Курсовая работа: Правове регулювання біржової діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            


з дисципліни: Правове регулювання підприємницької діяльності

на тему: Правове регулювання біржової діяльності

.

Київ, 2004 р.


ЗМІСТ


     Вступ ……………………………………………………………………… 3

1.   Правове регулювання біржі ……………………………………………... 6

1.1.     Правове регулювання товарної біржі …………………………….. 6

1.2.     Правове регулювання фондової біржі ……………………………11

2.   Правове регулювання біржової торгівлі ………………………………. 16

2.1.     Учасники біржової торгівлі ……………………………………….16

2.2.     Біржовий товар …………………………………………………….20

2.3.     Порядок та умови проведення біржових торгів …………………26

    Висновки…………………………………………………………………...30

    Додатки…………………………………………………………………….31

    Список використаної літератури…………………………………………39


 

ВСТУП

Перехід економіки України на ринкові засади обумовив необхід­ність створення і спеціальних його інструментів, до яких відносяться і біржі. Динаміка розвитку біржової діяльності в Україні пережила період буму романтизму до стабілізації, а навіть і штучного обме­ження біржового ринку та формування позабіржового ринку, особ­ливо цінних паперів. З появою та формуванням біржового ринку стала одночасно складуватись і притаманна йому система правових інститутів та спеціальних осіб-підприємців, що спеціалізуються на проведенні біржових операцій чи обслуговуванню учасників біржових торгів. Правові форми їх діяльності видозмінюються в залежності від формування ринкових інститутів, і перш за все, правових, інфор­маційних та технічних засобів їх забезпечення. На сьогодні біржі вна­слідок появи нових комукаційних технологій втрачають своє значен­ня біржового зібрання і набувають рис спеціалізованої біржової ін­формаційної системи.

         Вже в 1999р. в Україні працювало 115 із 191 зареєстрованих товар­но-сировинних бірж різних за своїм призначенням, правовим формам та інститутам з різними технічними можливостями. З них: міжбанківських валютних - 2; бірж нерухомостей - 15; агропромислових - 16, то­варно-фондових та фондових - 16, спеціалізованих - 4; товарних, товар­но-сировинних, універсальних – 62.

 З прийняттям Закону Української РСР «Про цінні папери та фондову біржу» стихійні біржі, що почали в Україні створюватись одержали чітку правову базу, яка ще більше зміцніла із прийняттям Закону «Про товарну біржу». Україна пережила відповідний біржо­вий бум, біржовий ренесанс та романтизм. Лише в Харкові за корот­кий час було створено 9 бірж. Більшість з них на сьогодні свою дію припинила (ліквідовані повністю чи реорганізовані в комерційні структури, або злились з іншими біржами). Біржовий ринок України стабілізувався, чому сприяла майже повна відміна державою розпо­ділу продукції, скорочення системи державних замовлень та контра­ктів і створення рівних можливостей для всіх суб'єктів підприємни­цької діяльності.

          Біржа - найбільш поширена розвинута та пристосована до по­треб ринкової економіки форма постійно функціонуючого оптового ринку по здійсненню угод з купівлі-продажі цінних паперів, чи товар­ної маси. Біржі - організаційна форма ринкових відносин, де прово­диться вільна торгівля товарами, цінними паперами та формуються ринкові ціни (курси) на основі співвідношення попиту та пропозицій.

              Біржа визнається юридичною особою, проходить легалізацію, і здійснює свою діяльність на принципах самофінансування та само­забезпечення.

              Біржі по законодавству України є спеціалізованими некомерційними юридичними особами, здатними на ринкових засадах організу­вати торгівлю біржовим товаром, виявити реальний попит на нього та пропорції між ними і, тим самим, стабілізувати ціни та пропорції обміну і в цілому стабілізувати ситуацію на ринку. Як стабілізуючий фактор економіки, біржі чітко слідкують за кон’юнктурою ринку і аде­кватно на неї реагують. Як єдина система вони нерозривно пов’язані і біржові потрясіння на одному ринку, особливо фондовому, тут же спричиняють відповідну реакцію на інших ринках. На основі цих за­гальних завдань є чисто специфічні прогнозування ринкової кон’юнктури, котивіровка цін на продукцію, організація товарооб­мінних операцій на основі взаємної вигоди, формування банків данних та надання інших послуг учасникам торгів та іншим зацікавле­ним особам.

              Як юридичні особи, біржі засновуються на засадах учасників бір­жових торгів та їх ведення по ринковим цінам та публічного їх про­ведення. В залежності від біржового товару, біржі поділяють на два великих види: товарні та фондові.

        Біржа надає своїм клієнтам та членам біржі послуги, приміщення, визначає гарантії забезпечення виконання біржових угод, розробляє їх спеціальні правила, а в разі іх порушення сприяє чи розглядає че­рез біржовий арбітраж спори. Таким чином біржа як організована форма товарообігу в ринковій економіці покликана забезпечити безупинність процесу розширеного відтворення і прискорення обігу капіталів, товарів та інших видів суспільного продукту.


1.   ПРАВОВЕ   РЕГУЛЮВАННЯ   БІРЖІ

 

1.1.      Правове  регулювання товарної біржі

           Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійсню­ють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропо­зицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій (ст.1 Закону України «Про товарну біржу»). Аналіз цього визначення дозволяє зробити ряд висновків:

            - товарна біржа відноситься до корпоративних юридичних осіб, майно якої формується за рахунок внесків членів бірж;

            - засновниками біржі як господарського товариства можуть бути лише юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємництва. Не мо­жуть виступати засновниками і членами біржі органи державної вла­ди та управління, а також державні установи (організації), що пере­бувають на державному бюджеті;

            - товарна біржа спеціалізується на надані своїм членам послуг в укладенні біржових угод. Інакше кажучи, біржа - організаційна фор­ма обслуговування ринкових відносин, місце для проведення вільної торгівлі товарами;

            - на основі попиту та пропозицій біржового товару формується і цінова політика - товарні ціни;

            - біржа забезпечує упорядкування та полегшення товарообігу між товаровласниками та споживачами за рахунок діяльності профе­сійних торговців.

              Біржі діють на основі самоврядування, господарської самостій­ності. Як юридичні особи, вони наділені їх засновниками відокрем­леним майном і мають всі інші ознаки юридичної особи, в тому чис­лі індивідуальні. Загалом товарні біржі не мають на меті одержання прибутку і її діяльність здійснюється відповідно чинного законодавс­тва України, в тому числі спеціального, статуту біржі, правил біржо­вої торгівлі та біржового арбітражу.

             Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівності учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, та публічного проведення торгів.

              Як юридична особа, товарна біржа згідно ст.З Закону України «Про товарну біржу» вправі самостійно встановлювати власні прави­ла біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх членів біржі. Так, в 1991р. одними з перших в Україні затверджені «Правила біржової торгівлі на Київській універсальній біржі».

              Будучи по своїй організаційно-правовій формі господарським товариством біржі, безумовно, відносяться до комерційних.

              Для виконання своїх функцій по організації торговельного обігу на основі біржового торгу, встановлення реального попиту на товари та наповненості ними ринку, створення умов для стабілізації цін і пропо­зиції товару, котировки на них цін, збору та наданню учасникам біржо­вих торгів та іншим зацікавленим особам не забороненої до відкритого розповсюдження комерційної та іншої інформації, біржа вправі ство­рювати свої спеціальні підрозділи та затверджувати щодо них відповід­ні положення чи рекомендації.

              Котировка та допуск товарів до біржових торгів здійснюються на основі розроблених та затверджених самими біржами власних стан­дартів і типових контрактів.

