І 9.2.4. Випуск СДР
Технічна допомога МВФ
Вона полягає в сприянні країнам-членам у здійсненні ними гро-иової, валютної політики, банківського нагляду, бюджетної і подат-Ксової політики, упорядкуванні статистики, в розробці фінансового й економічного законодавства.
: Технічна допомога здійснюється шляхом направлення місій МВФ в центральні банки й міністерства фінансів країни. Така допомога надається на прохання країни. Експерти місії працюють у країні •звичайно 2—3 роки.
| Для підготовки кадрів у рамках технічної допомоги у Вашингто-| ні утворено інститут МВФ. Він організовує курси і семінари з.підби-|іцення кваліфікації державних службовців із країн—членів МВФ.
| Це специфічна функція МВФ для поповнення міжнародних ва-|Лютних резервів.
І СДР (СПЗ) — спеціальні права запозичення (Зресіа) Ога\уіп§ 1-Кі§1ії5 — ЗВЕ) — це міжнародний валютний актив. Вони призначені ?-Для поповнення офіційних валютних резервів, погашення дефіциту "Платіжного балансу країни й розрахунків її з Фондом.
Міжнародні організаціїяк регулятор міжнародних економічних відносин...
СДР поділяються між країнами-членами пропорційно їх квотам. Країни, що мають свій рахунок в СДР, можуть придбати в інших країнах-членах їхню валюту на відповідну суму. За зберігання СДР понад розподілених лімітів МВФ сплачує їхнім власникам відсоткові ставки, які коливаються в межах 1—14%.
Частка СДР у світових валютних резервах становить 2%. Курс СДР щодо долара розраховується на підставі «кошика» курсів провідних валют — долара США, фунта стерлінгів, євро, єни.
Міжнародний валютний фонд, незважаючи на певні суперечливості й труднощі функціонування, є головним органом регулювання міжнародних валютно-кредитних відносин.
9.3. Група Всесвітнього банку (ТНе ЛУогІаВапІї Сгоир)
Ця група складається з чотирьох основних інститутів — Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (БАГІ). До цієї ж групи належить також Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), який має специфічні функції, але організаційно пов'язаний із Всесвітнім банком.
Однією з цілей Всесвітнього банку є заохочення до інвестування з країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність у деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб забезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Всесвітній банк формує в 1988 р. організацію, яка гарантувала б відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, — Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Всесвітнього банку із п'яти організацій.
Незважаючи на певну різницю у функціях всі організації Всесвітнього банку тісно пов'язані, насамперед єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові — Президенту Всесвітнього банку, мають спільну адмі-
Міжнародне регулювання фінансової сфери________________________
ністративну систему. Президент Всесвітнього банку головує на нарадах Ради директорів і відповідає за загальне керівництво діяльністю Групи Всесвітнього банку. За традицією, Президентом Всесвітнього банку стає громадянин США — країни, що є найбільшим акціонером Банку. Президент обирається Радою керуючих па п'ятирічний строк і може бути переобраний. П'ять віце-президентів, у т.ч. три старших і два виконавчих віце-президенти, відповідають за конкретні регіо-- ни, сектори, напрями діяльності й виконують інші конкретні функції. Водночас за функціями інститути Всесвітнього банку мають специфічні розбіжності. Розглянемо їх.
9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — МБРР (Іпіегпаїіопаї Вапк і'ог Кесопяіпісііоп апгі Оеуеіортепі — ІВКВ)
ї Заснований у 1943 р. Місцеперебування — Вашинітон. До учасників банку входить 186 країн, зокрема й Україна (увійшла в 1992 р.).
! ОСНОВНІ ЦІЛІ:
• сприяння країнам-членам у розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів;
• заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участі в позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;
• стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн-членів.
г Формування ресурсів. Джерелами їхнього формування є статут-\ ний капітал, що накопичується передплатою країн-членів; позикові "кошти; платежі в рахунок погашення боргу.
І Він формується нетрадиційно. Уряди країн-членів купують акції, | але сплачують лише невелику частину їхньої вартості (6%). Решта І'капіталу є «недоторканою» і може бути затребувана банком лише в І: разі відсутності в нього ресурсів для термінового погашення своїх | зобов'язань. Поки що таких випадків не траплялося. Цей гарантійний | капітал не можна використовувати для надання кредитів. ?' Передплата країн-членів на акції банку здійснюється згідно з їх-I ньою економічною потужністю. Кожна країна має свою квоту в уставному капіталі. Квота України становить 0,8% капіталу банку, США , ~- 17, Японії — 6, 24. Росії, Канади, Саудівської Аравії, Індії та Італії [-по 2,99% [6, с. 309].
__ Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відїіосин...
Зовнішні джерела фінансування. МБРР є значним позичальником на світовому фінансовому ринку. Він випускає облігації під 7% щорічних, що дуже вигідно приватним інвесторам. Їхній інтерес підігрівається ще й тим, що банк дає гарантії під ці облігації. Крім того, приватні банки й інші кредитні інститути вкладають також свої капітали в облігації МБРР. За рахунок емісії облігацій МБРР формує 94% своїх ресурсів.
Кредитна політика МБРР. Основне призначення кредитів - стимулювання розвитку приватного сектора в країнах-членах. До прийняття рішення про надання кредиту в країну прямує місія МБРР, яка вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів, під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекомендації, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.
Кредити надаються тільки урядам, відповідно до їхніх центральних банків для фінансування великих проектів під гарантії урядів.
Кредити надаються на строк 15—20 років. Ставка кредиту в середньому перевищує на 0,5% ставку за позиковими коштами банку. Оскільки МБРР залучає позики з розрахунку 7% щорічних, то кредитна ставка становить в середньому 7,5%.
Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбіднішим країнам МБРР може надати безвідсотковий кредит.
Однією з особливостей діяльності МБРР є відмова від реструктуризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів ще не було. Хоч прибуток не є головною метою МБРР, він працює прибуткове. В середині 90-х років пересічно за рік прибуток становив понад 1 млрд доларів; він використовується для поповнення ресурсів МБРР. Дивідендів своїм членам банк не сплачує.
МБРР спочатку кредитував конкретні об'єкти, переважно інфраструктури, ретельно їх відбираючи. Це обмежувало позичальникам можливість маневру, що спричинювало їхнє невдоволення. З 80-х років кредити стали менше прив'язуватись до конкретних об'єктів. Крім підприємств приватного сектора, банк став кредитувати й державні підприємства, але під гарантії уряду. Банк кредитує й галузі, куди приватний капітал йде неохоче через їхню високу капіталоємність або низьку рентабельність (енергетика, транспорт, сільське господарство).
Банк покриває своїми кредитами лише 30% вартості об'єкта, причому найбільша частина кредитів спрямовується в галузі інфраструк"
Міжнародне регц^и
Ьінансовог сфери__________________________
тури: енергетику, транспорт, зв'язок. Із середини 80-х років МБРР збільшив частку кредитів, спрямованих у сільське господарство (до 20%), в охорону здоров'я й освіту. У промисловість прямується менше 15% кредитів Банку.
Останніми роками МБРР займається проблемою урегулювання • зовнішнього боргу країн, що розвиваються: 1/3 кредитів він надає у формі спільного фінансування. Банк надає структурні кредити для регулювання структури економіки, оздоровлення платіжного балансу.
За цільовим призначенням кредити МБРР поділяються на дві групи — інвестиційні й системні. Перші надаються під конкретні проекти та програми підприємствам, установам, на навчання та новації. Другі призначені на подолання труднощів макроекономічного характеру. Якщо раніше перевага надавалася інвестиційним проектам, то згодом МБРР змінив стратегію на користь системних проектів. Нова стратегія полягає в переході від фінансування окремих проектів до співпраці з державними і громадськими організаціями, а також приватним сектором.
Системні кредити поділяються на такі види:
• структурного регулювання — на фінансову підтримку трансформації економічної політики і здійснення інституційних реформ у країнах, що отримують кредити;
• структурної перебудови сектора — на підтримку змін у політиці й інституційних реформ у найважливіших секторах;
• кредити на відбудову — на підтримку урядової політики реформ, спрямованих на розвиток приватного сектора;
; • кредити на скорочення заборгованості — на допомогу країнам
з високим рівнем заборгованості [49, с. 113—115]. :. Надання кредитів Всесвітнім банком має демонстраційний ;ефект: його авторитет стимулює приватних інвесторів та інші банки ^спрямовувати капітали в країни, що одержали кредити від МБРР. Та-Іким чином, Всесвітній банк спричиняє дуже сильний вплив на весь цвалютно-кредитний ринок.