Курсовая работа: Формування ботанічного саду навколо школи

Вступ

Розділ 1. Дитячий ботанічний сад в Запорізькій області

1.1 Історія створення

1.2 Розвиток дитячого ботанічного саду та напрямки його діяльності

Розділ 2. Екологічні засади створення ботанічного саду

2.1 Заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища з використанням ідеї ботанічного саду

2.2 Дендрофлора

Розділ ІІІ. Науково-методичні засади створення ботанічного саду

Висновки

Список літератури

Вступ

Ботанічний сад - територія, на якій з науково-дослідною, просвітньою і навчальною метою культивуються і вивчаються рослини різних частин світла і різних кліматичних зон.

Міжнародна рада ботанічних садів (англ. Botanіc Gardens Conservatіon Іnternatіonal, BGCІ) дає визначення ботанічного саду як організації, що має документовані колекції живих рослин і, збереження їх для наукових досліджень, біорізноманіття, демонстрації й освітніх цілей.

Як правило, при ботанічних садах діють допоміжні установи - оранжереї, гербарії, бібліотеки ботанічної літератури, розплідники, ексурсійно-просвітительські відділи.

Ботанічні сади, у яких вивчаються, в основному, дерева, називаються дендропарками, або арборетумами; чагарники - фрутицетумами; ліани - витицетумами.

Мета роботи полягає в тому, щоб охарактеризувати основні підходи щодо створення ботанічного саду в школі (на прикладі дитячого ботанічного саду в м. Запоріжжя).

Задачами даної роботи є:

1. Навести історичну характеристику організації Запорізького дитячого ботанічного саду;

2. Навести характеристику розвиток діяльності дитячого ботанічного саду;

3. Розглянути екологічні засади створення ботанічного саду.

Розділ 1. Дитячий ботанічний сад в Запорізькій області

1.1 Історія створення

Знайти шлях до дитячих сердець, зародити в них повагу до Природи, яка поряд з нами на одній планеті і, власне, робить її придатною до життя, відчути її гармонію та усвідомити себе і своє майбутнє в ній самій, з такою метою наприкінці 50-х років поміж запорізьких освітян народилася ідея створити природний куточок з багатим зібранням різноманітної флори, який поєднував би навчально-дослідну, природоохоронну роботу та екологічну пропаганду серед населення великого промислового міста.

18 березня 1958 року Запорізькій міськвиконком приймає рішення про створення дитячого ботанічного саду для практичних занять учнів і вчителів-біологів. Директором новоствореної установи став Балюта Володимир Андрійович. Закладений у жовтні того ж року, цей „штучний заповідник" і досі залишається єдиним в Україні дитячим ботанічним садом. "На той час територія відведена під сад, була звалищем сміття, різного мотлоху, битого скла, цегли тощо" - згадує ініціатор відкриття саду Балюта В.А. Не минуло й 7-ми років, як уся площа була впорядкована [7].

Метою перших років діяльності було освоєння засміченої території, тому сюди, на вулицю Чарівну, в 1958 році прийшли молоді ентузіасти на перший суботник і разом з колективом ботанічного саду розчистили ділянку, площею 12,7 га землі від цегли, сміття, засипали рівчаки і посадили дві алеї. Так у минулому сторіччі було започатковано Запорізький міський дитячий ботанічний сад, господарем якого стали учні багатьох шкіл міста. Велику шефську допомогу в розбудові ботанічного саду постійно надавав завод "Запоріжсталь", як матеріалами для будівництва теплиць, так і коштами для покращення матеріально-технічної бази.

Починаючи з 1963 року навчально-дослідна робота юннатів проводилася не лише під керівництвом спеціалістів ботанічного саду, а й за завданням вчених інших науково-дослідних інститутів та організацій України. Наприклад, вчених Нікітського ботанічного саду Ярошенко Б.О. по темі "Вивчення стимуляторів росту при живцюванні чагарників", та Клименко В.М. за темою "Вивчення способів вегетативного розмноження троянд". Дослідна робота складає важливу частину навчально-виховного процесу. Правильно і педагогічно вміло поставлена дослідна робота є найвищою формою поєднання теорії з практикою, з життям, могутнім фактором виховання у дітей і підлітків глибокого інтересу до природи і навколишнього середовища. Юннати ботанічного саду починаючи з 1964 року постійно представляють свої дослідницькі роботи та результати дослідів на республіканських та місцевих виставках, займають призові місця. Щорічно проводиться більше 100 тем дослідів. Разом з тим ведуться спостереження за життям мешканців куточка живої природи. Розширюється дендрарій, кожен рік з'являються нові дерева і кущі, збільшуючи колекцію насаджень саду. Розбудовуються теплиці.

1.2 Розвиток дитячого ботанічного саду та напрямки його діяльності

В 1968 році у гуртках дитячого ботанічного саду, які нараховували 40 груп, під керівництвом досвідчених педагогів навчалося і працювало 600 юнаків і дівчаток зі шкіл м. Запоріжжя. Гуртки поділялися за напрямками: ботаніко-рослинницький, зоолого-тваринницький, механізація сільського господарства, охорона природи.