              Біржі вправі зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше, ніж на визначений біржовим комітетом чи радою розмір. В цей час можливі негайні заходи зі стабілізації положення, в тому числі, за рахунок біржової інтервенції. Останні характерні більше для стабілізації курсу на фон­довому ринку. Призупинення таких торгів має на меті запобігання біржовій паниці - різкому падінню цін на біржовий товар.

              Біржа самостійно встановлює вступні та періодичні внески для своїх членів, плату за послуги, встановлює інші грошові збори. Біржа вправі встановлювати і стягувати відповідно до її статуту плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та бір­жових правил. Для забезпечення цієї діяльності та розгляду спорів, що виникають між сторонами угод чи членами бірж, вони вправі заснову­вати арбітражні комісії.

              Біржі можуть укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, ма­ти на них своїх представників, в тому числі на біржах, розташованих за кордоном України. Такі міжбіржові зв’язки дозволяють оператив­но обмінюватись біржовою інформацією щодо біржового товару, його обсягів та курсу, упереджування кризових явищ в їх діяльності.

              Біржі можуть видавати біржові бюлетні, довідники та інші інформа­ційні і рекламні видання, розповсюджувати біржову інформацію по іншим каналам та мережам, в тому числі комп'ютерним та іншим інформаційним системах. Відповідно до своєї діяльності, біржі мо­жуть вносити в державні органи пропозиції з удосконалення механі­зму біржової діяльності, здійснювати інші функції, що передбачені їх статутом.

              Товарні біржі повинні забезпечувати створення належних умов для проведення біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції товарів, що допускаються для обігу на біржі, надавати членам біржі та її учасникам і відвідувачам організаційні та інші послуги. Вони повинні збирати, обробляти та поширювати інформацію, що пов'язана з кон'юнктурою ринку.

              Членами товарної біржі є її засновники, а також інші прийняті у встановленому порядку вітчизняні та зарубіжні фізичні і юридичні особи. Порядок прийому в члени біржі визначається її установчими документами і, перш за все, статутом. В той же час, чинним законо­давством встановлено вимоги - вступний внесок члена товарної бі­ржі повинен дорівнювати вартості «біржового місця». Особа, що сплатила пайовий та вступний внесок, набуває права управління вла­сника щодо біржового місця і може цими правом згідно встановле­них біржею правил користуватись та розпоряджатись (продавати, передати в найом).

              Член товарної, як і іншої біржі, може самостійно або через свого представника здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду, брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати та бути обраним до її керівних органів, здійснювати всі пов­новаження, що виникають із сплати пайового або вступного внеску та користуватись усіма послугами біржі. Варто замітити, що при здійсненні своїх прав, особливо на здійсненні біржових операцій, члени біржі одержують винагороду. Статутами біржі можуть бути установлені і інші права та обов'язки членів біржі.

              Члени біржі зобов'язані додержуватись статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради), провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий ко­мітет (раду) про зміни у своєму фінансовому становищі, які можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею; сплачувати членські внески, вести облік здійс­нюваних угод за встановленою формою; подавати необхідну інфор­мацію контрольним органам біржі; не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

              Управління товарною біржею здійснюється загальними зборами членів, а в період між ними - біржовим комітетом (радою). Контрольним органом біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Може бути створена і наглядова рада. Безпосередня управлінська діяльність забезпечується виконавчою дирекцією та спеціальними підрозділа­ми: розрахунковою палатою, котирувальною комісією, біржовим арбітражем .

              Майно товарної біржі формується за рахунок пайових, вступних та періодичних внесків, що надходить від біржових операцій та на­дання послуг біржею учасникам та іншим особам, штрафів за пору­шення її статуту та правил біржової торгівлі та інших грошових над­ходжень, що не суперечать чинному законодавству. Це майно нале­жить біржі на праві власності, а його використання визначається за­гальними зборами. При цьому держава гарантує захист майнових прав товарних бірж, забороняючи вилучення її майна, за виключен­ням випадків прямо передбачених законом. Збитки, що завдані біржі внаслідок порушення її майнових прав незаконним втручанням в її діяльність чи іншим засобом, підлягають відшкодуванню у встанов­леному порядку.

1.2.  Правове   регулювання  фондової  біржі

              Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, по­стійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

              Правову основу діяльності фондової біржі становить Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991р., інші акти законодавства України, статут та правила фон­дової біржі.

              Фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства (закритого або відкритого) не менш як 20 засновниками — тор­говцями цінними паперами (банками, акціонерними товариства­ми, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно імен­них акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності). Засновники по­винні мати дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяль­ності з цінними паперами. Частка статутного фонду, що нале­жить одному акціонеру — торговцю цінними паперами, не може перевищувати 5 відсотків.

              Реєструються фондові біржі відповідно до Положення про ре­єстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності, затвердженого наказом Державної ко­місії з цінних паперів і фондового ринку від 15 січня 1997р.

              Перелік документів, що подаються на реєстрацію до Держав­ної комісії, вміщено в п. 28 зазначеного Положення. Рішення про видачу Свідоцтва про реєстрацію фондової біржі (або про відмо­ві у видачі — за наявності підстав) приймається не пізніше 30 ка­лендарних днів з дня одержання передбачених Положенням до­кументів.

              Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації. Підставою здійснення діяльності фондовою біржею є Свідоцтво про реєстрацію фондової біржі, яке видається термі­ном на 2 роки і діє на всій території України. Продовження тер­міну дії Свідоцтва здійснюється у порядку, встановленому для його одержання.

              Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом – зборами акціонерів.

       У статуті фондової біржі визначаються:

1)   її найменування і місцезнаходження;

2)   найменування і місцезнаходження засновників;

3)   розмір статутного фонду;

4)   умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;

5)   права та обов'язки членів фондової біржі;

6)    організаційна структура фондової біржі;

7)   компетенція і порядок створення керівних органів;

8)   порядок і умови відвідування фондової біржі;

9)   порядок і умови застосування санкцій, встановлених фон­довою біржею;

10)       порядок припинення діяльності.

              У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосу­ються створення і діяльності фондової біржі.

              Правила фондової біржі є локальним нормативним актом, що регламентує її діяльність, пов’язану з торгівлею цінними папера­ми. У зв’язку з цим правила повинні передбачати:

1)   види угод, що укладаються на фондовій біржі;

2)  порядок торгівлі на фондовій біржі;

3)  умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

4)  умови і порядок передплати на цінні папери, що котиру­ються на фондовій біржі;

5)  порядок формування цін біржового курсу та їх публікації;

6)  перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;

7)  обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності;

8)  систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

9)  види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір пла­ти за них;

10)     правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

11)     інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

         Державне регулю­вання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цін­них паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійс­нюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних па­перів у межах своїх повноважень, визначених чинним зако­нодавством.

              Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в частині здійснення контролю за діяльніс­тю фондових бірж:

§  здійснення державного регулювання та контролю за ви­пуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території Ук­раїни, додержання законодавства у цій сфері;

§  захист прав інвесторів шляхом застосування заходів що­до  запобігання   і   припинення  порушень  законодавства  на ринку цінних паперів,  застосування у межах повноважень санкцій за порушення законодавства;

§  узагальнення практики застосування законодавства Ук­раїни з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, роз­роблення пропозицій щодо його вдосконалення.

              Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань:

·     реєструє правила функціонування  організаційно-оформлених ринків цінних паперів;

·     встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, на депозитар­ну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цін­ними паперами та інші передбачені законодавством спеціаль­ні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професій­ної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;

·     встановлює порядок складання звітності учасників рин­ку цінних паперів відповідно до чинного законодавства Ук­раїни;

·     визначає за погодженням з Міністерством фінансів Ук­раїни, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів —також з Національним банком України особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;

·     встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж та призначає державних представників  на фондових біржах;

·     встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних папе­рів відповідно до чинного законодавства;

·     координує роботу по підготовці фахівців з питань фон­дового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну діяльність з цінними паперами, та проводить сертифікацію фахівців;

·     розробляє і організовує виконання заходів, спрямова­них на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.

              Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої вла­ди, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і відповідними органа­ми самоврядування.

      Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право:

1)   у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі зупиняти тор­гівлю на фондовій біржі до усунення таких порушень;

2)   проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяль­ності фондових бірж;

3)   надсилати фондовим біржам обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів від­повідно до чинного законодавства;

4)   надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення;

5)   надсилати матеріали в органи Антимонопольного комі­тету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;

6)   розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти;

7)   порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж та інших установ інфраструктури фондового ринку у випадках недодержання ними чинного законодавства України, з метою захисту інтересів інвесторів та громадян;

8)   призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фон­дових бірж, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту держави, інвесторів;

9)   здійснювати сертифікацію програмного забезпечення та встановлювати вимоги до програмних продуктів на фондово­му ринку;

10) вилучати під час проведення перевірок на строк до 3 діб документи, що підтверджують факти порушення ак­тів законодавства про цінні папери.

              Законодавство передбачає особливі умови припинення діяль­ності фондової біржі. Її діяльність припиняється у тому разі, ко­ли число членів біржі стає меншим за 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.

              Оскільки фондова біржа є акціонерним товариством, її діяль­ність припиняється відповідно до законодавства України про господарські товариства.


2.   ПРАВОВЕ   РЕГУЛЮВАННЯ   БІРЖОВОЇ  ТОРГІВЛІ

 

2.1.  Учасники біржової торгівлі

            

 Біржові торги підкоряються загальним вимогам договорів купівлі-продажу, але відображають особливість біржового товару, виду біржі.

              Правове регулювання біржових торгів здійснюється на підставі затверджуваних рішеннями біржових рад (комітетів) правил, які є основним документом. Разом з тим, наказом Міністерства сільсько­го господарства та продовольства України, Міністерством економі­ки України і Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р. затверджено «Типові правила біржової торгівлі сільськогос­подарською продукцією», де вказано, що ці правила є основним до­кументом, який регулює порядок здійснення біржових операцій сто­совно торгівлі сільськогосподарською продукцією та встановлюють правила поведінки учасників торгів, посадових осіб і працівників бірж, визначають зміст біржових угод та гарантії їх виконання. Вони є обов'язковими для всіх бірж, що створені відповідно до Закону України «Про товарні біржі» та зареєстровані відповідно до ст.8 За­кону України «Про підприємництво», на які поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1995 р. № 768 «Про заходи про розвиток ринку сільськогосподарської продукції в Україні». Біржова  торгівля  здійснюється  шляхом   проведення  біржових операцій членом біржі:

-  по заказу клієнта, від свого імені і за свій власний рахунок або
від свого імені за рахунок клієнта (брокерська діяльність);

-  від свого імені та за свій рахунок для власних потреб або з ме­тою подальшої перепродажі (брокерська діяльність).

              До участі в біржових торгах допускаються брокери, що діють на підставі довіреностей, виданих їм в установленому порядку юриди­чними та фізичними особами та мають право ведення брокерської діяльності на відповідній біржі. Брокери на підставі договорів на на­дання клієнтам брокерських послуг здійснюють для них угоди торгівлі-продажу як на самій біржі, так і поза її межами від імені члена чи клієнта біржі та за їх рахунок (додатки № 1, 2, 3,4 ). Брокер може здійснити угоду і за влас­ні кошти чи кошти брокерської контори. Брокери бірж, як правило, це юридичні особи, що придбали місце на біржі, з правом ведення торгів в окремій ячейці (секції, товарній ямі), чи на біржі в цілому.

              Брокер - професійний торговець, посередник, який виступає в якості агента у відношеннях між товаровласником та споживачем (чи навпаки). Брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відпо­відно до її статуту. В їх обов'язки входить виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, по здійсненню біржових операцій шляхом пошуку контрактів та подання здійснюваних ним операцій для реєстрації на біржі. Кількість брокерів на біржі визначається бір­жовим комітетом. Брокери отримують винагороду у вигляді комі­сійних. На фондовій біржі в якості брокера виступає ділерюридич­на чи фізична особа, що здійснює виключно торгівлю-продаж цінних паперів та валюти з метою їх подальшої купівлі-продажу по більш високій чи низькій ціні. Відповідно ділер є членом фондової біржі і веде на ній операції від свого імені та за свій рахунок. В більшості брокерських контор ділери можуть здійснювати і брокерські опера­ції. Свій прибуток ділер формує за рахунок різниці курсів продавця та покупця чи за рахунок зміни курсу із плином часу.

              Брокери та ділери повинні бути добре обізнані в кон’юнктурі ринку (динаміці цін, можливостях купівлі та збуту продукції, її котировці, техніці біржового спілкування та оперативного, спілкування зі своїм клієнтом). Як правило, вони спеціалізуються на окремому виді біржового товару.

              Брокери вправі упевнитись в наявності та якості запропоновано­го товару, а також у платоспроможності покупця, пропонувати аль­тернативні умови контрактів, здійснювати інші дії, що не суперечать інтересам їх клієнтів. Брокери можуть мати помічників, які знаходяться в залі і відповідають за вузький асортимент товарів в секції, але не беруть участі в угодах.

              Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці про здійснювані за їх участю біржові операції клієнтів, одночасно обслугову­вати двох та більше клієнтів, інтереси яких співпадають.

              Оскільки на Україні біржовий ринок та ринок біржових послуг сформований не повністю, то участь в біржових торгах може прийняти і укласти угоду як продавець, так і покупець, особисто чи через біржового маклера. Так, при продажі нерухомості (особливо квартир), участь бро­керів в таких угодах є чисто формальною.

              Брокерська контора - спеціалізована посередницька ор­ганізація, що має статус юридичної особи та здійснює пошук контрагентів, формує свою постійну клієнтуру і від їх імені через брокерів здійснює угоди. Виключним правом організації бро­керських контор користуються лише члени біржі.

              До учасників біржових торгів на біржі відносяться біржові маклери - представники біржі, що ведуть торги в секціях (ямах) та реєст­рують біржові угоди. Біржові маклери, як працівники біржі ведуть біржові торги, фіксують усні згоди брокерів на укладення угоди на визначених умовах. Вони мають право призупинити торги, але не більше чим на 10 хвилин. Маклер - біржовий посередник, який за дорученням і за кошти клієнтів виконує від імені біржі роботу по узгодженню умов угоди, її оформленню та реєстрації. Маклер безпо­середньо організовує та інколи веде торги в секціях бірж, оформляє угоди та контролює виконання сторонами договірних зобов'язань, керує самими торгами. Він приймає участь в експертизі та котировці товару, що надійшов на біржу. Маклери повинні мати достатній до­свід комерційної діяльності, біржової справи.

              На постійно діючих біржах у біржових маклерів можуть бути по­мічники, які власне і ведуть торги та секретаріат. Якщо біржовий маклер може проводити торги лише в одній секції, то старший мак­лер - в будь-якій із них. Він має також і контрольні повноваження по нагляду за належним виконанням маклерами своїх обов'язків, пра­вильністю ведення торгів. В разі виявлення суттєвих порушень вста­новленого порядку проведення біржових торгів старший маклер вправі припинити їх проведення.

