Дипломная работа: Товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів

1.1. Формування споживчих властивостей східних ласощів в процесі виробництва і зберігання

1.2. Хімічний склад та харчова цінність сировини для виробництва східних ласощів

1.3. Основні етапи виробництва східних ласощів

1.4. Асортимент

1.5.Вимоги до якості

1.6. Умови і способи зберігання східних ласощів

1.7. Характеристика тари для пакування східних ласощів

1.8. Шляхи удосконалення асортименту та підвищення якості східних ласощів

Розділ 2. Експериментальна частина

Дослідження споживчих властивостей традиційних і нових видів козинаків

2.1. Організація, об`єкти та методи дослідження

2.2. Дослідження якості козинаків, що реалізуються на ринку м. Києва

2.3. Розробка рецептур нових видів козинак

2.3.1. Дослідження якості сировини для нових видів козинаків

2.3.2. Підбір рецептур, дослідження якості нових видів козинаків

2.4.Комплексна оцінка якості козинаків

2.5. Дослідження конкурентоспроможності традиційних і нових видів козинаків.

Розділ 3. Маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів за матеріалами ВАТ “Дніпрянка”.

3.1. Дослідження ринку кондитерських виробів в Україні

3.2. Дослідження переваг споживачів на східні ласощі на ВАТ “Дніпрянка”.

3.3. Пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності східних ласощів на ВАТ “Дніпрянка”

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел і літератури

Додатки

ВСТУП

В умовах ринкових відносин економічна діяльність на ринку здійснюється навколо товару. Конкурентноспроможність товарів забезпечується їх якістю та оновленням асортименту, які мають попит у споживачів і задовольняють суспільні та особисті потреби.

Успішна діяльність підприємств на ринку вимагає чіткого підходу до характеристики властивостей товарів під час виробництва, зберігання, реалізації та споживання. Це особливо відноситься до продукції харчової промисловості.

Харчова промисловість займає важливе місце серед інших галузей народного господарства, а кондитерська промисловість є однією із ведучих галузей України. За об’ємом виробництва кондитерська промисловість займає друге місце в світі.

Кондитерські вироби представлені різноманітним асортиментом, який може задовольнити потреби різних вікових категорій населення.

В останні роки значно змінилась структура асортименту кондитерських виробів, що обумовлено використанням різних видів сировини, економією какао-бобів, горіхів, масла вершкового, цукру та інших видів, значно поширилося використання нетрадиційних видів сировини.

Кондитерські вироби відзначаються високою харчовою цінністю та засвоюваністю, приємним смаком, привабливим зовнішнім виглядом. В залежності від виду сировини, способу обробки кондитерські вироби мають різні властивості, які змінюються під впливом зовнішніх умов в процесі транспортування, зберігання та реалізації. Тому торгівля повинна, як зв’язний ланцюг між промисловістю та споживачем, зберегти якість готових виробів і провести обслуговування населення на високому культурному рівні.[9.12.13]

В зв`язку з вище викладеним метою дипломної роботи є:

- дослідження ринку кондитерських виробів України;

- розробка рецептур нових видів козинаків;

- визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості козинаків;

- розрахунок відносної конкурентноспроможності козинаків;

- дослідження конкурентоспроможності традиційних і нових видів козинаків;

- пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності козинаків на ВАТ “Дніпрянка";

- дослідження переваг споживачів на східні ласощі на ВАТ “Дніпрянка".

Розділ 1. Аналітичний огляд літератури

1.1.Формування споживчих переваг східних ласощів у процесі виробництва і зберігання

Східні ласощі, це кондитерський виріб, отриманний шляхом уварювання цукрово - паточної маси з додаванням горіхів або насіння. При виробництві продукту всі складові компоненти проходять ряд єтапів які впливають на формування якості готового продукту, терміни його зберігання та ін.

Козинакі - це багатокомпонентний продукт, загальна кількість його складу переважно є горіхи.

Значний вміст карамельної патоки в рецептурі козинаків забезпечує його аморфний стан і запобігає кристалізації сахарози в процесі гарантійного терміну збереження. Для поліпшення смакових якостей козинаків вводяться добавки. Козинака виготовляють з напівфабрикату цукрово - паточної маси. Ця маса - багатокомпонентна сполука і у процесі теплової обробки (уварюванні) відбувається розкладання цукрів, як і при одержанні карамельної маси. За рахунок наявності білків у молоці, вершкового масла ірослинної олії протікає цукровоамінна реакція, що супроводжується потемнінням маси до темного кольору різної інтенсивності і появою характерного запаху і смаку. У рецептурі козинаків використовувати замість патоки інвертний сироп не доцільно, тому що маса виходить занадто темною через інтенсивне розкладання цукрів (глюкози і фруктози). При зберіганні в  продукті протікають реакції, які впливають на зовнішній вигляд, стан поверхні, смак, запах і взагалі на його якість.[8,18.]

1.2. Хімічний склад та харчова цінність сировини для виробництва східних ласощів

Сировина для виготовлення східних ласощів дуже різноманітна: борошно пшеничне, цукор, патока і мед, яйця і яєчні продукти, жири й олії тваринні і рослинні, молоко цільне і консервоване, фрукти сушені і пюре фруктове, ядра горіхів декількох різновидів,  насіння олійних культур, прянощі, харчові кислоти, крохмаль та ін.

Якість сировини визначається державними загальносоюзними стандартами, галузевими стандартами, та іншою нормативно – технічною документацією що передбачають як органолептичну оцінку (зовнішній вигляд, форма, фарбування, консистенція, структура, смак, колір, запах і інші ознаки), так і фізико-хімічні показники, що характеризують якість кожного виду сировини, а також методи випробування.

Сировину приймають у відповідності зі стандартами, що включають правила її упакування і маркування.[1, 2, 16, 17, 18.]

Хімічний склад сировини наведено в таблиці 1.1.

Для виготовлення східних борошняних виробів застосовується пшеничне борошно вищого і 1 сортів. Воно повинно бути білого чи білого з жовтуватим відтінком кольору, із властивим нормальному борошну запахом, без запаху цвілі, затхлості й інших сторонніх запахів, із властивим нормальному борошну смаком, без гіркуватого чи кислуватого присмаку й інших сторонніх присмаків при розжовуванні не повинне відчуватися хрускоту на зубах. Вологість борошна не повинна перевищувати 15%.

Таблиця 1.1

Хімічний склад сировини для виробництва східних ласощів.

Згідно таблиці можна зробити висновки, що компоненти для виробництва східних ласощів багаті ні макро та мікроєлементи.

Хімічний склад борошна залежить від складу пшениці, сорту борошна, режиму помелу. Вологість має велике значення при зберіганні, воно повинна складати 14,5 – 15%. Загальною складовою борошна є білки – гліадін та глютеїн.

Цукор – білий кристалічний порошок, він має 99,7% цукрози та 0,14% вологи, не має сторонніх присмаків та запаху, на смак солодкий. В організмі людини цукроза під дією ферментів розкладається на глюкозу та фруктозу та використовується як енергетичний матеріал. При розщеплені в організмі 100 грам цукру, виділяється 410 ккал енергії

Мед - це природній продукт, який має солодкий смак та медовий аромат. Загальною частиною меду є цукри. Загальна кількість моносахаридів в меді складає 68 – 73%, цукрози 2 – 5%. Цукор меду легко засвоюється. Високий вміст солодкого смаку пов`язано з присутністю фруктози 68 – 73%. Мед натуральний, вологість його складає 18%. Він складається з глюкози – 36%, фруктози - 37% та цукрози – 2%, також містяться ароматичні білкові та мінеральні сполуки, декстрини. Вживання меду рекомендовано для профілактики та лікування хвороб печінки, серця, шлунку.

Яйця – висококалорійний продукт, який широко застосовується при виготовлені кондитерських продуктів. Яйця покращують смак продукту, надають їм пористості. Яйця багаті на білками, жиром та вітамінами (A, D, E, B1, PP). Завдяки лецитину жовток є емульгатором.

Молоко складається з води та сухих речовин, в склад яких входять молочний жир, білки, молочний цукор та інші речовини. Молоко - це продукт, який має майже всі необхідні для організму харчові сполуки.

Жири – високоякісний продукт, який широко застосовують для кондитерських виробів, вони надають продукту смак розсипчастості.

Масло вершкове – високоякісний продукт який виробляється з вершків, масло має до 82,5% жиру, вітаміни А, D, E. Також застосовують рослинн олії.

Прянощі й ароматизатори. Прянощі — кориця, гвоздика, кардамон, імбир мають велике значення при виготовленні східних ласощів. Вони поліпшують їхній аромат і смакові властивості. Прянощі використовують у виробництві в меленому вигляді. Кориця, продукт, який має солодкуватий присмак, міститься 3,5 - 5% ефірних олій. Гвоздика містить до 24% ефірних масел. Перець духмяний, до 4% ефірних масел. Крім того, застосовують натуральні ароматичні ефірні олії-лимонну, апельсинову, мандаринову, рожеву, м'ятну і синтетичні запашні речовини — ванілін, а також харчові ароматичні есенції.[45,46,47]

При виробництві східних ласощів одним з найважливіших компонентів є ядро горіха, сім`я. Серед плодів, горіхи займають особливу групу, яка значно відрізняється по харчовій цінності та хімічному складу. Горіхи є висококалорійними продуктами, енергетична цінність яких досягає 2900кДж. Ядра горіхів досягають 70% жиру, 25% білка. До складу горіхів входять ненасичені жирні кислоти, переважно лаврінова, лінолева, олеїнова та інші. Горіхоплодові цінні мінеральними речовинами : К, Ca, Co, Ni, Cu, Mn, вітамінами в незначній кількості. Каротин - 0,02% (грецький горіх, арахіс), В₁ – від 0,25 (мигдаль) до 0,84 (арахіс), В₂ – від 0,12 (арахіс) до 0,67 (солодкий мигдаль), РР – від 1,2 (грецький горіх) до 16% (арахіс), в горіхах накопичується вітамін С до 1500мг%. Горіхи використовують як в сирому вигляді, так і в жареному.

Лісний горіх в середньому містить 16% білка, 64% жиру, 8,5% вуглеводів які засвоюються, 3,2% клітковини. За якістю діляться на 1 та 2 сорти (ГОСТ 5531). Фундук, за складом подібний лісному горіху.

Грецький горіх в середньому містить 16% білка, 58,5% жиру, 13% вуглеводів які засвоюються, 2,9% клітковини. За якістю діляться на 1 та 2 сорт (ГОСТ 16832).

Мигдаль застосовують як в сирому так і в жареному, засоленому вигляді. Міститься 21,4% вуглеводів, 53,2 жиру, 3,6% клітковини. За якістю діляться на В/С та 1 сорт (ГОСТ 16830).

Горіхи каштана, містять 2% білка, 2% жиру, 5% цукру, 24% крохмалю, 1.6% клітковини. Якість визначають за ГОСТ 16525.