З 1976 року в ЗМДБС працює 47 груп і навчається 690 юннатів. Працюють гуртки: юні квітникарі, кактусоводи, садівники декоративного садівництва, зоологи, орнітологи, фенологи, фотографи, юні механізатори. Юні квітникарі проводять досліди і вивчають темпи росту рослин від появи перших листочків до цвітіння, склад земельної суміші, вплив органічних і мінеральних добрив, методи боротьби зі шкідниками та хворобами рослин, вплив температурного режиму на ріст, розвиток і цвітіння рослин. Результатами своєї роботи і спостережень юннати діляться на семінарах і практикумах, які проводяться в ботанічному саду. Завдяки багаторічній дослідній роботі юннати можуть отримувати квітучі рослини з грудня по квітень місяць. Юні кактусоводи вирощують, розмножуються й випробують більше 200 видів кактусів. Чудовий світ "колючого дива" манить хлопчиків та дівчаток, маленьких любителів екзотичних рослин. Юні орнітологи із гуртка "Охорона природи" ведуть фенологічні спостереження, вивчають і реєструють сезонні явища в природи - приліт та відліт птахів, цвітіння квітів, допомагають в озелененні міста, організовують підгодівлю птахів, які зимують у нас, виготовляють і вішають шпаківні, годівниці та штучні гнізда на території ботанічного саду [3].

Гуртки декоративного садівництва приділяють більше уваги вирощуванню декоративно-листкових рослин. Бегонії, папороті, традесканції, монстери та інші служать початковим матеріалом для насіннєвого і вегетативного розмноження. Особлива увага юних декораторів приділяється вирощуванню посадкового матеріалу в декоративному розсаднику. Квіти, вирощені юннатами в саду, прикрашають рідне місто. Посилки з посадковим матеріалом розсилаються безкоштовно в школи України. На території ботанічного саду діє Зелений патруль. Звичайно ж, робота такого великого та різнопланового господарства здійснювалась під керівництвом небайдужих і талановитих керівників. Кожен із директорів ботанічного саду намагався зробити його кращим, зміцнити та розширити матеріально-технічну базу, опікувався питанням збереження та примноження колекцій рослин.

За часів керівництва Балюти В.А. було збудовано та відкрито 5 теплиць, а в січні 1984 р. відкрито оранжерею "Зимовий сад" - гордість юннатів та працівників саду. Діяльність Володимира Андрійовича була відмічена державними нагородами: Заслужений вчитель України, Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора. Завдяки зусиллям наступного директора ботанічного саду Коваленка Геннадія Петровича, продовжується розбудова нашої установи, розпочинається робота з систематизації рослин, відкривається "Фондова теплиця". З метою поповнення колекцій ботанічного саду налагоджуються зв'язки з ботанічними закладами СНД: Адлер, Батумі, Вільнюс, Москва та інші. Завдяки цьому були відкриті відділи тропічних та субтропічних рослин, відкритого ґрунту, лікарських рослин, дендрології.

З 1992 року ЗМДБС на рівні з іншими науковими закладами є членом асоціації ботанічних садів України. Коваленка Г.П. змінює Сабадіна Ганна Федорівна, яка плідно працює над подальшим розвитком установи. З серпня 1998 року і по теперішній час на посаді директора ботанічного саду працює Єрьоміна Тамара Іванівна. За цей період значно розширилась колекція рослин: з 1,5 тис. видів до 4 тис. Відкрито дві нові теплиці: в 1999 р. - "Лимонарій", а в 2000 р. - "Розарій", видано перший в історії ботанічного саду "Каталог видового складу рослин", ділектус. В плані екологічної та природоохоронної роботи, збереження та збагачення флори, поповнення колекції рослин за рахунок інтродукції та акліматизації, ЗМДБС співпрацює з усіма 37-ма ботанічними садами і дендропарками України. Активна робота ведеться з ботанічними садами близького та далекого зарубіжжя: Естонії, Латвії, Росії, Казахстану, Грузії, Іспанії, Італії, Англії, Австралії. Налагоджені контакти з Міжнародною асоціацією ботанічних садів. Сучасний ботанічний сад має у своєму господарстві 20 теплиць, площею 2000 м². Незважаючи на складні економічні умови, мережа гуртків дитячого ботанічного саду лишається стабільною [9].

На даний момент функціонує 18 гуртків, які нараховують 46 груп. В них щорічно безкоштовно навчаються і виховуються більше 600 дітей віком від 7 до 17 років. Крім цього влітку близько 600 учнів шкіл та 150 студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів проходять природничу та виробничу практику на базі міського дитячого ботанічного саду. Запорізький ботанічний сад веде наукову роботу з міськими навчальними закладами: ЗНУ, ЗДМУ, медичним училищем. На базі нашого закладу студенти збагачують свої знання про різноманітність світових природних ресурсів, переконуються, як впливає різне поєднання екологічних факторів на рослини. Колекція рослин відкритого та захищеного ґрунту є базою для науково-дослідної роботи співробітників ботанічного саду і студентів, на їх основі проводяться експериментальні дослідження щодо інтродукції, акліматизації, вивчаються шляхи відтворення рідкісних та зникаючих видів. Втілювати в життя завдання позашкільної освіти покликані кадри, педагогічний колектив об'єднав 19 небайдужих до дитячих сердець професіоналів.

