Види навчальної діяльності на підсумково­му етапі

Серед видів роботи на цьому етапі виділяють такі:

*Перечитування та обговорення окремих сторінок (фрагментів) художнього твору.

Тут доречно звернути увагу на думку Р. Інгардена: "...помилковим буде висновок, що після прочитання тво­ру краще чи легше його сприйняти зусібіч. Зберігаючи твір після прочитання в живій пам'яті, тобто пригадую­чи його, звичайно, — не кажуть "наново переживаючи його", — завжди маємо його в якійсь часовій перспек­тиві, з одного окресленого пункту, властиво з кінця твору. Справді, цей вигляд твору якось упривілейований у процесі читання, він показує нам – в засаді – цілий твір". Говорячи про пригадування твору в ча­совій перспективі, дослідник акцентує увагу на актуалі­зації, оживленні деталі чи епізоду літературного твору читачем, внаслідок чого вони збагачуються його індиві­дуальними емоціями та асоціаціями.

Так, наприклад, з метою актуалізації знань учнів про деталь чи епізод літературного тексту в часовій перс­пективі на підсумковому етапі вивчення роману В. Гюго "Собор Паризької Богоматері" можна запропонувати школярам повторно прочитати передмову до твору і співвіднести її з фіналом твору: "Пригадайте перед­мову до роману. Перечитайте її. Яке слово, вирізьб­лене на стіні Собору Паризької Богоматері, стало по­штовхом до написання роману? Як воно пов'язане з подіями твору та долями його героїв?". Таке перечи­тування передмови сприяє узагальненню вивченого, надає можливість ще раз з'ясувати назву твору, аргу­ментувати жанр романтичного історичного роману.

*Проведення літературних подорожей та екскурсій. Цей вид навчальної діяльності традиційний в системі вивчення художнього твору в школі. Особливо популяр­ний він на етапі підготовки до сприйняття літературного тексту, але про його актуальність не слід забувати і на підсумковому етапі вивчення твору. Адже очна чи заочна екскурсія до літературного музею чи пам'ятника, подорож місцями перебування письменника чи за марш­рутом дії літературного героя може не просто зацікавлювати, а й мати узагальнений характер. До того ж презентувати матеріали під час таких літературних по­дорожей і екскурсій можуть вже самі учні.

*Робота з літературно-критичними матеріалами. Одним із принципів викладання шкільного курсу світової літератури є принцип історизму, який забезпечує сприйняття твору не лише в межах певної історичної епохи, а й у зіставленні його з нашим ча­сом. Тому, готуючи запитання та завдання до твору на підсумковому етапі його вивчення, доцільно викорис­товувати літературно-критичні матеріали до прочита­ного. Такий історико-функціональний підхід до вивчення літератури є одним із засобів формування кваліфікованого, грамотного читача. Це буде здійснюватися, якщо вчитель зуміє створити в класі атмосферу роздумів про літературний текст, коли учень відчуватиме себе співрозмовником критика, який не поспішає з критичною оцінкою, а веде аргументовану дискусію, прагне глибини, конкретності, доказовості та самостійності власних суджень про твір. Крім того, вив­чення літературно-критичних матеріалів на підсумко­вому етапі вивчення твору сприяє можливій реінтерпретації прочитаного, може допомогти вчителю й учням заново переосмислити літературний твір, оскільки в літературно-критичних працях презентуються протилежні думки, а це поштовх для пошуку перекон­ливих аргументів.

Думка критика може стати образ­ним, влучним узагальненням усього того, про що йшло­ся під час вивчення навчальної теми, а також часто сприяє створенню певного зв'язку з матеріалом наступ­них уроків. Так, наприклад, на підсумковому етапі вивчення опо­відання Г. Гарсіа Маркеса "Стариган з крилами" з ме­тою створення умов для реінтерпретації прочитаного, поглиблення розуміння особливостей літератури "ма­гічного реалізму" та закріплення засвоєних теоретич­них відомостей доречно запропонувати такий вид ро­боти, як читання та обговорення Нобелівської лекції письменника "Самотність Латинської Америки".

*Закріплення засвоєних теоретико-літературних понять.

На підсумковому етапі вивчення художнього твору важливо повторити і закріпити засвоєні теоретико-літературні поняття. Крім традиційних методичних прийомів, спрямованих на осмислення літературознавчих дефініцій, доцільно звернути увагу і на сучасні комп'ю­терні технології, здатні підвищити ефективність вивчен­ня літератури.

Так, наприклад, у ході комп'ютерної програми "Тро­пи" для учнів 11 класу за темою "З російської поезії "срібного століття" школярі закріплюють знання про художньо-виражальні засоби твору та розвивають на­вички уважного вчитування в літературний текст. Один із варіантів цієї програми під назвою "Метафора Сер­гія Єсеніна" дав одинадцятикласникам можливість за­нуритися в художню лабораторію письменника.