              Співробітники біржі: члени котировочної комісії, біржового арбі­тражу, розрахункової палати та інші не мають права здійснювати угоди та вмішуватися в їх проведення. Президент (голова) біржі, співголова чи віце-президент та відповідальний представник біржо­вого комітету у випадках спеціально оговорених правилами біржової торгівлі мають право оперативного втручання в хід проведення торгів, включаючи їх припинення і закриття операційного залу. Інші ж особи, в тому числі і ті, кому видані разові перепустки, можуть бути присутні при біржових торгах, але втручатися в їх проведення не мо­жуть. Інших особам забороняється бути присутніми на торгах та операційних зонах. Час, що відведений для біржових торгів, не може використовуватись в інших цілях - вирішення питань, об’яви чи роз­повсюдження інформації, що не відноситься до торгів.

              Члени біржі та її засновники користуються правом безкоштовно­го входу та участі в торгах, а інші учасники повинні сплатити відпо­відну плату.

              Порядок допуску в торговельний зал біржі відвідувачів та пред­ставників засобів масової інформації визначається біржами само­стійно. Відвідувачам заборонено прямо або опосередковано вмішу­ватися в хід біржових торгів. При необхідності маклер може прийня­ти рішення про видалення відвідувачів з залу.


2.2. Біржовий товар

             

До участі в біржових торгах допускаються реальний та заплано­ваний до виробництва товар чи контракти. На фондових біржах до­пускаються до участі в торгах цінні фондові папери, а на валютних – відповідно валюта та девізи (допоміжні засоби) - доручення на пе­реказ коштів, чеки, векселі та акредитиви. Товарна продукція, що допускається до торгів, повинна бути відповідного стандарту, якості. Реальний товар може бути допущений до торгів, якщо його якість задовольняє вимогам біржової товарно-експертної (котиру­вальної) комісії. Якщо товар продається за зразком або описом, то вся партія товарів (лот) повинна їм відповідати. В тому разі, якщо відповідно до встановленого законному порядку передбачені обов'язкові вимоги щодо якості товару, то продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов'язковим вимогам. Якість товару визначає­ться згідно встановлених вимог щодо його стандартизації (міждер­жавні стандарти, державні, галузеві стандарти, технічні умови). За угодою між сторонами може бути переданий товар, який відповідає підвищенним вимогам щодо якості в порівнянні з обов'язковими (нормативними).

Якість реального товару визначається шляхом його попередньо­го огляду за зовнішнім видом, по даним біржової експертизи, по зразкам, стандартам, описам. Якщо на біржовий товар встановлено гарантійний термін, то він починає спливати з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не встановлено договором. Але якщо покупець позбавляється мож­ливості використовувати такий товар за вини продавця чи обставин, що не залежать від нього, гарантійний строк починає спливати лише з усуненням перешкоджаючих причин. В разі виявлення у продано­му товарі недоліків, що перешкоджали використанню його за при­значенням, то за умови сповіщення продавця про виявлені недоліки вказаний термін спливає лише з моменту усунення в установленому порядку цих недоліків.

              Комплектність товару визначається специфікацією, договором сторін. Якщо ж договором така комплектність не передбачена, то продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обігу, або іншими звичайними вимогами. В тому разі, коли продавець зобов’язаний передати поку­пцеві певний набір товарів у комплекті, повинна бути виконана умо­ва про комплект товарів і відповідно договір рахується виконаним з моменту передання всього комплекту, якщо договором не передба­чено інше.

 Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зо­бов’язання, біржовий товар повинен бути в тарі чи упаковці. Виклю­чення стосується лише товарів, які за своїм характером не потребу­ють затарювання чи упаковки. При цьому тара і упаковка товарів суб’єкта підприємницької діяльності повинна відповідати встанов­леним вимогам.

              Біржовий товар в разі необхідності повинен містити відомості про його номенклатуру та асортимент.

              Угоди з реальним товаром можуть стосуватися:

         1) товару, що знаходиться під час торгів на території біржі в на­лежних їй приміщеннях, чи складах;

          2) товару, що в день торгів до їх закінчення повинен прибути на біржу, що підтверджується відповідним документами;

           3) товару, що на час торгів знаходився у вказаному продавцем місці (на складі, транспортному засобі), що підтверджується відповід­ними документами - складським свідоцтвом чи подвійним складсь­ким свідоцтвом; перевізними (транспортними) документами;

           4) товару, що на момент біржових торгів чи укладення угоди зна­ходиться в дорозі на адресу біржі;

            5) товару, що знаходиться на складах продавця і може бути відгружений в будь-який строк.

              В залежності від ціни реального товару, біржовий товар може бути по ціні, що зафіксована в момент укладення угоди чи по довідковій ціні, зафіксованій в момент відкриття чи закриття біржі. При обігу на біржі товарів і сортів товару, що проходять котировку укла­дення угод по довідковій ціні здійснюється з урахуванням цін, скидок та надбавок до них відповідно до відхилення від середньої якості.

              Загалом ціни на біржі формуються вільно, їх рівень визначається на кожний вид товару співвідношенням попиту та пропозиції на даний мо­мент біржових торгів. На біржі використовуються такі поняття цін, як ціна продавця (ціна пропозиції), ціна покупця (ціна попиту), ціни біржо­вих угод, котировочні ціни. Відповідно ціною продавця визнається та, що вказана учасником торгів в заявці на продаж, а також названа в ході торгів з метою стимулювання продажі. Ціна покупця також вказується покупцем в заявці, або називається в ході торгів при обговоренні про­позиції продавця. Ціна біржової угоди є останньою із названих покуп­цем (продавцем) під час біржових торгів на конкретну позицію товару і зафіксована маклером. Котировочна ціна - ціна визначена котировочною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових угод, цін продавців, та цін покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методів.

              Розрізняють котировку офіційну та неофіційну (довідкову). Перша проводиться у відношенні цін біржових угод на визначені біржею гру­пи товару стандартної якості (наприклад, при торгівлі сільськогоспо­дарською продукцією) з єдиним базисом поставки після кожного бір­жового торгу - вона будується на об'єктивних коливаннях цін на протя­зі біржового дня (сесії). Друга проводиться на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозицій, угод) з урахуванням оцінки котировочною комі­сією кон’юнктури попиту та пропозицій по трьом напрямкам:

-     по цінам продавців (котировочна ціна пропозицій);

-     по цінам покупців (котировочна ціна попиту);

-   по найбільш типовій на біржі в конкретний період часу ціні на конкретний вид (групу) товару (котировочна ціна біржі).

              Довідкова котировка може проводитись на підставі результатів декількох біржових торгів. Результати котировки не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням біржового комітету. Вони періодично поновля­ються, та доводяться до відома заінтересованих осіб, в тому числі шляхом видання спеціальних бюлетеней біржової інформації, або через засоби масової інформації.

              Затрати по збереженню товарів в приміщеннях біржі, за загальним правилом, до його продажі відносяться на продавця, а після продажі - на покупця, якщо інше не передбачено умовами контракту.

              Ф'ючерс - угода за умови передачі покупцеві товару в майбут­ньому. При цьому товару на момент укладення угоди в природі не існує, а лише планується до виробництва. Під ф’ючерсним контрактом розу­міється стандартний документ, що посвідчує зобов’язання придбати  (продати) цінні папери, товари або засоби у визначений час і на ви­значених умовах в майбутньому з фіксацією цін на момент виконан­ня зобов’язань сторонами контракту. При цьому встановлено, що відмовитися від виконання ф’ючерсу можливо лише за умови згоди іншої сторони, чи у спеціально встановлених цивільним законодавс­твом випадках. Покупець ф’ючерсного контракту вправі продати його на протязі терміну дії іншим особам без узгодження такої угоди із продавцем контракту, що споріднює його із договором факторингу.