Арахіс, містить 27,5% білкових речовин, 44,5% жиру, 2,5% клітковини.

Фісташки містять 22,6% білка, 45,7% жиру, 17,61% вуглеводів, 3%клітковини.(табл.1.2)

Кедровий горіх містить 18% білка, 60% жиру, 13% крохмалю.

Вода. На харчових підприємствах використовується звичайна питна вода. Вона повинна бути зовсім прозорою, безбарвною, без сторонніх присмаків та запахів і не повинна містити шкідливих речовин та мікроорганізмів.[45,46,2,4]

Систематичний контроль за якістю води здійснює Головне санітарно-епідеміологічне управління Міністерства охорони здоров'я України.

При виробництві східних ласощів нами вперше в рецептуру козинаків було введенно цикорлакт, який складається з цикорію та знежиреного кров`ячого молока (70%). На 100 грамів продукту є цінність енергетична: 305.42 ккал, біологічна: білків 35, вуглеводів 35, мінеральні речовини 7, Р – вітамінні сполуки 11гр.

Сировина, що надходить на підприємство, повинна супроводжуватися якісними посвідченнями (сертифікатами) постачальника, що свідчать про доброякісність даної партії сировини і відповідності вимогам стандарту. Це особливо важливо для таких видів сировини, як барвні речовини, есенції, харчові кислоти, хімічні розпушувачі й ароматизатори, аналіз якого у виробничих лабораторіях роблять, як правило, тільки за органолептичними показниками.

Недоброякісна сировина, що має сторонній запах і неприємний смак, не властиві даному виду сировини, не приймають.[5,24] При прийманні сировину обов'язково зважують.

Таблиця 1.2

Цінність загального компонента горіха в продукті

Згідно таблиці ми бачимо що вміст білку та жиру в горіхах великий, всі білки та жири легко засвоюються організмом, і мають позитивний вплив на здоров`я людини.

1.3. Основні етапи виробництва східних ласощів

Виробництво східних ласощів (козинаків), складається з декількох етапів, це підготовчий етап, 1-й етап приготування, 2-й етап приготування, заключний етап. Кожен з етапів складається з підетапів (рис.1.1.). На кожному з етапів продукт піддається тепловій обробці. Підвищення або зниження температури залежить від етапу.[45,17,6]

Рис 1.1. Технологічна схема виробництва східних ласощів.

Значний вміст карамельної патоки в рецептурі козинаків забезпечує його аморфний стан і запобігає кристалізації сахарози в процесі гарантійного терміну зберігання. Для поліпшення смакових якостей козинаків вводяться добавки. Приготування козинаків виробляється з напівфабрикату цукрово – паточної маси. Виробництво козинака здійснюється періодичним способом чи на поточно-механізованій лінії. Для одержання маси готується рецептурна суміш: змішується розплавлене вершкове масло, молочні продукти з цукрово-паточним сиропом та іншими компонентами в змішувачах безперервної чи періодичної дії. Далі рецептурна суміш уварюється у відкритому варочному казані в змієвиковому варильному стовпчику з паровідділювачем, чи у вакуум-апараті. Технологія приготування маси може бути різною в залежності від виду використовуваного продукту і способу виробництва. Далі уварена маса прохолоджується до переходу в пластичний стан на охолоджувальних чи барабанних столах з наступним введенням смакових і ароматичних добавок. Формування і загортання козинаків робиться вручну на безперервно діючих агрегатах, аналогічно загортанню карамелі. Після формування козинакі (загорнені чи не загорнені) охолоджуються. Козинакі загортають в парафіновану етикетку, чи у кашировану фольгу. Загортковий матеріал повинний щільно прилягати до виробу, але легко відокремлюватися від його поверхні. Козинаки виробляються фасованими, ваговими та штучними; фасуються в коробки з коробкового картону, у пакети з целофану або з полімерних матеріалів масою не більше 500 грамів. Коробки і пакети повинні забезпечувати збереженість продукту протягом терміну придатності. За органолептичними показниками продукт має яскраво насичений смак і запах, характерні даному найменуванню, напівтвердої консистенції аморфної структури і не липкою поверхнею з чітким рифленням. (Додаток А)

1.4. Асортимент

Асортимент східних ласощів дуже великий, але в торгових підпрємствах України вони представлені 1 – 2 видами. Протягом 3 х років асортимент козинаків на підприємстві “Дніпрянка” налічував такі види :

-     козинак з арахісу

-     козинак з кунжута

-     соняшниковий козинак з медом та без

Східні ласощі поділяються на східні ласощі типу карамелі та монпансьє, типу м`яких цукерок, горіхи.(табл. 1.3)

Вироби типу карамелі і монпансьє виготовляють на цукрово-паточному чи цукрово-медовому сиропі, увареному до щільності карамельної маси. У залежності від сорту виробів у гарячу карамельну масу додають подріблене чи ціле ядро горіха: арахіс, насіння кунжуту, маку. Технологія приготування східних ласощів типу карамелі і монпансьє – козинаков усіх видів, грильяжем і маку з горіхами – однакова. [18,19,20]

Таблиця 1.3.

Східні ласощі типу карамелі та монпансьє.

Асортимент східних ласощів велик, але не всі види виготовляються на підприємствах України. Вони представлені невеликою кількістю продукції, козинакі, лукум, халва.

1.5.Вимоги до якості

Контроль технологічного процесу приготування східних ласощів здійснюють перевіркою відповідності якості сировини, що надходить на підприємство, вимогам стандарту, спостереженням за підготовкою сировини до виробництва, готуванням напівфабрикатів, перевіркою дотримання рецептур, температурного режиму випічки, питомої ваги цукрових сиропів і інших вимірів. Усі зважування виконують на технохімічних вагах з точністю до 0,01 гр.

За органолептичними показниками східні ласощі повинні відповідати вимогам ДСТУ 2.106.(табл.1.4.)

При наявності суперечок в оцінці якості козинаків на основі сім`я соняшника, проводиться визначення показника лузги аналітичним методом. Масова доля лузги не повинна бути більш 0,8% до маси продукта.

Таблиця 1.4.

Вимоги до органолептичних показників якості козинаків.

За фізико – хімічними показниками східні ласощі типу карамелі повинні відповідати вимогам ДСТУ 2.106.( табл.1.5.)

Таблиця 1.5.

Фізико – хімічні показникі східних ласощів.

Вміст токсичних елементів не повинен перевищувати допустимі концентрації, згідно СанПин 42-123-4069.( табл. 1.6.)

Таблиця 1.6.

Вміст токсичних елементів.

За мікробіологічними показниками східні ласощів типу карамелі та горіхи, повинні відповідати вимогам ГОСТ 2.106.(табл. 1.7.)

Таблиця 1.6

 Норми мікробіологічних шкідників.

Вся вировина для виробництва східних ласощів піддається контролю згідно діючим стандартам.

Сировина для виготовлення східних ласощів піддається контролю згідно держстандартам України.[1,2,3,4,5,6]

1.6. Умови і способи зберігання східних ласощів

Підприємства й організації, які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів, зобов'язані дотримуватись встановлених правил діяльності і не порушувати прав споживачів.

Торговельні підприємства повинні мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал і санітарні книжки працівників, а також книгу відгуків та пропозицій.

Східні ласощі типу карамелі і горіхи фасують в короба згідно ОСТ 18 - 413, масою нетто не більш 1500грамів. Дно короба та верхній шар вистіляють пергаментом, підпергаментом, парафінірованою фальгою та ін.

Коробка повинна бути художньо оформлена, перев`язана папіром або стрічкою згідно ГОСТ 20477, допускається фасувати східні ласощі типу карамелі в пакети з полімерної плівки згідно ГОСТ 7730.

Якість, упакування, маркування, транспортування, умови, зберігання продовольчих товарів, що знаходяться в роздрібній торговельній мережі, повинні відповідати чинним стандартам та технічним умовам.

Східні ласощі транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, які є на кожен вид транспорту. Не допускається транспортування східних ласощів типу карамелі і горіхів разом з продукцією, яка має сильний стійкий специфічний запах. Східні ласощі повинні зберігатись в чистих, добре вентилюємих приміщеннях, які не мають стороннього запаху, без шкідників, при температурі 18±3, відносній вологості 75%. Східні ласощі не повинні піддаватись дії прямих сонячних променів. Особливого підходу вимагають продовольчі товари, що швидко псуються. Правила приймання, умови і рядка зберігання цих товарів викладені в "Правилах продажу продовольчих товарів", затверджених наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України № 237 від 28 грудня 1994 р.

Якщо споживач придбав продовольчі товари неналежної якості, продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені їм гроші.

Пакетування вантажів проводитися згідно ГОСТ 23286. Східні ласощі типу м'яких цукерок повинні зберігатися в чистих, сухих, добрі вентилюємих приміщеннях, у яких проведена дезінфекція від шкідників хлібних запасів при температурі (18±3)º і при відносній вологості повітря не більше 75%, до того ж  на східні ласощі не повинні потрапляти прямі сонячні промені.

Шухляди з продукцією повинні бути установлені на стелажах штабелями, висотою не більше 2м. При зберіганні на піддонах висота штабеля не повинна бути більше: для ящиків з гофрованого картону - 2м. для дерев'яних ящиків і з фанери – 4м.

Відстань між штабелем і стіною складу повинна бути не менше 0,7м., а відстань від джерел тепла, труб – не менше 1м.

Терміни зберігання і транспортування східних ласощів типу м'яких цукерок з дня виготовлення є наступними:[5,6]

1 міс.-для нуги,чуч-хели, кос-халви,алі,ойли, ласощів на фруктовій основі, шербету на основі маси праліне, рахат-лукуму вагового;

2 міс.-для рахат-лукуму фасованого, нуги з додаванням соєвого концентрату;

25 діб-для вершкової ковбаски, збивного лукума;

10 діб для шербету.

Гарантійний термін зберігання східних ласощів типу карамелі з горіхами з дня виготовлення є наступними:

3міс. – для мигдалю в горіхах, сполоху, арахісу в цукрі, абрикосових кісточок у цукрі, маку з горіхом, грильяжу.

1міс. – для мигдалю з горіхом

5міс. – для когула.

1.7.Характеристика тари для пакування східних ласощів

Тара для пакування східних ласощів повинна відповідати вимогам нормативно технічної документації.

Східні ласощі фасовані в короба, упаковують в ящики дощаті ГОСТ 13357, фанерні ГОСТ 10131. Дощаті ящики перед упакуванням в них коробок, обкладають знутрі упаковочним папіром. Вагові східні ласощі апуковують в дощаті ящики згідно ГОСТ 13308. допускається упаковувати східні ласощі – парварду, набат, мигдаль, козинак з горіха, козинак  соняшниковий, мак з горіхами в дощатно фанерні ящики, масою нето не більш 25кг.

Східні ласощі типу м'яких цукерок виготовляють загорнутими і не загорнутими, поштучно, фасованими і ваговими.

