Курсовая работа: Експлуатація і ремонт будівельних машин

Вступ

Відомо, що без транспортних засобів неможливим є розвиток будь-яких галузей господарського комплексу країн світу, в тому числі України. Якщо вважати транспорт також за галузь, то це одна з не багатьох, які не виробляють жодної матеріальної продукції. Однак без неї не можуть обходитись інші, ні важка, ні легка промисловість, гірничодобувна чи агропромисловий комплекс тощо. Галузь транспорту продукує лише послуги – на перевезення різноманітних вантажів, пасажирів.

Проте, якої б досконалої конструкції автомобіль не використовувався, впродовж терміну його експлуатації в деталях автомобіля проходять руйнівні процеси які погіршують початкові експлуатаційні властивості. Очевидно, що ці негативні процеси можна сповільнити і у багатьох випадках попередити застосовуючи відповідну систему технологічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.

1. РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЕМСТВА

1.1 Складання відомості наявності та річного завантаження машин

Річний режим роботи машини визначає розподіл календарного часу на робочий, неробочий і час коли машина знаходилась на технічному обслуговуванні чи ремонті, транспортувалась з об’єкту на об’єкт, монтувалась чи демонтувалась.

Річна кількість годин роботи (режим роботи машини) – це планове напрацювання машини на рік під час виконання робочих функцій, м/год

(1.1)

де – планове напрацювання на місяць;

3 – кількість місяців в кварталі;

– відсоток розподілу річних норм використання машин по кварталах,

;

Планове напрацювання на місяць, м/год

, (1.2)

де  - тривалість зміни 8год

 - кількість змін за добу згідно завдання 1зм

 - коефіцієнт використання робочого часу машин, ;

- коефіцієнт змінності машин, ;

- кількість робочих днів за серпень 21день

Дані планового напрацювання на рік визначаються шляхом розрахунків, та представляються в табличній формі.

Розрахунок

Бульдозер Б 100

Всі наступні машини розраховуються аналогічно дані заносимо в таблицю 1.1

Таблиця 1.1

1.2 Прийняття і обґрунтування необхідних нормативів

Прийняті нормативи заносять в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 - Нормативи по обслуговуванню і ремонту будівельних машин

Види ТО, Р (графа 2) і періодичність виконання ТО, Р (графа 3) прийняті на основі нормативів, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин”

Корегуючи коефіцієнти визначаються розрахунком.

Результуючий коефіцієнт корегування нормативів (графа 4) є добуток окремих коефіцієнтів :

- періодичність ТО - К₁×К₃   (1.4)

К₁=0.8– коефіцієнт корегування нормативів в залежності від умов експлуатації .

К₃=1– коефіцієнт корегування нормативів в залежності від природно-кліматичних умов.

- пробіг до капітального ремонту К₁ ×К₂ ×К₃    (1.5)

К₂=0.85– коефіцієнт корегування нормативів в залежності від модифікації рухомого складу і організації його праці .

Після визначення відкорегованої періодичності технічного обслуговування (графа 5), перевіряється її кратність між видами обслуговуавння з послідуючим округленням до цілих сотень кілометрів (графа 6).

1.3 Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року,

h_р=Тр/Тк (1.6)

де Тр – річна кількість годин роботи однієї машини (табл. 1.1).

Тк – кількість годин роботи машини за міжремонтний цикл (табл. 1.3).

Для автогрейдерів hр=2700/6000=0,45

Коефіцієнт переходу від циклу до року для автомобілів,

hр=Др/Дц (1.7)

де Др – кількість робочих днів за рік (в курсовому проекті при 8-годинному робочому дні – 260 днів).

Дц – кількість робочих днів за цикл

Дц=Де+Дто,р (1.8)

Де – кількість днів експлуатації за цикл, що дорівнює відношенню пробігу до капремонту до середньодобового пробігу – Лкр/Лсд.

Дто,р – дні простою в технічному обслуговуванні і ремонті за цикл.

Дто,р = Дк×Нк+(1.9)

де Дк – простой в капремонті

Д – простой в технічному обслуговуванні чи ремонті .