Навчально-виховний процес здійснюється в творчих об'єднаннях таких напрямків: еколого-натуралістичного, дослідницько-експериментального, художньо-естетичного та соціально-реабілітаційного. В гуртках "Юні екологи", "Юні ботаніки", "Юні природознавці" (кер. Косякова С.В., Шалімов І.В., Ренгевич М.В.), юннати вивчають взаємозв'язок між різними об'єктами живої та неживої природи, вплив природних та антропогенних факторів на навколишнє середовище, здійснюють догляд за територією ЗМДБС, що є заповідним об'єктом місцевого значення, проводять моніторингові спостереження за дендропарком і басейном річки Суха Московка [13].

З 1982 року і до тепер, на базі ботанічного саду працює Будинок пропаганди екологічних знань, в якому для учнів, вчителів шкіл, а також мешканців м. Запоріжжя проводяться лекції на екологічну тематику керівниками гуртків ботанічного саду ( Коваль В.В., Нестеренко Н.А. Шалімов І.В., Осіпова Н.В.). Метою гуртків "Знавці лікарських рослин", "Фітотерапія" (кер. Шалімова Т.А., Шама Н.М., Малиночка О.С.) є поєднання теоретичних знань щодо агротехніки вирощування лікарських рослин у відкритому ґрунті та в умовах теплиць або кімнатної культури, догляду за ними, і практичних навичок заготівлі, збереження лікарської сировини, а також виготовлення зборів, настоїв, відварів з лікарських трав. В гуртках "Зелена архітектура", "Юні аматори зеленої архітектури", "Юні квітникарі - аранжувальники", "Фітодизайн" (під керівництвом педагогів Косякової С.В., Нестеренко Н.А., Коваль В.В., Осіпової Н.А., Нечитайло В.О., Філінської Н.В.) діти знайомляться з правилами побудови рослинних композицій відкритого ґрунту - альпінаріїв, квітників, рабаток, клумб, бордюрів, солітерів, рокаріїв, працюють над побудовою та створенням квіткових композицій, ікебан із різноманітного природного матеріалу. Юннати в гуртку "Юні кактусоводи" (під керівництвом Черняєвої І.А.) займаються дослідженням видового складу цієї унікальної групи рослин, розробляють та впроваджують у життя прогресивні методи розмноження, вирощування та догляду за сукулентами. В житті є завжди місце для прекрасного, тому для формування естетичних смаків гуртківців вже тривалий час в ЗМДБС функціонують гуртки "Юні художники", "Моделювання одягу", "Рослини - символи України" (керівники Олійник Ю.С., Данілєвська О.В., Терлецький К.Ф.). Юннати поєднують природознавчо-пізнавальну роботу з вихованням почуття прекрасного, вчаться бачити єдність змісту, форми, кольору в природі, проводять заходи, побудовані на народних традиціях і звичаях [7].

В гуртках діти не тільки знайомляться з біологічним аспектом рослин, а й розширюють свої знання з історії, географії, хімії. В даний час в зв'язку з соціальним замовленням і вимогами суспільства, дитячий міський ботанічний сад орієнтується на допрофільну і профільну освіту. З кожним роком збільшується кількість учнів, колишніх юннатів, які після закінчення школи обирають собі за професію біологію, хімію, екологію та географію.

Вже більше 50-ти років юннати та колектив ботанічного саду займаються не лише вирощуванням типових представників місцевої флори, а й вивченням та збереженням зникаючих рослин о. Хортиця У відповідності із Законом України "Про охорону оточуючого природного середовища" Запорізький міський дитячий ботанічний сад постійно веде роботу по збереженню рідкісних та зникаючих видів рослин, які занесені до Червоної книги не лише запорізького краю, а й усієї України та Європи. Проводиться просвітницька та природоохоронна робота з популяризації екологічних знань через пресу , радіо, телебачення (газети: "Наш город", "Верже", "МІГ", "Аргументи і факти", журнали: "Паросток", "Пізнайко", "Квіти України". Телерадіокомпанії: "Ностальжі", "Великий луг", "Алекс", "ТВ-5", Держтелерадіо компанія "Інтер"). Ботанічний сад активно співпрацює зі школами м. Запоріжжя. Учні шкіл використовують матеріально-технічну базу ботанічного саду при проведенні практичних робіт своїх досліджень для МАН. До роботи з обдарованою молоддю міста залучаються провідні фахівці вищих навчальних закладів (ЗНУ, ЗДМУ, ЗДІА), які забезпечують ґрунтовну роботу, професійну підготовку для подальшого навчання старшокласників. З 2003 року разом із НМЦ управління освіти і науки Запорізької міської ради дитячий ботанічний сад створив спільну раду з організації та проведення заходів еколого-натуралістичних та природоохоронних напрямків, які проходять в нашому місті.