Штучні східні ласощі типу м'яких цукерок виготовляють у формі брусків, масою нетто не більше 150гр., загорнутими в алюмінієву фольгу за ДСТ 745, плівку целюлозну за ДСТ 7730, полімерні плівки й інші пакувальні матеріали, не заборонені до використання. Східні ласощі типу м'яких цукерок фасують у коробки з коробкового картону по нормативно – технічній документації чи полімерних матеріалів, не заборонених до використання, масою нетто не більше 500гр.

Дно коробок і поверхня фасованих у них виробів застилають пергаментом за ДСТ 1341, підпергаментом за ДСТ 1760, плівкою целюлозною за ДСТ 7730, парафінірованим папером за ДСТ 9569, пергаміном за ДСТ 2995. Коробки повинні бути художньо оформлені.

Вагові східні ласощі типу м'яких цукерок випускають загорнутими в парафінірований папір чи  полімерні плівки, не заборонені до використання, або в художньо оформлену етикетку з паперу за ДСТУ 18510, етикеточний папір за ДСТ 7625 і підгортку з парафінірованого паперу за ДСТ 9569.

Етикетка і підгортка повинні щільно прилягати до виробу, але легко від нього відокремлюватися. Фарба на етикетках повинна бути міцною і не повинна переходити на поверхню виробу.

Фасовані в коробки східні ласощі типу м'яких цукерок упаковують у дощаті шухляди за ДСТ 13357, шухляди з листових деревинних матеріалів за ДСТ 10131, фанерні багаторазові шухляди за ДСТ 11354 чи в шухляди з гофрованого картону за ДСТ 13512 масою нетто не більше15 кг.

Допускається упаковувати коробки з східними ласощами  типу м'яких цукерок у багаторазову та зворотну тару, яка винна бути чистою і перед упакуванням продукції застелена з усіх боків пергаментом, підпергаментом, пергаміном, обгорточним чи парафінірованим папером чи іншими пакувальними матеріалами, не заборонені до використання.

Незагорнуті поштучно східні ласощі типу м'яких цукерок  укладають рядами, перестилають папером  та вкладають у дощаті шухляди, шухляди з листових деревинних матеріалів, шухляди з гофрованого картону масою нетто не більше10 кг.

Вагові східні ласощі типу м'яких цукерок упаковують у дощаті шухляди, шухляди з листових деревинних матеріалів, шухляди з гофрованого картону масою нетто не більше7 кг., ваговий шербет масою нетто не більше 14 кг.

Для міжміських і міських перевезень вагові східні ласощі типу м'яких цукерок упаковують у шухляди алюмінієві за ДСТ 27513-92, у шухляди з полімерних матеріалів, не заборонені для використання, дерев'яні шухляди – лотки за ДСТ 11354 масою нетто не більше 20 кг., східні ласощі типу м'яких цукерок, фасовані в коробки – у металічну тару – оснащення за ДСТ 2228, масою нетто не більше 10кг., з перев'язуванням чи шпагатом заклеюванням стрічкою. При масі нетто не більше 5 кг. Допускається оклеювати кожну одиницю транспортної тари бандероллю.

 При упакуванні вагових і поштучних східних ласощів типу м'яких цукерок застилають пакувальними матеріалами, не забороненими для використання. Допускаються відхилення маси нетто пакувальної одиниці східних ласощів типу м'яких цукерок у відсотках:

-           3,0 до 200 гр включно

-           2,0 від 200 до 500 гр включно

-           1,0 від 500 до 1000 гр включно

-           0,5 біл. 1000 гр

Східні ласощі типу карамелі в горіхах випускають поштучними, ваговими і фасованими.

Поштучні вироби загортають у целофан за ДСТ 7730, пергамент за ДСТ 1342, підпергамент за ДСТ 1760, парафініруваний папір, алюмінієву фольгу для харчових продуктів, полімерні плівки базових марок ПЕ 10603-020, 10904-020, 11003-040, 11503-070, 15803-020, допущених до використання для харчових продуктів.

 Східні ласощі типу карамелі в горіхах фасують у коробки масою нетто не більше 1500гр. Дно коробок застеляють пергаментом за ДСТ 1342, підпергаментом за ДСТ 1760, парафініруваним папером.При пакуванні вагових східних ласощів типу м'яких цукерок у шухляди допускається відхилення від маси нетто –0,5%.[19,20,21]

 Допускається використання інших видів тари і пакування, не заборонених до використання органами Держсанепіднадзору і які забезпечать якісне зберігання продукції при транспортуванні.

1.8. Шляхи удосконалення асортименту та підвищення якості східних ласощів

Нами запропонована нова рецептура козинаків в склад якої входить цикорлакт, завдяки якому покращуються смакрві властивості продукту, підвищується хрчова та енергетична цінність продукту. Завдяки цикорлакту козинак мае добрий вплив на організм людини .

Асортимент шербету розширений за рахунок виробів із соєвим борошном — Хрусткий (142,4 кг/т), Ізюминка (172 кг/т), Дніпровський (187 кг/т). Для деяких видів шербету використовують згущену молочну сироватку.

На модифікованому крохмалі випускають нові види рахат-лукуму — Шоколадний (85,5 кг/т) і Фруктовий (83,14 кг/т), покращувачами яким відповідно є какао порошок і фруктово-ягідні напівфабрикати. Наповнювачем рахат-лукуму служить квасне сусло (59,68 кг/т).

Лукуми виробляються на модифікованому крохмалі з додаванням яблучного порошку, яблучного пюре й ін. Наприклад, у рецептурі лукума Яблучний 54,54 кг/т яблучного порошку. Форма лукума Донецький — куляста, склеєна з двох половинок. Поверхня обсипана цукровою пудрою.

У числі східних ласощів організований випуск козинаків “соняшниковий”, основа — підсушені ядра соняшника. [7,24]

Розділ 2. Экспериментальна частина

Дослідження споживчих властивостей традиційних і нових видів козинаків

2.1 Організація, об`єкти та методи дослідження

Дослідження споживчих властивостей східних ласощів проводились в лабораторії кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарів Київського Національного торговельно – економічного університету. Всі матеріали для проведення дослідів були представлені фірмою ВАТ “Дніпрянка”, об’єктами дослідження були східні ласощі;

-           козинак соняшниковий

-           козинак з кунжута

-           козинак з арахісу

-           козинак з фундука

Дослідження упакування, маркування було проведено згідно на ГОСТ 2.106. Методика проведення досліджень, як теоретичних так і експериментальних наведено на схемі 2.1.

Також нами були проведені дослідження комплексних показників якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності.

Порядок видбору проб і підготовки їх до аналізу проводили згідно ГОСТ5904, від партії продукції (козинаків) яка реалізовувалась в магазині фірми ВАТ “Дніпрянка”.

У залежності від величини і виду тари для розкриття виділяли від кожної партії 2—5, лотків, коробок, з яких відбирали виїмки з різних місць: для складання вихідної проби. З різних місць вихідної проби відбирали рівні порції виробів, ретельно перемішували і виділяли середню пробу, маса якої коливається від 250 до 500грамів.[3]

Рис.2.1 Методика проведення досліджень.

А також були проведенні дослідження якості та конкурентоспроможності.

У відібраних зразках козинаків визначали органолептичні показникі згідно ГОСТ 2,106, та по розробленої нами 5-ти балової системі оцінки якості ( табл. 2.1.)

-           зовнішній вигляд

-           форма

-           консистнція

-           смак та запах

Характер і якість укладання, стан поверхні і зовнішній вид, наявність намокання, порушення форми, визначали  оглядом розкритих одиниць упакування, призначених для відбору зразка. Колір і якість фарбування визначали по зовнішньому вигляду; запах, смак і консистенцію визначали дегустацією.

Таблиця 2.1.

Балова оцінка якості козинаків.

При огляді партії для лабораторного аналізу виділяють відповідно до діючого стандартом на кондитерські вироби середній зразок, що складають з окремих вибірок,вибраних з різних місць партії.

Середній зразок повинен відображати якість всієї партії в цілому, це може бути досягнуто тільки шляхом правильного його відбору.

Для одержання більш повної характеристики якості східних ласощів і перевірки технології їхнього приготування вибірково визначали фізико – хімічні показникіза ГОСТ 2.106.

-           Масову частку цукру визначали перманганатним методом. Метод заснований на здатності редукующих цукрів відновлювати в лужному розчині окісну мідь у закисну. Визначення вмісту цукру проводять шляхом відновлення окісного заліза закисом міді і наступного титрування закису заліза перманганатом, згідно ДСТУ 5903.

-           Масову частку вологи – стандартним методом, висушування в сушильній шафі при температурі 130˚С. Згідно ГОСТ 5900.

-           Масову частку золи визначали згідно ГОСТ 6901 стандартним методом.

-           Досладження відносої конкурентоспроможності інтегрального показника визначали за допомогою “дерева властивостей”.

2.2. Дослідження якості козинаків, що реалізуються на ринку м. Києва

Для дослідження якості козинаків як органолептичних показників так і фізико – хімічних, були зразки: козинак соняшниковий, козинак з арахісу, козинак з фундука, козинак з кунжута. Дослідження якості козинаків, які реалізуються в магазині фірми ВАТ “Дніпрянка” приведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Органолептичні показникі якості козинаків.

Як видно з таблиці, всі козинакі за органолептичними показниками якості відповідають вимогам стандарту.

Дані фізико – хімічних досліджень наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Дослідження фізико – хімічних показників козинаків.

Згідно проведенних досліджень, за фізико – хімічними показниками, козинакі відповідають ГОСТ 6901.

Масова частка вологи не перевищує 6,0%, шо відповідає вимогам РСТ УССР 1885. Козинак соняшниковий вміщував вищу вологість і був на смак більш глевкий , за консистенцією більш м`якіший.

Масова частка козинака з арахісу була найнижча, тому що в рецептуру козинака входить більш горіхів. Найменьша в соняшниковому, він мав більше цукру.

Згідно проведених органолептичних та фізико – хімічних показників козинаків можна зробити висновки : козинакі, які реалізовуються на фірмі ВАТ “Дніпрянка”, відповідають вимогам нормативно технічної документації і можуть реалізовуватись на ринку.

2.3. Розробка рецептур нових видів козинаків

2.3.1. Дослідження якості сировини для нових видів козинаків

Метою розробки нових видів козинаків є підвищення їх біологічної та харчової цінності, за рахунок впровадження нових компонентів до складу рецептури.

На кафедрі товарознавства та експертизи продовольчих товарів, Київського Національноного торговельно – економічного університету, було розроблено рецептури нових видів козинаків. Всі продукти розроблялись на основі готових продуктів затверджених нормативною документацією. В рецептуру козинака було додано компонент цикорлакт.