1)         Бульдозер Б 100 h_р=5064/6000=0,84

2)         Бульдозер САТ 953С h_р=4752/6000=0,79

3)         Бульдозер ТС-10 h_р=5700/6000=0,95

4)         Автогрейдер ГС 18.07 h_р=7920/8000=0,99

5)          Автогрейдер TEREX TG210 h_р=8440/8000=1,05

6)          Автогрейдер ГС 10.01 h_р=11700/7000=1,67

7)         Скрепер МоАЗ 6014 h_р=5400/6000=0,9

8)         Асфальтоукладач ДС-181-02 h_р=5490/6000=0,91

9)         Каток ДУ-84 h_р=4392/6000=0,73

10)      Екскаватор Атек 4321 h_р=7170/9000=0,79

11)      Екскаватор Атек 761 h_р=6702/9000=0,74

12)      Екскаватор ЕО-43211 h_р=6990/9000=0,77

13)      Каток ДУ-95-2 h_р=4440/4000=1,11

1.4 Складання таблиці річної кількості технічних обслуговувань, ремонтів та загальної трудомісткості в люд/год

Таблицю річної кількості ТО і Р та загальної трудомісткості необхідно заповнити в наступній послідовності.

1          Графи 1, 2, 4, 7 заповнити на основі складених раніше таблиць 1.1, 1.2;

2          Графа 3 заповнюється на основі таблиць 1.1, 1.2;

3          В графу 5 заносяться коефіцієнти розраховані в пункті 1.3;

4          Дані графи 6 заповнити як добуток граф 3, 4, 5;

5          Дані графи 8 заповнити як добуток граф 6, 7.

Таблиця 1.3 – Річна кількість технічних обслуговувань, ремонтів та загальна трудомісткість, люд/год

1.5 Складання головної таблиці виробничої програми по обслуговуванню і ремонту машин

Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин складається на основі графи 8 табл. 7.

Таблиця 1.4 - Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин

2. МІСЯЧНИЙ ПЛАН-ГРАФІК ТО І РЕМОНТІВ МАШИН

Місячним планом-графіком ТО, Р машин встановлюється дата зупинки кожної машини на технічне обслуговування чи ремонт і тривалість простою в днях.

Для складання місячного плану-графіку необхідно мати наступні похідні дані:

-      склад парку машин (заданий в завданні);

-      напрацювання кожної машини на початок місяця (задано в завданні);

-      планове напрацювання на розрахунковий місяць;

-      види і періодичність обслуговування і ремонту; ( табл. 1.3).

-      тривалість простою в ТО чи ремонті (табл. 1.3).

-      кількість робочих днів у заданому місяці, днів

Місячний пробіг автомобіля, км

Нп= П_сд × Кр,  (2.1)

де Кр – кількість робочих днів за місяць (визначається згідно діючого законодавства).

Фактичне напрацювання на капітальний ремонт,

Нф^кр=Нф – п ×Тп^кр(2.2)

де Нф – величина фактичного напрацювання на початок планового місяця з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду технічного обслуговування чи ремонту, маш/год.

Тп – періодичність виконання відповідного виду обслуговування чи ремонту , по якому ведеться розрахунок, маш/год.

п – ціле число, яке показує скільки разів величина Тп^кр вміщується в величині Нф

Порядковий робочий день зупинки на технічне обслуговування чи ремонт, Дтор,

Дтор=  (2.3)

де Кдр – кількість робочих днів в плановому місяці, визначається по календарю з врахуванням встановленого режиму роботи.

Нпл – напрацювання планове на місяць, маш/год.

Якщо при розрахунках Дтор виявиться більше, ніж кількість робочих днів в плановому місяці – відповідний вид ТО чи ремонту в цьому місяці не проводиться.

Для визначення календарного дня місяця, в який повинно початися ТО чи ремонт пропускають вихідні, святкові та дні простою машин в ТО чи ремонті.

При розрахунках порядкового робочого дня зупинки машини для проведення ТО чи ремонту другий раз на місяць, його періодичність при підстановці формули (2.3) збільшується в два рази, третій раз – в три рази, тощо .

Якщо при визначенні часу постановки машини на ТО чи ремонт виявиться, що окремі дні плануємого місяця завантажені не рівномірно, допускається корегування часу проведення ТО чи ремонту в межах одного-двох днів.

Бульдозер Б 100 відпрацював на початок місяця 2350 год.

Періодичність проведення : КР – 6000 год.

ПР – 1000 год.

ТО-2 – 250 год.

ТО-1 – 50 год.

Фактичне напрацювання:

на капітальний ремонт - Нф^кр=2350-0× 6000 =2350 годин.

