Організація державної влади.
План.
1. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
2. Система органів державної влади за Конституцією України. ВРУ.
3. Президент України.
4. КМУ.
5. Місцеве самоврядування в Україні
6. Судоустрій України. КСУ.
7. Прокуратура України
1. Чинна КУ визначає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Здійснення влади народом відбувається, за Конституцією, як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тобто КУ проголошує всебічне і повне народовладдя.
З правової точки зору народовладдя означає приналежність усієї спільної влади, в тому числі державної, народові, вільне здійснення народом цієї влади відповідно до його суверенної в інтересах як всього суспільства, так і кожної людини і громадянина.
Залежно від форми волевиявлення народу розрізняють інститути представницької і безпосередньої демократії.
Вищими формами безпосереднього здійснення народом влади визначено вибори і референдуми. Окрім виборів і референдумів КУ надається можливість здійснення народного волевиявлення і через інші форми безпосередньої демократії, зокрема дорадчі опитування, народні обговорення тощо.
Референдуми в Україні регулюються Розділом ІІІ КУ та ЗУ «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 1991р.
Референдум- це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Класифікація референдумів:
1.За територіальною ознакою:
- всеукраїнський
- місцевий:
а)референдум, що провадиться у межах АРК;
б) референдум, що провадиться у межах інших адміністративно територіальних одиниць.
2.Залежно від предмету:
- обов’язкові (мають місце у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом окрім народного голосування, закон чітко окреслює коло цих питань;
- факультативні (їх проведення можливе, але не обов’язкове)
3.За змістом предмета всеукраїнські референдумими бувають:
- конституційні;
- законодавчі.
Питання всеукраїнського референдуму:
- територіальні зміни
- затвердження К, внесення змін і доповнень до неї
- прийняття, зміна, скасування законів Укр.
- входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них.
Питання місцевого референдуму:
- питання, віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної Ради народних депутатів та її голови
- питання про найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів,
областей;
- питання про об'єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр;
- питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах; питання про реорганізацію або ліквідацію комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами.
Проведення референдумів регулюється Конституцією та Законом. Референтний процес складається з відносно послідовних процедур, що здійснюються у певній послідовності:
1. призначення референдуму
Всеукраїнський референдум призначається ВРУ, місцеві референдуми - відповідними місцевими Радами народних депутатів. ВРУ призначає всеукраїнський референдум за власною ініціативою; за народною ініціативою (якщо було зібрано 3 млн. підписів громадян, підписи збиралися не менш ніж у 18 областях України, і не менше 100 тис. підписів у кожній області); або за ініціативою Президента з питань внесення змін до розділів І, ІІ, ІІІ Конституції України.
2. Підготовка і проведення референдуму.
Для проведення голосування і підрахунку голосів під час проведення референдумів територія районів, міст, районів у містах, селищ міського типу і сільрад ділиться на дільниці для голосування.
Для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму в Україні утворюються комісії: Центральна комісія з всеукраїнського референдуму; комісія Республіки Крим з всеукраїнського референдуму; обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму; дільничні комісії з референдуму.
Створення списків громадян, які мають право брати участь у референдумі.
Підготовка бюлетенів.
3. Голосування і визначення підсумків референдуму.
Здійснюється в день референдуму з 7 до 20 години. Кожний громадянин голосує особисто. Голосування є таємним. Підрахунок голосів на дільниці для голосування проводиться дільничною комісією з референдуму.
4. Опублікування і введення у дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.
Закони, інші рішення, прийняті референдумом, обнародуються у встановленому законодавством України порядку опублікування правових актів Верховної Ради України та місцевих Рад народних депутатів і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому законі, рішенні не визначено інший строк.
Датою прийняття закону, рішення вважається день проведення референдуму.
Вибори в Україні – це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Виборчі системи:
1. Мажоритарна – обраною вважається особа, що набрала більшість голосів.
А) мажоритарна система абсолютної більшості, за якої обраним вважається кандидат, що набрав більше 50% голосів;
Б) мажоритарна система відносної більшості – обраною вважається особа, що набрала більше голосів ніж кожен з його противників окремо.
2. Пропорційна – участь у виборах приймають не окремі кандидати, а політичні партії. Утворюється один великий виборчий округ, що називається багатомандатним. Партія, що претендує на місце у парламенті формує свій список кандидатів. Результати виборів визначаються на основі коефіцієнтів або квоти, тобто найменшої кількості голосів, необхідної для обрання депутата до партії.
3. Змішана.
Принципи виборчого права:
- принцип загальності;
- принцип рівного та прямого виборчого права;
- таємність голосування;
- принцип вільного й рівноправного висунення кандидатів;
- гласність і відкритість виборчого права;
- рівність можливостей
- принцип неупередженості;
- принцип свободи агітації.
Стадії виборчого процесу:
1. Призначення виборів
2. Визначення виборчих округів
3. Створення виборчих округів
4. Реєстрація виборців
5. висування кандидатів
6. агітаційна компанія
7. голосування
8. Підрахунок голосів і визначення підсумків голосування
9. Оприлюднення результатів виборів.