На базі козинака з соняшникового насіння, козинака з насіння кунжута та козинака з арахісу, були розроблені нові рецептури, але з додаванням цикорлакту. Цикорлакт – це продукт приготовленний з цикорію на молоці. Цикорлакт, як покращує смакові властивості продукту, так і впливає на стан людини позитивно, він сприяє підвищенню активності функціонування нирок та печінки, нормалізує кров`ний тиск, покращує травлення, сприяє виведенню токсинів з організму, а також цикорлат має антиоксидантну здатність.

Дослідження якості сировини, яку використовували для виробництва нових видів козинаків наведено в таблиці 2.4.

Аналіз кожного продукту починають з добору його зразка, при цьому одночасно перевіряють відповідність упакування і маркірування партії сировини вимогам, передбаченим ДСТУ.

Таблиця 2.4.

Оцінка якості сировини для нових видів козинаків.

Сировина для виробництва козинаків відповідає вимогам діючим стандартам України.

2.3.2. Підбір рецептур, дослідження якості нових видів козинаків

Приготування нових видів козинаків проводили в лабораторних умовах за слідуючою технологією :

Цукор пісок змішували з 40% води (від кількості цукру). Варили при температурі 95-100°С, потім додавали підготовлену горіхову масу, і при постійному помішуванні підвищували температуру до 130°С. Масу масу охолоджували до 80°С. На дерев`яних лотках масу роскатували в пласт 10 – 12 мм, залишали для вистоювання на 30 – 50 хв. Продукт готов до споживання. Після приготування продукту була проведена дегустація якості козинаків.

Отриманні зразки нових видів козинаків досліджували за органолептичними та фізико хімічними показниками.

Рецептурний склад нових видів козинаків наведенно в таблиці 2.5. розрахунок проводили на 1 тону готової продукції.

Таблиця 2.5.

Рецептурний вміст компонентів для нових видів козинаків

В рецептуру козинаків входить багато компонентів, які своїм складом забезпечують високу енергетичну та біологічну цінність.

Була розроблена 5 балова шкала оцінки якості козинаків та козинаків з додаванням цикорлакту ( табл. 2.6 ), завдяки якої ми визначили такі органолептичні показникі як смак, запаз, колір, консистенція.

Таблиця 2.6.

Органолептична оцінка якості козинаків, звичайних та з додаванням цикорлакту

Смак відповідає оцінки 5 балів, став більш вираженим з приємним присмаком кави, запах придбав ледь відчутний запах кави, тому було поставлено 2,8 бали, колір став більш блискучий, темний, привабливий, консистенція майже не змінилась.

Згідно проведенного дослідження, можно зробити висновок, що, козинак з додаванням цикорлакту відрізняється вид звичайного по всім показникам. Смакові властивості продукту стали більш вираженими.

2.4. Комплексна оцінка якості козинаків

Останнім часом велика увага приділяється проблемі якості товарів. Світовий досвід свідчить, що успішна діяльність на внутрішньому та міжнародному ринках можлива за умови забезпечення “прицільної якості” товарів, тобто такого рівня якості параметрів, який максимально відповідає потребам і можливостям споживачів відповідного сегменту.

Сучасний світовий ринок – це ринок споживача. В умовах вільної конкуренції з двох однакових товарів часто вибирають найдешевший, а за однакових цін – найякісніший. Отже, якість є важливою ринковою характеристикою товару. Виробництво низькоякісних товарів завдає збитків. Тому проблема якості товарів є досить актуальною для підприємств по виробництву і реалізації товарів.

Якість – синтетичний показник, що відображає динаміку і рівень розвитку національної економіки до уміння управляти процесом формування якості продукції в рамках будь-якої господарської одиниці. Разом з тим, світовий досвід показує, що саме в умовах відкритої ринкової економіки, неможливо без гострої конкуренції. При цьому проявляються чинники, що роблять якість товарів умовою для виживання виробників продукції, мірилом результативності їхньої господарської діяльності, економічного благополуччя країни.[9,11,12]

В умовах ринкових відносин питання про зміну орієнтації в критеріях оцінки продукції, яка розробляється і випускається різними підприємствами, набуває особливої значимості. Одним з таких критеріїв може служити конкурентоспроможність продукції, аналіз і оцінка якої стає об’єктивною необхідністю, оскільки в сучасній конкурентній боротьбі при всій її масштабності, динамізмі і гостроті виграє той, хто аналізує і відстоює свої конкурентні позиції.

Проблема якості та конкурентоспроможності продукції носить універсальний характер. Її успішне вирішення має великий вплив на економічне і соціальне життя населення країни. Розвиток науково-технічного процесу у таких країнах, як Японія, Південна Корея і Китай, був визначений серйозним підходом до якості. Це дало їм змогу вирішити проблему якості продукції, стати економічно незалежними країнами і підвищити якість життя населення.

Дослідження конкурентоспроможності товарів передбачає комплексне вивчення характеристик об’єкта. Результати такого дослідження доцільно відобразити у вигляді “дерева властивостей” (додаток Б)

Дерево властивостей – це графічне  зображення багаторівневої (ієрархічної) структури, яка відтворює сукупність властивостей продукції.

Дерево властивостей для харчових продуктів відображає функціональність, естетичність, екологічність та економічність об’єкта дослідження.

Функціональність – пристосованість об’єкта до функціонування (використання). Проявляється в різних періодах життєвого циклу , а саме:

-           під час товароруху (транспортування, зберігання, підготовки до реалізації, реалізації).

-           під час використання за призначенням (споживання).

При споживанні східних ласощів, як і будь-якого іншого продукту, велику роль відіграє, в першу чергу, смак, запах, а також колір, консистенція. Упаковка повинна бути зручна, мати правильне маркування. Стандартом також нормується вміст вологи, золи, цукру.

Екологічні властивості  характеризують показники впливу об’єкта і людини на навколишнє середовище, тому в цьому  пункті по відношенню до продукту вказано відсутність шкідливого впливу на зовнішнє середовище під час виробництва. Упаковка повинна бути безвідходною, використовуватись чиста сировина.

Естетичтні показники характеризують дизайн та зовнішній вигляд  товару. До естетичних показників східних ласощів можна віднести колір, зовнішній вигляд. По відношенню до упаковки це розмір, чистота, прибаливість, яскравість упаковки.

Будь-яке визначення показника якості включає два елементи: отримання інформації про фактичне значення показника якості (первинна інформація) та співвставлення отриманої інформації з встановленими вимогами з метою оцінки відповідності. В залежності від джерела та способа отримання первинної інформації розрізняють наступні методи:

- органолептичний;

- вимірювальний;

-  реєстраційний;

- розрахунковий;

- експериментальний;

- соціологічний.

 Органолептичний метод заснований на використанні органів чуття людини, які служать приймачами відповідної інформації. У відповідності з органами чуттів розрізняють такі різновиди метода: візуальний, відчутний, нюхательний, смаковий, аудиометод. 70-80% інформації про показники якості отримують за допомогою візуального методу. Значення показників (точніше якісних характеристик) знаходять шляхом аналізу отриманих відчуттів на основі накопиченого людиною досвіду. Відмічена простота органолептичного методу характерна для оцінки показників якості на рівні споживача. При оцінкі товарів експертами навіть незначні коливання в значеннях органолептичних показників відіграють суттєву роль.

 Вимірювальний метод заснований на інформації, отриманої з використанням вимірювальних засобів. Вимірювання показників якості, як правило, здійснюється в умовах лабораторій. Існують такі його різновиди: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, мікробіологічні, біологічні. В порівнянні з органолептичним методом вимірювальний забезпечує більшу точність та відтворюванність результатів, але більш дорогий та трудомісткий, так як потребує значних витрат на обладнання лабораторій, підготовку персоналу, придбання та обслуговування засобів вимірювання.

 Реєстраційний метод заснований на використанні інформації, отриманої шляхом фіксації наявності та підрахунку певних подій, документів або витрат. Об’єктом аналізу може бути, наприклад наявність документів на товари (сертифікатів відповідності), дати закінчення терміну придатності.     

 Розрахунковий метод заснований на використанні інформації, отриманої за допомогою теоретичних та емпіричних залежностей споживчих показників якості від технічних характеристик. Як самостійний метод він широко використовується  при визначенні ціни споживання, розрахунків коефіцієнта вагомості та комплексних показників якості.

 Експериментальний метод заключається у використанні інформації, отриманої у результаті експерименту – досліджуваної експлуатації. Необхідність в експлуатаційних випробуваннях викликається тим, що вимірювальні методи не завжди повністю відтворюють реальні умови праці виробів. Експлуатаційними методами часто користуються  в промисловості. Перевага цього метода складається у визначенні сукупності споживчих показників – відповідності товара призначенню, зручність користування, надійності.

 Експертний метод заснований на використанні та узагальненні думок висококваліфікованих спеціалістів – експертів. Як  і при органолептичному методі, джерелом первинної інформації являється відчуття людей, що сприймають своїми органами відчуття окремі характеристики товару. Але участь в оцінці спеціалістів дозволяє отримати в порівнянні з органолептичним методом більш об’єктивні результати. В групи включають дизайнерів, дегустаторів, товарознавців та ін. Ці групи періодично функціонують в якості експертних комісій. За допомогою експертних методів визначаються такі показники якості, які не можуть бути визначені достатньо об’єктивно. Мова йде про визначення смаку та запаху продовольчих товарів, естетичних показників якості товарів.

 Соціологічні методи здійснюються шляхом збору, аналізу та узагальнення думок споживачів. Збір думок проводиться шляхом усних опитувань, розповсюдженням анкет. Соціологічні методи так як і експертні, базуються на окремих органолептичних оцінках.

Таким чином, один метод доповнює інший, що дає змогу більш чітко визначити показники якості для тих чи інших товарів.

Оцінка конкурентоспроможності здійснюється товаровиробниками при проектуванні нового товару, торговими організаціями при аналізі ринку, споживчими організаціями в рамках незалежних споживчих експертиз.

При оцінці одиничних критеріїв конкурентоспроможності використовуються вимірювальні, розрахункові, експертні, соціологічні, експериментальні та реєстраційні методи (що були описані вище). Розрахунок групових та узагальнених критеріїв здійснюються розрахунковим методом.

До прямих методів відносяться методи, що засновані на номенклатурі критеріїв, включаючи інтегральний показник якості – відношення якість/ціна.Часто в залежності від значення цього співвідношення товари ранжують, присвоюючи перше місце аналогу з найкращим відношенням. Метод широко використовуються споживчими організаціями при здійсненні експертизи товарів.

До непрямих методів відносяться методи, засновані на номенклатурі, яка включає тільки характеристики якості. Відсутність в номенклатурі продажної ціни дозволяє тільки «косвенно» (непрямо) судити  про конкурентоспроможність товарів. Тому використання цього методу виправдано лише в тому випадку, коли оцінювані товари мають близьке значення роздрібної ціни. В якості критерію для прийняття заключення про конкурентоспроможність використовують як кількісні характеристики (рівень якості, комплексний показник якості), так і якісні. У ролі останньої може виступати такий критерій, як ступінь відповідності вимогам стандарту.