на поточний ремонт-  Нф^пр=2350-2×1000 =350 годин,

на ТО-2 - Нф^ТО-2=2350-9×250 =100 годин,

на ТО-1 -  Нф^ТО-1=2350-47×50 = 0 годин.

Кількість робочих днів у листопаді 2010 року, К_др=22 день

Порядковий робочий день, в який проводиться ТО чи ремонт,

Д_КР==191 день,

капітальний ремонт в цьому місяці не проводиться;

Д_ПР== 34день,

поточний ремонт в цьому місяці не проводиться;

Д_ТО-2==8 день,

ТО-2 в цьому місяці не проводиться;

Д_ТО-1==3 день,

Д_ТО-1==6 день,

Д_ТО-1==8 день,

Д_ТО-1==11 день,

Д_ТО-1==14 день,

Д_ТО-1==16 день,

Д_ТО-1==19 день,

Д_ТО-1==21 день,

ТО-1 в цьому місяці проводиться на 3,6,11,14,16,19,21 робочі дні а на 8 робочий день співпадає з днем проведення ТО-2.

3. ПРИЙНЯТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ПО ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ І РЕМОНТУ МАШИН

Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин ускладнена значною відмінністю їх конструктивної складності, до того ж під час експлуатації машини що знаходяться на різних об'єктах, розташованих один від одного на значних відстанях. У цих умовах для виконання технічних обслуговувань та ремонтів дорожніх і будівельних машин в управліннях будівництва (експлуатації) дороги створюють центральні ремонтні майстерні.

Практика довела, що виробнича програма таких майстерень орієнтовно може досягати 400 капітальних ремонтів машин на рік, а виконання частини технічних обслуговувань для машин, розташованих одна від одної на значних відстанях, найбільш доцільно робити безпосередньо на місці їх роботи спеціальними ремонтними бригадами у складі пересувних майстерень, використовуючи готові запасні деталі й агрегати.

Пересувні майстерні обладнують у вагончиках, переміщуваних тягачами, або на шасі вантажного автомобіля зі спеціальним причепом. Такі пересувні майстерні мають універсальне устаткування і здатні виконувати механічні, слюсарні, електротехнічні, складальні, ковальські і зварювальні роботи. Розміри майстерень і характер устаткування визначають на підставі обсягів ремонтних робіт.

ЦРМ повинні забезпечувати:

-   виконання технічних обслуговувань (ТО);

-   виконання поточних (ПР) і капітальних ремонтів (К) повнокомплектних машин;

-   капітальні ремонти агрегатів;

-   централізоване відновлення зношених і ушкоджених деталей машин.

Склад постів, відділень і ділянок ЦРМ визначається характером виконуваних робіт і обсягом виробництва. У загальному вигляді ЦРМ має склад, відображений на рис. 1, 2, 3.

Залежно від потужності підприємства, характеру й ступеня спеціалізації виробничого процесу окремої складової організаційної структури підприємства можуть змінюватися. Основне виробництво може бути побудоване по безцеховій і цеховій структурі. При безцеховій структурі всі окремі виробничі ділянки очолюються майстрами й підкоряються безпосередньо керівництву підприємства. Застосування безцехової структури керування виробництвом забезпечує: підвищення ролі майстра як основного керівника виробництва, удосконалювання керування виробництвом і можливість скорочення апарата керування виробництвом.

Для машин, що повертаються наприкінці робочого дня на базу, і машин на автомобільному ходу раціонально проводити ТО і ремонти в ЦРМ, особливо це важливо для гідроприводу і паливної апаратури дизельних двигунів. Технічні обслуговування і ремонти машин на пневмоколісному ходу, віддалених від ЦРМ на відстань до 10 км, рекомендується робити в стаціонарних умовах. Місце проведення ТО і ремонтів машин з гусеничним рушієм, залежить не тільки від відстані до ЦРМ, але і від типу доріг. По дорогах із твердим покриттям ці машини можуть транспортуватися тільки на трейлері (незалежно від відстані). При відсутності на шляху переміщення твердого покриття раціонально проводити технічне обслуговування в стаціонарних умовах (екскаваторів з гусеничним рушієм - при відстані до бази не більш 2 км, машин на базі гусеничних тракторів - 5 км).

В курсовому проекті студент повинен вибрати схему свого підприємства і визначити потрібні чи непотрібні пересувні засоби для ТО, ПР або діагностування.