              До ф’ючерсів відноситься і опціон - стандартний документ, який посвідчує право придбати чи продати цінні папери (товари, засоби) на визначених умовах в майбутньому, з фіксацією ціни на час укла­дення самого опціону чи на час такого придбання. За рішенням сторін контракту старший продавець опціону несе безумовне і безвідкладне зобов’язання стосовно продажі цінних паперів (товарів, засобів) на умовах укладеного опціонного контракту. Покупець має відносну автономію і вправі відмовитись в любий час від придбання опціону.

              Фондовий деривативце також стандартний документ, що посвід­чує право продати чи купити цінний папір на обумовлених умовах в майбутньому. Але на відміну від ф’ючерса та опціону правила випуску та обігу фондового деривативу встановлюються державним органом, на який і покладаються функції регулювання ринку цінних паперів. Ва­лютний деривативстандартний документ, який посвідчує право про­дати чи купити на обумовлених умовах валютну цінність в майбутньо­му, а товарний деривативтакий же документ, що посвідчує право ку­пити (продати) біржовий товар крім цінних паперів, на обумовлених умовах в майбутньому.

              В широкому понятті і ф’ючерс, і опціон і форвардний контракт – теж стандартний документ, що посвідчує зобов’язання з придбання чи відчуження цінних паперів, товарів чи засобів у визначений час і на визна­чених умовах в майбутньому, із фіксацією цін такої продажі під час укладення контракту, - відноситься до деривативів. Тому з точки зору податкового законодавства можна стверджувати, що предме­том ф’ючерса є дериватив, але не варто міняти встановлену та за­гальновживану термінологію.

              Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст.1 За­кону України «Про цінні папери і фондову біржу»)

          Ф’ючерсна торгівля має ряд специфічних ознак:

      1) фіктивний характер угод - практична відсутність товарообігу, оскільки зобов'язання сторін по угоді може припинитися шляхом зворотнього продажу ф'ючерсного контракту з виплатою різниці в цінах;

      2) переважно непрямий зв'язок з ринком реального товару, напе­ред визначені та уніфіковані споживчі вартості товару;

      3) повна уніфікація умов по кількості дозволеного до продажу то­вару, місця та строків поставки;

      4) можливість заміни контрагентів по угоді, оскільки вони укладаються не між сторонами, а їх брокерами та розрахунковою палатою.

              Біржова торгівля на сьогодні в розвинутих країнах є домінуючою і майже повністю витіснила торгівлю реальним товаром. Товарні біржі об’єднують торговців, маклерів, транспортні та переробні фірми і в основному зайняті розробкою типових контрактів та збором інформацій про ринки окремих видів товарів: зерна, масла.

              Порядок та умови укладення ф’ючерсних контрактів на більшос­ті бірж визначаються спеціальними правилами.

  2.3.  Порядок та умови проведення біржових торгів

           

  Біржове законодавство визначає біржові угоди як операції, що відповідають цілому ряду встановлених умов:

         - являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін допущених до обігу на біржі товарів;

         - учасниками таких угод виступають члени біржі;

         - якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пі­зніше наступного за здійсненням угоди дня.

              Порядок та умови проведення біржової торгівлі в загальному визначаються чинним законодавством України та деталізуються за­твердженими самими біржами правилами.

              Згідно зі ст.281 ГК України правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим біржовою радою. Вони є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржо­вих операцій, ведення біржової торгівлі. В правилах такої торгівлі в обов'язковому порядку повинні бути визначені строк та місце прове­дення біржових операцій, склад учасників біржових торгів і сукуп­ність вимог, що ставляться до них, порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; порядок надання та розмір плати за користуван­ня послугами біржі, відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі та інші положення, встановлені органами управління біржі. Законо­давством встановлено цілий ряд застережень щодо біржових угод. Так, на товарній біржі забороняється купівля-продаж товарів (конт­рактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін; будь-які погоджені дії учасників бір­жової торгівлі, які мають своєю метою або можуть привести до змі­ни чи фіксації поточних біржових цін, поширення брехливих відомос­тей, що можуть привести до штучної зміни кон’юнктури.

              В залежності від ступеня закритості біржі, до торгів на ній допус­каються тільки брокери, що пройшли відповідну підготовку та зареє­стровані на біржі (закрита біржа), чи інші відвідувачі, (відкрита бір­жа). Члени біржі подають в загальний (організаційний) відділ біржі відомості про брокерів, уповноважених вести біржові операції. До­пуск брокерів до ведення таких операцій може здійснюватись шля­хом придбання брокерського місця. Важливою умовою участі броке­рів у біржових сесіях є дотримання гідності, стилю біржі та підприє­мницької етики з метою підтримання ділової репутації.

              До участі в біржових торгах допускаються лише зареєстровані на даній біржі брокери. До початку біржової сесії клієнт брокера надає йому замовлення в якому міститься вся необхідна інформація про майбутню угоду. Брокер вправі провіряти цю інформацію, як і фі­нансово становище клієнта. Якщо брокер погодився представляти інтереси клієнта, то останній повинен видати йому довіреність на право здійснення угод а також перечислити на банківський рахунок брокера гарантований внесок, який встановлюється у відсотках від оціночної вартості угоди.

              Не пізніше чим за день до торговельної сесії, брокер повинен отримати від клієнта банківське підтвердження переведення на його рахунок такої суми. Продавець сповіщає брокеру бажану та міні­мальну продажну ціну, а покупець своєму брокеру - бажану та мак­симальну ціну товару. Клієнт також повинен укласти з брокером до­говір - доручення чи договір на брокерське обслуговування. Таким чином брокер може представляти інтереси клієнта на біржі за наяв­ності договору на брокерське обслуговування, довіреності на веден­ня справ від імені клієнта та банківського документа, що стверджує перечислення гарантійного взносу.

              Брокер повинен скласти 2 копії карточки-заказу на продаж, одну з яких він передає потім біржовому маклеру, що веде торги, а друга остається у нього.

              Біржова торгівля ведеться як правило по одному виду товару, в од­ному місці (товарній секції, товарній ямі) і в один і той же час. Торги веде маклер та оператор, який фіксує всі укладені угоди в своїй товарній секції. Службовці розрахункового відділу біржі допомагають брокерам оформляти укладені ними на біржі угоди.

              Класично біржові торги починаються по сигналу (дзвінок) і веду­чий торгу запрошує брокера-продавця на подіум для подачі однієї копії заказу на продаж . До неї заносяться данні про порядковий но­мер торгів чи номер торгів на цей день, час, символ секції. Брокер, а частіше на біржах - ведучий торгу об'являє лот і пропонує його про­дати. При цьому повідомляються всі суттєві умови угоди - назва то­вару та його сорт, ціна за одиницю, кількість, номенклатура, дата поставки та інші умови. Зацікавлені в придбанні товару брокери мо­жуть цю інформацію уточнити шляхом запитань до продаючого брокера. Вони можуть назвати свою ціну, за яку вони могли б отри­мати товар як в сторону підвищення, так і в сторону зниження стар­тової ціни. Якщо брокер бажає купити товар по запропонованій ціні, він підіймає витягнуту руку долонею до себе і викликає «куплю». В тому разі, коли запропонована ціна та оголошені інші умови сприй­маються, брокер на подіумі підіймає витягнуту руку долонею до по­купця і у відповідь кричить «продаю». Після цього покупець підхо­дить до подіуму і записує данні про себе, ставить підписи на обох копіях карточки-замовлення. З цього моменту між сторонами і ви­никають відповідні права та обов’язки. Одна з підписаних картонок дається оператору для комп’ютерної обробки, а інша остається у бро­кера - продавця для обліку його угод. Брокер покупця повинен зафіксу­вати укладену ним угоду в своїх документах.

