Розвиток мовлення дітей другого року життя.

Формування мовлення протягом перших трьох років життя це не просте кількісне накопичення словника, а найскладніший нервово-психічний процес, що здійснюється в результаті взаємодії дитини з оточуючим середовищем та при постійному безпосередньому впливі дорослих у процесі виховання.

Другий рік життя дитини – період інтенсивного формування всіх сторін мовлення. Від розуміння окремих слів та коротких фраз дитина проходить шлях до розуміння словесних доручень дорослого та виконанню кількох дій, до розуміння неважкого сюжету у показах-інсценуваннях та на малюнках.

Спочатку розуміння значно випереджає розвиток активного мовлення, але завдяки наслідуванню запас слів, що вимовляються, до 2 років зростає до 200-300, у мовленні з’являються короткі фрази, воно стає засобом спілкування з дорослим.

Зв’язок між предметом і словом, що його позначає, з’являєтьсяу дітей на другому році життя досить швидко. Задача вдосконалення розуміння мовлення дорослого є у формуванні різноманітних зв’язків між предметами та словами. Дитині необхідно навчитися узнавати відомі предмети в різній обстановці; усвідомлювати, що дії, які відносяться до одного предмета, можуть бути перенесені на інші.

Відмітимо, що до кінця другого року життя слухове сприйняття вдосконалюється настільки, що діти можуть розрізнювати предмети з фонетично близькими назвами, узнавати і називати знайомі мелодії.

З 1,5 років у дитини з’являється здібність узагальнення. Слово асоціюється тепер не з одиничним, завжди одним і тим же предметом, а починає вказувати на різноманітні предмети данної категорії, не зважаючи на наявність різниць. Діти пізнають предмети, якщо вони надані у вигляді моделі, іграшки або малюнку. Однак у цей період спостерігається й багато помилок за схожістю, коли дитина позначає предмет іншою назвою на підставі визначення випадкових, несуттєвих ознак.

Сприятливими передумовами для розвитку у дітей здібності узагальнення є вміння дати найменування предмету і зробити з ним різноманітні дії.

Мовлення дорослого для дитини на другому році життя стає основним регулятором поведінки, що викликає початок і визначає хід будь-якого виду діяльності. У фонетичному відношенні слова, що вимовляються дітьми, відрізняються значною недосконалістю. Відмічаються пропуски звуків, уподіблення, заміна одного на інше.

Спочатку слово у дитини має смисл різних речень. Поступово в умовах її правильного виховання з’являються двослівні, а до кінця другого року оповідні речення (3-4 слова). З’являються окличний і питальний їхні типи.

Діти до 1,5 років, звертаючись до дорослого, супроводжують звертання лепетом, доступними словами, що вимовляються виразно, з відповідною мімікою, жестами та інтонаціями.

Особливу увагу слід звернути на формування здібності наслідування. Розмова дорослих з дитиною (і при ній) повинна бути чіткою, виразною. Якщо згадуються знайомі малюкові слова, він легко повторює їх.

Для розвитку мовлення дітей і орієнтування в оточуючому світі необхідні такі види діяльності, як спостереження та розглядання картинок. Дитину залучають до спостереження за працею дорослих та інших дітей, певними явищами природи. При цьому привчають розуміти найпротіші причинно-наслідкові зв’язки, порівняння.

Яскравість, динамічність, емоційність – умови для найкращого запам’ятовування назв предметів і дій, збереження стійкого до них інтересу.