4. РОЗРАХУНОК ЗОН, ДІЛЬНИЦЬ, ВІДДІЛЕНЬ, ПЕРЕСУВНОЇ МАЙСТЕРНІ

4.1 Технологічний процес або склад робіт

Питання організації ремонтів машин у польових умовах розв'язується значно складніше, ніж для технічних обслуговувань. У даний час у будівництві практично немає пересувних ремонтних засобів, які могли б у польових умовах ефективно та якісно виконати весь необхідний комплекс ремонтних робіт.

Як правило, при віддаленні від бази на 20 км у польових умовах виконуються тільки наступні види робіт ПР:

– загальне розбирання, збирання та післяремонтне регулювання, що пов'язане з демонтуванням і монтуванням вузлів та окремих доступних деталей;

– зварні роботи по ремонту робочих органів, ходового обладнання й металоконструкцій;

– електротехнічні роботи;

– ремонт систем живлення та окремих елементів гідроприводу;

– шиномонтажні роботи.

4.2 Розрахунок виробничої програми пересувної майстерні

Річна виробнича програма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,

Ппр^м= (4.1)де Ппр^і = Ппр-П_ТО-3

80% - доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується в стаціонарній майстерні.

П^м_то=П_со+ (4.2)

де 80% і 20% - доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарній майстерні.

Ппр^м==139629 люд/год

Ппр^і = Ппр-П_ТО-3=174537 люд/год

П^м_то=5611+=21995 люд/год

Виробнича программа для пересувної майстерні, яка проводить поточний ремонт машин,

П^пм_то= (4.3)

П^пм_то=

4.3 Розрахунок кількості виробничих працівників

Явочний склад виробничих працівників, чол

Пяв=(4.4)

де Пвід – виробнича програма зони, дільниці, люд/год.

Фрм – фонд часу робочого місця, год.

Кп – крефіцієнт виконання норм випрацювання (Кп=1.06¸1.3).

Фонд часу робочого місця,

Фрм=(Дк-Дв-Дс)×Тз-Дпс (4.5)

де Дк – кількість календарних днів за рік.

Дв – кількість вихідних днів за рік.

Дс – кількість святкових днів (визначається згідно діючого законодавства).

Тз – тривалість зміни, Тз = 8 год.

Дпс – кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни.

Списковий склад виробничих працівників,

Псп= (4.6)

де Фр – фонд часу робітника, год.

Фр=(Дк-Дв-Дс-Двідп+-Дпов)×Тзм-Дпс(4.7)

де Двідп – кількість днів відпустки для даного працівника (приймається згідно діючого законодавства).

Дпов – кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконання держобов’язків і т. п.).

Дк=365 дн Дпс=4 дн

Дв=104 дн Двідп=24 дн

Дс=11 дн Дпов=7 дн

Тз=8 дн

Фрм=(365-104-11)×8-4=1996 дн

Пяв==33чол

Фр=(365-104-11-24+24/6-7)×8-4=1780 дн

Псп==38чол

4.4 Розрахунок кількості постів, пересувних засобів для діагностики та технічного обслуговування і ремонту

Розрахунок кількості пересувних засобів для ТО і ремонту,

Хпм= (4.8)

де Фпм – річний фонд робочого часу пересувноїмайстерні, год.

П^пм_то,пр,д – трудомісткість робіт по ТО, ПР, діагностиці машин, для пересувної майстерні, люд/год.

М – кількість робітників пересувної майстерні, що виконують технічне обслуговування, ремонт, діагностування (в курсовому проекті М=4-6 чол., для діагностичної лабораторії – 2 чол.).

Кпм – коефіцієнт використання пересувних засобів, К=0,6…0,75. Величина коефіцієнту залежить від віддаленості об’єкта робіт, дорожніх умов, інших факторів.

Хпм==11

4.5 Розрахунок і підбір обладнання

Для більшості відділень комплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків виходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць, визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т. д)

Таблиця 4.1 – Відомість обладнання відділення

4.6    Розрахунок площ відділень, зон, дільниць

Площа відділення.

Fвід = fоб×Кобс(4.9)

де fоб – сумарна площа, зайнята обладнанням, м².

Коб. – коефіцієнт враховуючий робочі зони, проходи, проїзди. [1,додаток 13]=4,0

Fвід =4,98×3=14,94м2

4.7 Будівельні вимоги і планіровка проектуємого об’єкта майстерні

При проектуванні і реконструкції майстерні будівельного господарства необхідно керуватись слідуючими документами :

-      СНІП ІІ-90-81 “Виробничі будівлі промислових підприємств”.

