Перший етап – знайомство з образотворчим матеріалом.

Планування занять з образотворчої діяльності дітей 2-3 років

Ігрові прийоми і ситуації. Ігрові вправи

Ігрові прийоми і ситуації використовуються:

· у поясненні;

· у керівництві самостійною художньою діяльністю дітей;

· в оцінюванні продуктів дитячої художньої творчості.

У процесі самостійної художньої діяльності дітей вихователь підтримує їхній інтерес і як би сам включається у гру. Ігрова ситуація зберігається і при оцінюванні дитячих робіт. Дуже важливо зосередити увагу малюків на позитивному в малюнках і ліпленні, щоб вони запам’ятовували вдалі зображення, а це легше зробити при обіграванні робіт.

Ігрові вправи сприяють розвиткові у дітей формостворюючих рухів, посилення виразності образу за допомогою наслідування звуків і рухів.

У першій молодшій групі плануються 2 види занять: 1) діти діють за завданням вихователя; 2) діти діють самостійно, за бажанням. Кількість занять в цих видах однакова.

Плануючи роботу з образотворчої діяльності, необхідно ураховувати положення про те, що успішне оволодіння знаннями і навичками відбувається тільки тоді, коли перше і друге заняття (наприклад, з малювання) йдуть підряд, третє – за 3-4 дні. Надалі перерва між заняттями не має такої ролі й може бути тривалістю в тиждень. Вересень можна присвятити знайомству з дітьми, спостереженню за тим, як вони використовують образотворчий матеріал (в заняттях індивідуальних і з невеликими групами), визначенню рівня підготовленості всіх дітей до навчання їх елементам образотворчої діяльності. У жовтні в перший тиждень краще проводити ліплення. Переконавшись, що діти правильно використовують глину та засвоїли основні навички, які рекомендуються програмою, можна запланувати роботу з пензликом і фарбами і приділити їм 2-3 тижня. Перші 2 заняття і з ліплення, і з малювання необхідно спланувати підряд кожний день, третє заняття – через 2-3 дні, четверте – через 4-5 днів, і між наступними можуть бути інтервали до тижня.

Тільки після цього заняття з ліплення та малювання плануються за сіткою: 1 заняття на тиждень – малювання і 1 – ліплення.

У малюванні чергуються пензлики й олівці в залежності від завдання та образу, що зображується.

Навчальну програму планують у певному порядку.

Для того щоб з перших занять малювання і ліплення стали образотворчою діяльністю, а не просто маніпулюванням з предметами, потрібно спрямовувати увагу дітей на створення образу. На перших заняттях можна рекомендувати теми, які не потребують зображення певної форми. Маленьким дітям властиві кругові, невідривні рухи рукою по паперу. У зв’язку з цим слід запропонувати для зображення предмети, явища, які мають основну властивість – колір і не вимагають точності передачі форми, а дозволяють за допомогою властивих дітям рухів передати характер того, що вони зображують (дим, вода, сніг і т.д.).

Другий етап – дії за показом і за початком вихователем.

Ураховуючи, що діти ознайомились з матеріалом і специфікою його виконання, доцільно пропонувати їм теми, що мають потребу в більш точному зоровому контролі за рукою. На цьому етапі особливо ефективним є прийом роботи дітей за початком вихователя: в малюванні – домальовування, в ліпленні – доповнення деталями ніпавтової форми. Можна навчити дітей переривати свої рухи рукою з пензликом, торкатися ворсом до папіру, поступово роблячи ритмічни рухи – „примочування” (обов’язково супроводжувати мовленням). З прямих ліній дитині легше проводити вертикальні, оскільки рука з пензликом або олівцем без особливо точного зорового контролю може опуститися униз. (Теми: сліди, листя, дощик, стрічки, нитки до куль і т.п.).