              Якщо пропозиції щодо придбання товару не надходять, то веду­чий приймає міри до стимулювання торгів, наприклад, шляхом об’яви найвищої пропозиції. В разі відсутності пропозицій торги по даному лоту об’являються закритими і лот з торгів знімається і може бути в подальшому виставлений повторно в цей же біржовий день після торгів по всім лотам, або в послідуючий. Брокерам нада­ється час для осмислення пропозицій, обговорення умов біржового контракту в межах 3-5 хвилин.

              Якщо на лот (частину лоту) претендують одночасно декілька по­купців, то між ними ведеться боротьба шляхом підвищення покупної ціни. Після закінчення торгів брокери повинні підтвердити укладені угоди в розрахунковій групі по відповідній кліринговій процедурі, що проводиться по кожному туру торгів.

              Кліринг угоди складається з трьох етапів. На першому угоду під­тверджує брокер-продавець, який повинен подати в розрахункову групу екземпляр підписаної продавцем карточки-замовлення на продаж, довіреність на представлення інтересів продавця на біржі, банківське підтвердження про перечислення гарантійного внеску, підписаний брокером договір, та мати при собі печатку брокерської контори чи фірми.

              На другому етапі брокер покупця повинен подати в розрахункову групу довіреність на право ведення справ від імені клієнта, документ з банку, що підтверджує сплату гарантійного внеску, завірені брокером реквізити його клієнта та мати при собі таку ж печатку.

              На третьому етапі обидва брокери за допомогою службовців розрахункової групи узгоджують умови контракту і підписують його. Підписи на контракті скріплюються печатками і контракт реєструє­ться на біржі. Після цього контракти тиражуються в необхідній кіль­кості і передаються брокерам. З обох брокерів біржі справляється комісійний збір, як правило у фіксованому чи відсотковому виражен­ні від вартості контракту.

              Після цього біржова угода підлягає виконанню. При цьому біржа контролює лише сплату. Оплату укладеної угоди може проводити і брокер покупця.


ВИСНОВКИ

              Якщо урахувати, що у світовій практиці об’єми біржових операцій перевищують об’єми небіржових угод, то можливо припустити, що перспективи розвитку біржового ринку в Україні  великі. Питання лише у тому, як швидко вони зможуть реалізуватися, в частковості це залежить від рішення проблеми інформаційного обміну між біржею і підприємствами галузі. Хотілось би вірити, що біржова торгівля отримає розвиток у нашій країні і з часом зможе стати реальним регулятором цін на товарних ринках країни.


Додаток № 1

 

ДОГОВІР
про надання брокерських послуг

м. ______________

               "___" _______________ 200_ р.

 

______________________________________________________________________________

(назва підприємства, організації, установи)

(надалі іменується "брокер") в особі _____________________________________________

_____________________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі _____________________________________________________________,

з одного боку,

та

_____________________________________________________________________________

(назва підприємства, організації, установи)

(надалі іменується  "клієнт") в особі ____________________________________________

_____________________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі _____________________________________________________________,

з другого боку, уклали цей Договір про надання брокерських послуг (надалі іменується "Договір") про таке.


1.    ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. В порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, КЛІЄНТ доручає, а БРОКЕР зобов'язується:

а) здійснювати біржові угоди від імені та за рахунок КЛІЄНТА (на підставі Договору доручення та разової довіреності);

б) здійснювати біржові угоди для КЛІЄНТА від імені БРОКЕРА (на підставі Договору комісії);

в) надавати КЛІЄНТУ інформаційні послуги, пов'язані з реалізацією та придбанням товару.

 

2.    ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДОРУЧЕННЯ

2.1.  БРОКЕР гарантує, що він володіє правом здійснювати угоди, які обумовлені предметом цього Договору.

2.2. БРОКЕР виконує доручення КЛІЄНТА, керуючись відповідним чинним законодавством.

2.2.1. БРОКЕР зобов'язаний інформувати КЛІЄНТА про вимоги, що ставляться до біржових товарів.

2.3. БРОКЕР виконує доручення КЛІЄНТА з наступних типів угод:

2.3.1. Угода з реальним товаром (спот). У цьому випадку БРОКЕР або КЛІЄНТ виступають як продавець або покупець товару, що постачається у певний термін з моменту реєстрації угоди на біржі.

2.3.2. Угода з умовою. У цьому випадку КЛІЄНТ дає доручення продати реальний товар за умови одночасної купівлі для КЛІЄНТА іншого реального товару. При отриманні такого доручення БРОКЕР має право відмовитися від його виконання. Якщо БРОКЕР продасть товар, але не виконає доручення в частині купівлі іншого товару, він позбавляється права на винагороду за угодою з умовою.

2.3.3. Угода з цінними паперами.

2.3.4. Із вказаних у пунктах 2.3.1, 2.3.2 типів угод КЛІЄНТ може давати БРОКЕРУ наступні види доручень:

1. Купити товар за поточною біржовою ціною дня.

2. Продати товар за поточною біржовою ціною дня.

3. Купити товар за ціною не вище заданої.

4. Продати товар за ціною не нижче заданої.

5. Купити товар у момент, коли ціна на нього досягне певного (порогового) значення.

6. Продати товар у момент, коли ціна на нього досягне певного (порогового) значення.

2.4. Крім того, БРОКЕР надає КЛІЄНТУ наступні послуги:

а) інформує про поточну біржову ціну на конкретний товар;

б) інформує про наявність конкретного товару на біржі.

2.5. Сторонами приймається наступний порядок виконання доручень щодо продажу реально існуючого товару:

2.5.1. КЛІЄНТ направляє БРОКЕРУ Договір доручення або Договір комісії, підписані з його боку, надає гарантію виконання зобов'язання, довіреність на право здійснення угоди, необхідну при здійсненні угоди від імені КЛІЄНТА.

2.5.2. КЛІЄНТ зобов'язаний за свій рахунок спакувати, промаркувати товар у відповідності до вимог стандартів, технічних умов, а також до вимог, що пред'являються до біржових товарів, відвантажити товар за адресою біржі. З цього моменту КЛІЄНТ втрачає право розпоряджатися товаром до отримання звіту БРОКЕРА про здійснення угоди або повідомлення про зняття товару з торгів.

2.5.3. БРОКЕР, отримавши пропозицію, зобов'язаний негайно розпочати роботу щодо виконання доручення КЛІЄНТА на біржі.

2.5.4. Виконавши доручення, БРОКЕР зобов'язаний у __________денний термін подати звіт з документами, отриманими від контрагента за здійсненою угодою, враховуючи оформлений примірник укладеного з контрагентом Договору.

2.5.5. Отримавши звіт БРОКЕРА, КЛІЄНТ повинен у ___денний термін сплатити БРОКЕРУ винагороду за виконане доручення, вартість реєстрації угоди на біржі, а також виконати інші свої зобов'язання, що витікають із укладеної угоди.

Термін відвантаження товару визначається у Договорах доручення, комісії або поставки.

2.5.6. Якщо КЛІЄНТ має заперечення за звітом, він зобов'язаний у _______денний термін з моменту отримання звіту повідомити про них БРОКЕРА. У протилежному випадку звіт вважається прийнятим КЛІЄНТОМ.