-      СНІП ІІ-93-74 “Підприємства по обслуговуванню автомобілів”.

-      СНІП ІІ-92-76 “Допоміжні будівлі і приміщення промислових підприємств”.

-      СН 245-51 Санітарні норми проектування промислових підприємств.

По будівельним вимогам:

- товщина каркасу пересувних засобів для ТО і ремонту 50мм.

- Приймаемо кунг для пересувної майстерні для ТО розмірами 3 на 5м на базі автомобіля КРАЗ 6322.

5. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

5.1 Розрахунок освітлення

Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтована сумарна площа вікон розраховується,

 (5.1)

Fп – площа підлоги,м²

– Коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м²

 – 0,2 – механічне збірне відділення.

 – коефіцієнт,який враховує втрати світла від забруднення остеклення.

– 0,8 –0,9 – для приміщення з виділенням пилу й газу.

Розрахунок кількості вікон,

 (5.2)

F_вік – площа одного вікна,м²

 (5.3)

б – ширина вікна,м²

h_вік –висота вікна, м

Штучне освітлення

При освітленні промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.

Загальне – призначено для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.

Розрахунок веду в такій послідовності:

1.         Вибираю значення освітленості Е і систему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні.

2.         Визначаю питому потужність освітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємо освітленості площі приміщень, висоти підвищування, коефіцієнтів відбиття від стелі, стін, коефіцієнтів запасу. Вибираю Е–200. Висота підвісу 6. Площа 212. Вибираю Е=10,6

3.         Визначаю сумарну потужність ламп, Вт

 (5.4)

N – питома потужність освітлювального устаткування Вт/м²

Fn –площа підлоги, м²

4.         Вибираю потужність однієї лампи.

Лампи розжарювання 100 Вт;

5. Розрахунок кількості ламп, шт.

 (5.5)

Nл – потужність однієї лампи, Вт.

6. Підраховую витрати електроенергії на освітлення,кВт/год

 (5.6)

Тосв – річний час роботи освітлення, який залежить від географічної широти в градусах 40, в одну зміну Тосв = 650кВт/год

5.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляція виробничих і допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості і очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.

Вентиляція може бути:

–     природною,

–     механічною (витяжною, проточною, місцевою, проточно-витяжною),

–     змішаною.

Природна вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менш 2-4% від площі підлоги (більші значення приймається для приміщення з виділенням пилу,газу,парів).

Розрахунок веду в такі послідовності:

1. Приймаю значення годинної кратності повітрообмінуК=4

2. Провожу розрахунок обміну повітря

 (5.7)

Vh – об’єм приміщення

Vh = 12^.18^.6=1296

К – кратність обміну повітря

3. По розрахунковому повітрообміну вибираю

Вентилятор ВР 132-30;

Електродвигун АИР 71В4;

Потужність 0,75кВт;

Частота обертання 1350хв;

Продуктивність 200-600 м3/год;

Тиск 550-650 Па;

Маса 60кг;

ККД 0.35.

5.3 Охорона праці і довкілля

5.3.1 Загальні положення

Випробування і обкатка двигунів , топлених насосів, гідросистем і других агрегатів повинні проходити в спеціально відділеннях ізольованих від других цехів, приміщення. Приміщення випробуваних відділень повинні бути забезпеченні проточно-витяжній вентиляції.

Виготовлення і капітальний ремонт дорожніх транспортних засобів, як правило, мають здійснюватись на спеціалізованих заводах. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів мають проводитись у спеціально пристосованих майстернях або пристосованих до цієї мети гаражах з негорючих матеріалів, у яких приміщеннях для зберігання техніки відокремленні від зазначених майстерень відповідно до вимог будівельних норм. Забороняється технічне обслуговування і ремонт у не пристосованих для цього приміщеннях.

5.3.2 Гігієна праці та виробничого середовища

Вимоги виробничої санітарії обов’язково враховують при проектуванні виробничих приміщень, процесів і технологічного обладнання. В процесі роботи мають бути відсутні або зведенні до мінімуму.

- Виділення в повітря приміщень, атмосферу і стічні води шкідливих або з неприємним запахом речовин, а також виділення теплоти і вологості в робочих приміщеннях.