Вибори до ВРУ.
Відбуваються за змішаною системою і можуть бути:
- черговими (остання неділя останнього місяця 5-го року повноважень);
- позачерговими (протягом 60 днів з моменту припинення повноважень);
- повторні (у разі визнання виборів недійсними, або такими, що не відбулися);
- проміжні (в одномандатному органі у разі вибуття народного депутату)
Фінансування виборів до ВРУ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також виборчих фондів партій і кандидатів у депутати. Заборонено робити внески до виборчих фондів іноземцям і особам без громадянства, суб’єктам підприємницької діяльності, які мають заборгованість перед бюджетом, анонімним жертводавцям.
Порядок висування кандидатів у депутати: висування реалізується через партії або блоки або шляхом самовисування. Висування починається за 85 днів і закінчується за 65 днів до початку виборів. І політичні партії і кандидати у депутати обов’язково вносять заставу на рахунок Центральної виборчої комісії (ЦВК).
Передвиборна агітація починається за 50 днів до початку виборів, поводиться за рахунок коштів ДБУ і закінчується за день до проведення виборів.
ЦВК не пізніше ніж на 5-й день з моменту визначення результатів виборів повинна оприлюднити результати.
Обрана особа не пізніше ніж на 25 день з моменту оприлюднення результатів виборів повинна надіслати свої документи до ВРУ.
2.За Конституцією України органи державної влади України поділяються на:
1. Центральні органи державної влади:
2. Місцеві органи державної влади
Згідно ст.6 Конституції розрізняють органи законодавчої виконавчої і судової влади. Кожний з цих видів є підсистемою єдиної системи державних органів України.
Єдиний орган законодавчої влади в Укр. – ВРУ. Він є представницьким органом. Це однопалатний парламент, що складається з 450 народних депутатів.
Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який:
- на день виборів досяг 21 року,
- має право голосу,
- проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Строк повноважень ВРУ становить 5 років.
Вибори до ВРУ:
Чергові вибори відбуваються в останню неділю останнього місяця п'ятого року
повноважень ВРУ.
Позачергові вибори призначаються Президентом України і проводяться в період 60-ти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ.
Парламент працює сесійно і має повноваження за умов обрання не менше 2/3 від його конституційного складу. ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30-й день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання ВРУ відкриває найстарший за віком народний депутат України.
Чергові сесії ВРУ починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові - скликаються Головою ВРУ на вимогу не менш як 1/3 народних депутатів України або на вимогу Президента України.
Порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України та Регламентом ВРУ.У ВРУ за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатськихфракцій, до складу якої входить більшість нар.депутатів України від конституційного складу ВРУ. Вона формується протягом протягом 1-го місяця з дня відкриття першого засідання ВРУ,або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Відповідно до чинної Конституції (ст..88) і Регламенту ВРУ загальнопарламентськими інститутами загальної компетенції є:
- Голова ВР, який веде засідання ВР; організовує підготовку питань до розгляду на засіданні ВР; підписує акти, прийняті ВР; представляє ВР у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав; організовує роботу апарату ВР;
- Перший заступник Голови;
- Другий заступник Голови;
- Апарат ВР.
Голову Верховної Ради та його заступників Верховна Рада обирає зі свого складу та відкликає їх.
Основними галузевими органами ВР є її комітети, перелік та склад яких затверджується Верховною Радою. Комітети здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень ВРУ.
Для проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес, ВР може створювати тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувало не менше третини від конституційного складу ВРУ.
Для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина ВРУ призначає Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Для контролю за використанням коштів Державного бюджету від імені ВР створюється Рахункова палата.
Верховна рада розглядає та вирішує питання державного і суспільного життя, що потребують врегулювання законами України, а також здійснює установчі та контрольні функції, передбачені КУ.
Усі повноваження ВРУ можна поділити на:
1)законодавчі;
2)установчі;
3)повноваження, пов’язані із регулюванням відносин між ВРУ т Президентом;
4)бюджетні;
5)контрольні;
6)зовнішні.
Перелік повноважень ВРУ визначений ст.85 Конституції України.
Законодавча діяльність ВРУ характеризується правом законодавчої ініціативи, прийняттям та оприлюдненням. Право законодавчої ініціативи належить Президентові України; народним депутатам; КМУ; НБУ.
Закони ВРУ приймає більшістю від її конституційного складу. Закони, що вносять зміни до КУ та саму КУ не менш як 2/3 від її конституційного складу.
Завдання:самостійно розглянути стадії законодавчого процесу.
Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання. Президент України має право достроково припинити повноваження ВРУ, якщо:1) протягом 1-го місяця у ВРУ не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до ст. 83 Конституції; 2) протягом 60-ти днів після відставки Каб.Мін.Укр. не сформовано персональний склад КМУ;
3) протягом 30-ти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ приймається Президентом після консультацій з Головою ВРУ, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Повноваження ВРУ, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом повноважень ВРУ попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.