ТЕМА: РЕГІОН В СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ ПРАЦІ

Аналіз конституції та низки документів, пов'язаних із нею, показує, що тогочасна українська політична думка досягла досить високого рівня. Україна мала бути конституційно-демократичною, правовою республікою.

Отже, в українській політичній думці, ще задовго до хвилі буржуазно-демократичних революцій у Європі, було сформульовано чимало прогресивних правових ідей. Останні два десятиріччя ХVШ ст.- це час, коли схвалю­валися конституції: 1787 р. - конституція США, 1791 р. - конституції Франції та Польщі. Це була альтернатива тому шляху, яким ішла Росія з її феодально-кріпосницьким гнобленням, абсолютизмом, колоніальною політикою денаціоналізації, русифікації народів, які потрапили в залежність від неї.

Таким чином, політичні програми гетьманів України і їх дер­жавотворча практика — унікальне явище політичної історії Єв­ропи. Козацька демократична республіка, проекти її перетворен­ня в гетьманську чи в парламентсько-гетьманську республіку - реальна утопія XVII—XVIII ст. Вона, як самотній острів, в морі західних і східних монархій, деспотій, імперій була приречена. її демократичні ідеали на століття випередили суспільно-політич­ний розвиток країн східноєвропейського регіону і вплинули на наступну еволюцію вітчизняної політико-правової думки.

Висновки

Політико-правові погляди гетьманів України Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Пилипа Орлика сприяли формуванню й розвитку національної політичної та пра­вової ідеології, входженню України в політичні процеси Європи, зміцненню її міжнародного авторитету.

Проте руйнація гетьманської держави, розшарування ко­зацького середовища та відрив козацької старшини від на­роду, поділ України та посилення впливу московського ца­рату на лівобережжі, а Польщі на правобережжі, зменшили надії українського народу щодо відновлення державності, на певний час призупинили репродукування в суспільній свідомості соціального ідеалу — незалежної держави, не­гативно вплинули на розвиток системи політико-правових поглядів. Злам визначальних ідеологічних засад суспільної свідомості ускладнювався розпадом політичних інститутів, що сформувались в умовах козацької демократії. За цих умов мав місце певний злет державно-правових ідей, що формувались і поширювались духовенством та вченими-теологами, оскільки православна церква залиша­лась структурованим владним інститутом, яка мала суттєві важелі впливу на духовну сферу суспільства і за підтримки царя була фактичним учасником політичного життя, схва­лювала реформи щодо створення імперії.