- Шум, вібрація, ультразвук, електромагнітні хвилі радіочастот, статична електрика та іонізуюче випромінювання.

При розробці технологічної системи проекту слід передбачати:

- Заміну шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими сухих способів переробки пилоподібних матеріалів – мокрими.

- Заміну в технологічних операціях процесів, пов’язаних з виникненням шуму, вібрації та інших шкідливих факторів, процесами або операціями, за яких відсутня або значно знижена інтенсивність цих факторів.

- Герметизацію і максимальне ущільнення стисків і з’єднань, у технологічному обладнанні і трубопроводах.

- Теплову ізоляцію поверхонь обладнання повітря і трубопроводів, що нагріваються.

- Комплексну механізацію, автоматизацію і сигналізацію про перебіг окремих процесів і операцій, пов’язаних з можливістю шкідливих виділень.

- Очищення технологічних викидів від шкідливих речовин;

- Переважне застосування обладнання з технічним паспортом;

- Автоматичне блокування технологічного обладнання і санітарно-технічних пристроїв, застосування обладнання з вмонтованими місцевими відсмоктувальними пристроями і світильниками;

- Шумоглушіння і амортизацію вібрації;

- Раціональну організацію робочих місць і захист їх від впливу електромагнітних хвиль радіочастот та іонізуючого випромінювання;

- Застосування процесів з найменшою кількістю стічних вод.

5.3.3 Техніка безпеки

Персонал, що виконує технічне обслуговування з застосуванням пересувних агрегатів, повинен добре знати будову устаткування і пристроїв, мати відповідний спецодяг, спецвзуття і необхідні захисні пристосування відповідно до діючих норм.

До роботи на пересувних агрегатах технічного обслуговування допускають працівників, що мають кваліфікацію майстра-наладчика, посвідчення на право керування трактором або автомобілем, проінструктованих по техніці безпеки і протипожежних заходів. Для проведення технічного обслуговування вибирають найбільш безпечне і зручне місце. При установці агрегату його необхідно загальмувати. Якщо в агрегаті мається система підігріву нафтопродуктів і води, то при його експлуатації забороняється: застосовувати як паливо для підігріву відпрацьовані мастила з домішками бензину; знаходитися на проти отвору в кришці підігрівника; робити тривалу подачу палива в підігрівник при відсутності спалаху після двох –триразової спроби запалювання без попередньої продувки, а також нагрівати воду до кипіння.

При виконанні технічного обслуговування на майданчику для ТО і ремонту треба зупинити трактор, заглушити двигун, установити важіль переключення передач у нейтральне положення, затягти стоянкове гальмо. Заборонено користуватися відкритим вогнем при перевірці рівня мастила і при заправці паливом.

При зливі гарячої води з радіатора й оливи з картерів двигуна, підсилювача крутного момента, коробки передач, заднього моста, кінцевих передач і ввп, слід уникати опіків. Відкриваючи кришку водяного радіатора, попередньо необхідно дочекатися деякого охолодження рідини, а знімаючи кришку, обличчя необхідно відвернути від зливної горловини. При обслуговуванні акумуляторних батарей потрібно пам’ятати , що лити воду в кислоту категорично забороняється . Не можна користуватися також відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в акумуляторних батареях. Треба уникати торкання навантажувальною вилкою при перевірці ступеня зарядження акумуляторної батареї, опору, що нагрівається, тому що це може призвести до опіку.

При натягу ременя вентилятора працюючий двигун необхідно зупинити. Запускаючи пусковий двигун шнуром, не можна намотувати шнур на руку і стояти проти маховика пускача.

При виконанні діагностичних операцій варто переконатися, що важіль коробки передач і важіль розподільника гідросистеми знаходиться в нейтральному положенні.

Виконуючи контрольну діагностику і регулювання за допомогою пересувних діагностичних установок, необхідно дотримуватися заходів безпеки: забезпечувати електробезпечність при роботі з електричними й електронними приладами, що живляться від електромережі; при ручному прокручуванні знімати зі свічі пускового двигуна провод високої напруги; знімати й установлювати форсунки потрібно при непрацюючому двигуні; перевіряти форсунки на тиск упорскування потрібно тільки після надійного їхнього закріплення на приладі і не допускати при цьому розпилювання палива у атмосферу , попадання його на відкриті частини тіла; не знаходитися і не робити яких-небудь робіт усередині або поблизу пересувної діагностичної установки при працюючому двигуні; треба забезпечити повну взаємодію між трактористом-машиністом і майстром при виконанні ними перевірно-діагностичних операцій.

При виконанні ремонтних робіт розбирання і збирання дрібних деталей треба виконувати на верстатах. Працюючи з ручним інструментом, необхідно стежити за ступенем його зносу і не користуватися спрацьованим інструментом. Працюючи з зубилом, необхідно стежити, щоб його голівка була опуклої форми і з гладкими краями. Щоб уникнути сковзування ключа необхідно використовувати тільки ті гайкові ключі, розміри яких відповідають розмірам гайок і голівок болтів. Не треба користуватися пальцями рук при перевірці збігу отворів, а застосовувати для цього спеціальні оправлення або ломики.

 При очищенні напилків від стружки необхідно користуватися спеціальною щіткою. Деталі, оброблювані на свердлильних верстатах, треба надійно встановлювати і закріплювати в тисках, кондукторах і інших пристосуваннях, укріплених на столі або плиті свердлильного верстата. Якщо свердло, розвертка або шебер мають неправильне заточення, користуватися ними забороняється. Знімати стружку зі свердла треба спеціальними пристосуваннями після зупинки верстата . Не можна працювати за свердлильним верстатом в рукавицях.

5.3.4 Пожежна безпека

Основні причини пожежі:

- Порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи і загорання палива та електропроводки при стисканні з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);

- Спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;

- Спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;

- Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива з причин несправностей елетрообладнанням (короткого замикання, незадовільних контактів);

- Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню).

- Негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону( при цьому слід назвати адресу об’єкта поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім’я та по батькові)

- Вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей.

- Повідомити про пожежу чи відповідну компетентну посадову особу та чергового по підприємству або організації;

- За потреби – викликати інші аварійно-рятувальні служби ( медичну, газорятувальну)

Цехи або відділення, де проводиться гаряче обкатування двигунів внутрішнього згорання, слід розміщувати в окремих приміщеннях, збудованих з негорючих матеріалів.

Автомобільну техніку, що надходить на технічне обслуговування, поточний ремонт, слід очищати ззовні від бруду і залежно від виду ремонту чи обслуговування вузлів та агрегатів за необхідності зливати паливо і мастила, а також знімати газові балони. Для миття та знежирення треба застосовувати негорючі сполуко, пасти, розчинники та емульсії, а також ультразвукові та інші пожежобезпечні установки.

На постах відкритого шлангового (ручного) і закритого (механізованого) миття джерела освітлення, проводки та силові двигуни повинні бути герметичні. Пости відкритого шлангового миття слід розміщувати в зоні, ізольованих від відкритих ліній електропередач і від обладнання під напругою. Підлога в приміщеннях та на ділянках, де миють і знежирюють деталі із застосування легкозаймистих і горючих рідин, має бути виконана з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударі, мати шорстку поверхню.

Нейтралізацію деталей двигунів, які працюють на етилованому бензині, дозволяється здійснювати промивання гасом тільки у спеціально виділених для цієї мети місцях . Використання горючі та легкозаймисті мийні речовини забороняється зберігати на постах миття, їх слід тримати в спеціально призначених місцях у щільно закритій тарі.

5.3.5 Охорона довкілля

Стічні води від миття автомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Після очищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин і нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм.

Видалення осаду з очисних установок пропускною здатністю більше 1,5 л/с має бути механізованим. Осади і зібрані нафтопродукти з очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.   Методичні рекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.

2.   Державні будівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне. Держкоммістобудування України. Київ 1995.

3.   Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту -К.: Державний департамент автомобільного транспорту, 1998.

4.   Гурвич И.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.

5.   Краткий автомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.

6.   Н.А. Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ, Будівельник, 1980.

7.   Б.В. Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт, 1975.

8.   Довідник обладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонта тракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.

9.   А.П. Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.

10.      Зеленков Г.І. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.

11.      Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.

12.      Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів. Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.

13.      Салов А.И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта. - М, Транспорт, 1986.

14.      Кузнецов Ю.М. Охрана труда на автотранспортних предприятиях. - М, Транспорт, 1996.

15.      Кодекс Законів про працю України.

16.      Закон України “Про охорону праці”. Київ, 1993.

17.      Закон України “Про пожежну безпеку”. Київ, 1995.

18.      СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве.

19.      СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.

20.      Державні стандарти на умови праці. ГОСТ 12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84