В 2004 на базі нашого закладу започатковано міський банк шкільних еколого-методичних програм. З метою соціального захисту населення між Запорізьким міським дитячим ботанічним садом і центром зайнятості Шевченківського району укладена угода про організацію оплачуваних громадських робіт, спрямованих на догляд за рослинами заповідної зони. За роки свого існування, наш заклад тісно співпрацює з Держуправлінням екології та природних ресурсів, Національним заповідником "Хортиця", середньоспеціальними і вищими навчальними закладами, заводами: "Запоріжсталь", "Укрграфіт", "Запорізький феросплавний", ЗМКБ ім. академіка А.Г. Івченко "Прогрес", "Мотор Січ", фірмою "Ольф", яка забезпечує солодощами масові заходи, що проходять в ботанічному саду. Методисти та завідуючі відділами постійно проводять консультації та семінари, на яких знайомлять громадськість з проблемами екології нашого краю, впливом діяльності людини на флору великого промислового центру та пов'язані з цим проблеми вирощування та догляду за рослинами. Розроблено ряд тематичних екскурсій згідно шкільної програми з курсу біології: "Відозміни пагонів і коренів", "Листок, як орган фотосинтезу", "Еволюція рослин" та багато інших.

На базі ботанічного саду свої заняття проводить Запорізький інститут післядипломної педагогічної освіти щодо методики організації екологічної освіти в школах та позашкільних закладах. Педагогічними кадрами нашого закладу впроваджуються в життя нетрадиційні методики навчання та виховання, використовуються новітні технології, інноваційні форми та методи організації навчально-виховного процесу.

Розділ 2. Екологічні засади створення ботанічного саду

2.1 Заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища з використанням ідеї ботанічного саду

Екологічна освіта, екологічне виховання, нажаль, не є пріоритетом українського суспільства. Взаємодія людини з природою є найголовнішою умовою існування людства. Екологічна освіта і виховання дітей виступає стрижнем всієї системи позашкільної роботи колективу Запорізького міського дитячого ботанічного саду. Екологічний стан України, а саме м. Запоріжжя, є турботою юних натуралістів нашого закладу. Згідно з цим розроблено і введено в дію з 2000 року проект "Нове життя малої річки" - відтворення біогеоценозу річки Суха Московка, яка протікає по території ботанічного саду. Юннати разом з колективом закладу розчищають русло річки Суха Московка, відновлюють рекреаційне значення прибережної зони та видове різноманіття флори. Школою виховання та навчання стала створена на базі ботанічного саду екологічна дитяча організація "Дитяча республіка" Зелене диво". Це добровільна організація, яка веде роботу екологічного та природоохоронного напрямків. Метою організації є відновлення екологічної рівноваги у районі, розчищення русла та догляд за річкою Суха Московка, відновлення зелених насаджень [4].

Об'єктом спостереження та догляду організації є дендропарк ботанічного саду. Робота проводиться за напрямками: благоустрій та догляд за територією, боротьба з карантинними рослинами, ліквідація стихійних сміттєзвалищ. Протягом останніх років проводиться робота по розчищенню русла, формуванню та закріпленню берегів р. Суха Московка. Однієї з нових і важливих форм поглиблення учнівських знань з екології, біології та охорони природи є робота навчально екологічної стежки в ботанічному саду, яка працює з 1998 р. Стежка має довжину 2,5 км і назву "Перлина ботанічного саду", вона налічує 12 зупинок : "Алея "Реліктів", "Зелена аптека", "Дивосвіт квітів", "Старожили парку", "Іменна алея", "Дуб засновника ботанічного саду", "Каштанова алея", "Кримські сосни", "Тополі - велетні", "Березовий гай", "Червоні дуби", "Суха Московка". На стежці школярі висаджують лікарські рослини, рідкісні та зникаючі види флори, розчищають русло р. Суха Московка. Одним із завдань екскурсій, які проходять на екостежині з урахуванням вікових особливостей школярів, є формування дбайливого ставлення до природи, збереження лікарських, рідкісних та зникаючих видів рослин. Під час екскурсії проходять екологічні ігри, вікторини тощо.

На базі ботанічного саду часто проводяться конференції обласного, міського, державного та міжнародного рівнів. До 45-річчя з Дня заснування ботанічного саду проходила Міжнародна наукова конференція "Роль ботанічних садів та дендропарків в науково-просвітницький діяльності та інтродукції рослин". В ній прийняли участь більше 100 осіб з 21 організації, представники місцевого самоврядування, Міністерства освіти і науки України, член-кореспондент НАНУ, директор Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, голова ради ботанічних садів України д.б.н., проф. Черевченко Т.М., народний депутат Верховної Ради Сухий Я.М., мер міста Карташов Є.Г, заступник мера міста Панченко О.В., начальник управління екології Бройде І.Л., гості із Тбіліського ботанічного саду (Грузія) та з індії і Росії. На конференції були заслухані доповіді з напрямків та об'ємів науково-просвітницької діяльності окремих ботанічних садів та дендропарків, вищих учбових закладів, які готують спеціалістів природничого циклу, вчителів біології [10].