Методи, що застосовуються на стадіях проектування та виготовлення використовують для прогнозування конкурентоспроможності, визначення шляхів підвищення якості та зниження ціни споживання нових зразків товарів. На випробувальній базі виготовлювача, як правило проводяться порівняння досліження проектуємого зразка та закордонних аналогів по всім основним показникам якості. В якості показника конкурентоспроможності використовують інтегральний показник якості.

Методи, що застосовуються на стадіях реалізації та експлуатації, використовують торгові та споживчі організації. В торгових організаціях оцінюють конкурентоспроможності на основі об’ємів продажу, рівня реалізації, швидкості продажу товарів-аналогів. На основі даних про попит торгові організації регулюють об’єми закупок чи навпаки припиняють його закупку. По об’єму продаж українських та імпортних товарів магазини міста визначають в кожній групі товарів (м’ясних, молочних, кондитерських товарів) “лідера продаж”.

Споживач, особливо закордонний, дуже уважно слідкує за публікацією видань для споживачів, дуже чітко реагує на результати тестових оцінок товарів-аналогів, що проводяться лабораторіями підприємств- виробників та лабораторіями незалежних експертиз. При використанні графічних методів використовують різноманітні графіки, на осях яких позначені різні критерії якості.

Матричні методи. Основу методу складає таблиця оцінки комерційного успіху нового товару підготовлена аналітиком маркетингової фірми “А.С. Нильсен”. Цей метод передбачає:

а) комплексну оцінку конкурентоспроможності з використанням сукупності групових критеріїв – товарних, збутових ринкових, виробничих;

б) градацію рівня комерційного успіху по 3 – групам – “нижче середнього”, “середня”, “вище середнього”;

 в) характеристику признаків кожному критерію аналізуємого товару для віднесення до однієї з груп.

В якості розрахункових методів найбільш широкого використання знайшов метод середньозваженого арифметичного. На практиці матричні та графічні методи комбінують з розрахунковими методами. [6,7,8]

Для оцінки рівня якості продукції використовують 2 методи: диференціальний та комплексний.

При диференціальному методі зіставляються одиничні показники базового зразка та оцінюваної продукції по наступним формулам:

Q = Рі/Рб

або Q = Рб/Рі

де Рі – одиничний показник якості досліджуваного товару;

     Рб – одиничний показник якості базового товару.

Якщо кожне із значень оцінюваного зразка при співставленні з базовим перевищує його не менш ніж на 5%, то вважається, що цей зразок перевищує світові досягнення.

Вибір номенклатури одиничних показників проводиться з урахуванням вимог споживачів, умов експлуатації та ін.

Значення диференціальних оцінок, необхідно виражати в однакових розмірних величинах (балах).

При комплексному методі зіставляються узагальнюючі показники якості оцінюваного та базового зразків. Узагальнюючий показник якості, що відображає основне призначення товару, середньозважений показник якості або інтегральний показник якості.

Оцінка рівня якості з використанням головного показника якості можлива, коли встановлена залежність значення цього показника від значення вихідних показників, що характеризують технічний рівень (але цим терміном користуються найчастіше при характеристиці продукції – машинобудівного комплексу).

Для оцінки рівня якості багатьох товарів народного споживання частіше використовується метод з використанням зважуваного одиничного показника якості. Значення такого показника визначається з врахуванням вагомості. Коефіцієнт вагомості встановлюється експертним методом.

Комплексний показник якості товара в цьому випадку розраховується за формулою :

Кі = ∑ Мі * Рі

де Кі – комплексний показник якості оцінюваної продукції;

    Мі – коефіцієнт вагомості і-го показника;

Рі – значення оцінюваних одиничних показників.

 При використанні для оцінки рівня якості інтегрального показника якості зіставляються такі показники для оцінюваної продукції та базового зразка.

При змішаному методі оцінки конкурентоспроможності використовується частина параметрів розрахованих диференціальним методом та частина параметрів, розрахований комплексним методом.

Істотним недоліком таких методів оцінки являється те, що споживчі властивості товарів та їх набір визначається без урахування думки споживача. Але в теоретичній літературі зазвичай досліджуються тільки постачальники товара та їх поведінка на ринку та практично не вивчаються  властивості споживачів та вплив цих властивостей на конкуренцію конкурентоспроможності товарів. У той же час економічна практика доказала, що реакція споживачів на один і той же товар з однаковими властивостями може бути прямо протилежною. Тому для того, щоб вибрана маркетингова стратегія була ефективною, при сегментуванні ринку та позиціювання товару обов’язково необхідно враховувати фактор споживчої поведінки.

Оцінка якості продукції передбачає вибір показників якості, визначення їх значень і співвідношення з аналогогічними показниками, взятими за базові.

Для розрахунку рівня якості продукції застосовують диференційний, комплексний або змішаний методи.

Диференційний метод полягає у порівнянні одиничних показників якості досліджуваного і базового зразків продукту.

Комплексний метод застосовують, коли необхідно охарактеризувати рівень якості продукції одним узагальнюючим показником, що являє собою функцію одиничних показників якості.

При змішаному методі оцінки рівня якості продукції застосовують одиничні та комплексні показники якості.

Для забезпечення об’єктивної оцінки якості товару необхідно формалізувати крітерії якості, тобто подати їх у вигляді масиву цифрових даних. Метод квалімітричної оцінки дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини.

Для оцінки інтегрального показника якості було обрано чотири зразки східних ласощів, а саме: козинак соняшиковий, козинак з арахісу, козинак з кунжута, козинак з фундука.

Оцінка інтергального показника якості досліджувальних зразків наведена в таблиці 2.7.

Таблиця№2.7.

Розрахунок інтегрального показника якості.

2.5 Дослідження конкурентоспроможності традиційних і нових видів козинаків.

Для визначення інтегрального показника відносної конкурентоспроможності із досліджувальних зразків був обраний товар-конкурент козинак соняшниковий з яким порівнювалися інші нові досліджувальні зразки. Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності проводиться за даною методикою.

 Розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників:

Pф = å аі gі ,

де аі – коефіціент вагомості;

gі – відносний параметр ( показник ) якості, який розраховується за формулою:

gі = Рдосл. / Рконк.

де Рдосл. – значення параметру досліджуваного товару;

     Рконк. – значення параметру конкуруючого товару.

Розрахунок збірного параметричного індексу для естетичних показників:

Рест. = å аі gі

Розрахунок параметричного індексу для економічних показників:

g ек = С досл. / С конк.

де Сдосл. – цінові характеристики досліджуваного товару;

     Сконк. – цінові характеристики конкуруючого товару.

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності:

К = Рф + Рест. / g ек.

Якщо К < 1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

Якщо К > 1, то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

Дані досліджень наведені в таблицях №2.8.,2.9.,2.1.1.

Оцінка конкурентоспроможності товару

Таблиця 2.8.

Козинак соняшниковий з додаванням цикрлакту

Оцінка конкурентоспроможності товару

Таблиця 2.9.

Козинак з арахісу з додаванням цикорлакту

Оцінка конкурентоспроможності товару

Таблиця 2.1.1.

Козинак з кунжута з додаванням цикорлакту

Оцінка конкурентоспроможності досліджуваних зразків вказує, що козинак соняшниковий має інтегральний показник конкурентоспроможності 0,93, козинак з арахісу- 1,26, козинак з кунжута -1,54.

Одже, козинакі соняшниковий та козинак з арахісу мають вищу конкурентоспроможність ніж козинак з кунжута, за рахунок економічних показників, тобто роздрібної ціни.

Одже, виробники східних ласощів мають вищу конкурентоспроможність порівняно з російськими, за рахунок вищіх показників якості і нижчої ціни. Таким чином, ціна і якість є основними складовими конкурентоспроможності.[24 - 33]

Розділ 3. Маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів за матеріалами ВАТ “Дніпрянка”

3.1. Дослідження ринку кондитерських виробів в Україні

Відповідно до Міжнародного кодексу по дослідженню маркетингу полягає в об’єктивному зборі й аналіз добровільно отриманої інформації про ринки споживачів, товарах і послугах і повинна проводитися відповідно до принципів чесної конкуренції, на основі загальноприйнятих наукових методів. Процес маркетингового дослідження (рис.3.1) передбачає здійснення низки етапів, стадій, операцій, серед яких: визначення проблеми, аналіз вторинної інформації, одержання первинної інформації, аналіз даних, вироблення ре комендацій, використання результатів. Визначення проблеми зумовлене формулюванням предмета маркетингового дослідження, що орієнтує на збір і аналіз певної інформації, необхідної для прийняття управлінського рішення. У разі необхідності проводиться спочатку попереднє опрацювання проблемної ситуації, а потім і заключне дослідження. [8,9,10]

На сьогоднішній день за насиченістю та широтою асортименту кондитерських виробів, ринок України не відрізняється від ринків європейських країн. Ринок кондитерських виробів дуже великий, він має близько 1000 найменувань різних ласощів. [11 - 16]

Таким чином, у період осінньо-зимового сезону 2003/04 рік п'ятірка ведучих виробників кондитерських виробів в Україні виглядала в такий спосіб: незмінно з великим відривом лідирує “Рошен", яким за півроку випущено 88,9 тис. тонн усіляких ласощів (чи 23,3% національного виробництва). Друге місце за компанією "Київ-Конті" - 39,9 тис. т (10,5%). З невеликим відривом третє місце займає "АВК" - 39,2 тис. т (10.3%). Четверте місце за харківською фірмою - "ХБФ" + КФ –«харковчанка» із загальним обсягом 18.5 тис т (4.9%)

Рис.3.1 Процес маркетингового дослідження

За результатами 2003 року лідером на рину кондитерської промисловості була кондитерська корпорація “Рошен" (23,6%). Якщо розглядати окремо, по основних видах продукції, те рейтингова картина буде трохи інший, але про це трохи нижче. За перше півріччя 2003 року, у середовищі ведучих виробників можна відзначити ряд проривів. Спочатку ЗАТ "Одеса" продемонструвало динаміку приросту в 44% (у порівнянні з тим же періодом 2002 р.). Потім до десятки найбільших наблизилася "Ровенська КФ". яка по обсягах виробництва на 16 тонн випередила український підрозділ "Крафт Якобз Сушард". І, нарешті, у квітні до складу об'єднання "АВК" увійшла "Дніпропетровська КФ" - підприємство з досить високою динамікою виробництва ( 14,7% за останній рік) Рис.3.2.. [8 - 16]

Рис 3.2. Виробництво кондитерських виробів в Україні, по місяцям

Виробництво шоколадних цукерок за останні роки перетерпіло ряд формальних змін. З двох основних форм подачі товару основну увагу приділяють подарунковому упакуванню – більш динамічно розвивається остання. Особливо суттєві зміни структури виробництва не доцільно. Велика увага фасування спостерігається в двох лідерів - КФ "Світоч' і "Крафт Фудз Україна" (ТМ "Корона" і "Україна"). Не менше уваги "подарунково-фасувальному" виробництву приділяють і інші великі виробники: "АВК", "Рошен", "Полтавакондитер". Ухиляння у сторону "штучного" виробництва обумовлений бумом магазинів самообслуговування - активним розвитком мереж супермаркетів, який спостерігається в містах України. По обсягах продажів упакованих шоколадних виробів (шоколаду, батончиків і цукерок у коробках) на ринках українських міст панують шість компаній-виробників. Напередодні холодного сезону лідируючу позицію займала "Крафт Фудз Україна", з марками "Корона", "Україна", та ін. За підсумками перших восьми місяців поточного року в роздрібно-торговельній мережі міст України "Крафт Фудз" належить 29,3%, що на 1,2% більше, ніж  2003рік. (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Структура продажу кондитерських виробів Україні

Стратегії фірми, її маркетингової діяльності, що пов'язано зі збиранням, аналізом, опрацюванням інформації, звітністю про наслідки проведеної роботи, безпосередньою службою маркетингу фірми  або із залученням зовнішніх, незалежних консалтингових фірм.