2.5.7. Якщо товар у відповідності до правил біржової торгівлі знятий з торгів, БРОКЕР зобов'язаний повідомити про це КЛІЄНТА в _________денний термін. КЛІЄНТ зобов'язаний у _______денний термін з моменту отримання повідомлення БРОКЕРА знизити ціну або відкликати пропозицію.

2.5.8. У випадку відкликання пропозиції КЛІЄНТ у ___денний термін з моменту отримання повідомлення оплачує БРОКЕРУ зазнані витрати з виконання доручення у розмірі _________________________________________________ грн.

2.5.9. КЛІЄНТ може в Договорі доручення або комісії надати БРОКЕРУ право часткової реалізації товару, зазначеного в Договорі.

2.6. При виконанні доручень з купівлі за угодами з реальним товаром приймається наступний порядок:

2.6.1. КЛІЄНТ направляє БРОКЕРУ підписаний Договір доручення або Договір комісії, а також надає гарантію своєї платоспроможності, довіреність на право здійснення угоди, необхідну при здійсненні угоди від імені КЛІЄНТА.

2.6.2. БРОКЕР, отримавши доручення, зобов'язаний негайно почати роботу щодо його виконання.

2.6.3. Виконавши доручення, БРОКЕР зобов'язаний у ________________денний термін подати звіт з документами, отриманими від контрагента за здійсненою угодою, враховуючи оформлений примірник укладеного з контрагентом Договору.

2.6.4. Отримавши звіт БРОКЕРА, КЛІЄНТ повинен у ____________денний термін оплатити БРОКЕРУ винагороду за виконання доручення, вартість реєстрації угоди на біржі, а також виконати інші свої зобов'язання, що витікають із укладеної угоди.

2.6.5. Якщо КЛІЄНТ має заперечення за звітом, він зобов'язаний у ____денний термін з моменту отримання звіту повідомити про них БРОКЕРА. У протилежному випадку звіт вважається прийнятим КЛІЄНТОМ.

2.6.6. Якщо по закінченні терміну дії Договору доручення або комісії БРОКЕР не виконає доручення з незалежних від нього причин, він повідомляє про це КЛІЄНТА, який у ___________денний термін з моменту отримання повідомлення зобов'язаний оплатити БРОКЕРУ зазнані витрати з виконання доручення в розмірі ____________________________

______________________________________________ грн.

2.7. КЛІЄНТ може в Договорі доручення або комісії як додаткову умову надати БРОКЕРУ право продажу або купівлі товару в меншій кількості ніж зазначено в договорі, а також право зменшувати ціну пропозиції без узгодження з КЛІЄНТОМ.

2.8. Вид доручення (пункт 2.3.4 Договору) може бути оперативно змінений КЛІЄНТОМ телефонограмою, яка підлягає обов'язковій реєстрації кожною Стороною.

2.9. Умови цього Договору не підлягають розголошенню.

 

3.    ГАРАНТІЇ

3.1. Якщо КЛІЄНТ дає доручення про купівлю товару, він зобов'язаний надати гарантію оплати, яка може бути дана у формі:

3.1.1. Надання банківської гарантії на оплату товару (оригінал).

3.1.2. У вигляді довідки про наявність коштів на розрахунковому рахунку КЛІЄНТА, завірену банком на дату, що передує даті доручення.

3.2. Якщо КЛІЄНТ виступає як продавець товару, він зобов'язаний надати засвідчену складську розписку або транспортний документ, що підтверджує відвантаження товару на адресу біржі.

3.3. Окрім збитків, стягується неустойка за прострочення поставки або недопоставку товару.

Розмір неустойки зазначається в Договорі доручення або комісії у пункті "Гарантії" і не може бути меншим від _____________ відсотків вартості товару.

3.4. Наявність та види гарантій повинні бути відображені в Договорі доручення або комісії.

При відсутності гарантій БРОКЕР має право відмовитися від виконання доручення, письмово повідомивши про це КЛІЄНТА в __________денний термін.

 

4.    УМОВИ РОЗРАХУНКІВ

4.1. Сума винагороди БРОКЕРА визначається у відсотках від суми угоди.

4.2. За виконання доручення за угодою з реальним товаром КЛІЄНТ оплачує послуги БРОКЕРА в залежності від виду доручення у наступних розмірах (зазначити літерами):

за дорученням 1 _______________________________________________________,

за дорученням 2 _______________________________________________________,

за дорученням 3 _______________________________________________________,

за дорученням 4 _______________________________________________________,

за дорученням 5 _______________________________________________________,

за дорученням 6 _______________________________________________________.

4.3. За виконання доручення за угодою з умовою винагорода нараховується окремо за угодою продажу та угодою купівлі за ставками, зазначеними в п. 4.2. Крім того, КЛІЄНТ додатково оплачує БРОКЕРУ _____________ відсотків від загальної суми двох угод.

4.4. За надання інформаційних послуг КЛІЄНТ оплачує БРОКЕРУ винагороду в розмірі ________________________________________________ грн.

                              (сума літерами)

4.5. Якщо БРОКЕР купив товар за ціною нижчою, а продав товар за ціною, вищою за передбачену в дорученні КЛІЄНТА, останній, крім винагороди, нарахованої у відповідності до п. 4.2, сплачує БРОКЕРУ ___________ відсотків від різниці між призначеною КЛІЄНТОМ ціною і тією, більш вигідною ціною, за якою БРОКЕР здійснив угоду.

4.6. Загальна сума винагороди, належна БРОКЕРУ за виконане доручення, збільшується на суму податку на додаткову вартість, яка зазначається окремим рядком.

4.7. Внесок за реєстрацію угоди визначається біржею на підставі існуючих правил торгівлі на біржі, про що письмово повідомляється КЛІЄНТУ БРОКЕРОМ.

При оплаті внеску сума платежу збільшується на суму податку на додаткову вартість, яка в розрахункових документах зазначається окремим рядком.

4.8. Розміри та розрахунок суми, що підлягає оплаті КЛІЄНТОМ на користь БРОКЕРА та біржі, зазначаються у звіті БРОКЕРА.

4.9. Оплата послуг БРОКЕРА та біржі здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в сумі винагороди  на поточний рахунок БРОКЕРА.

 

5.    ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ СТОРОНАМИ

5.1. Зв'язок між Сторонами здійснюється через відповідальних осіб. КЛІЄНТ виділяє для зв'язку з БРОКЕРОМ двох відповідальних осіб, які несуть повну відповідальність за свої дії. БРОКЕР зв'язується з КЛІЄНТОМ безпосередньо або через представника, що має довіреність від БРОКЕРА.

5.2. Технічні та інші умови зв'язку обумовлюються в протоколі узгодження умов зв'язку, що є частиною цього Договору.

5.3. Обов'язковим реквізитом при будь-якому зверненні КЛІЄНТА до БРОКЕРА є код, який надається БРОКЕРОМ. КЛІЄНТ не має права повідомляти код третім особам.

6.    ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТА ПОРЯДОК РОЗВ'ЯЗАННЯ СПОРІВ

6.1. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

6.2. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

6.3. Сторони зобов'язані дотримуватись чинних правил торгівлі на біржі та інших правил, що регламентують діяльність біржі.

6.4. БРОКЕР не відповідає перед КЛІЄНТОМ за виконання третьою особою угоди, укладеної ним для КЛІЄНТА або від імені КЛІЄНТА.

6.5. У випадку невиконання КЛІЄНТОМ своїх зобов'язань за укладеною угодою БРОКЕР має право прилюдно повідомити про це учасників біржової торгівлі.