Роботи конференції були опубліковані та видані за ухвалою вченої ради Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України у науковому збірнику в 2003 р., а в 2004 р. вийшло друге видання наукового збірника. Під час роботи конференції члени ради ботанічних садів відмітили великий вклад працівників ботанічного саду у просвітницьку ботаніко-екологічну діяльність, високий рівень навчально-виховної роботи педагогів із школярами, формування наукового світогляду біологів та спеціалістів небіологічного профілю, різних верств населення, інтродукції рослин та охорону біорізноманіття. Ботанічний сад поряд з виконанням науково-дослідних завдань виступає осередком освіти та популяризації природоохоронних знань. Вчителі шкіл Запоріжжя використовують у своєму навчально-виховному процесі базу нашого ботанічного саду. Фахівцями закладу розробляються, готуються і проводяться конференції та семінари для вчителів та учнів міста, області "Середовище, в якому нам жити" і "Проблеми екології сучасного суспільства" Пошук нових, нестандартних форм і методів роботи, удосконалення матеріальної бази не самоціль.

Місія дитячого ботанічного саду полягає у безпосередньому залучені учнів у вільний від навчання час до удосконалення практичних умінь екологічного спрямування, основою якого є творче використання ними здобутих теоретичних знань у повсякденному житті. Поєднання дослідницької діяльності школярів з їх практичною природоохоронною роботою у довкіллі, самостійна, індивідуально-навчальна, дослідницька робота, співпраця дітей та їх батьків у вирішенні екологічних проблем на локальному рівні. Наш ботанічний сад є осередком для проведення міських екологічних свят, таких як "День довкілля", "День зустрічі птахів", Екологічна декада "Нам з Землею разом жити", в ці дні до ботанічного саду приходять не лише мешканці нашого міста, а й гості з інших міст нашої держави. Закладена Іменна алея, на якій посадили дерева: дружина Президента України, міські та обласні політичні діячі, яким не байдужий екологічний стан України.

Юннати проводять екологічні суботники, зелені десанти, масові екологічні заходи. Гуртківці ботанічного саду беруть активну участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних та місцевих природоохоронних акціях та програмах : "GІоbе", "Gгееn Реасе", "Мій рідний край - моя Земля", "Зелений німб України", "Парки - легені міст та сіл", "Допоможемо птахам", "Посади дерево: посади сад", "До чистих джерел", "Флора України", "Мережа природних об'єктів для моніторингових спостережень" [11].

2.2 Дендрофлора

Найважливішою частиною ботанічного саду є, безумовно, його колекційні фонди, які налічують близько 2,5 тис. видів, форм різних рослин. Дерева та чагарники саду, поєднуючись утворюють мальовничий краєвид. У відкритому ґрунті росте багато реліктових і ендемічних рослин. На експозиційних ділянках представлено декоративні, лікарські, кормові види, а також рідкісні, яким загрожує зникнення. В оранжерейному комплексі зібрано велику кількість тропічних та субтропічних рослин, найстаріші види планети. Для забезпечення навчального процесу шкіл м. Запоріжжя та вузів із світової флори добираються переважно носії унікальних або рідкісних біологічних явищ, які можна демонструвати в навчальній та освітній роботі. Цим зумовлена наявність у колекції екзотичних рослин, якими уточнюють різноманіття в морфології, систематиці, географії, екології та пристосувальній здатності рослинного світу. Велика увага приділяється вивченню можливостей культивування рідкісних та тих, які зникають, видів деревних рослин. Серед занесених до Червоної книги України в ботанічному саду задовільно ростуть і розвиваються такі релікти, як тис ягідний, сон-трава, шафран сітчатий, метасеквойя, гінкго дволопатеве, півонія тонколиста, ялівець притиснутий, едельвейс альпійський та інші раритетні види [7].

Впродовж усього часу існування дитячий ботанічний сад інтродукував у галузі рослинництва нові для України, корисні види рослин. Таку минулому сторіччі він поширив у своєму регіоні білу акацію, гледичію, кінський каштан, клен сріблястий, кілька видів таволги, тополі, форзиції, хеномелеса і шипшини, а також сорти бузку, винограду декоративного і троянд. Звідси поширились в парки та сквери міста садові форми туї, катальпи, клени, кінські каштани. Вже давно вирощуються з насіння ботанічного саду горіх чорний, дуб червоний та оксамит амурський. У фітомеліорації та вздовж транспортних артерій України вже кілька десятиріч також вирощуються випробувані ботанічним садом бирючина, жовта акація, сніжноягідник, самшит вічнозелений, жасмин садовий, форзиція.

Місцевими фітотерапевтами стали доступні лікарські засоби, виготовлені із свіжих органів аралії маньчжурської, аронії чорноплідної, ялівця звичайного, глоду, софори японської та інших цілющих рослин. Велику кількість нових для флори України дерев, кущів та ліан випробували за останні роки. Серед них привертають увагу оригінальні садові форми, які різняться габітусом (сланкі, подушкоподібні, кулясті, висхідні, пірамідальні, пониклі), формою чи кольором листків (лінійні, розсіченолисті, білі, жовті, червоні, облямовані, строкаті) або розміром, кольором та махровістю квіток. У систематичному складі дендрофлори значна частина вічнозелених рослин. Серед них голонасінні -185 видів і форм.