По визначенню Держкомстату України в категорію "цукристі" попадають усі кондитерські вироби, за винятком таких продуктів, як: печиво, галети і крекери, торти і тістечка, а також вафлі. Оператори ринку для зручності користування до "цукристих" відносять: цукерки, глазуровані шоколадом; цукерки, неглазуровані шоколадом; мармеладно-пастильні вироби; драже; ірис; східні ласощі (зефір, халва, шербет, лукуми). Таких в Україні за період (наприклад, 2002) виробляють 228,08 тисяч тон. По цукристих виробах звично лідирує "Рошен" (49.42 тис. т чи 21,7%), причому, незважаючи на те, що східні ласощі дана компанія не випускає принципово. Утім "Рошен" не єдиний з вітчизняних гігантів від кондитерської промисловості, хто ігнорує "східний колорит". На сьогоднішній день тільки половина кондитерських лідерів випускають зефір, ще менше - халву, і жоден не зацікавлений у широкомасштабному виробництві щербета і лукумів. У цілому, виробництво даних продуктів віддано на відкуп середнім (міжрегіональним) і малим (регіональним) кондитерам.

Другим по цукристих виробах є компанія "АВК" з показником виробництва 28.1 тис. т (12.3% національного виробництва). Можна сказати, що завдяки тієї ж "Дніпропетровської КФ" донецький виробник на другому місці міцно закріпився і навіть може поборотися за перше. . Аналогія досить умовна Власником четвертого місця 2002 року "Дніпропетровської КФ" випущено майже 13,7 тис. т чи 6,0% національного виробництва цукристих). Третє місце по цукристим зайняла компанія " Світоч" з показником 14,67 тис. т (6,4%). На п'ятому місці по цукристим торік була компанія "Полтавакондитер" -11.25 тис. т (4,9%). У нинішньому році цю позицію, швидше за все, займуть "Житомирські ласощі, які за 2002 рік випустили 8,35тис.т (3,7%). Утім, за місце в п'ятірці найбільших "житомирцям" прийдеться ще поборотися, і, швидше за все, з "Київ-Конті", річний обсяг якого складає 7,86 тис. т. (3,4%).

Цікаво, що в цукристий сектор (шоколадні цукерки) із закордонних виробників з перемінною активністю намагаються вийти на український ринок лише турецькі фірми, та і лише з халвою і лукумом При цьому обидва продукти дорожчі в півтора - два рази за український аналогчерез схожість назв, оскільки і турецька халва, і турецькі лукуми - продукти іншого якісного складу. При цьому в категорію елітного продукту легше потрапити закордонному лукуму (точніше рахат-лукуму), оскільки халва в очах українського споживача - продукт споконвічно "демократичний" (тобто, загальнодоступний за ціною). Що стосується високоякісного лукума, то такий при Союзі в Україні випускали тільки в Харкові й Одесі (та й то в основному для місцевого споживання). Так що для успішного просування "східної дивини" в елітний сектор українського ринку потрібно докласти масу зусиль. (рис 3.3)

Виробники кондитерської продукції у поточному році виявилися в значно гірших умовах. Подорожчання основної сировини - борошна, підсумоване з ростом цін цукру ставить підприємства перед дилемою: підвищувати ціни чи знижувати рентабельність виробництва. Крім того, за останній рік дуже активізувалися дрібні підприємства (цехи). "Розмноженню" борошняно-кондитерських підприємств сприяє і порівняльна простота технології готування, і податкові пільги. До речі, таж простота виготовлення і рівень державного контролю дозволяє не рахуватися з податковими пільгами і випускати печиво та інше борошняне практично нелегально (тобто, з ухилянням від сплати податків і від санітарного контролю). У поточному році у Верховну Раду був навіть поданий законопроект про обов'язкове ліцензування виробництва кондитерської промисловості.

Ліцензування передбачалося ввести для висновку з кондитерського ринку численних виробників неякісної продукції. Однак у вересні  даний законопроект відхилив Аграрний комітет ВР України досить обґрунтовано пояснивши те, що у контролюючих органів досить прав і повноважень для забезпечення безпеки харчових продуктів. (Причому, незалежно від виду, чи типу сировини самих продуктів). Так що дробити законодавство до рівня "ліцензування випічки пиріжків", "ліцензування вбивання крему для .бісквітів" і т.п. буде трохи несерйозно. Цілком погоджуючись із законодавцями, виробники відзначають, що з боку державних служб реальний контроль якості борошняної кондитерської промисловості в Україні розвинутий слабо. Так що : несумлінна конкуренція зі сторони "цеховиків" залишається досить активною. Крім того, кондитерам істотну конкуренцію роблять хлібозаводи і дрібні пекарні, що роблять солодку випічку для місцевого споживання. Один зі способів позбутися від дрібних і місцевих конкурентів виробництво складних борошнистих виробів - рулетів і бісквітів. Тут, як показує практика, на українському ринку присутній деякий "вакуум" вітчизняного виробництва, який успішно заповнює продукція російських (у тому числі міжнародних, які проводять свою діяльність на ринку  в Росії) підприємств. Практично постійно в торговельній мережі міст України присутні закордонні торгові  марки  "7 days", "Торнадо", "Dаn Сакe", "Dahli", що роблять дуже істотну конкуренцію лише двом вітчизняним рулетно-бісквітним "гігантам" - "Харківській БФ" і черкаській  компанії "Світ ласощів". У поточному році до згаданого "іноземцям"  додалася російська компанія "Роменский кондитерский комбінат" з марками "Майстер десерту", "Казковий рулет" і “Сакe Коvis”. При цьому вітчизняний виробник витримує гідний рівень якості продукції й упакування і не поступається позиціями "закордонним колегам у смаковій широті асортименту На думку фахівців, положення вітчизняних виробників не є безнадійним. На користь більшої активізації українських виробників бісквітів (у тому числі потенційних) свідчить два фактори. По-перше, імпорт через мито буде споконвічно дорожче вітчизняних  аналогів.  По-друге, російські кондитери недостатньо добре розуміють особливості місцевого попиту і місцевої дистрибуції, що доводить торішній відступ з України російських торгових марок. З іншої сторони, стримуючим фактором розвитку вітчизняного виробництва рулетів і бісквітів є ціна устаткування. Технологічна пінія по виробництву й упакуванню кожного з кондитерських виробів, у тому числі і борошнистих, коштує біля $5 мільйонів. Сума серйозна навіть для провідних українських компаній. Великих втрат на просування продукції  начебто не передбачається.

Осінньо-зимовий період вважається сезоном кондитерських виробів, що справедливо майже для всіх типів ласощів. Оператори ринку відзначають, що відносною стабільністю в цьому році відрізняється споживання лише "сухого" печива (цукрового, галетного, -крекерів, вафлі), що не стане в спеку. Саме в холодний сезон (особливо, напередодні Нового Року) кондитери підносять споживачу "солодкі сюрпризи". Якою би різноманітним не був сьогодні український ринок, ще є простір для розвитку асортименту, вважають виробники.  При настання осені ряд українських кондитерів заявляють про випуск у листопаду-грудні 2003 р. продуктів-новинок. Зокрема, "АВК" вивела на ринок шоколадні цукерки "Кремсуфле" (начинка відповідає назві) у прогресивному і дуже яскравому упакуванні флоу-пак. Місяць назад донецький "Київ-конті" пообіцяв вивести в листопаді "унікальну новинку", але що собою буде представляти новинка поки не повідомляє. Дніпропетровський Rainford вивів на ринок нові марки "Злато російське", "Любимов" і "Чарівний" (по "середній" ціні на шоколадному ринку). За останній період  плитковий шоколад (молочний з добавками) від нової ТМ "Домінік” вивела на ринок "Полтавакондитер". Восени асортиментний ряд "Домініка" поповнився чорним шоколадом з добавками (серед який є й оригінальні), причому за ціною вище середньої. Наскільки реальний полтавский трюфель схожий за технологією з обіцяним "рошеновським" ще не виявили. (У всякому разі, поки останній не з'явиться на ринку). Що стосується “Рошена”, то сьогодні на маріупольському підрозділі корпорації готуються до виробництва нового печива. Воно буде вироблятися на новому обладнанні за європейською технологією, але на український смак. "Харківська бісквітна -фабрика" з наближенням осені провела у великих крапках продажів “промоушн” - дегустацію нового фасованого (по 300 г) печива в шоколадній глазурі. У цілому, дюжина виробників активно розширює асортимент убік більш дорогого (наближеного до елітного) продукту. Виробники вважають такий крок цілком обґрунтованим - український споживач уже готовий платити більше за вищу якість. Можливо, не останню роль тут зіграла завзята присутність на українському ринку дорогої продукції європейських виробників, магазинів самообслуговування й елітних гастрономів. Крім ринкових факторів на кондитерську промисловість починають більш активно впливати владні структури. У сьогодення урядом України розглядається питання про введення акцизного збору на шоколад і шоколадні вироби. Прийняття акцизу приведе до подорожчання виробів із шоколаду, що зробить ці продукти менш доступними для значної частини споживачів. У разі проведення досліджень самою фірмою організаційними формами. У цілому, дюжина виробників активно розширює асортимент убік більш дорогого (наближеного до елітного) продукту. Виробники вважають такий крок цілком обґрунтованим - український споживач уже готовий платити більше за вищу якість. Можливо, не останню роль тут зіграла завзята присутність на українському ринку дорогої продукції європейських виробників, магазинів самообслуговування й елітних гастрономів. Крім ринкових факторів на кондитерську промисловість починають більш активно впливати владні структури. У сьогодення урядом України розглядається питання проведення акцизного збору на шоколад і шоколадні вироби. Прийняття акцизу приведе до подорожчання виробів із шоколаду, що зробить ці продукти менш доступними для значної частини споживачів. У той же час дане подорожчання не приведе до зміни позицій великих українських виробників шоколаду і продуктів з його застосуванням не дивлячись на активний розвиток асортименту, чимала частина кондитерів ближній перспективі хорошого не очікує. Особливо в незручному положенні знаходяться сьогодні середні виробники борошняної кондитерської промисловості. Вони не дозволяють собі знижувати ціну за рахунок спрощення технології (зниження якості), як це роблять їхній "дрібні" колеги. У той же час на відміну від великих компаній, для утримання ціни середні не можуть безболісно знизити рентабельне виробництва. У не набагато кращому положенні сьогодні середні і дрібні виробники всіх інших виробів. Полегшити складне становище (викликане подорожчанням цукру і борошна), точніше, звести усіх до колишніх умов цінової конкуренції, може лише повсюдне подорожчання продукції, що, однак, малоймовірно. Поки що за 9 місяців 2003 року обсяг виробництва кондитерських виробів в Україні склав 578,9 тисяч тонн, що приблизно на 10% більше, ніж у минулому році.[27,38,39,40]

Взагалі можна відзначити, що кондитерська промисловість України розвивається високими темпами, на сьогоднішній день за насиченістю та широтою асортименту кондитерських виробів, ринок України не відрізняється від ринків європейських країн. Ринок кондитерських виробів дуже великий, він має близько 1000 найменувань різних ласощів і асортимент розширюється, налагоджуються зовнішньо – економічні зв`язки, підвищується якість вітчизняного виробництва.