Серед творчих завдань, які можна запропонувати уч­ням на підсумковому етапі вивчення художнього твору, звернемо увагу на такі:

§ написання різнопланових творчих робіт;

§ інсценізація учнями окремих епізодів твору, не­великих за обсягом текстів;

§ написання сценаріїв на основі прочитаних творів;

§ складання літературних вікторин, кросвордів, ре­бусів і головоломок за твором;

§ підготовка доповідей і повідомлень проблемно-дискусійного, узагальнюючого, компаративного ха­рактеру;

§ створення ілюстрацій за прочитаним текстом, об­кладинки до книжки;

§ підготовка "режисерського" коментарю до окре­мих мізансцен літературного тексту;

§ порівняння тексту і його інтерпретацій в інших ви­дах мистецтва (кіноверсія, театральна вистава, ілю­страції тощо до художнього твору);

§ створення рекламних проектів за прочитаним.

Посилена увага до письмових творчих робіт школярів на цьому етапі невипадкова. Як слушно підкреслює су­часна дослідниця Г. Токмань, "виявивши увагу до влас­ного мовлення, школяр з більшим розумінням поста­виться до художнього тексту; відчувши й осмисливши красу мистецького слова, він і несамохіть, і усвідомлено застосовуватиме різні типи виражальних засобів та без­посередньо вирази письменника". На підсум­ковому етапі доцільно використовувати такі письмові творчі роботи: твір-роздум (про героя, про художній твір в цілому, над проблемами художнього твору, з еле ментами порівняльної характеристики), як-от: "Життя лю­дей та комах у новелі Франца Кафки "Перевтілення"; твір проблемного характеру на таку, скажімо, тему: "На чиєму боці істина? (За романом Ф. Достоєвського "Злочин і кара")"; твір-характеристика образу(ів); аналіз твору (наприклад, "Співи Орфея (аналіз одного з творів Р. М. Рільке)"; рецензія (на театральну виставу, музичний твір, кіноверсіїо за літературним текстом).

Підготовка різноманітних доповідей та повідомлень на підсумковому етапі вивчення художнього твору дає змо­гу не тільки перевірити рівень літературних знань учнів, а й розвиває їхні пошукові вміння і навички, залучає до роботи з різними джерелами, вчить критично їх осмис­лювати, зіставляти, робити власні судження. Пропоную­чи цей вид роботи, доцільно враховувати індивідуальні інтереси школярів, їхню зацікавленість в тій чи тій галузі. Так, у класах філологічного профілю певний інтерес можуть мати доповіді компаративного характеру, скаж­імо, "Розвиток традицій Мольєра у творах "Мартин Боруля" І. Карпенка-Карого та "Мина Мазайло" М. Куліша".

Порівняння літературного тексту з його інтерпрета­цією в інших видах мистецтва також потребує повторно­го звернення до художнього твору, глибшого його ос­мислення. Наприклад, під час вивчення п'єси Б. Шоу "Пігмаліон" цікавим видом роботи може стати перегляд однойменної вистави Національного драматичного те­атру ім. І. Франка (переклад М. Павлова, сценічна версія С. Данченка), зіставлення вистави з художнім твором.

*Створення рекламних проектів за прочитаним твором – це поліфункціональний вид роботи, що сприяє фор­муванню таких читацьких якостей, як творча уява, уваж­не ставлення до художньої деталі літературного тексту, асоціативність та логічність мислення. Цей вид творчого завдання потребує попередньої підготовки учнів. Вони отримують домашнє завдання: розділитися на мікрогрупи і колективно засобами словесного малювання ство­рити рекламний ролик за твором. Вони мають чітко про­думати мету, адресата, вид ролика. У класі кожна група учнів демонструє свою рекламу, а інші школярі аналізу­ють її за певними критеріями, зокрема такими:

§ відповідність запропонованої реклами художньо­му тексту;

§ максимум інформації за мінімальної кількості слів (адже жанр рекламного ролика передбачає його лаконічність);

§ аргументованість;

§ доступність;

§ оригінальність.

У курсі "Світова література", зважаючи на специ­фіку вивчення літературних текстів, які презентують особ­ливості духовного розвитку інших національних традицій, доцільно використовувати такі види навчальної діяль­ності, які спрямовані на роботу з перекладом художньо­го твору. Проблеми вивчення перекладної художньої літератури та їх розв'язання докладно описані в матеріа­лах Ж. Клименко . Отже, на підсумковому етапі вив­чення художнього твору в шкільному курсі світової літератури доречно звертати увагу на такі специфічні для цього курсу види робіт:

§ створення підрядника перекладу художнього твору;

§ порівняння оригіналу і перекладу художнього твору;

§ порівняння різних варіантів перекладу;

§ створення власного перекладу художнього твору;

§ підготовка повідомлень про перекладацьку діяльність митців.

Отже, на підсумковому етапі вивчення художнього тво­ру доцільно використовувати різноманітні види навчаль­ної діяльності учнів. Головне, щоб вони були спрямо­вані на повторне звернення до нього, перечитування окремих його сторінок, осмислення мистецького явища на глибшому рівні.

Завчасно спланований і чітко організований підсум­ковий етап вивчення художнього твору має стати ефек­тивною ланкою навчального процесу вивчення світової літератури в школі.