Традиційною культурою ботанічного саду є троянди. Зараз збірку розарію в захищеному та незахищеному ґрунті представлено 75-ма сортами. Всі роботи по догляду, вирощуванню та інтродукцією нових видів троянд здійснюються під керівництвом методиста Шалімової Тетяни Анатоліївни. З нинішніх здобутків ботанічного саду варті уваги вчених і декораторів різноманітні види форм і культур рододендронів, кизильників, таволг, глодів, сосен, ялівців, магнолій, кленів, жимолостей, вільх, лип, ліщин та дубів. Зібраний генофонд цих поліморфних родів може правити за основу для подальшої селекційної роботи. Ботанічний сад радує своїх відвідувачів деревами, чагарниками, напівчагарниками й ліанами, які походять з Японії, Китаю, Середньої, Центральної та Малої Азії, а також із країн Середземномор'я та Північної Америки [12].

Весь систематичний склад колекції налічує понад 4 тис. видів, гібридів, підвидів, різновидів, форм та сортів. Добір та випробування нових для України рослин із іноземної флори триває. Швидкому росту дендрофлори сприяло широке застосування при інтродукції методу родових комплексів. Відділ відкритого ґрунту, яким завідує Нестеренко Ніна Анатоліївна, спеціалізується на інтродукції трав'янистих рослин. До колекції залучається якомога більше нових корисних рослин (кормових, лікарських, декоративних, нектароносних тощо), а також рідкісних видів і тих, що зникають і потребують охорони. Зосереджені колекційні фонди, залежно від свого призначення і використання, на 10-х колекційних та експозиційних ділянках. Колекційні фонди трав'янистих рослин є базою для навчального процесу та наукових досліджень.

Спеціалістами саду постійно проводиться пошук нових корисних рослин, вивчаються еколого-біологічні особливості інтродуцентів, розробляються засоби вегетативного та насіннєвого розмноження, відпрацьовуються технології вирощування окремих видів. Гордістю ботанічного саду є колекція рослин закритого ґрунту яким керує Осіпова Наталя Володимирівна. Це - Папороті, Орхідеї, Пеперомії, Бромелієві, Пілеї, Монстери, Філодендрони, Антуріуми, а також колекції рослин відкритого ґрунту: цибулинні (тюльпани, нарциси, гіацинти, лілії), велика колекція канн, жоржин, лілійників, флоксів, ромашки, дзвоників, наперстянки, вербени, целозії та інші. Вони можуть стати окрасою садів та парків [14].

Поряд з цілющими видами флорами України таким як герань рожева, валеріана лікарська, алтей ростуть цінні лікарські рослини з інших регіонів: ехіноцея пурпурова з Північної Америки, розмарин лікарський, нагідки із Середземномор'я, імбир лікарський з Африки та Азії, любисток з Південної Європи. У будь-яку пору року привертає увагу один з найпривабливіших куточків ботанічного саду - рокарий та альпійські гірки, на яких зібрано колекцію гірських, трав'янистих та деревовидних рослин, що лишають незабутнє враження.

Мандруючи доріжками рокаріїв та альпінаріїв, які створені завдяки зусиллям завідуючої відділом дендрології Коваль Валентини Вікторівни та зав. методкабінетом Шалімова Ігоря Валерійовича, можна ознайомитись з представниками Далекого Сходу і Сахаліну: широкодзвонником великоквітковим, лілійником Міддендорфа, очитками; з інтродуцентами із Сибіру, Алтаю та Середньої Азії: баданом товстолистим, брунерою Сибірською, очитком гібридним та очитком Еверса. Чільне місце в колекції посідають представники флори з Кавказу, Криму, Карпат та інших регіонів. Збільшення асортименту квітково-декоративних рослин, випробування його в умовах ботанічного саду і впровадження його найкращих і найстійкіших видів, форм у зелене будівництво, які формували колекції квітково-декоративних рослин. В її складі налічується понад 160 видів, форм красивоквітучих та декоративно-листяних багаторічників серед яких види та сорти лілій, півників, півоній, лілійників, хости, астильби та багато інших. Колекція містить також мало поширені в зеленому будівництві рослини з родів таволжник, айстра. Важливою формою освоєння рослинних ресурсів світової флори є інтродукція тропічних та субтропічних рослин. Раніше площа оранжерей була невеликою і кількісний склад колекційних фондів був майже постійний. Значний зріст колекції тропічних та субтропічних рослин відбувся після 1998 року, коли було збудовано 2 нові оранжереї та розширено старі до 2000 м². Сьогодні колекційні фонди тропічних і субтропічних рослин налічують близько 1,5 тис. видів, різновидів, форм. Колекційні рослини представлено в ботаніко-географічних та систематичних експозиціях. В оранжереях дитячого ботанічного саду експонуються найдавніші із сучасних наземних - папоротеподібні. Однією з найкрасивіших папоротей України є страусове перо звичайне [14].

