Статистична сукупність.
Статистичниий показник, система показників
Статистичний показник- число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких воно відноситься (що, де, коли, яким чином підлягає вимірюванню). Статистичні дані- сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.
Інформація - дані, необхідні для вирішення конкретної задачі. Якщо дані не відносяться до вирішуваної задачі або вже відомі адресату, то вони не містять для нього інформації. Вірогідність статистичного показника визначається його адекватністью та точністю вимірювання.
За способом обчислення розрізняють первинні і похідні (вторинні) показники. Первинні отримують в результаті зведення даних статистичного спостереження і мають форму абсолютних величин (обсяг виробленої за квартал промислової продукції). Похідні обчислюються на базі первинних або похідних. Вони мають форму середніх або відносних величин (середня заробітна плата, питома вага працівників з вищою освітою).
За ознакою часу показники діляться на інтервапьні та моментні (середня спискова чисельність робітників за 1995 p.; чисельність робітників за станом на 1 січня 1996 p.). Інтервальні та моментні показники можуть бути як первинними, так і похідними.
Складність та багатогранність соціально-економічних явищ вимагає для їхнього всебічного, комплексного вивчення використання системи статистичних показників.Така система пов'язана логікою дослідження і часто являє собою ієрархічну структуру, де показники вищих рівнів обчислюются на основі показників нижчих рівнів.
Статистична сукупність- множина елементів, поєднаних певними спільними умовами та причинами. Сукупність складають окремі одиниці сукупності,які мають спільні риси або ознаки.
Так, всіх студентів інституту (курсу, групи, області) можна розглядати як статистичну сукупність. Кожен студент — елемент сукупності, який має спільні ознаки: стать, вік, спеціальність, екзаменаційна оцінка і т. д. Але кожний елемент сукупності має своє, індивідуальне значення (рівень) певної ознаки. Так, конкретний студент П. має «своє» значення ознаки «вік», «спеціальність» та ін. В межах всієї сукупності окрема ознака може приймати в певних межах різні значення. Так «стать» може приймати два значення: «чоловіча», «жіноча»; «екзаменаційна оцінка» — чотири. Коливання значень ознаки в сукупності називається варіацією.
Рівень значення ознаки в окремих елементів вимірюється за допомогою шкали — набору властивостей явища і відповідних їм значень (чисел). Виділяють три основні шкали.
Метрична- звичайна числова шкала, використовується для вимірювання фізичних величин, або результатів обчислення. Для цієї шкали можуть використовуватись всі арифметичні дії. Для виміру індивідуального рівня значення ознаки «вік» буде використана саме ця шкала. Зазначимо, що для певної сукупності студентів можна вести мову про мінімальне або середнє значення цієї ознаки в сукупності.
Номінальна шкала- шкала найменувань. За допомогою цієї шкали в нашому прикладі може вимірюватись ознака «спеціальність». Очевидно, не може бути й мови про якусь «середню» або «максимальну» для групи студентів спеціальність, арифметичні дії над числами, якими ми кодуємо окремі спеціальності, не мають сенсу. Можна лише говорити про спеціальність, яка найчастіше зустрічається в сукупності. Далі таке значення будемо називати «мода».
Порядкова (рангова)шкала визначає не тільки подібність елементів, а й послідовність типу «більше, ніж», «краще, ніж» тощо. Кожній точці шкали присвоюється бал (ранг). Так, отримана на іспиті із статистики оцінка «добре», яку звичайно позначають як «4», відповідає рівню знань, який вищий ніж «задовільно», але нижчий від знань, оцінених на «відмінно». Але, як відомо, дві «2» не є «4». Таким чином, обчислення деканатом «середнього балу» є, з точки зору статистики, не коректним.
З огляду на названі шкали, ознаки можна поділити на кількісні (варіаційні) та атрибутивні (якісні).
Рівень кількісної ознаки вимірюється за допомогою метричної шкали. Для атрибутивної ознаки вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивостей, тобто класифікація. Кожен клас помічається буквами або цифрами (проводиться оцифровка). Наприклад, атрибутивна ознака «стать»: два класи, позначка — «ч» і «ж», або — «1» і «2»; атрибутивна ознака «оцінка»: чотири класи, позначка — «5», «4» і т. д., або - «відмінно», «добре» і т. д.
З точки зору взаємозв'язку, відношення «причина-наслідок», ознаки поділяють на факторні та результативні (рівень кваліфікації — заробіток; кількість внесених добрив на 1 га — урожайність, ц/га).
У загальному випадку в будь-якому статистичному дослідженні присутні в тій чи іншій мірі такі етапи:
• збір статистичнних даних та їх первинна обробка (чистка);
• зведення, групування, обчислення середніх та відносних величин;
• аналіз варіації, взаємозв'язку, динаміки, перевірка гіпотез.
Аналіз, як правило, супроводжують побудовою статистичних таблиць та графіків. Звернемо увагу на те, що якість оформлення тексту матеріалу (аналітичної записки) не тільки сприяє його сприйманню, а й характеризує кваліфікацію та культуру автора.
Вказана послідовність є лише загальною, а конкретний зміст того чи іншого етапу залежить від мети дослідження та характеру даних. На практиці часто доводиться повертатись до попередніх етапів, повторювати окремі з них та ін.
У спеціальній літературі часто окремо виділяють так званий «етап розвідувального статистичного аналізу», метою якого є ретельне попереднє вивчення первинних даних для подальшого обгрунтованого вибору необхідного математичного інструментарію [10].
Широкі можливості і певну специфіку надає статистичному дослідженню використання комп'ютерів та спеціальних програмних засобів. Це значно підвищує якість та швидкість виконання роботи - від формування первинного масиву до підготовки та друкування тексту аналітичної записки, статистичних таблиць та графіків.