Проблеми і перспективи інформатизації судів

Результати групування асортименту товарів підприємства за методами XYZ-аналізу

За методом АВС-аналізу

Результати групування асортименту товарів підприємства

Таблиця 5.2.

Для остаточного формування рішення щодо визначення оптимального асортименту доцільно використовувати методи матричного представлення інтегрованого АВС-XYZ-аналізу (рис.5.7), а також результати аналізу асортименту товарів за критерієм “вклад в прибуток”.

Рис.5.7. Матричне представлення АВС-XYZ-аналізу з оптимальним розподілом асортименту

Таким чином, використання АВС-XYZ-аналізу в управлінні асортиментом дає можливість сформувати оптимальний асортимент з огляду і на прибутковість підприємства, і на задоволення потреб споживачів.

Комп'ютеризація судів сьогодні є стратегічним напрямом під­вищення оперативності судочинства. У зв'язку зі змінами соціаль­но-економічної ситуації в країні, зростанням злочинності, збіль­шенням і якісною зміною змісту цивільних справ, розширенням можливостей оскарження у суді неправомірних дій посадових осіб навантаження на органи судової влади зростає з кожним роком. За відсутності в більшості судів першої інстанції сучасних комп'ютер­них технологій судова практика характеризується серйозними по­рушеннями процесуальних термінів розгляду справ і заяв. Майже половина позовів про поновлення на роботі, щодо житлових спорів, про позбавлення батьківських прав тощо не розглядаються судами вчасно. Повільність судів при розгляді кримінальних справ призво­дить до збільшення термінів утримання обвинувачуваних під ареш­том. Водночас вступ України до Європейського Союзу неможливий без впровадження міжнародних стандартів обміну правовою інфор­мацією (включаючи судову) в електронному вигляді через Інтернет.

Аналіз робіт з інформатизації судів показує, що ці роботи вико­нуються непослідовно, в умовах відсутності єдиного державного проекту і належного фінансування. Недостатня забезпеченість об­числювальною технікою, велика частка застарілих комп'ютерів ускладнюють впровадження новітніх інформаційних технологій. Зокрема, використання відокремлених АРМ унеможливлює перехід до електронного документообігу. Недостатня увага приділяється розробці організаційно-правового та методичного забезпечення, формуванню єдиної системи класифікації і кодування та уніфікова­ної системи документообігу. Зміст баз даних правової інформації, що використовуються в судах, не враховує достатньою мірою спе­цифіку потреб суддів та апаратів судів. У зв'язку з цим необхідно вирішити проблему адаптації інформаційного забезпечення та опе­ративного надходження правової інформації, а також узагальнення і

систематизації матеріалів судової практики. Вимагає вирішення проблема телекомунікаційного забезпечення інформаційної взаємо­дії судів з правоохоронними органами та органами державної влади України. Відповідні рішення також мають забезпечувати контакти у рамках міжнародного суддівського співтовариства — оперативну взаємодію між центральними національними органами забезпечен­ня діяльності судів (у першу чергу, в рамках СНД), а також з провід­ними міжнародно-правовими і судовими організаціями — Міжна­родним Судом, Радою Європи, регіональними та всесвітніми суд­дівськими асоціаціями.

Зміни судової системи — проекти Інтернет-судів

Судова система, яка залишалась майже незмінною більше століття, може змінитися завдяки новітнім інформаційним тех­нологіям. Збільшується кількість пілотних проектів заміни судів деяким єдиним сервісом, за допомогою якого можна подавати по­зиви через Інтернет. Електронна система судочинства може суттєво знизити витрати на утримання судів і зменшити кіль­кість людей, які працюють у цих структурах. Найбільш відомим подібним проектом є «Віртуальний суддя» (Virtual Magistrate) з мережного права, який надає можливість за 10 дол. кожному відвіду­вачеві сайту подати офіційну скаргу і протягом кількох днів одер­жати електронною поштою рішення кваліфікованого третейсь­кого судді. На жаль, така система поки здатна працювати тільки при вирішенні нескладних справ, коли документів небагато, не потрібно допитувати свідків і брати показання під присягою. Ін­шим масштабним проектом є інтерактивна система розв'язання суперечок між власниками торгових марок та імен доменів Все­світньої організації з інтелектуальної власності WIPO.

Основні завдання інформатизації органів судової влади такі:

1) забезпечення збирання інформації з питань судового роз­гляду від першоджерел в електронній формі;

2) підготовка, узгодження, виготовлення і передавання в елек­тронній формі підтримуючих і реєструючих документів судочин­ства за єдиними правилами в усіх інстанціях;

3) організація внутрішнього і зовнішнього електронного до­кументообігу;

4) систематизація архівного збереження електронних докумен­тів за єдиними правилами їх збереження, пошуку і використання у системі органів судової влади;

5) інформаційна підтримка прийняття рішень голів судів і ке­рівництва державної судової адміністрації;

6) збирання та оброблення судової статистики;

7) передавання та оброблення електронних даних з організа­ційного, фінансового, матеріально-технічного, кадрового та ін­ших видів забезпечення діяльності судів;

8) контроль виконання директивних документів у системі державної судової адміністрації.

Виконання зазначених завдань матиме такі позитивні наслідки:

• підвищення оперативності збирання та оформлення судових документів під час підготовки і слухання справ;
• скорочення термінів розгляду карних і цивільних справ;
• формування єдиної інформаційної технології судового діло­водства та електронного документообігу, а також оброблення су­дової статистики зі скороченням часу на листування та переда­вання інформації;
• забезпечення швидкого доступу суддів і співробітників апа­ратів судів до великого обсягу актуальної і точної інформації з чинного законодавства і правозастосовної практики;
• підвищення повноти і вірогідності інформації, скорочення термінів її подання до центрального апарату державної судової адміністрації із судів і територіальних управлінь;
• підвищення оперативності збирання та оброблення судової статистики із забезпеченням об'єктивного аналізу правозастосов­ної практики, структури правопорушень і напрямків криміналізації суспільства;
• підвищення ефективності кадрового, організаційного, мате­ріально-технічного і ресурсного забезпечення діяльності судів зі створенням інструмента інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень у всіх сферах забезпечення судової діяльності;
• підвищення якості судових документів;
• підвищення оперативності реагування на звертання суддів і громадян до державної судової адміністрації;
• підвищення оперативності інформаційної взаємодії судів з Верховним Судом України, державною судовою адміністрацією, слідчими органами, прокуратурою, Міністерством юстиції, орга­нами державної влади.

Інформаційні зв'язки судів — відеоконференц-зв'язок у залі судового засідання

Інформаційні зв'язки судів не обмежуються використанням розподілених баз даних та передаванням електронних документів. Ілюстрацією до цього твердження є система відеоконференц-зв'язку для дистанційної участі засуджених у касаційних судових

засіданнях. Розробка ініційована Верховним Судом Російської Фе­дерації і зумовлена тим, що згідно з рішенням Конституційного Суду суди мають забезпечити участь у касаційних засіданнях усіх засуджених, які подали відповідне клопотання. При цьому виникає ряд проблем, пов'язаних з організацією конвоювання засуджених зі слідчих ізоляторів, охороною у суді та оплатою витрат на до­ставку засуджених до місця розгляду справи. Ця проблема вирішу­ється на основі використання комп'ютерів і засобів телекомуніка-цій, що відповідає міжнародній практиці і не суперечить закону.