3.2. Дослідження переваг споживачів на східні ласощі на ВАТ “Дніпрянка”

Підприємство є відкритим акціонерним товариством, яке було засновано рішенням Дніпровської районної держадміністрації м. Києва від 5.01.1994року, шляхом перетворення суб’єкта підприємницької діяльності – Державної комунальної виробничо-комерційної фірми “Дніпрянка”.

ВАТ “Дніпрянка” має самостійний баланс, печатку, штамп, рахунки в банках. Метою підприємства е – здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку. Предметом та основними напрямками діяльності товариства є :

- організація та здійснення роздрібної, дрібно-роздрібної та оптової торгівлі

- організація торгівлі по обслуговуванню пільгової категорії населення

- комерційна діяльність різноманітних напрямів, надання посередницьких послуг

- підвищення культури обслуговування населення

- створення фірмової мережі магазинів для реалізації продуктів

- організація та діяльність пунктів громадського харчування, та ін

Для забезпечення діяльності створено статутний фонд, він становить 2408700 грн., сформований відповідно чинного законодавства України. Статутний фонд поділено на 229400 акцій. Організаційна структура підприємства відображена в додатку В.

Споживач є об’єктом інтересу фірми, саме від їхнього вибору залежить успіх діяльності, успіх продажу та взагалі успіх підприємства. При проходженні переддипломної практики на ВАТ “Дніпрянка” ми вивчали переваги споживачів на східні ласощі, задля цього була розроблена анкета та проведено опитування. Завдяки цьому можна зробити певні висновки. Попит на східні ласощі в магазині ВАТ “Дніпрянка” не дуже високий. Магазин більш розташований для продажу товарів першої необхідності (хліб, молоко), але в магазині є і кондитерський відділ. (рис.3.4) [40 - 45]

Рис 3.4. Споживання кондитерських виробів в Україні.

На підприємстві ВАТ “Дніпрянка” було проведено дослідження, тобто визначення переваг споживачів на певні групи товарів, в нашому випадку це східні ласощі. При дослідженні були враховані всі показники, тобто, вікова категорія населення, соціальний стан. Ми проводили опитування, людей різної вікової категорії та статі. Визначали якими продуктами кондитерської промисловості споживачі надають перевагу, надають перевагу східним ласощам, як часто вони куштують східні ласощі.

Кількість опитуваних обумовлено кількістю дітей які мешкають а певному регіоні. Станом на 1 січня кількість дітей віком до 5 років складала близько 5000 людей. З метою більш точних розрахунків було опитано 2% батьків. Для визначення реального попиту було опитано 280 респондента. Зразок анкети наведено в додатку Г.

З загальної кількості респондентів (280), споживають постійно кондитерську продукцію 81,08% (90чол), респонденти які споживали продукцію кондитерської промисловості, але більш не будуть споживати 1,80% (2чол), респонденти які ще не споживали продукти кондитерської промисловості 17,12% (19чол).(табл.3.2).

Таблиця 3.2

Розподіл респондентів щодо споживання кондитерської продукції

Із загальної кількості опитуваних 3,5% родин складаються з двох осіб, 44,5% з трьох, 41,3% з чотирьох, 7,7 з п`яти, 1,7% більш п`яти осіб. Аналіз отриманих шляхом анкетування результатів, свідчить про те, що козинак з арахісу вживають 78% респондентів, козинак соняшниковий - 62%, козинак з ядра фундука - 54%, різні види козинаків - 15%.

Можна відмітити, що у респондентів з різними рівнем місячних доходів, різні пріоритети при виборі кондитерської продукції. З доходом до 100грн., респонденти споживають більш борошняні вироби кондитерської промисловості, з доходом від 101 до 200грн., надають перевагу шоколадним виробам та східним ласощам, 37 % респондентів з доходом від 201 до 300грн., надають перевагу борошняним виробам кондитерської промисловості, респонденти з доходом 301 грн. і більше надають перевагу шоколадним виробам.

Таблиця 3.3.

Залежність споживання респондентами кондитерських виробів залежно від їх доходів

Як видно з таблиці 3.2, відсоток споживання  кондитерських виробів різниться в залежності від доходу споживачів, таким чином, респонденти, що мають дохід більше 300 грн., перевагу надають шоколадним виробам (43%), найбільшу частку  споживачів (37%), що купують борошняні, становлять особи дохід яких становить до 300 грн.

Попит на східні ласощі існує майже у всіх верств населення, але переважна кількість споживачів, чий дохід складає більше 300 грн.

Якщо в продажу з`явиться спеціальна продукція, то їх куплять 60% опитаних, не куплять 11%, не визначились 29%. Оскільки спостерігається тенденція до зменшення цукру в раціоні споживання, то запропоновано споживачам новий виріб, який не містить цукру. Таким чином, при опитуванні споживачів виявилось, що при реалізації нового виробу, його купувати будуть переважно два рази на тиждень, що становить 38% всіх опитаних респондентів.

Згідно результатів проведеного анкетного опитування, помітно, що переважна кількість споживачів східні ласощі купує раз на тиждень. Було виявлено, що при впровадженні заходів щодо покращення східних ласощів, спостерігається зміна споживання даної продукції, а саме:   при розширенні  асортименту східних ласощів переважна кількість респондентів купуватимуть вироби раз на тиждень, їх кількість становить 39%, при удосконаленні зовнішнього вигляду більша кількість респондентів споживатимуть дані вироби два рази на тиждень (43%)(табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Зміна частоти споживання східних ласощів при впровадженні заходів щодо їх покращення

Деякі питання були направленні на визначення пріоритетів випуску нової продукції. були поставлені питання якому виду продукції ви даєте перевагу

- для оздоровлення        76,68%

- для схуднення             19,79%

- для підвищення ваги     15,90%

На питання, яку додаткову суму готові витратити на продукти спеціального призначення, 15.5% респондент відповіли, що до 1грн.найбільша кількість респондентів, 36,4% готові витратити додаткову суму на продукцію спеціального призначення від 1 до 2грн. Додаткову суму 5грн. і більше  готові витратити  9,54% респондентів.

Таблиця 3.5

Кількість  респондентів які готові витратити на продукцію спеціального призначення додаткову суму

Продукція користується попитом на ринку при стабільній якості, доступній ціні, привабливій упаковки. Перевагу можна віддати козинаку з арахісу, так як дослідження показало, що саме цей вид продукції цікавить споживачів.

Відносно до випуску нової продукції, потрібно вибрати продукт для оздоровлення.

Можна зробити деякі висновки, що продукт (козинакі), користується попитом у деякої групи населення, еле якщо розширювати асортимент, робити впровадження в рецептуру, споживачі будуть більш споживати східні ласощі, на сьогоднішній день кожного громадянина України переважно хвилює стан  здоров`я.

Як свідчать результати досліджень, кондитерську продукцію споживає більша чкстина населеня, самє східні ласощі користуються попитом більш ніж у половини респондентів. Споживачі надають перевагу новим видам кондитерської промисловості і готові витратити зайві кошти. Пропонуємо розробляти іновації в рецептурі продуктів. Споживача цікавить більш якісний продукт, з добре оформленою обгорткою. Слід дотримуватись вимогам якості при виробництві продукції, ії упакування, зберігання. Рекомендуємо для збільшення обсягів виробництва продукціїналагодити контроль зя якістю виробництва, розробляти іновації в рецептурах продукції

3.3. Пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності ВАТ “Дніпрянка”

Проблема конкурентоспроможності в сучасному суспільстві має універсальний характер. Конкурентоспроможність і якість – це концентрований вираз всіх сукупностей і можливостей виробника створювати, виробляти та продавати власну продукцію.

Конкурентоспроможність товару – вирішальний чинник його комерційного успіху на розвиненому ринку. Це – багато аспектне питання, яке означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не лише за своїми якісними, технічними, економічними те естетичними показниками, але і за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, термін постачання, канали збуту, реклама тощо).

Під конкурентоспроможністю розуміють комплекс споживчих властивостей та вартісних характеристик товару, тобто переваги одного товару над іншим в умовах широкої пропозиції. [32]

Щодо якості продукції, тої складають лише ті властивості, які обумовлюють задоволення окремих потреб покупців у відповідності з призначенням, з урахуванням соціальних, функціональних, естетичних, економічних вимог. Підприємства оптової торгівлі мають можливість накопичувати значні товарні ресурси шляхом встановлення комерційних зв’язків із великою кількістю виробничих підприємств і перетворювати виробничий асортимент товарів у торговий. Вони мають також можливість бути тільки посередником між виробничими підприємствами та підприємствами роздрібної торгівлі, тобто постачання товарів оптовими підприємствами звільняє роздрібні від виконання дуже складної і майже неефективної роботи, яка потребує витрачання часу й коштів. виконувати для останніх комерційні зв’язки.

 Отже, розширення та укріплення комерційних зв’язків підприємств роздрібної торгівлі створює сприятливі умови для формування у роздрібній торгівельній мережі оптимального товарного асортименту.

Але в умовах низької купівельної спроможності населення закупівля товарів на підприємствах оптової торгівлі не є привабливою для роздрібної торгівлі, тому що оплата послуг оптових постачальників може призвести до підвищення роздрібних цін. У тих випадках, коли для забезпечення стабільності цін, роздрібні підприємства залишають незмінною свою націнку, зменшиться їхній прибуток. Тому дуже необхідно ретельно вивчати переваги і недоліки постачання товарів оптовими організаціями і визначати найбільш ефективні варіанти з урахування особливостей певних товарних груп. [32,33,34]

На ВАТ “Дніпрянка”, необхідно спрямувати свої зусилля на створення відповідних об’єднань, тому що ізольоване функціонування не дає можливостей ефективно здійснювати свою діяльність, перш за все, комерційну. Найбільш доцільним видом об’єднань є асоціація, яка створюється підприємствами на добровільних засадах, а підприємства, що входять до асоціації, зберігають свою господарську самостійність. Асоціація виконує лише ті функції та має лише ті повноваження , які добровільно їй делегують її учасники. В умовах наявності асоціації стає можливим створення в її складі необхідних спеціалізованих підрозділів для виконання відповідних функцій в інтересах всіх учасників.

