Використання індексного методу при аналізі середнього курсу акцій.
У світовій практиці для оцінки біржової активності та аналізу динаміки біржових цін використовують різноманітні індекси. Найбільш відомі серед них Доу-Джонса та SP—500. їхній розрахунок базується на середній ціні акції — арифметичній незва-женій (Доу-Джонса) та арифметичній зваженій (SP— 500) — для порівняльного кола емітентів. Розбіжності значень індексів зважених і незважених середніх цін зумовлені впливом структурних зрушень в обсягах продажу окремих акцій. За умови сталого фондового ринку вплив структурних зрушень на динаміку середніх цін нестатний. При потребі його можна визначити в рамках традиційної системи індексів середніх величин (змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень).
У разі, коли здійснюється первинне розміщення цінних паперів, склад емітентів змінюється. Тоді для характеристики стану ринку, моніторингу і порівняльного аналізу цін на акції, які котируються на біржі чи знаходяться в обігу на позабіржовому ринку, індекси доцільно розраховувати за даними по всій, а не фіксованій сукупності емітентів. При цьому індексуватись має не ціна, а курс акції, тобто відношення ринкової ціни до номінальної. Позначимо його символом k. Середній курс акцій на окремих торгах розраховується як середня арифметична зважена:
де qi - кількість проданих акцій. На середній курс акцій впливає інвестиційна привабливість окремих акцій та співвідношення в обсязі їхнього продажу. Динаміка середнього курсу акцій також визначається впливом названих факторів. За умови нестабільного ринку цінних паперів вплив структурних зрушень досить вагомий. Оцінити його можна в рамках однієї індексної системи в трьох напрямках:
а) зміни в структурі продажу акцій порівняльним колом емітентів;
б) поява на ринку акцій нових емітентів;
в) вибуття частини емітентів, які брали участь в поточних торгах.
Відповідно в систему включаються три індекси структурних зрушень: