Контрольная работа: Маршрутизація транспортних перевезень методом Кларка-Райта і її автоматизація в MS Excel

Задача 1. Маршрутизація партіонних перевезень методом Кларка-Райта. 2

Задача 2. Узгодження роботи рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних засобів у системі масового обслуговування. 19

Список використаної літератури. 23

Задача 1. Маршрутизація партіонних перевезень методом Кларка-Райта.

Вихідні дані для виконання задачі:

Кількість пунктів завозу вантажу (вантажоотримувачів) – 14

Дислокація вантажовідправника P0 – 28

Дислокація вантажоотримувачів: P1 – 83, P5 – 06, P7 – 09, P9 – 41, P14 –75

Дислокація інших вантажоотримувачів: Р2 – 84, P3 - 86, P4 - 56, P6 - 07, P8 - 49, P10 - 61, P11 - 91, P12 – 93, P13 – 53.

Загальний обсяг завозу вантажу – 41725 кг.

Зобразимо план розміщення вантажовідправника та вантажоотримувачів на уявній карті.

Потреби вантажоотримувачів такі:

В наявності маємо такий рухомий склад:

Відстань між пунктами зобразимо у наступній таблиці:

Будемо вважати, що час на подолання відстані між пунктами прямо пропорційно залежить від відстані між ними.

Складемо матрицю часу проїзду та виграшів:

Оскільки для подальших розрахунків необхідно знати тільки числові значення виграшів, їх необхідно подати у вигляді окремої матриці:

Для об’єднання 2-х маятникових маршрутів у один розвізний треба знайти максимальний виграш, потім об’єднати вантаж обох маршрутів.

Максимальний виграш – 165,0 стоїть на перетині 11 та 12 споживача.

Наступний великий виграш 154,7, що стоїть на перетині 1-го та 11-го споживача.

Наступний виграш – 149,6 поєднує маршрути 10 та 11. Але, цей варіант вже не можна задіяти.

Наступний виграш – 144,0 поєднує маршрути 2 та 12.

Наступний виграш 142,2 поєднує маршрути 12 та 13. Але, цей варіант вже не можна задіяти.

Наступний виграш – 133,4 поєднує маршрути 9 та 10.

Наступний виграш 125,3 поєднує маршрути 3 та 13

Наступний виграш 114,5 поєднує маршрути 13 та 14

Наступний можливий виграш 40,6 поєднує маршрути 5 та 6

Наступний можливий виграш 24,7 поєднує маршрути 6 та 7

Залишилися маятникові маршрути 4,8. Об’єднаємо їх, і отримаємо таку схему маршрутів:

Отже ми отримали такі маршрути:

0 – 1 – 2 – 11 - 12вага 9,8 тони

0 – 3 – 13 – 14вага 7,6 тони

0 – 5 – 6 – 7вага 7,6 тони

0 – 9 – 10 вага 4,8 тони

0 – 4 – 8 вага 5,5 тони

Отже необхідно 5 машин відповідної вантажопідйомності.

Задача 2. Узгодження роботи рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних засобів у системі масового обслуговування.

Вихідні дані:

Для виконання перевезень використовуються автомобілі-фургони або бортові автомобілі.

Вантаж, що перевозиться, належить до 4 класу вантажу.

Кількість автомобілів, що потребують обслуговування, m = 15.

Вантажопідйомність автомобіля, q = 6 т.

Пробіг автомобіля з вантажем за їздку, lге = 16 км.

Коефіцієнт використання пробігу автомобіля, b = 0,5.

Витрати часу на виконання підготовчо-заключних операцій, tпз = 12 хвилин.

Технічна швидкість автомобіля, JТ = 24 км/год.

Розрахунок необхідної кількості постів обслуговування n для завданого числа транспортних засобів m = 15, що використовуються для перевезення вказаного виду вантажу, виконується за формулою:

,

t-в – середній час повернення автомобіля на пост навантаження (розвантаження), хв.;

,

t-р – середній час розвантаження автомобіля на пост навантаження (розвантаження), хв.;

,

де, tпр – час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням, хв.;

t-обсл – середній час обслуговування автомобіля на посту навантаження-розвантаження, хв.

,

де tТ – норма часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням 1 тонни вантажу.

Звідси, кількість постів обслуговування n для завданого числа транспортних засобів m = 15.

Округлюємо до n = 4 поста.

Розрахунок параметрів функціонування одноканальної замкненої Пуасонівської системи масового обслуговування (для кількості постів n = 1) виконаємо для різної кількості автомобілів (від кількості автомобілів m = 2 до наданого числа автомобілів m = 15, із кроком 2.

Імовірність того, що вантажно-розвантажувальний засіб буде простоювати в очікуванні прибуття автомобіля під навантаження (розвантаження), яка розраховується за формулою:

,

де, c = (n*m) /l’ – розрахунковий коефіцієнт, m - інтенсивність обслуговування, що характеризує роботу вантажно-розвантажувального засобу, l’ – параметр, що характеризує роботу інтенсивність потоку вимог на обслуговування від одного автомобіля.

m = 1/t-обсл, l’ = 1/t-в.

Середня кількість автомобілів, що знаходяться під навантаженням та в очікуванні навантаження, визначається за формулою:

k - = m - c(1 – P0’).

Середня кількість автомобілів, що очікують початку операції навантаження, розраховується за формулою:

r = k - (1 – P0’).

Середній час простою автомобіля на пункті обслуговування у хвилинах визначається за виразом:

.

Середній час очікування початку навантаження автомобіля у хвилинах розраховується:

.

Розрахунки зручно здійснювати у табличній формі.

Результати розрахунків зведемо до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Результати розрахунків у режимі формул наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

З таблиці бачимо, що зі зростанням кількості автомобілів на пункті обслуговування, середній час простою автомобіля на пункті обслуговування у хвилинах tn зростає, як і пропорційно зростає середній час очікування початку навантаження автомобіля у хвилинах tож.

Список використаної літератури

1.         Николин В.И. Автотранспортный процесс и оптимизация его элементов. - М.: Транспорт, 1990

2.         Боборыкин В.А. Математические методы решения транспортных задач. - Л.: СЗПИ, 1986

3.         Афанасьев Л.А., Островский И.В., Цукерберг С.М. Единая транспортная система и автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1984

4.         Геронимус Б.А. Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1982