Здійснення правосуддя лише судом
План
Тема 2. Правосуддя. Засади (принципи) організації і діяльності судів
Судова юрисдикція
Судівництво
Судівництво -єдина система судоустрою та судочинства (Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів).
Юрисдикція судів - компетенція, якою наділені лише суди, щодо розгляду справ (правових спорів) і прийняття у них обов‘язкових рішень, які є кінцевими в рамках національної правової системи і не можуть бути переглянуті у позасудовому порядку.
Література з судоустрою
1. Бойко В., Євдокимов В., Юлдашев О. Право людини на правосуддя (Судове право України): Навч. посіб. - К.: "Варта"; МАУП, 2003. – 256 с.
2. Коментар до Закону "Про судоустрій України" / За заг.ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.
3. Молдован В.В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН: Навч. посіб. / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К.: Кондор, 2003. – 253 с.
4. Організація судової влади в Україні: Перший аналіз нормативного змісту Закону України "Про судоустрій України" / За наук. ред. А.О. Селіванова. - К., 2002. – 112 с.
5. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник /О.С. Захарова, В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2007
6. Судові та правоохоронні органи: Підручник / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / І.Є. Марочкін (ред.). — Х. : Право, 2007
1. Поняття правосуддя, його ознаки
2. Принципи правосуддя, їх класифікація
3. Характеристика принципів правосуддя
1. Поняття правосуддя, його ознаки
ПРАВОСУДДЯ, -я, с. 1. Суд, судова діяльність держави; юстиція. // Установи, які здійснюють судову діяльність держави. 2. Розгляд судових справ; судочинство. 3. Справедливий суд. (Великий тлумачний словник української мови)
Правосуддя (Юридична енциклопедія, т. 5, с. 50, авт. В.Т.Маляренко) - правозастосовна діяльність суду з розгляду і вирішення у встановленому законом процесуальному порядку віднесених до його компетенції цивільних, господарських, кримінальних і адміністративних справ з метою охорони прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб та інтересів держави.
Здійснення правосуддя є функцією судової влади. Більшість судових справ характеризуються наявністю правового спору. Правосуддя - це не репресивна (каральна) функція, а правозахисна: не «засуджувати», а «розсуджувати».
Ознаки правосуддя:
1) здійснюється лише судом (втручання у здійснення правосуддя заборонене);
2) здійснюється на основі норм матеріального і процесуального права (Конституції, законів України, міжнародних договорів);
3) здійснюється у процесуальній формі, тобто шляхом конституційного, цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства;
4) спрямоване на захист прав, свобод та інтересів особи;
5) за наслідками розгляду справи суд уповноважений застосовувати державний примус (принцип обов'язковості судових рішень).
Можна відстежити зв'язок між правосуддям і судоустроєм: судоустрій повинен бути обумовлений основними засадами здійснення правосуддя. Судоустрій має забезпечувати повну реалізацію основних засад здійснення правосуддя. Ця думка підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні у справі "Добертен проти Франції" від 25 лютого 1993 року Суд наголосив, що держави повинні організовувати свою судову систему таким чином, щоб їхні суди здатні були задовольнити кожну вимогу статті 6 Європейської Конвенції з прав людини (названа стаття містить вимоги до забезпечення державою права кожного на судовий захист).
Правосуддя не завжди можна ототожнювати з поняттям судочинство. Правосуддя можна розглядати як результат здійснення судочинства. Інший варіант розмежування цих понять: термін "судочинство" позбавлений ціннісно-орієнтованого забарвлення. Він означає процесуальну діяльність судів щодо розгляду і вирішення судових справ. Судочинством є процесуальна діяльність суду незалежно від результатів розгляду справи. Правосуддям можна назвати не всяке судочинство, а тільки те, яке незалежне від будь-яких негативних впливів, позбавлене упередженості і спрямоване на захист прав та свобод людини, на вирішення справи згідно з ідеалами добра і справедливості.
2. Принципи правосуддя, їх класифікація
Принципи правосуддя - це закріплені в Конституції і законах України, міжнародних договорах України керівні положення, які виражають основні демократичні гарантії здійснення правосуддя і демократичну сутність суду; це найбільш абстрактні правила організації і діяльності судів. Принципи зазвичай реалізуються через більш конкретні норми права
Вони спрямовані: до законодавця — при формулюванні правил і до суду - під час застосування цих правил для розв'язання спірних правовідносин.
За сферою дії принципи правосуддя можна поділити на:
1) загальноправові принципи (верховенство права, законність),
2) загальні (міжгалузеві) принципи правосуддя (здійснення правосуддя лише судом, незалежність суддів),
3) галузеві принципи правосуддя (забезпечення обвинуваченому права на захист, офіційне з'ясування обставин у справі).
За функціональним спрямуванням принципи правосуддя можна поділити на:
1) принципи організації судової системи, або принципи судоустрою (недопустимість існування особливих і надзвичайних судів, спеціалізація, територіальність),
2) принципи діяльності судів, або принципи судочинства (змагальність сторін, диспозитивність, забезпечення обвинуваченому права на захист).
За нормативним закріпленням принципи правосуддя:
1) міжнародно-правові (незалежність суддів, забезпечення права на захист у справах про кримінальне обвинувачення),
2) конституційні (законність, змагальність сторін, гласність),
3) ті, що закріплені у законах (у Законах «Про судоустрій України», «Про статус суддів», процесуальних кодексах).
3. Характеристика принципів правосуддя
(ч. 1 ст. 124 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про судоустрій України ч. 1 ст. 15 КПК України)
Ця засада випливає з принципу розподілу влади. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Не допускається перегляд судових рішень будь-якими іншими несудовими органами. Змінити чи скасувати судове рішення може лише суд, як правило, вищої інстанції.