань змінюється в бік інтегративного навчання. Створюються курси «Екологія і людина», «Світ і людина », «Людина і суспільство», створюються підручники «Довкілля», які інтегративно формують нову науково - природничу модель освіти.

6.«Національна доктрина розвитку освіти »(2002р.) вказує стратегію на основні напрямки розвитку освіти у XXI ст.:

· розвиток людини, як головної мети;

· Постійне оновлення змісту освіти та організації навчально – виховного процесу, відповідно до демократичних цінностей;

· Обов’язкове оволодіння державною мовою

· Впровадження інформаційних технологій в освіті.

· Концепція загальної середньої освіти (12 річна школа).

Особистісна орієнтація, яка є визначальним напрямом державної політики щодо розвитку освіти, несе нові технології, організаційні форми усіх типів, новий зміст освіти. Переорієнтація цілей освіти з позицій соціальної ролі людини в площину всебічного розвитку особистості принципово змінює основні пріоритети освіти.

Академік І.Зязюн визначає три напрямки творення української національної школи:

1. Розроблення нових фундаментальних педагогічних ідей; створення експериментальних і альтернативних шкіл.

2. Входження освіти країни в інтегровану світову культуру, демократизація освіти, створення безперервної освіти, вибір програм навчання, гуманізація освіти.

3. Відновлення і подальший розвиток традицій української освіти, осмислення проблеми школа і сім’я.