За декоративними ознаками не поступаються їй такі види як адіантум "Венерине волосся", щитник чоловічий, а також представники з родин безщитникових та аспленієвих, невиразнолускових - орляк звичайний, в молодому віці він є чудовою харчовою рослиною. Здавна відомі й лікарські властивості деяких видів папоротей. В експозиції можна побачити епіфітні папоротеподібні рослини "оленячі роги" (платіцерум оленорогий), "пташине гніздо" (аспленіум гніздовий). Не менш цікаві й представники відділу голонасінних. Особливу увагу привертають рослини, що належать до класу Саговникових (саговник закручений та відігнутий), араукарія, секвоя вічнозелена. З покритонасінних найповніше представлено сукуленти. Колекція відділу сукулентних рослин налічує 504 види, різновиди та форми. Завідує цим відділом Черняєва Ірина Альбертівна. Увагу відвідувачів завжди привертають кактуси з листками - родокактус великолистковий та перескія колюча родом з Південної Америки , які в умовах оранжерей квітнуть протягом весняно-літнього періоду й мають чудові рожеві квіти. Унікальним є селеніцереус великоквітковий. За чудову біло-рожеву квітку, що розпускається вночі, селеніцереус звуть "Царицею ночі".

Широко представлено в колекції сукулентні рослини з інших родин. Високою декоративністю вирізняються представники родини товстянкових з родів: еоніум, ехеверія, товстянка, котіледон, тацитус, монантес, молодило, каланхое. Особливу увагу привертають рослини з родини аізонових.

Представники родів літопси, конофітум за формою нагадують гальку, за що дістали назву "живі камінці". Величний вигляд має молочай канделяроподібний. У колекції представлено рідкісні сукулентні рослини з родів : пахіподіум, аденіум, молочайні, агавові, асфоделові та деяких інших. В оранжереях ботанічного саду зібрано колекцію пальм, яка налічує 20 видів: Вашингтонія нитконосна та могутня, трахікарпус Форчуна і Мартіна, лівістона китайська, каріота жалка, вони надають неповторного колориту експозицій субтропічної флори Америки та Аваралії. Цікава колекція фікусів : ліроподібний, бенгальський, Бенджаміна, трикутний, священний. Парцела, каучуконосний та інші. В оранжереях вирощують цінні плодові та лікарські тропічні й субтропічні рослини, відомі цілющими властивостями : мирт звичайний, мурайя екзотична, зізіфус справжній, папайя, алоказія великокоренева та багато інших. В оранжерейних умовах плодоносять інжир, фейхоа, банан мудреців та гібридний, ананас чубатий, монстера приваблива, кінткан, апельсин, мандарин, лимон, гранат. Значне місце в колекції дитячого ботанічного саду належить представникам родин ароїдних, бромілієвих, орхідних [7].

Переважна більшість з них - декоративні рослини, широко використовуються в озелененні. Це представники родів аглоенема і дифенбахія, які мають яскраве листя. Окрасою колекції є квітучі рослини антуріумів Андре і Шерцера. Родина бромелієвих знайома всім завдяки славнозвісному ананасу, про те мало хто знає, що до цієї родини належить тілянсія уснеєподібна, яка в дорослому віці не має коріння і зовні нагадує лишайник помірної зони - уснею. Серед бромелієвих є багато декоративних видів, з яких слід насамперед згадати ехмею смугасту, вріезею блискучу, неорегелію чудову. Вражають своєю красою квіти орхідеї. В умовах оранжереї квітне стангопея тигрова, целогіна гребінчаста, оцидіум опалений, пафіопеділюм чудовий та гібридний, ніпентус, ваніль плосколиста та багато інших видів. Широко представлені водні та прибережно-водні тропічні та субтропічні рослини. В басейні рясно квітнуть анубіас та водяний гіоцинт - ейхорнія товсточерешкова.

Особливою декоративністю вирізняються рослини з родини лататтєвих. Цвітіння представників роду латаття спостерігається з ранньої весни до пізньої осені. Найрясніше квітне латаття запашне та капське. Красу водяного плеса доповнюють рослини з родини циперусових, ароїдних та деяких інших родин. Поповнення колекційних фондів тропічних та субтропічних рослин ботанічного саду відбувається переважно за рахунок насіння, яке надходить за обміном з ботанічних садів України та закордонних закладів. Колекції рослин ботанічного саду таксономічно багаті, морфологічно різноманітні, містять рослини різні за географічним походженням, завдяки чому становлять значний інтерес, використовуються в навчальному процесі та загальноосвітніх цілях. На території ботанічного саду працює магазин по реалізації квітково-декоративної продукції з усіх відділів саду, працюють екскурсоводи [7].

Ботанічний сад приймає замовлення по озелененню приміщень і територій, оформленню виставок і композицій, можна замовити чудовий букет до свята, зробити щеплення цитрусових рослин, отримати кваліфіковану консультацію щодо вирощування рідкісних і цінних рослин. На території ботанічного саду є куточок живої природи, в якому мешкають: павліни, фазани, перепілки, хвилясті папуги, "улюбленець відвідувачів та дітей" білогуба мавпа Чіп, рибки: тетраганоптеріс золотистий, вуалехвости, мечоносці червоні, гуппі дзеркальні, золоті рибки, китайські декоративні карпи, колумбійські жабки (альбіноси). То ж знайдіть можливість завітати до Запорізького міського дитячого ботанічного саду і Ви відкриєте для себе цю перлину садово-паркового мистецтва, вражаючий шедевр поєднання людського генія і Природи.