6.6. У випадку ухилення від оплати або прострочення оплати брокерської винагороди та послуг біржі КЛІЄНТ сплачує штраф у розмірі ___________ відсотків належної суми за кожен день прострочення, але не більше __________ відсотків.

6.7. За невиконання доручення з вини БРОКЕРА останній сплачує КЛІЄНТУ штраф у розмірі ___________ відсотків від суми, зазначеної у Договорі доручення або комісії.

6.8. За розголошення умов цього Договору винна Сторона сплачує другій Стороні штраф у розмірі _____________________________________________ грн.

                      (сума літерами)

6.9. У випадку скасування доручення до проведення торгів КЛІЄНТ зобов'язаний відшкодувати БРОКЕРОВІ зазнані витрати у фіксованій сумі, що складає _______________________________________ грн.

                                                     (сума літерами)

6.10.  Усі спори, що пов'язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.

 

7. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ІНШІ УМОВИ

7.1.       Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

7.2.       Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.

7.3.       Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.

7.4.       Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін.

7.5.       Усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.

7.6.       Цей Договір складений українською мовою, на _____ сторінках у _______ примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН

______________________________

______________________________

______________________________

______________________________

______________________

Підписи

За клієнта

Керівник ________________/____________/

м. п.

Брокер

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

сторін

 

За брокера

Керівник ________________/____________/

м. п.

 


Додаток № 2

 

 

 

КАРТКА
реєстрації угоди №
______

 

Дата реєстрації "___"_____________ 200__року                   Час __________

 

Брокер-продавець _____________________________________________________________

Брокер-покупець ______________________________________________________________

Найменування (вид, номінал, емітент) цінного паперу

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Сума угоди (літерами) __________________________________________________________

Брокер-продавець і Брокер-покупець зобов'язуються сплатити на рахунок Біржі № _____________________ у банку _______________________ м. __________________ МФО ________________.

1. Комісійна винагорода 0,5 % від суми угоди, що становить _______ грн.

2. ПДВ 20 % від суми комісійної винагороди, що становить _________________________

__________________________________________________________________________ грн.

Брокер-покупець зобов'язується сплатити на рахунок Біржі державне мито ___________ % від суми угоди, що становить ________________________________________________ грн.

Брокер-продавець зобов'язується сплатити на рахунок Біржі 10 % від ___________ % перевищення річних, що становить ___________________________________________ грн.

Брокер-продавець                                    _______________    /___________/

Брокер-покупець                                      _______________    /___________/

Керівник реєстраційного бюро біржі     _______________    /___________/

Додаток № 3

 

 

ПОВІДОМЛЕННЯ № ________

Брокер повідомляє Клієнта (Код _________), що за його заявою № ______ від "___"                                                                                                                 __________ 200__ р. відбулася операція на __________________________________        

                                                                                             (вказати назву біржі)

1. Номер реєстрації операції _______________________________________________

2. Дата реєстрації операції ________________________________________________

3. Умови операції повністю відповідають умовам заявки.

4. Ціна за операцією: _____________________________________________________

5. Загальна сума операції: _________________________________________________

6. Гарантії контрагента: ___________________________________________________

7. Клієнту пропонується виконати свої зобов'язання за операцією, а також отримати такі документи: __________________________________________________________

________________________________________________________________________

8. Клієнт повинен заплатити за операцію: ___________________________________

- Брокеру: ______________________________________________________________

- Біржі: _________________________________________________________________

- Контрагенту: __________________________________________________________

9. Примітки: ____________________________________________________________

10. Підпис:______________________________________________________________

Брокер: ________________________________________________________________

М. П.

Дані продавця (покупця):
 (не потрібне закреслити)

Повне найменування: ___________________________________________

______________________________________________________________

Місцезнаходження: _____________________________________________

______________________________________________________________

Поштова адреса: ________________________________________________

______________________________________________________________

Банківські реквізити: ____________________________________________

______________________________________________________________

КЛІЄНТ

М. П.

Видано Брокеру

"___" ___________________ ______ р.

БРОКЕР

Прийнято до виконання

"___" ___________________ ______ р.

Додаток № 4

 

БРОКЕРСЬКА   ЗАПИСКА №_____

м.________________                                                                   “___” ______________200__р.

Відповідно до Угоди про брокерське обслуговування № ___ від "___" _______________ 200__р., ________________________________________________ (надалі іменується "Клієнт") в особі _____________________________________________________________________________ _____________________________________________________________, що діє на підставі ____________________________________________________, доручає Брокерській конторі ___________________________________________________ (надалі іменується "Брокер") в особі __________________________________________________________________, що діє на підставі ______________________________________________________________________, укласти на _______________________________________________________________________ біржі угоду з __________________________________________________________________________________

(купівлі-продажу або інше)

такого цінного паперу: _________________________________________________________

1. Найменування цінного паперу _________________________________________________

2. Емітент цінного паперу _______________________________________________________

3. Номінал цінного паперу ______________________________________________________

4. Одиниця виміру (шт., грн.) ____________________________________________________

На таких умовах:

5. Тип наказу (відповідно до п. __ Угоди) __________________________________________

6. Кількість ___________ Мінімальна партія _______________________________________

7. Ціна цінного паперу (у випадку лімітного чи стоп-наказу) _________________________

_____________________________________________________________________________

(літерами)

8. Особливі умови, застереження (відповідно до п. __ Угоди) _________________________

_____________________________________________________________________________

9. Умова доставки _____________________________________________________________

10. Строк дії цієї Брокерської записки: з моменту підписання до ______________________

_____________________________________________________________________________

11. Клієнт зобов'язується сплатити винагороду Брокеру в розмірі _____________ від фактичної суми операції.

12. Гарантії ___________________________________________________________________

____________________________________________________________________.

13. Ціна цінного паперу визначається Брокером на підставі біржових торгів, після чого вираховується сума операції, сума брокерської винагороди та сума реєстрації операції на Біржі.

14. За проведеною Брокером на підставі цієї записки операцією Клієнт набуває права власника цінного паперу.

15. Інші умови: ______________________________________________________.

Клієнт ознайомлений з відповідальністю за відмову від операції та з розміром штрафних санкцій на користь Біржі, Брокера та Брокера-контрагента.


СПИСОК   ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

1.   Конституція України. – К., 1996р.

2.   Цивільний кодекс України. – К., від 16 січня 2003р. № 435-IV.

3.   Господарський кодекс України. – К., від 16 січня 2003р. № 436-IV.

4.   Закон України “Про цінні папери та фондову біржу”  від 18 червня 1991р.

5.   Закон України “Про товарну біржу” від 26 січня 1993 року N 2932-XII.

6.    «Типові правила біржової торгівлі сільськогос­подарською продукцією» затверджено наказом Міністерства сільсько­го господарства та продовольства України, Міністерством економі­ки України і Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р.

7.   Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торгівельно-інформаційних систем затверджено наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 року N 9. 

8.   Постанова КМУ “Про заходи щодо розвитку ринку сільськогосподарської продукції в Україні”  від 26 вересня 1995 р. №  768.

9.   Пилипенко А.Я., Щербина В.С.    Господарське право: Курс лекцій: Навч.посіб.для юрид.ф-тів вузів. – К.: Вентурі, 1996р.

10.       Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О.    Цивільне право України Правові основи підприємництва. – К.: Юрінформ, 1994р.

11.       Предпринимательское право: Курс лекций. – М.: Юрид.лит., 1993р.

12.       Саніахметова Н.О.    Правовий захист підприємництва в Україні: Навч.посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999р.

13.       Шакун В.І., Мельник П.В., Попович В.М.   Правові основи підприємницької діяльності. – К.: Правові джерела, 1997р.