Таким чином, у складі асоціації можливе створення комерційного підрозділу. Який за дорученням учасників здійснює комерційні зв’язки з багатьма оптовими постачальниками товарів, в тому числі й зі розташованими у віддалених регіонах країни або в інших країнах. У рамках асоціації можливо також створення інших підрозділів, наприклад, служби маркетингу або підрозділів для маркетингових досліджень, для збору та обробки необхідної інформації про стан і розвиток асортименту товарів, структуру споживачі за рівнем доходів та намірів, динаміку цін тощо. Асоціація може взяти на себе рекламну діяльність, а також інші функції, які не може ефективно виконувати кожне підприємство.

 За таких умов товариство, з одного боку, збереже свою господарську самостійність, а з другого, буде мати можливість здійснювати свою комерційну діяльність з мінімальними витратами та збільшувати свою прибутковість, товариству доцільно також використовувати у своїй діяльності стратегію диверсифікації, тобто не тільки покращення та розширення товарного асортименту, що знаходиться у продажу , а й створення нових напрямків своєї діяльності. За таких умов для підприємств складаються кращі можливості для господарського маневру та подолання негативного впливу окремих ринкових явищ.

Через зниження реальних доходів, у населення скорочується попит на продукцію, ціни яких постійно змінюються. У зв`язку з цим доцільно було б підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства шляхом :

-            упровадження сучасних систем обслуговування

-            впровадження більш широкого асортименту продукції

-            оновлення робочого обладнання

Нестабільна економічна ситуація в країні часто призводить до погіршення якості продукції, тому пропонуємо впровадження сурового контролю якості продукції, застосування сучасних технологій виробництва продукції, залучати різноманітні засоби реклами для покращення збуту продукції, застосування пакувального упаковки з нових матеріалів.

Використання вищенаведених пропозицій щодо підвищення ефективності комерційної діяльності приватизованих підприємств роздрібної торгівлі дозволить забезпечити їхню конкурентоспроможність у складних час формування ринкових відносин.

Висновки і пропозиції

На основі проведеної роботи можна зробити наступні висновки:

1.         Рівень кондитерських виробів в Україні характеризується стабільністю та виробництвом різноманітної продукції. Так, на цукристі кондитерські вироби приходиться 59%, а на борошняні – 41% загальної кількості. Найбільшу кількість продукції виробляє кондитерська корпорація “Рошен” – 23,6%.

2.         На ринку України присутній асортимент східних ласощів.

3.         Відмінною особливістю пакування комбінованих кондитерських виробів є те, що вони пакуються поштучно в герметичну упаковку, що має великий вплив на якість та зберігання продукту.

4.         Дослідження якості козинаків різних за скдадом, за органолептичними та фізико-хімічними показниками показали, що козинаки відповідають пои всім нормованим вимогам. Інтегральний показник якості підтверджує дані, отримані після проведення досліджень за органолептичними та фізико-хімічними показниками.

5.         При проведенні оцінки конкурентноспроможності східних ласощів різних за рецептурою було встановлено що, найбільш конкурентоспроможним на ринку України є козинак соняшниковий. К=1,54, не зважаючи на отримані низькі оцінки за органолептичні показники якості (4,66)  та інтегральний показник якості (0,72) по відношенню до інших комбінованих виробів. Це пов’язано з тим, що виріб козинак соняшниковий має найменшу роздрібну ціну. Усі інші також мають високий рівень конкурентноспроможності – К>1. Формування асортименту комбінованих кондитерських виробів в магазинах фірми ВАТ “ Дніпрянка “ відбувається на основі попиту та купівельної спроможності споживачів. Аналіз асортименту східних ласощів в магазинах фірми ВАТ “Дніпрянка” показав, що асортимент є стійким але представлений невеликою кількістю найменувань даного виду продукції.

6.         Високі показники господарсько-фінансової діяльності та культура обслуговування населення в магазинах фірми ВАТ “Дніпрянка” залежать від організації і форм продажу товарів. Продаж східних ласощів в магазинах фірми ВАТ “Дніпрянка” відбувається завдяки індивідуальній формі обслуговування покупців, а також за допомогою самообслуговування.

7.         Доцільно було б в  магазинах фірми ВАТ “Дніпрянка” проводити час від часу різноманітні рекламні акції: презентації виробників та товарів-новинок, дегустації продукції, цінові знижки та інше. В магазинах є можливим застосування рекламних вивісок, щитів та буклетів.

8.         Виходячи з результатів розрахунку ефективності комерційних угод запропонованих  фірмі ВАТ “Дніпрянка”, доцільно обрати угоди на закупівлю нових видів східних ласощів. На ефективність комерційних угод впливає велика кількість факторів, основними з яких є рівень оптових цін, умови оплати, наявність у підприємства вільних коштів, рівень роздрібних цін, що склався на ринку, рівень обов’язкових платежів до бюджету, наявність нижньої межі обсягу партії. Врахування впливу цих факторів дозволить підприємству забезпечити здійснення ефективної політики по організації процесу товаропостачання; максимізувати прибуток, отриманий від реалізації та підвищити ефективність торгівлі східними ласощами фірми ВАТ “Дніпрянка”.

Список використанних джерел і літератури :

1.         ГОСТ 2.106-68.

2.         ГОСТ 6900-79.

3.         ГОСТ 3901-87.

4.         ТУ У 18.205-94

5.         РСТ УССР 1885-80.

6.         Пластун О. Вкусная аналитика: Кондитерские изделия // Агроперспектива, - К.- №1(49) – 2004 – с.49-53.

7.         Чипирь С. Иновации в технологии кондитерского производства, Кондитерские изделия // Агроперспектива 20003.

8.         Мартыненко Н. Сладкий натюрморт. Спрос, предложение, экспорт.[Рынок кондитерских изделий Украины] // Брутто № 6 – 2003 – с.14-20.

9.         Чипирь С. Новые вызовы для украинских кондитеров: смогут ли они устоять? // Продукты питания № 17 – 2003 – с.36-37.

10.       Конъюнктура рынка. Особые коммуникации сладкого рынка // Коммерческий вестник № 1 – 2004 – с.3-6.

11.       Dolce vita 2001: Промышленно торговый обзор кондитерской промышленности // Бизнес № 43(458) – 2001 – с.29-42

12.       Петрович О. Немного о шоколадном рынке // Продукты питания № 19 – 2001 – с.36-37

13.       Родионова Е. “Новые песни о сладком”: Обзор рынка кондитерских изделий // Продукты питания № 19 – 2001 – с.4-7, 32-33

14.       Лагода Т. Современное состояние украинского рынка кондитерских изделий // Продукты питания № 21 – 2000 – с.4-7

15.       Петрович О. Исключительно сладкий. Украинский рынок кондитерских изделий // Продукты питания № 19 – 2002 – с.36-41

16.       Петрович О. Сладкие международные отношения. Импорт, экспорт кондитерских изделий // Продукты питания № 19 – 2002 – с.13

17.       Бровко О.А. Контроль качества кондитерских товаров в торговле – М.: Экономика, 1978. – 90 ст.

18.       Животова И.Б. Торговля без преград //Новый маркетинг. – 2001. - № 6.   ст.12-14.

19.       Журавлёва Е.И. и др. Технология кондитерского производства – М.: Пищевая промышленность, 1968. – 324 ст.

20.       Кветный Ф.К. Упаковка хлебобулочных изделий //Тара и упаковка. – 2002. - № 5. – ст.38-39.

21.       Козак А.Р. Упаковка для продуктів //Харчова і переробна промисловість. – 2003. - № 5. – ст. 26-28.

22.       Козак К.В., Шредер В.Л. Упаковочные материалы для кондитеров // Упаковка. – 2000. - № 3. – ст.39-40.

23.       Близнюк С.В. Стратегічний маркетинг торгової фірми. – К.: Лотос,1998;

24.       Сидоренко О.В.Товарознавчі складові ринкознавства.К.-2001;

25.       Кисляк Н.К.Споживча оцінка асортименту та якості товарів.- К.2000;

26.       Кирцнер И.Л. Конкуренция и предпринимательство. – М., 2001;

27.       Лифиц И.М. Теория и практика оценки конурентоспособности товаров и услуг. –М.: Юрайт, 2001;

28.       Печенкин А.Н. Об оценке конкурентоспособности и товаропроизводителей // Маркетинг. –2000. -№2.;

29.       Конкурентоспособность товара // Маркетолог. –2000. -№4, 18-19;

30.       Куць Т.В. Про оцінку конкурентоспроможності продукції // Економіка АПК. – 1998. - №2, с.58-61;

31.       Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика.- М.: Экономика,1996;

32.       Рибин Ю.Б. Конкуренция: реалии и перспективы.- М.: Знание, 1990;

33.       Седов В.И. Новые формы конкурентной борьбы в условиях современного капитализма.- М.: Мысль, 1971;

34.       Теплов С. М. и др. Комерческое товароведение. – М., 2000.;

35.       Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организиции в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. – М.: ИНФРА, 2002;

36.       Цай Т.Н. Конкуренция и управления рисками на предприятиях в условиях рынка. – М.: 1997;

37.       Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. – М., 1998.

38.       Мазаракі А. Перспективи розвитку внутрішньої торгівлі в Україні: критичний погляд // Вісник КНТЕУ № 6 – 2002 – с.3-29

39.       Аванесов А.Ю., Идрисов Т.К., Сапрохин Г.Н. и др. Организация торговли. – М.; Экономика, 1984 – 336с.

40.       Митина Л.А., Науменко Е.Н. Организация торговли продовольственными товарами. М.: Экономика. 1981 – 189с.

41.       Памбухчиянц О.В. Технология розничной торговли. – М.; Издательский дом “Дашков и К”, 2000 – 184с.

42.       Синецкий Б.Н. Основы коммерческой деятельности. Учебник, - М.: Юрист. 1998 – 659с.

43.       Бергер И.Н., Чижевская Е.А. Торговые услуги. – К., Техника. 1984 – 192с.

44.       Бергер И.Н., Задорожний В.К., Огородник М.А. Построение и размещение розничной торговой сети. – К.; 1974 – 114с.

45.       Бурцев В.Л. Реализация готовой продукции: методология контролинга //Управление продажами. – №3 (7). – 2002. – ст.26-31.

46.       Справочик товароведа – 1ч.

47.       Справочник товароведа – 2ч.

48.       “Химический состав пищевых продуктов” Пищ. пром.1979.