Розділ ІІІ. Науково-методичні засади створення ботанічного саду

Основні напрямки еколого-географічної науково-педагогічної діяльності ботанічного саду випливають із проблеми розробки методології, які включають науково-методичні основи гармонізації взаємодії природи і суспільства й оптимізації степового природокористування:

- формування і підтримка оптимального співвідношення різних типів господарських угідь, при якому забезпечується необхідне різноманіття і стійкість ландшафту;

- досягнення відповідності обводненості територій її ландшафтно-кліматичному фоні;

- визначення і впровадження екологічних нормативів регулювання і використання місцевого і транзитного стоків поверхневих і підземних вод;

- раціоналізація природокористування на основі цілеспрямованого формування системи особливо охоронюваних природні території і мережі ландшафтно-екологічного моніторингу;

- збереження і відновлення генофонду живої природи на рівні видів, співтовариств і популяцій (проекти "Червоних книг") і створення ботанічного саду;

- екологізація різних галузей промисловості і сільського господарства за рахунок рекультивації земель, локалізації вогнищ негативної взаємодії на геосистеми, нормування антропогенного навантаження на ландшафти,

- збереження природно-естетичних, культурно-історичних, інформаційних, рекреаційних властивостей ландшафтів.

Головними питаннями, розв'язуваними в процесі педагогічної діяльності ботанічного саду є:

- формування інноваційних учбово-наукових структур;

- використання потенціалу природоохоронних установ, структур і мережі для поглиблення й універсалізації освітнього процесу;

- розробка сучасних освітніх програм, підготовка та друк, підручників, наукових методик, навчальних посібників, засобів навчання;

- індивідуалізація навчання і виявлення творчих здібностей молоді;

- перенос акценту у виборі програм індивідуального навчання на суб'єктивні інтереси що навчається й об'єктивні потреби суспільства;

- спільне проведення конференцій, семінарів, наукових олімпіад, конкурсів з метою залучення найбільш здатної молоді в навчально-науковий процес.

Висновк и

1. Ботанічний сад являється свого роду осередком як природного так культурно-естетичного значення. Створення ботанічного саду на території школи сприятиме не тільки науковому, але й естетичному розвитку учнів, прививатиме бережливе ставлення до всього живого та розвиватиме навики трудової діяльності та самостійності.

2. Основними напрямками діяльності ботанічного саду в школі можемо рекомендувати наступні: розвиток квітникарства, розведення кактусів, декоративне садівництво, фітодизайн, дослідження за ростом та розвитком рослин, методи боротьби зі шкідниками та хворобами рослин.

3. Основними засадами щодо створення ботанічного саду є:

- систематизація та поглиблення наукових теоретичних та практичних знань;

- залучення учнів до суспільної праці;

- розробка напрямків наукової творчої діяльності учнів та вчителів;

- створення осередку культурного відпочинку;

- збереження та інтродукція різноманітних видів флори;

- дослідження видових особливостей флори.

Список літератури

1. Балабушка В.К., Маринич І.С. Хвойні дерева та кущі. К.: Дім, сад, город, 2005. - 62 с.

2. Береговий 11.М, Прахов М.М. Ботанічна географія. К.: Вища школа, 1969.

3. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерена и кущі. Голонасінні: Довідник / М.А. Кохно, В.1. Гордієнко. Г.С. Захаренко та ін. - К.: Вища школа, 2001. - 207 с.

4. Деревья и кустарники, культивируемые н Украинской СССР. Голосеменные. Справочное пособие / Кузнецов СИ., Чуприна II.Я., Подгорный К) К. и др. - Киев: Наук. думка, 1985.- 200 с.

5. Екофлора України. Том 1. Дідух Я.П., Плюша П.Г., Протопопова В.В. та ін. К.: Фітосоніонептр, 2000. - 284 с.

6. Карпенко Ю.О., Лукаш О.В. Охорона рідкісних видів на Чернігівщині та їх зведення в культуру // Рідкісні та корисні рослини флори Чернігівщини в природі та культурі. Київ, 1997. — С. 19-29.

7. Колесников А.П. Декоративная дендрология. - М.: Госуд. изд-во литер, по строит., архитек. и строит, матер., 1960. - 676 с.

8. Кондратюк СМ. Дикоростучі хвойні України. - К., 1960. - 120 с.

9. Кохно М.А. Каталог дендрофлори України. - К.: Фітосоціоцентр, 2001.

10. Кохно М.А., Дорошенко O.K., Чуприна II.Я. Інтродуковані дерева та кущі парків Лівобережної частин Полісся та Лісостепу України // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. К., 1975. - вип. 7. – с. 27-41.

11. Лыпа АЛ. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине. - К.: Вища школа. 1976. - 96 с.

12. Мельник В.І. Острівні ялинники Українського Полісся (еколого-ценотичні особливості та наукові основи охорони). - К.: Наук. думка, 1993. С.27-28, 79-80.

13. Мулярчук СО. Рослинність Чернігівщини. - К.: Вища школа, 1970. — 209 с.

14. Фомін О. Флора України. К., 1926. - 80 с.

15. Шеляг-Сосонко К.Р., Стойко СМ., Вакарепко Л.М. Ліси України: сучасний стан, збереження, використання. К., 1996. — 32 с.

Додаток